Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ
Перехідність/неперехідність – загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об’єкта.
Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні.
Перехідні дієслова називають дію, яка поширюється на об’єкт – конкретний предмет, особу чи іншу якусь істоту: Спекти коровай, навчати дітей, слухати маму, пасти корову.
До перехідних належать дієслова зі значенням:
O конкретної фізичної дії: Ліпити, будувати, шити, в’язати, фарбувати, копати, асфальтувати;
O інтелектуальної діяльності та мовлення: Писати, читати, слухати, додавати, говорити, казати, мовити;
O руху, переміщення: нести, сунути, везти, котити, штовхати. Об’єкт після перехідних дієслів виражається формою:
O знахідного відмінка без прийменника: Слухати пісню, виконати завдання, посадити дерево, написати твір;
O родового відмінка без прийменника:
А) якщо дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: відсипати цукру, налити води, насипати борошна;
Б) якщо перед дієсловом наявна заперечна частка не: Не прочитати роману, не виконати вправи.
Неперехідні дієслова називають дію, що не переходить на предмет: зеленіє ліс, птах летить, батько сумує.
До неперехідних належать дієслова, що означають:
O стан людини та довкілля: Сумувати, веселитися, бідувати, світає, вечоріє, дощить, гримить;
O динамічні процеси в рослинному світі: Рости, квітнути, цвісти, в’янути;
O професійну чи громадську діяльність людей: Головувати, директорувати, маклерувати;
O звуки тварин, комах, птахів і неживої природи: Гавкати, воркотіти, шипіти, тьохкати, дзюрчати;
Майже всі дієслова з постфіксом – ся, є неперехідними: Митися, одягатися, зустрічатися, веселитися, листуватися тощо.
Чіткої межі між перехідними і неперехідними дієсловами немає. Деякі перехідні можуть вживатися в значенні неперехідних: Читати книгу, писати речення (перехідні) – Читати вголос, писати повільно (неперехідні).
§ 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ
Категорія стану – це загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії або стану до суб’єкта (виконавця дії) і об’єкта (предмета, на який спрямовується дія або стан).
У сучасній українській літературній мові розрізняють три стани: активний, пасивний і зворотньо-середній.
1. Дієслова активного стану виражають дію, що активно спрямована від суб’єкта (діяча) на об’єкт (предмет), виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника: Бризки променя нетлінного золотять пожовклий лист (В. Ярошенко).
Лише перехідні дієслова, що вживаються без постфікса – ся, мають значення активного стану.
Дієслова пасивного стану виражають відношення, за яких іменник, що називає суб’єкт дії, виступає додатком у формі орудного відмінка, а іменник, який означає об’єкт дії, виконує роль підмета: Де трактором нива ореться, там добре живеться (Нар. творч.). Іменник Трактор – Суб’єкт дії, бо він оре ниву, але виступає додатком, а іменник нива є об’єктом дії, бо її оре трактор, виконує функцію підмета.
Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомоги постфікса – ся: Студент пише курсову роботу – Курсова робота пишеться студентом.
Дієслова зворотньо-середнього стану виражають такі відношення, за яких дія виконується суб’єктом і на нього ж спрямовується – суб’єкт є водночас і об’єктом дії: В бризках променя купаються вже прив ‘ялії квітки; листя жовкне і згортається, і знесилено схиляються пелюстки (В. Ярошенко).
Дієслова зворотньо-середнього стану означають дію:
O що спрямована на діючу особу: Одягатися, вмиватися, взуватися, голитися, фарбуватися;
O виконувану кількома особами: Листуватися, зустрічатися, сперечатися, змагатися, цілуватися;
O що виконується особою в своїх інтересах: Готуватися до екзаменів, лаштуватися в дорогу;
O як постійну властивість предмета: (собака) кусається, (кішка) дряпається, (кропива) жалиться;
O що виникає під впливом іншого предмета: (лоза) гнеться, (скло) б’ється, (палиця) ламається.
Категорія стану властива не всім дієсловам. Є дієслова нульового стану, що називають дію, яка стосується лише суб’єкта (діяча). До них належать:
O неперехідні дієслова, що не виражають будь-яких відношень дії до суб’єкта: летіти, бігти, плакати, спати, пливти, стояти;
O неперехідні дієслова, що без постфікса – ся не вживаються: Боятися, сміятися, намагатися, пишатися;
O безособові дієслова з постфіксом – ся: Не спиться, не сидиться, розвидняється;
O дієслова, утворені від неперехідних за допомоги префікса і постфікса – ся, які надають їм нового лексичного значення: Наплакатися (пор.: плакати), насидітися, добігатися.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)