Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми – це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням. Наприклад, балка – яр з положистими схилами і балка – дерев’яний чи металевий брус

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням: День – ніч, холодний – теплий, купувати – продавати. Протиставлення значень базується на співвідносності понять, що перебувають у взаємній залежності й характеризують явище одного плану. В

Уживана в мові лексика у стилістично-функціональному плані переділяється на стилістичні групи. Виділяється стилістично нейтральна (загальновживана, міжстильова) лексика і обмежена певними сферами вживання та стилями (стилістично забарвлена). Стилістично нейтральна (міжсильова) лексика – загальновживана лексика, що

§ 10. ПРЕДМЕТ ФРАЗЕОЛОГІЇ. ОСНОВНІ ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови. Об’єктом вивчення фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологічних одиниць (фразеологізмів) мови. Предметом фразеології є

§ 10. ПРЕДМЕТ ФРАЗЕОЛОГІЇ. ОСНОВНІ ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови. Об’єктом вивчення фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологічних одиниць (фразеологізмів) мови. Предметом фразеології є

§ 13. ПРЕДМЕТ ЛЕКСИКОГРАФІЇ. ТИПИ СЛОВНИКІВ Лексикографія – розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників. Отже, предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу. Залежно від призначення словники

4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка – це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також сукупність морфем мови. Отже, об’єктом вивчення морфеміки є морфеми. Морфема – це

4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка – це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також сукупність морфем мови. Отже, об’єктом вивчення морфеміки є морфеми. Морфема – це

4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка – це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також сукупність морфем мови. Отже, об’єктом вивчення морфеміки є морфеми. Морфема – це

§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) – розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні слова творяться не довільно, а за певними правилами (законами, моделями). Отже, словотвір – це

§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) – розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні слова творяться не довільно, а за певними правилами (законами, моделями). Отже, словотвір – це

5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія – це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості словозміни, граматичні форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову. Центральне місце

5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія – це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості словозміни, граматичні форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову. Центральне місце

За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; * іменники – назви істот і неістот; * власні й загальні іменники; * збірні іменники; * матеріально-речовинні

За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; * іменники – назви істот і неістот; * власні й загальні іменники; * збірні іменники; * матеріально-речовинні

Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники – це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір, калина, лоша, родина, поет. Власні іменники – це індивідуальні назви предметів. Вони виокремлюють

Категорія роду Рід – несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів: O чоловічого (степ, мир,

Число – одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: Учень – учні, ріка – ріки, стіл – столи. Усі

Число – одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: Учень – учні, ріка – ріки, стіл – столи. Усі

Іменники II відміни поділяються на три групи – тверду, м’яку і мішану. До твердої групи належать іменники: O з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: Міст, гриб, світло; O більшість іменників з основою на

Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному

Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному

§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА Прикметник – це самостійна повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета за допомоги синтаксично залежних граматичних категорій роду, числа й відмінка. Прикметники відповідають на питання Який? яка?

Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння. Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру

Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння. Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру