Страхова справа – Вовчак О. Д. – 10.4. Страхування кредитних ризиків
Різноманітність видів кредитних операцій зумовлює особливості та причини виникнення кредитного ризику, який виникає, зазвичай, через недобросовісність позичальника кредиту; погіршення його фінансового стану; несприятливу економічну кон’юнктуру; некомпетентність керівництва фірми тощо.
З найдавніших часів кредитні операції проводилися в умовах ризику неповернення кредиту. В сфері кредитних відносин існують матеріальна та юридична форми забезпечення кредитів. Ризик кредитної операції матеріально проявляється в неповерненні, несплаті заборгованості, а юридично – у невиконанні зобов’язань. З одного боку, використання цих форм є трудомістким у кредитних операціях, а з іншого – позичальник не завжди має достатню можливість матеріального або юридичного забезпечення кредиту. Тому особливою формою захисту виступає страхування.
Отже, з метою захисту кредитно-фінансової сфери діяльності юридичних осіб проводиться страхування кредитних ризиків – ризику неплатежу, ризику настання відповідальності позичальника – юридичної особи за неповернення кредиту, а також ризику непогашення кредиту.
Кредитне страхування – відносно новий вид страхування, який почав розвиватися з розвитком споживчого кредиту в країнах з ринковою економікою, де населення купує будинки, автомобілі, товари тривалого користування з розстрочкою платежу.
Об’єктом страхування кредитного ризику виступають майнові інтереси, пов’язані з матеріальними збитками, що можуть бути завдані страхувальнику внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань, передбачених кредитним договором (договором позики) між позичальником і страхувальником (позикодавцем, кредитором).
Історичний прообраз страхування кредитів полягає у комісійній операції, за умовами здійснення якої укладалася додаткова угода, названа делькредере. Виділяють такі види страхування кредитів:
– страхування делькредере (комерційні кредити, кредити під засоби виробництва і предмети споживання, експортні кредити);
– страхування поручительства та гарантії;
– страхування збитків, які виникають через надмірну довіру (кредиту довіри).
Страховики, які займаються кредитним страхуванням, працюють у всіх галузях делькредере на основі однакових процедур:
– можливі страхові випадки попереджуються за допомогою поточного спостереження за кредитами;
– при настанні страхового випадку (втратах від неплатоспроможності позичальника) відшкодовується збиток;
– розмір збитку зменшують за рахунок участі страховика в одержанні частини сплаченого боргу при судовому процесі щодо банкрутства позичальника (регресний позов).
Необхідною умовою виникнення відповідальності є факт настання страхового випадку, а як результат – поява ризику неплатоспроможності позичальника.
Страховим випадком вважають збитки страхувальника внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов’язків, передбачених кредитним договором (договором позики). Сюди відносять: неповернення або часткове повернення позичальником кредиту (позики) у встановлені кредитним договором строки, невиплату ним відсотків у повному обсязі та в установлені кредитним договором строки, невиконання інших обов’язків, передбачених кредитним договором.
Страховий платіж залежить від характеру кредиту, діяльності позичальника, мети використання кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна у власності позичальника, що можуть стати забезпеченням прав регрссних вимог страховика при настанні страхового випадку, і визначається з урахуванням кредитоспроможності позичальника, цільового призначення кредиту та інших умов, передбачених кредитним договором.
Страхова сума вираховується з суми кредиту та відсотків за користування ним. Ці дані містяться у кредитному договорі, укладеному між страхувальником і позичальником.
Зазвичай межа відповідальності страховика становить від 50 до 90 % суми непогашеного кредиту та відсотків, передбачених договором кредитування.
Загальна сума страхових виплат за страховими випадками не може перевищувати страхової суми за договором страхування.
Для визначення ступеня страхового ризику і кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника страхувальник при укладанні договору страхування повинен надати страховику такі документи:
– копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника;
– копію статуту;
– балансовий звіт (форма 1), звіт про фінансові результати (форма 2); звіт про рух грошових коштів (форма 3) на останню звітну дату;
– розшифровки кредиторської та дебіторської заборгованості на останню звітну дату;
– копію кредитного договору;
– техніко-економічне обгрунтування заходів, що кредитуються;
– довідку про залишки коштів на поточному рахунку позичальника;
– договори, контракти, рахунки, накладні, що характеризують цільове використання кредиту, кредитних коштів;
– договори купівлі-продажу або інші документи, що е підставою для надання кредиту;
– контракт на постачання і реалізацію продукції;
– розрахунок погашення кредиту;
– документ, що засвідчує зобов’язання за заставою (опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна, яке є власністю позичальника, може бути використане для забезпечення права регресних вимог страховика, якщо має місце страховий випадок, передбачений договором страхування, та виплати страховиком суми страхового відшкодування);
– акт аудиторської перевірки фінансового стану страхувальника;
-інші документи, зазначені у договорі страхування.
Для виплати страхового відшкодування страхувальник повинен подати страховику такі документи:
– письмову заяву на виплату страхового відшкодування;
– офіційні документи, що підтверджують неповернення кредиту і (або) відсотків з кредиту;
– оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);
– акт несплати позичальником кредиту та (або) відсотків з нього страховику;
– акти аудиторських перевірок фінансового стану позичальника після факту несплати кредиту та (або) відсотків з нього страховику;
– довідку про залишки коштів на поточному рахунку позичальпика;
– копію рішення суду щодо цього страхового випадку;
– інші документи, зазначені у договорі страхування.
Існують випадки, коли кредитний договір пролонгований страхувальником. Тоді укладається додаткова угода до чинного договору страхування. Тільки після цього настає відповідальність страховика на строк пролонгації. При цьому страховий платіж вираховується так само, як при укладанні чинного договору.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)