Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 4. ПАРОНІМИ
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію.
Омоніми – це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.
Наприклад, балка – яр з положистими схилами і балка – дерев’яний чи металевий брус для перекриття стелі; Порох – пил і порох – вибухова речовина; чайка – птах і чайка – човен.
Отже, омоніми мають однаковий звуковий склад, але зовсім різні за значенням, це різні слова, а не різні значення одного й того ж слова: Стан – талія, Стан – ситуація, обставини, стан – у техніці.
Омоніми сучасної української літературної мови переділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).
Повні омоніми – це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач – птах і деркач – стертий віник
(пор. деркача, деркачем, на деркачі). Такі омоніми завжди належать до однієї частини мови.
Серед неповних омонімів вирізняють декілька груп.
Омоформи – різні за значенням слова, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах: Ранком (іменник в орудному відмінку однини і прислівник); Мати, поле (іменники) і мати, поле (дієслова); світи (іменник у формі множини) і Світи (дієслово наказного способу: Світи, сонечко, яскравіше).
Омофони – слова різні за значенням і написання, але однакові за звучанням: сонце і сон це, лежу (від лежати) і лижу (від лизати), Мене (до я) і мине (від минати), Проте і про те.
Омографи – слова, однакові за написанням, але різні за значенням і звучанням. Вони розрізняються наголосом: Обід і обід (у колесі), мала (прикметник) і Мала (дієслово), дорога (прикметник) і Дорога (іменник).
Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно – побутовому мовленні: Погана та мати, що не хоче дитя мати (Народна творчість). Ними послуговуються для створення дотепних висловів, каламбурів.
§ 4. ПАРОНІМИ
Пароніми – це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням: Уява (здатність уявляти – Плід уяви) – уявлення (знання, розуміння чогось – Помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) – Гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) – Компанія (група осіб, пов’язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).
Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.
Між паронімами можуть встановлюватися синонімічні (блискучий – лискучий, блукати – блудити, повноваження – уповноваження, особистий – особовий), антонімічні (прогресивний – регресивний, густо – пусто, іммігрант – емігрант) відношення.
Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також вживаються у мовленні для створення каламбурів.
§ 5.СИНОНІМИ
Синоніми – це слова тотожні або близькі за значенням, але різні за звучанням: аргумент, доказ, підстава, обгрунтування; конче, доконче, неминуче; будувати, споруджувати, зводити, (хату) ставити, (з каменю) мурувати; (машини) складати, виготовляти; (суспільство) створювати, організовувати; (світогляд) формувати, грунтувати.
Синоніми переважно належать до однієї частини мови і відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад, дієслова із загальним значенням Говорити розрізняються і відтінками значень, і емоційним забарвленням: Базікати – говорити про щось не варте уваги, Шептати – говорити тихо, варнякати – говорити дурниці, воркотати – ніжно і стиха розмовляти, бурчати – говорити нерозбірливо, з незадоволенням тощо.
Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).
Синонімічній ряд – це група слів, що мають однакове чи подібне значення: бідність, нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність; істотний, посутній, сутній, суттєвий, дуже важливий, значний, вагомий, поважний; шкодувати, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати (кому); (гроші) економити, заощаджувати.
У синонімічному ряді всі слова об’єднуються навколо опорного, стрижневого слова або домінанти. Це слово найуживаніше серед інших, стилістично нейтральне і найповніше виражає значення, властиве всім членам ряду. Наприклад, на означення особи, яка дотримується правил пристойності нейтральним словом виступає прикметник ввічливий. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: Чемний, гречний, вихований, тактовний, обхідливий, коректний, делікатний, галантний, люб’язний, ласкавий, уважний.
Синоніми одного синонімічного ряду функціонують у мовленні неоднаково: одні вживаються в усіх стилях, інші – в якомусь одному стилі.
Виокремлюють такі різновиди синонімів: лексичні і контекстуальні.
Лексичні синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні.
Серед лексичних розрізняють семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні й абсолютні.
Семантичні (поняттєві, ідеографічні) синоніми – це стилістично нейтральні слова, що відрізняються відтінками у значенні: Схвалювати, підтримувати, затверджувати; взаємини, стосунки, відносини.
Стилістичні синоніми – це слова, що різняться експресивно-емоційним забарвленням, належністю до мовних стилів: Біографія (офіційно-діловий стиль) і життєпис (публіцистичний стиль).
Семантико-стилістичні синоніми – слова, що різняться і відтінками значень, і емоційним забарвленням: Бити, ударяти, гатити, гамселити, садити.
Абсолютні синоніми – це слова тотожні за значенням і різняться лише звучанням: алфавіт, азбука, абетка; дієслово, інфінітив, неозначена форма дієслова; безплатний, безкоштовний. Ці синоніми позбавлені експресивно-емоційних відтінків: Мовознавець, лінгвіст, баритися, гаятися.
Контекстуальні синоніми – це слова, що мають близьке значення тільки в контексті. Поза контекстом ці слова вживаються з абсолютно різним значенням. Так дієслова провалитися і Не скласти не є синонімами, але в певному контексті вони можуть вживатися як синоніми (провалитися на екзамені – не скласти екзамену).
Специфічними синонімами є евфемізми – слова, що вживаються для непрямого, прихованого, ввічливого позначення певного предмета, явища, дії замість прямої їх назви: нерозумний замість дурний; допускати неточність замість збрехати; знешкодження, нейтралізація замість убивство. Джерела евфемізмів – у прагненні уникнути з тих чи інших міркувань прямої назви предмета шляхом заміни її позитивним еквівалентом.
Наявність багатої системи синонімів у сучасній українській літературній мові створює неабиякі можливості для вибору їх у мовленні. Щоб збагатити свій активний запас слів, радимо частіше звертатися до “Словника синонімів української мови” у двох томах (2001 р.).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)