Страхування – Плиса В. Й

Розвиток економіки України на сучасному етапі визначається перехідними явищами і процесами, пов’язаними з відмовою від командно-адміністративної системи управління і вибором ринкової. Рушійні сили такого вибору – висока ефективність і конкурентоспроможність ринкової економіки з її

Страхування – найдавніша категорія суспільних відносин. Виникнувши у період розпаду первісно-общинного ладу, воно поступово стало супутником суспільного виробництва. Спочатку страхування було тісно пов’язане зі словом “страх”. Власники майна відчували страх за його збереження, за

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом

Страховиками є фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України “Про господарські товариства”, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про страхування”, а також ті,

2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення 2.2. Комерційне та соціальне страхування 2.3. Форми проведення страхування 2.4. Системи страхування. Франшиза 2.5. Перестрахування і співстрахування 2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення Кожна

Розрізняють дві сфери страхової діяльності – соціальне та комерційне страхування, які взаємно доповнюють одне одного. Соціальне страхування грунтується на принципі колективної солідарності та створення громадських страхових фондів за рахунок зборів обов’язкових страхових внесків і

У практиці страхування застосовують кілька систем страхування. Загальноприйнятими вважають системи: 1) страхування за пропорційною відповідальністю; 2) відповідальності за першим ризиком; 3) граничної відповідальності. 1. Страхування за системою пропорційної відповідальності означає неповне, часткове страхування об’єкта.

3.1 Загальна характеристика страхового ринку 3.2. Суб’єкти страхового ринку 3.3. Товариства взаємного страхування 3.4. Інститут аварійного комісара 3.5. Об’єднання страховиків 3.6. Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір

Головними суб’єктами страхового ринку є страховики, страхувальники та страхові посередники. Кожний з них виконує свою функцію, має свою специфіку та механізм реалізації економічних інтересів. Страховиками є фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних

Аварійний комісар – особа, яка з’ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків. Згідно з кваліфікаційними вимогами аварійний комісар повинен: – мати вищу освіту і бути бакалавром, спеціалістом або магістром відповідного напряму діяльності;

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об’єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Об’єднання страховиків діють на підставі статутів і

Моторне (транспортне) страхове бюро (МТСЕ) – юридична особа, створена згідно з чинним законодавством і діє на основі свого Статуту, погодженого і затвердженого у визначеному законодавством порядку. Страховики можуть входити до МТСБ як повні або

Українське актуарне товариство (УАТ) було утворене 17 вересня 1999 р. на І установчому з’їзді. Організатори УАТ – фізичні особи, які пройшли підготовку на двохрічних спеціалізованих курсах, організованих в Україні Лондонським інститутом актуаріїв, успішно склали

Створення ефективної системи захисту майнових прав та інтересів окремих громадян, підприємців і підприємств, підтримання соціальної стабільності у суспільстві й економічної безпеки держави неможливе без функціонування потужного ринку страхових послуг. Крім того, страхування є важливим

4.1. Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності 4.2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні 4.3. Ліцензування страхової діяльності в Україні 4.4. Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України 4.1. Необхідність і значений

Ліцензування страхової діяльності здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Вона відповідно до вимог нормативно-правових актів України щодо страхування видає фінансовим установам ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного ст. 6,7 Закону

5.1. Поняття і зміст договору страхування 5.2. Правила страхування 5.3. Процедура укладання договору страхування 5.4. Права та обов’язки суб’єктів страхової угоди 5.5. Порядок припинення дії договору страхування 5.6. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого

5.1. Поняття і зміст договору страхування 5.2. Правила страхування 5.3. Процедура укладання договору страхування 5.4. Права та обов’язки суб’єктів страхової угоди 5.5. Порядок припинення дії договору страхування 5.6. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого

Порядок укладання договору страхування регламентується цивільним законодавством, зокрема Законом України “Про страхування”. Процес укладання договору страхування складається з двох стадій: 1) пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини (оферта); 2) одержання і прийняття

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя та в межах договору страхування життя персоніфікований (індивідуальний) облік за кожною застрахованою особою. Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя здійснюється страховиком

6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків 6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи 6.3. Показники страхової статистики 6.4. Страховий внесок. Види страхових премій 6.5. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які

6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків 6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи 6.3. Показники страхової статистики 6.4. Страховий внесок. Види страхових премій 6.5. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які

У практиці актуарних розрахунків широко використовують страхову статистику – систематизоване вивчення та узагальнення наймасовіших і типових страхових операцій на основі вироблених статистичною наукою методів обробки узагальнених підсумкових натуральних і вартісних показників, які характеризують страхову

7.1. Страхування життя 7.2. Обов’язкове державне страхування спортсменів вищих категорій 7.3. Обов’язкове страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок

7.1. Страхування життя 7.2. Обов’язкове державне страхування спортсменів вищих категорій 7.3. Обов’язкове страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок