Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – 5.2. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК
Повнозначним частинам мови протиставляються неповнозначні, або службові, частини мови. До них належать прийменник, сполучник і частка, які об’єднуються в один клас на основі спільних ознак:
1) вони позбавлені номінативної функції, тобто не називають ні предметів, ні ознак, ні дій, ні кількості;
2) не мають граматичних категорій;
3) не виступають членами речень.
§ 37. ПРИЙМЕННИК
Прийменники – це службові слова, які в сполученні з формою непрямого відмінка повнозначного слова виражають залежність його від інших повнозначних слів, диференціюючи значення відмінкової форми. Не маючи самостійного лексичного значення, вони разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників виражають різні смислові відношення:
А) місця: Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т. Шевченко); Між коморою і будиночком ворота і хвіртка. Біля воріт дві тополі (О. Довженко);
Б) часові: 3 Давніх часів український народ шанував вербу, оспівував у ліричних піснях, думах, билинах (3 журналу); У неділю годині о дев’ятій, коли сонце почало вже підійматися над кронами дерев, Варя вийшла в садок (І. Сенченко);
В) мети: Я дуже сміливий: я не боюсь нікого слабого; за правду битися готов я до загину… (В. Самійленко);
Г) причинові: Народе мій, се ти!.. Закаменілий в болю дрімаєш від віків, як вигаслий вулкан. Ти все-усе втеряв – Зберіг лиш сни про волю і пам ‘ять гордих дій та скарб незгойних ран (П. Карманський);
Д) умови: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний (Л. Українка);
Е) допустовості: Всупереч тим віщуванням проходили грози (М. Рильський); А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір (І. Цюпа).
Прийменники завжди вживаються з непрямими відмінковими формами й мають визначене коло зв’язку з відповідними відмінками:
“зв’язки прийменника з тим чи іншим відмінком зумовлені і відповідністю значень прийменника і відмінкової форми. При цьому прийменник розвиває, доповнює, посилює значення відмінкової форми, уточнює, спеціалізує, ускладнює її”16. Прийменники виражають певні смислові відношення тільки з відповідною формою. Вони можуть вживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад: від, до, з-за, з-під, серед, без, біля вживаються тільки з родовим) або можуть сполучатися з двома і більше відмінками (наприклад: Перед, під, над – із знахідним і орудним). Сполучуваність прийменників з відмінковими формами можна представити так:
Відмінки | Прийменники | Приклади | |
Родовий | Без, біля, вздовж, від, всередині, для, з, задля, замість, з-за, з-над, з-перед, з-поміж, коло, край, мимо, між, наприкінці, побіля, після, поблизу, поверх, позаду, попереду, поруч, поряд, посеред, просто, протягом, проти, серед, стосовно, шляхом, під час, у напрямку, на відміну від, за допомоги | Біля тину, вздовж дороги, від криниці, для сестри, з переляку, з-за груші, з-під землі, коло річки, край села, мимо школи, між нив, наприкінці казки, поряд міста, посеред озера, серед степу, під час канікул, за допомоги товаришів | |
Давальний | Вслід, всупереч, навздогін, навперейми, назустріч, наперекір, напереріз, на противагу | Вслід їй, всупереч бажанню, навздогін машині, назустріч сонцю, Наперекір йому, на противагу сказаному | |
Знахідний | У (в), за, крізь, між, на, над, о, перед, під, по, повз, про, через, поза, поміж, понад, попри, незважаючи на, у відповідь на | У квітник, за село, крізь жита, між волошки, на зошит, над зірки, перед тебе, під вечір, по воду, повз нас, через поранення, незважаючи на негоду, у відповідь на запитання | |
Відмінки | Прийменники | Приклади | |
Орудний | З, над, поза, поперед, поміж, перед, згідно з, одночасно з, під, порівняно з, поряд із, у зв’язку 3 | З дітьми, над полями, поза хатою, понад деревами, між книгами, перед школою, згідно з законом, під вербою, поряд із калиною | |
Місцевий | У (в), на, о (об), по | У столі, на стежині, о першій годині, по волі |