Страхова справа – Вовчак О. Д. – ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Які причини виникнення та існування страхування:

А) захист майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і людського суспільства від несприятливих подій (ризиків);

Б) створення сезонних запасів у харчовій промисловості;

В) збільшення обсягів виробництва;

Г) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.

2. Що складає зміст категорій страхового захисту:

А) спосіб локалізації небезпечних об’єктів;

Б) економічні відносини щодо попередження усунення локалізації та відшкодування збитків унаслідок несприятливих подій;

В) механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами;

Г) збільшення товарних запасів у зв’язку з впливом чинника сезонності.

3. В яких формах існує сукупний фонд страхового захисту:

А) резервів страхових організацій, централізованих резервів держави, фондів самострахування підприємств;

Б) резервних фондів підприємств;

В) кредитів банку;

Г) статутного фонду.

4. Які функції виконує страхування:

А) формування і використання фінансових ресурсів;

Б) відтворювальну та стимулюючу;

В) ризикову, превентивну, заощадження коштів і контрольну;

Г) фіскальну й економічну.

5. Виділіть характерні ознаки страхування:

А) обов’язковий характер настання страхових випадків;

Б)замкнута розкладка збитку, перерозподіл його в просторі та часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;

В) розподільчий характер відносин і формування фондів грошових коштів;

Г) платіжність, поверненість і цільовий характер використання грошових коштів.

6. Страховий ризик – це:

А) конкретне явище або сукупність явищ, при настанні яких проводяться виплати із наперед створеного страхового фонду в грошовій формі, що пов’язані з ймовірністю настання несприятливих подій;

Б) одинична подія, яка має суб’єктивний характер і підлягає регулюванню з боку людей;

В) несприятливі обставини у господарській діяльності суб’єктів господарювання, призводять до перерв у виробництві;

Г) аномальні явища в природі.

7. Ризики в страхуванні залежно від обсягу відповідальності поділяють на:

А) індивідуальні й універсальні;

Б) катастрофічні й аномальні;

В) специфічні та фундаментальні;

Г) суб’єктивні й об’єктивні.

8. Чисті ризики – це:

А) крадіжка товарів з металу;

Б) гра в грошово-речову лотерею;

В) ураган, повінь та інші стихійні лиха;

Г) травма працівника, одержана під час виконання службових обов’язків.

9. Специфічний ризик – цс:

А) землетрус; б)викрадення;

В) травма працівника в побуті;

Г) жоден із названих ризиків.

10. Процес управління ризиком передбачає:

А) ідентифікацію ризику та вибір методів управління ризиком;

Б) відмову від ризику;

В) визначення страхових випадків;

Г) розрахунок страхових відшкодувань.

11. За галузями страхування поділяють на:

А) добровільне й обов’язкове;

Б) майнове, особисте та відповідальності;

В) страхування життя;

Г) страхування фінансових ризиків.

12. Які існують форми страхування:

А) життя і ризикове;

Б) добровільне й обов’язкове;

В) майнове, особисте, відповідальності;

Г) медичне та від нещасних випадків.

13. До майнового страхування належить страхування:

А) інвестицій;

Б) від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

В) цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

Г) кредитів.

14. До особистого страхування відносять страхування:

А) професійної відповідальності;

Б) життя і від нещасних випадків;

В) вантажів і багажу;

Г) будівель громадян.

15. Які види страхування с обов’язковими:

А) страхування авіаційних суден;

Б) страхування будівель громадян;

В) страхування від нещасних випадків школярів;

Г) страхування життя.

16. Які існують системи страхування:

А) пропорційної відповідальності, першого ризику;

Б) часткове та вибірне страхування;

В) солідарної відповідальності;

Г) непропорційної відповідальності за відновною вартістю майна.

17. Що таке “франшиза” у страхуванні:

А) визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком;

Б) передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми;

В) страхування об’єкта за одним спільним договором кількома страховиками;

Г) передача ризиків страхування одним страховиком іншому страховику за певну плату.

18. Розкриває суть ризикової функції страхування:

А) створення системи страхових резервів;

Б) передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;

В) зменшення наслідків страхових подій;

Г) перерозподіл коштів між страхувальниками.

19. Страхування грунтується на таких принципах:

А) страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін;

Б) часткове покриття збитку;

В) непропорційна відповідальність;

Г) обов’язковість настання страхової події.

20. Що розуміють під страховим ринком:

А) інструмент перерозподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання;

Б) сферу обігу цінних паперів;

В) особливу сферу грошових економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар – страхова послуга;

Г) механізм забезпечення попиту та пропозиції на фінансові ресурси.

21. Яка структура страхового ринку за інституціоиальною ознакою:

А) внутрішній і зовнішній страховий ринок;

Б) ринок майнового, особистого страхування;

В) ринок страхових послуг акціонерних, командитних, повних товариств і товариств з додатковою відповідальністю;

Г) ринок страхування автотранспортних засобів, вантажів і багажу.

22. Яка структура страхового ринку за територіальною ознакою: а)внутрішній, регіональний і міжнародний;

Б) майнового, особистого страхування і страхування відповідальності;

В) юридичних і фізичних осіб;

Г) державного та комерційного страхування.

23. В яких формах підприємств можуть створюватись страховики в Україні:

А) юридичної особи у формі акціонерних, повних, командитних товариств і товар з додатковою відповідальністю;

Б) юридичної особи у формі товариств з обмеженою відповідальністю і приватних під: ємств;

В) фізичної особи, зареєстрованої як суб’єкт підприємницької діяльності;

Г) іноземної юридичної особи.

24. Хто (що) є страховим посередником:

А) фондові біржі;

Б) банки й інші фінансово-кредитні установи; в)страхові агенти та страхові брокери;

Г) інвестиційні фонди та компанії.

25. Що належить до елементів страхового ринку:

А) промислові та торговельні підприємства;

Б) страховики, страхувальники та страхові посередники;

В) банки та кредитні спілки;

Г) державний бюджет і позабюджетні фонди.

26. Які форми підприємств можуть займатись в Україні страховою діяльністю:

А) приватні підприємства та фізичні особи;

Б) товариства з обмеженою відповідальністю;

В) підприємства з 100 % іноземним капіталом;

Г) акціонерні, командитні, повні товариства та товариства з додатковою відповідал ьше

27. Яка основна мста діяльності товариств взаємного страхування:

А) створення страхового захисту членів товариств;

Б) організація обов’язкового особистого страхування для категорій осіб відповідно до чі ного законодавства;

В) страхові операції з будь-яких видів страхування;

Г) перестрахування ризиків щодо особистого страхування.

28. Виділіть особливості діяльності товариства взаємного страхування (ТВС):

А) неоднорідність складу учасників ТВС;

Б) учасник ТВС одночасно виступає і як страховик, і як страхувальник;

В) страхувальник бере участь у розподілі прибутків або збитків за результатами дія; пості ТВС за рік;

Г) комерційний характер діяльності.

29. Об’єднання (асоціації) страховиків створюються з метою:

А) захисту інтересів страховиків – своїх членів, надання їм консультативної і мето; логічної допомоги, експертизи нормативних активів;

Б) надання страхових послуг, укладання договорів страхування;

В) здійснення перестрахувальних операцій;

Г) організації реклами страхових продуктів і їх реалізації.

ЗО. В яких формах здійснюється державне регулювання страхової діяльності в Україні:

А) розробки правил страхування державними органами;

Б) ліцензування страхової діяльності та реєстрації страховиків;

В) розробка податкового законодавства;

Г) роздержавлення і приватизації майна державного страхування.

31. Який орган уповноважений видавати ліцензії на право здійснення страхової діяльності:

А) Кабінет Міністрів України;

Б) Державна податкова служба;

В) Міністерство фінансів України;

Г) Фонд державного майна України.

32. Які функції покладено на Міністерство фінансів у сфері страхування:

А) розробка страхових тарифів;

Б) визначення мінімального розміру статутного фонду для страховиків;

В) надання ліцензії і реєстрація страховиків;

Г) реєстрація договорів страхування за обов’язковими видами страхування.

33. Кептивяі страховики – це:

А) страхові компанії, утворені на основі колишнього Укрдержстраху;

Б) страхові компанії, створені за рахунок коштів окремих галузей, міністерств, відомств з метою обслуговування внутрішньогалузевих ризиків;

В) акціонерні страхові компанії відкритого та закритого типу;

Г) страхові компанії, створені за участю іноземних юридичних і фізичних осіб.

34. Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики:

А) фондові біржі;

Б) банки та інші кредитні установи;

В) філіали, представництва й агентства;

Г) виробничі цехи та торговельні підприємства.

35. Що характеризує зміст діяльності філії страховика:

А) здійснення страхової діяльності за видами, на які страховик отримав ліцензію;

Б) розробку правил страхування з окремих видів і подання їх на затвердження;

В) організацію рекламної кампанії щодо страхових послуг страховика;

Г) прийняття рішень щодо перестрахування взятих на себе ризиків.

36. Кількість учасників (засновників) страховика, згідно з вимогами Закону України “Про страхування”, мас бути:

А) не менше двох;

Б) не менше трьох;

В) не лімітується;

Г) не менше п’яти.

37. Англійська корпорація страховиків “Ллойд” є формою об’єднання:

А) державних страховиків;

Б) товариств взаємного страхування;

В) приватних страховиків;

Г) акціонерних компаній.

38. Рішенпя про виключення страховика з Єдиного реєстру страховиків приймаї

А) ліцензійна палата при Міністерстві економіки України;

Б) орган місцевої виконавчої влади, де зареєстрований страховик;

В) Міністерство фінансів України;

Г) Верховна Рада України.

39. Якими видами діяльності може займатися страхова компанія:

А) надавати кредити страхувальникам;

Б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраж внаслідок страхового випадку;

В) укладати договори страхування і визначати розмір збитку страхувальників у зв’ зі страховою подією;

Г) займатись роздрібною торгівлею.

40. Філія страхової компанії має право:

А) займатися рекламною діяльністю;

Б) проводити ревізію діяльності інших філій;

В) приймати рішення про свою ліквідацію;

Г) укладати та обслуговувати договори страхування.

41. Представництво страхової компанії має право:

А) виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;

Б) виконувати репрезентативні функції;

В) брати участь у співстрахуванні;

Г) розробляти правила страхування.

42. Які функції виконує Ліга страхових організацій України:

А) здійснює страхування ризиків;

Б) гарантує платоспроможність страховиків – членів Ліги;

В) сприяє вдосконаленню страхового законодавства та надає інформаційні та иавчал послуги своїм членам;

Г) укладає договори страхування.

43. Які функції виконує Моторне (транспортне) страхове бюро України:

А) укладає угоди з уповноваженими організаціями інших країн про взаємне визнаї договорів страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

Б) забезпечує фінансову стабільність страхових операцій на умовах солідарної відпе дальності учасників об’єднання;

В) здійснює управління централізованими страховими резервними фондами;

Г) розраховує страхові резерви та страхові тарифи.

44. Хто може припинити дію договору страхування:

А) Міністерство фінансів України;

Б) страховик за порушення умов договору страхувальником;

В) Ліга страхових організацій;

Г) судові органи.

45. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:

А) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва, пов’яза з посередництвом у сфері страхування;

Б) як діяльність, що обслуговує “життєвий цикл” страхового поліса на різних його стадіях;

В) як професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладання договорів;

Г)як фінансова діяльність у сфері страхування.

46. Що розуміють під маркетингом у страхуванні:

А) систему пошуку резервів збільшення прибутку страховика;

Б) оцінку фінансового стану страховика;

В) системний підхід щодо організації діяльності страховика, метод дослідження страхового ринку;

Г) систему формування і розміщення страхових резервів.

47. Страховий маркетинг охоплює комплекс таких заходів (видів робіт):

А) дослідження страхового ринку, розробку конкурентоспроможних страхових продуктів і їх реалізацію;

Б) складання фінансової звітності страховика, ії аналіз і складання бізнес-планів;

В) розробку правового законодавства та інструктивних матеріалів;

Г) фінансову діяльність щодо розміщення страхових резервів.

48. Маркетингова політика страховика – це:

А) вибір варіантів можливих стратегічних напрямів діяльності страховика і відповідні заходи щодо забезпечення їх реалізації;

Б) порядок укладання договорів страхування;

В) визначення фінансових результатів діяльності страховика;

Г) розробка каналів реалізації страхових продуктів.

49. Дослідження страхового ринку мас на меті:

А) визначення попиту на страхові продукти та розробку конкурентоспроможних страхових продуктів;

Б) визначення кон’юнктури на товарних ринках;

В) дослідження державно-політичної системи в країні;

Г) створення рекламної мережі розповсюдження реклами страхових продуктів. 50. Страховий продукт – це:

А) специфічне оформлення страхової послуги, яке включає пакет документів, що отримало назву правил страхування;

Б) страхові тарифи з окремих видів страхування;

В) сукупність нормативних документів, що регулюють страхову діяльність;

Г) страхові поліси з окремих видів страхування.

51. Через страхові послуги відбувається:

А) купівля-продаж страхового захисту;

Б) експертиза товарів;

В) об’єднання тимчасово вільних капіталів;

Г) задоволення потреби у фінансових ресурсах держави.

52. Страховий поліс – це:

А) документ, який видається страховиком страхувальнику та засвідчує факт укладання договору страхування;

Б) договір страхування майна;

В) документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;

Г) документ, що визначає розмір збитків страхувальника.

53. Які з наведених нижче завдань має викопувати реклама страхових продукті*

А) робити популярними продукти страхової компанії;

Б) бути спрямованою на відведення більшої ролі запроваджуваним видам страхува

В) надавати вичерпну інформацію про переваги страхового продукту;

Г) підтримувати імідж компанії.

54. Чи реалізовано страховий продукт, якщо страховий випадок протягом дії дого страхування не настав:

А)так, у повному обсязі;

Б) лише частково;

В) ні, оскільки страховик не виконав страхових зобов’язань;

Г) так, за умови, що до договору страхування було додано страховий поліс.

55. Оберіть якісні показники страхового продукту:

А) офісний метод реалізації;

Б) відповідність умов страхування реальним потребам страхувальника;

В) рекламно-інформаційна мережа;

Г) зручність придбання поліса чи укладання договору страхування.

56. Що таке “аквізиція страховика”:

А) продаж страхових продуктів через страхових посередників;

Б) дослідження ринку страхових послуг;

В) формування споживчого попиту на страхові продукти;

Г) страхове поле страховика.

57. Аквізитор – це:

А) інкасатор виторгу;

Б) спеціаліст, який обчислює страхові тарифи;

В) спеціаліст, який оцінює збитки у морській аварії;

Г) уповноважена страховиком особа, що укладає або поновлює договори страхуван

58. Андсрайтинг – цс:

А) процес прийняття ризику на страхування;

Б) відшкодування збитку;

В) експертна оцінка майна;

Г) розрахунок страхових тарифів.

59. Які з наведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти:

А) удосконалення правил страхування;

Б) пошук страхувальників й укладання договорів страхування;

В) розрахунок страхових тарифів;

Г) пошук страховиків.

60. Кого відносять до юридичних страхових агентів:

А) банки, агентства нерухомості, туристичні фірми;

Б) власників транспортних засобів;

В) аварійних комісарів;

Г) консультантів у сфері оподаткування.

61. Правила страхування – це:

А) документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;

Б) договір страхування;

В) перелік претензій страхувальника до страховика;

Г) аварійний сертифікат.

62. Хто розробляє правила страхування з добровільних видів страхування:

А) страховик;

Б) страхувальник;

В) Міністерство фінансів України;

Г) Кабінет Міністрів України.

63. Хто розробляє умови страхування з обов’язкових видів страхування:

А) страховик;

Б) Міністерство економіки України;

В) Кабінет Міністрів України;

Г) страхові брокери.

64. Виділіть особливість майнового страхування:

А) страхова сума не встановлюється, визначається гранична сума відшкодування;

Б) надання страхувальникові фінансової допомоги;

В) визначення страхової суми грунтується на дійсній вартості застрахованих об’єктів; г)на страхування приймаються тільки будівлі.

65. Які види майна зі зазначених нижче не приймають на страхування:

А) грошові кошти (готівка);

Б) товарні запаси та готова продукція;

В) незавершені об’єкти будівництва;

Г) транспортні засоби.

66. Договір страхування майна може укладатись:

А) у межах дійсної або ринкової вартості майна;

Б) без визначення вартості майна;

В) на суму збитків від ліквідації майна;

Г) у межах ліміту відповідальності перестраховика.

67. При настанні страхового випадку зі застрахованим майном страхувальник повинен:

А) скласти страховий акт;

Б) заявити про страховий випадок до компетентних органів;

В) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків;

Г) обчислити суму збитку та страхового відшкодування.

68. Страхувальниками за договорами страхування життя можуть бути:

А) тільки фізичні особи;

Б) тільки юридичні особи;

В) і фізичні, і юридичні особи;

Г) фінансові посередники.

69. Страхування від нещасних випадків може бути: а) колективним;

Б) індивідуальним;

В) колективним та індивідуальним;

Г) взаємним.

70. Страхування від нещасних випадків включає страхування:

А) життя дітей;

Б) додаткової пенсії;

В) туристів, спортсменів і пасажирів;

Г) від усіх хвороб.

71. Особисте страхування включає страхувашія:

А) транспортних засобів фізичних осіб;

Б) професійної відповідальності;

В) життя та від нещасних випадків на транспорті;

Г) правильні відповіді а, б, в.

72. Страхова сума за договорами страхування життя може бути виплачена

А) тільки страхувальнику або застрахованій особі;

Б) страхувальнику або його правонаступникам;

В) будь-кому із родичів;

Г) органам соціального забезпечення.

73. При проведенні страхування життя мас значення:

А) громадянство;

Б) вік застрахованого;

В) специфіка роботи страхувальника;

Г) правильні відповіді а, б, в.

74. Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:

А) дожиття до закінчення строку страхування;

Б) смерті з будь-якої причини;

В) постійної втрати загальної працездатності від нещасного випадку;

Г) пожежі.

75. Страхувальниками при обов’язковому медичному страхуванні є:

А) фізичні особи;

Б) юридичні особи;

В) фізичні та юридичні особи;

Г) держава, юридичні та фізичні особи.

76. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні є:

А) тільки фізичні особи;

Б) тільки юридичні особи;

В) фізичні та юридичні особи;

Г) медичні заклади.

77. Добровільне медичне страхування може бути:

А) індивідуальним; б)колективним;

В) тільки змішаним;

Г) правильні відповіді а, б.

78. Викупна сума – це:

А) частина резерву внесків на день припинення страхувальником сплати внесків, яка підлягає виплаті йому за договорами страхування життя;

Б) сума, на яку укладається договір страхування життя;

В) конкретний розмір грошових коштів, який повинен сплатити страховик страхувальнику при настанні страхової події;

Г) норма дохідності за договором страхування пенсій.

79. Що виступає об’єктом страхування в особистому страхуванні:

А) життя, здоров’я, працездатність людини;

Б) відповідальність перед третіми особами;

В) нещасний випадок;

Г) предмет особистого користування.

80. Нещасний випадок – цс:

А) об’єкт соціального страхування;

Б) раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини та спричинила шкоду здоров’ю або смерть;

В) сімейний стан страхувальника;

Г) перерви у виробництві.

81. Пенсійне страхування є різновидом:

А)страхування ренти;

Б) страхування відповідальності;

В) страхування домашнього майна;

Г) медичного страхування.

82. При страхуванні відповідальності об’єктом страхування виступає відповідальність:

А) перед третіми фізичними та юридичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;

Б) перед третіми фізичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;

В) перед третіми юридичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша школа внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;

Г) перед державою за шкоду, заподіяну внаслідок несплати податків.

83. Страхування відповідальності передбачає:

А) можливість заподіяння шкоди третім конкретним особам, обумовленим у договорі страхування;

Б) можливість заподіяння шкоди тільки майну третіх осіб, яким, згідно з їхньою заявою, здійснюються відповідні виплати;

В) можливість заподіяння шкоди як здоров’ю, так і майну третіх осіб, відносно яких за законом або згідно з рішенням суду здійснюються відповідні виплати, які компенсують завдану шкоду;

Г) можливість заподіяння шкоди здоров’ю самого страхувальника.

84. Договори страхування професійної відповідальності юридичних та фізичних осіб укладаються, якщо вони мають:

А) досвід виконання професійних обов’язків;

Б) кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на здійснення діяльності з надання професійних послуг;

В) можливість надання професійних послуг, яку бажають застрахувати;

Г) відповідну матеріально-технічну базу.

85. Об’єктом страхування професійної відповідальності є:

А) нематеріальні втрати, яких зазнала третя особа;

Б) матеріальні втрати, яких завдала третя особа страхувальнику;

В) матеріальні втрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисних дій страхувань

Г) правильні відповіді а, б.

86. Страхова сума при страхуванні професійної відповідальності визначається:

А) страхувальником; б)страховиком;

В) згідно з нормативами страхування;

Г) за згодою сторін.

87. Особливістю страхування відповідальності є:

А) захист інтересів страхувальника;

Б) визначення страхової суми на підставі страхової оцінки;

В) відшкодування збитків страхувальника;

Г) страхування на користь третьої особи.

88. Об’єктом страхування за договором страхування цивільної відповідальності визна<

А) недбалість страхувальника;

Б) некваліфіковане виконання страхувальником своїх обов’язків;

В) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;

Г) транспортний засіб.

89. Хто може бути страхувальником за договором страхування цивільної відлові ності власників транспортних засобів:

А) будь-яка особа;

Б) власник транспортного засобу;

В) особа, яка має нотаріально оформлене доручення на користування транспортним за

Г) юридичні особи та дієздатні громадяни, які використовують транспортні засо

90. Міжнародна система “Зелена картка” діє:

А) у країнах Близького Сходу;

Б) у західноєвропейських країнах;

В) у США;

Г) тільки у країнах Африки.

91. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є:

А) укладання звичайних договорів;

Б) виплати компенсацій за звичайними договорами;

В) виплати компенсацій за додатковими договорами;

Г) управління централізованими страховими резервними фондами.

92. За договором страхування відповідальності товаровиробника за якість щ відшкодовуються збитки, спричинені:

А) неправильним зберіганням продукції на складі страхувальника;

Б) дефектними товарами;

В) вадами конструкції продукції;

Г) неправильним застосуванням товарів.

93. За договором страхування професійної відповідальності страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату за позовом третьої особи за шкоду, заподіяну їй страхувальником через:

А) нещасний випадок;

Б) нечесність страхувальника;

В) помилку страхувальника; г)у всіх випадках.

94. На розмір тарифних ставок за договором страхування професійної відповідальності впливають:

А) стан здоров’я страхувальника;

Б) професія страхувальника;

В) стаж роботи страхувальника;

Г) віковий фактор клієнтів страхувальника.

95. Об’єктами страхування від перерв у виробництві є:

А) втрати прибутку від невиконання контрагентами підприємства умов комерційної угоди;

Б) втрати прибутку від пошкодження застрахованого майна;

В) поточні витрати на підтримання життєдіяльності підприємства;

Г) збитки, що з’явилися внаслідок відшкодування втрат недовиконання плану випуску продукції.

96. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків укладається па:

А) один рік;

Б) кілька місяців;

В) період усього будівництва;

Г) необмежений період.

97. Страхування технічних ризиків включає:

А) комплекс страхових ризиків, що пов’язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами та використанням складного технологічного обладнання, машин, техніки;

Б) страхування втрат прибутку, пов’язаних із перервами у будівництві;

В) страхування втрат від проведення експериментальних робіт;

Г) страхування витрат на усунення дефектів у збудованому об’єкті.

98. Об’єктом страхування будівельно-монтажних ризиків виступають:

А) тимчасові споруди;

Б) транспортна техніка в межах будівельного майданчика та споруди, призначені для будівництва;

В) допоміжні роботи;

Г) різні транспортні перевезення.

99. Страхування валютних ризиків передбачає:

А) страхування втрат прибутку при зміні ринкової кон’юнктури;

Б) страхування від втрат у разі зміни валютних курсів;

В) відшкодування втрат унаслідок невиконання короткострокових кредитних вимог;

Г) страхування ризику непогашення кредиту в іноземній валюті.

100. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку охоплює такі види збитків:

А) прибуток, не отриманий страхувальником;

Б) витрати страхувальника, що мають постійний характер;

В) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;

Г) відсотки за непогашеним кредом.

101. До доходів від страхової діяльпості, згідно із Законом України “Про страхуваі належать:

А) страхові премії за договорами страхування;

Б) страхові виплати;

В) комісійні винагороди страхових посередників;

Г) зароблені страхові премії.

102. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:

А) зароблених страхових премій та доходів від розміщення тимчасово вільних кої

Б) комісійних винагород за передачу ризиків у перестрахування;

В) комісійних винагород страховим посередникам;

Г) страхових резервів.

103. Частина тарифу, призначена для покриття витрат на проведення страхування зивається:

А) брутто-тариф;

Б) нетто-тариф;

В) навантаження;

Г) страховий внесок.

104. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі прибутку страховика:

А) так;

Б) ні;

В) тільки якщо вони належать до засновників або акціонерів;

Г) тільки якщо вони уклали договори страхування життя.

105. Плата за страхування, яку отримує страхова компанія, називається:

А) страховим тарифом;

Б) страховою сумою;

В) страховою премією;

Г) тантьемою.

106. Чи може страхова виплата бути замінена па компенсацію збитку в натуралі формі:

А) так;

Б) ні;

В) так, якщо це передбачено умовами договору страхування;

Г) тільки за умови повного знищення майна.

107. Норматив витрат на ведення страхової справи в обов’язкових видах страхува встановлюється:

А) страховиком;

Б) страхувальником;

В) урядом України;

Г) Міністерством фінансів України.

108. При передачі ризику в перестрахування комісійні винагороди за перестрахуваї отримують: а) перестраховик;

Б) цедент;

В) як перестраховик, так і цедент;

Г) страхувальник.

109. Страхова премія – цс:

А) винагорода страхувальнику за беззбиткове проходження договору страхування;

Б) оплата послуг страхового брокера;

В) плата страхувальника страховику за надання страхових послуг;

Г) винагорода перестраховика.

110. Фінансова надійність страховика забезпечується:

А) розміром статутного фонду;

Б) кількістю учасників страховика;

В) величиною страхових резервів;

Г) збалансованим страховим портфелем.

111. До власних коштів страховика належать:

А) статутний фонд;

Б) страхові та вільні резерви;

В) вільні резерви;

Г) статутний фонд і вільні резерви.

112. Фактичний запас платоспроможності розраховується на підставі:

А) валюти балансу;

Б) вільних коштів;

В) кредитів;

Г) страхових резервів.

113. Страхові резерви, які формуються страховиками, – це:

А) технічні резерви та резерви зі страхування життя;

Б) резерв збитків;

В) резерви належних до виплати страхових сум;

Г) резерв заявлених, але ще не врегульованих збитків.

114. Страхові резерви розміщуються, виходячи з принципів:

А) тільки прибутковості;

Б) безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості;

В) безпечності та ліквідності;

Г) поверненості страхових внесків.

115. На стратегію інвестиційної політики страховика впливають:

А) структура інвестованих коштів;

Б) обсяг інвестицій;

В) характер розподілу ризику;

Г) строк інвестування.

116. Перестрахування забезпечує:

А) надійність інвестиційної політики;

Б) фінансову надійність страховика;

В) зменшення ризику;

Г) платоспроможність страховика.

117. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на осі

А) розміру статутного фонду;

Б) надходжень страхових премій та страхових виплат;

В) страхових премій, сплачених перестраховикам;

Г) кількості страхових полісів.

118. Розрізняють такі види перестрахувальних операцій:

А) пропорційне та непропорційне перестрахування;

Б) факультативне й облігаторне перестрахування;

В) самострахування і співстрахування;

Г) обов’язкове та добровільне страхування.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)