Прикладкою називається означення, виражене іменником чи іншою субстантивованою частиною мови, узгоджене з означуваним словом у відмінку. Прикладка характеризується такими властивостями: а) є різновидом означення; б) вказуючи на ознаку предмета, дає йому нову назву; в)

У синтаксичній науці серед односкладних речень виокремлюються кілька типів залежно від значення і граматичної форми головного члена речення: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні й номінативні. За способом вираження головного члена односкладні речення поділяються на

Нечленоваі речення – це особливий структурний тип простого речення, який характеризується синтаксичною нерозкладністю. Вони складаються з одного слова (через те їх ще називають “словами-речениями”). Нечленованими називаються структурно нерозкладні речення, виражені частками, модальними словами й

Ускладненими вважаються такі речення, до складу яких належать однорідні члени речення, відокремлені члени речення, звертання, вставні й вставлені компоненти. Ці речення в структурному відношенні не однотипні. Спільна їх ознака – вони мають одну граматичну

Відокремлення – це смислове й інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою надання їм більшої самостійності. Напр.: Джерельну вірність з копанки-криниція спрагло пив, схилившись до трави. І вас прошу не забувать напиться, яких висот

§ 23. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ Складне речення – це речення, що складається з двох і більше граматичних основ (предикативних одиниць), які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність. Складне речення функціонує в мові

§ 23. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ Складне речення – це речення, що складається з двох і більше граматичних основ (предикативних одиниць), які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність. Складне речення функціонує в мові

У мовознавчій науці вже склалася традиція класифікувати складні речення залежно від того, якими засобами зв’язку поєднані між собою предикативні частини. Усі різновиди складних речень поділяються на дві групи: 1) сполучникові складні речення; 2) безсполучникові

1. Складнопідрядні речення з підрядними означальними – це такі речення нерозчленованої структури, підрядна частина яких належить до члена речення головної частини, вираженого іменником чи субстантивованою частиною мови, й означує його. Підрядна частина цих речень

Безсполучникові складні речення досить неоднорідні за своєю структурою. Вони характеризуються багатством і різноманітністю семантичних відношень між предикативними частинами. Особливість безсполучникових складних речень полягає в тому, що структурно-семантична цілісність утворюється інтонацією та змістовою взаємозалежністю частин,

Термін “період” походить від грецького слова лєріо6о<; (грецьк. алфавіт), що означає коло, окружність, обертання. Лінгвістичний термін слова “період” означає особливу синтаксичну конструкцію, яка характеризується грунтовним, розгорнутим викладом певного змісту й водночас – структурною цілісністю.

Непряма мова – це чужа мова, відтворена тільки з дотриманням змісту без збереження форми та інтонації. Пряма мова Непряма мова “Розкажіть, будь ласка, про вашу Скульптор попросив, щоб розка-героїню”, – Попросив скульптор зали про

Діалог – це дослівно відтворена розмова двох або кількох осіб. Окремі висловлювання, повідомлення чи запитання, з яких складається діалог, називаються репліками. Діалог може вводитися словами автора, а може виступати й без них. Пунктуаційно діалог

7.1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ § 1. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ Між підметом і присудком ставиться тире: 1. Якщо головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою

7.1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ § 1. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ Між підметом і присудком ставиться тире: 1. Якщо головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою

7.1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ § 1. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ Між підметом і присудком ставиться тире: 1. Якщо головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою

Означення відокремлюють у таких випадках: 1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням виключення, включення, заміщення, доповнення, що починаються словами Крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо: А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка);

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням виключення, включення, заміщення, доповнення, що починаються словами Крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо: А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка);

§ 11. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ 1. Між частинами складносурядних речень, з’єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (П.

§ 11. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ 1. Між частинами складносурядних речень, з’єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (П.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире. І. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані