Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ
Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться:
1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих приголосних, зокрема шиплячих), е (після м’яких приголосних), є (після основ на Й або на подовжений м’який приголосний):
А) одна з основ дієслівного походження: Дощомір, хлібороб, силосонавантажувач;
Б) одна з основ прикметникового походження, інша іменникового: чорнозем, чорноклен, чистотіл;
В) обидві основи іменникові: Верболіз, лісостеп (але: людино-день, людино-доза).
2. Складні іменники, утворені з двох чи кількох основ без сполучних голосних:
А) іменники, що складаються з числівника у формі родового відмінка та іменника: п ‘ятитонка, сімдесятиріччя;
Б) іменники з першою дієслівною частиною у формі другої особи однини наказового способу: перекотиполе, Непийвода, Перебийте,
В) іменники з першою частиною Nie-, напів-, попу-: півкниги, півогірка, пів’яблука, напівавтомат, полукіпок.
Примітка. Перед іменниками – власними назвами л/е-пишеться через дефіс: Пів-Києва, пів-Європи.
Усі складноскорочені слова: Колгосп, Нацбанк, профспілка. Сюди належать усі слова з першими частинами Авіа-, авто-, агро-, б’ю-, вело-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, Мета-, метео-, мікро-, мілі-, mono-, Мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, су пер-, теле-, термо-, фоно-, фото–і под.
Через дефіс пишуться:
1. Складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних. Сюди належать:
А) іменники, що означають протилежні за змістом понятття: купівля-продаж;
Б) іменники, що складаються з назв близьких за змістом понять: хліб-сіль, щастя-доля, батько-мати;
В) іменники, що означають професію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, військове звання: Лікар-еколог, член-кореспондент, прем ‘єр-міністр, генерал-полковник;
Г) іменники на позначення казкових персонажів: Лисичка-Сестрич-ка, Зайчик-Побігайчик;
Д) іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названого другим словом: Вакуум-фільтр, гама-фотон, блок-система, козир-дівка;
Е) іменники, що означають складні одиниці виміру: Кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;
Є) іменники – складні терміни, одне слово в яких є назвою родового поняття, а інше – видового: гриб-паразит, жук-носоріг, заєць-русак;
Ж) складні прізвища та географічні назви: Нечуй-Левицький, Івано-Франківськ, Корсунь-Шевченківський.
2. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді^, міні-, обер-, унтер-: віце-президент, екс-чемпіон, обер-лейтенант, унтер-офіцер.
3. Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост.
4. Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: люби-мене, мати-й-мачуха, чар-зілля.
5. Скорочені іменники, в яких наводяться початок і кінець слова: б-ка – бібліотека, вид-во – Видавництво, ін-т – інститут.
§ 15. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Складні прикметики пишуться разом і через дефіс. Разом пишуться:
1. Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: Лісостеповий, радіофізичний, самохідний.
2. Складні прикметники, утворені від сполучення слів, залежних одне від одного (підрядний зв’язок між словами):
А) від прикметника з іменником: Народногосподарський (народне господарство), східнослов’янський (східні слов яни);
Б) від числівника з іменником: Двадцятиповерховий, п ятнадцяти-річний (але: 125-річний);
В) від дієслова з іменником: Сталетопний, деревообробний, машинобудівний;
Г) від прислівника з прикметником чи дієприкметником: Тяжкохворий, свіжозрубаний.
Примітка. Такі прикметники слід відрізняти від словосполучень, що складаються з прислівника та прикметника чи дієприкметника: суспільно корисний, суспільно необхідний, чітко виражений, різко окреслений. Прислівник у таких словосполученнях пишеться окремо від прикметника чи дієприкметника тому, що він логічно наголошується, є членом речення.
3. Складні прикметники-терміни: Складносурядний, новогрецький, дрібнокаліберний, геологорозвідувальний. Через дефіс пишуться:
1. Складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), унтер-офіцерський (унтер-офіцер).
2. Складні прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв’язок (можна поставити сполучник і): південно-східний, мовно-літературний, навчально-виховний, масово-політичний.
3. Складні прикметники, що означають різні кольори або відтінки кольорів: жовто-зелений, блідо-рожевий (але: Жовтогарячий – один колір), а також ті, що виражають якість із додатковим відтінком: кисло-солодкий, гіркувато-солоний.
4. Складні прикметники, перша основа яких закінчується на – ико (-іко): історико-культурний, механіко-математичний.
5. Складні прикметники з першою частиною воєнно-, військово-; військово-морський, воєнно-стратегічний (але: військовозобов ‘язаний, військовополонений).
6. Складні прикметники, в яких перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомоги сполучного голосного О або Е: м’ясо-молочний, крохмаяє-патоковий.
Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові терміни, пишуться разом: зернобобові, головоногі.
7. Складні прикметники, в яких повторюються ті самі або споріднені слова з метою підсилення значення: білий-білий, давній-прадавній.
8. Складні назви проміжних сторін світу: Південно-східний, північно-західний.