Стратегічний менеджмент – Кіндрацька Г. І. – 1. Методичні рекомендації щодо формування завдань для контролю знань та вмінь студента

*: {Методичні матеріали розроблено згідно з “Положенням про систему оцінювання знань та визначення рейтингу студентів у кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, чинним у Національному університеті “Львівська політехніка”.}

1. Методичні рекомендації щодо формування завдань для контролю знань та вмінь студента

Для об’єктивного оцінювання якості знань та вмінь студента під час проведення контрольних заходів чи екзаменаційного контролю доцільно використовувати тести (тестові завдання) різних рівнів складності.

Тести першого рівня складності застосовують для перевірки якості засвоєння матеріалу на рівні “розпізнавання”. До них належать завдання на: розпізнавання, розрізнення, класифікацію.

Тести на розпізнавання містять одну суттєву операцію – вибір з альтернативи “так – ні”. Наприклад: Чи належать до стадій процесу стратегічного менеджменту поточний контроль та оцінювання результатів діяльності організацій за звітний рік?

Тести на розрізнення містять “завади”, які створюються наявністю багатьох варіантів відповідей, тільки одна з яких є правильною. Наприклад: Якщо рівень нестабільності зовнішнього середовища за шкалою І. Ансоффа становить 3,9 бала, то доцільно запровадити таку методологію стратегічного управління: а) стратегічне управління в реальному масштабі часу; б) управління на основі оперативного контролю; в) регулярне стратегічне управління; г) адаптивне управління?

Тести на класифікацію передбачають визначення класифікаційної ознаки чи приналежності певного об’єкта до тієї чи іншої класифікації. Наприклад: Фінансова, маркетингова, виробнича, кадрова й інноваційна стратегії належать до таких стратегій: а) функціональних; б) конкурентних; в) операційних; г) корпоративних.

Тести другого рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння на рівні репродуктивної діяльності, на основі якої студент здатний самостійно відтворювати засвоєні знання та навички і застосовувати їх у типових ситуаціях, що не вимагають створення нової інформації. До них належать: тести-постановки і конструктивні тести.

У тестах-постановках навмисно пропущені слово, фраза, формула або інший суттєвий елемент тексту. Наприклад: Зовнішня конкурентна перевага – це перевага у властивостях товару, яка створює “цінність для а внутрішня – це перевага у витратах виробництва, яка створює “цінність для

Конструктивними називають тести, відповідь на які вимагає виконання декількох суттєвих операцій. Наприклад: Після збільшення цін на 20 % виручка від реалізації продукції організації зросте на 30 %, тобто кількість проданих виробів збільшиться на: а) 15 %; б) 8,3 %; в) 10 %.

Тести третього рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння матеріалу на рівні продуктивної діяльності, на основі якої студент здатний застосовувати засвоєну інформацію для прийняття рішень у нетипових ситуаціях. До них належать нетипові задачі на застосування знань у реальній практичній діяльності. Наприклад: Доцільно обрати стратегію фокусування діяльності на певному сегменті ринку тоді, коли: а) організація не має ресурсів для захоплення кількох сегментів ринку, а конкуренти не зосереджуються на особливих запитах певних груп споживачів; б) організація має значні масштаби діяльності й не зосереджується на особливих запитах споживачів; в) організація свідомо підвищує ціну за умови високого рівня якості продукції; в) є високий рівень купівельної спроможності споживачів.

Тести четвертого рівня складності використовують для виявлення вміння студента приймати рішення в проблемних, непередбачуваних ситуаціях. їх розв’язання спирається на творчу діяльність, під час якої створюється об’єктивно новий результат. Для них складно запропонувати еталонну відповідь, тому їх повинні перевірити експерти (комісія). Такі тести доцільно використовувати під час фахових конкурсів, олімпіад, складання іспитів з кандидатського мінімуму тощо.

Завдання для проведення контрольних заходів чи екзаменаційного контролю повинні містити достатню кількість тестів різного рівня складності, необхідну для об’єктивного оцінювання знань та вмінь студента, враховуючи, що:

– тести першого рівня складності забезпечують контроль рівня знань приблизно на межі “незадовільно – задовільно” й оцінюються здебільшого 1-2 балами;

– тести другого рівня складності забезпечують контроль рівня знань та вмінь на межі “задовільно – добре” й оцінюються здебільшого 3-5 балами;

– тести третього рівня складності забезпечують контроль рівня знань та вмінь на межі “добре – відмінно” й оцінюються здебільшого 6-10 балами.

Форма подання тестових завдань має відповідати таким рекомендаціям:

1) тестові завдання однакового рівня складності й однакової форми мають супроводжуватися єдиною інструкцією щодо їх виконання;

2) текст інструкції повинен відрізнятися від основного тексту (шрифтом або кольором) та відокремлюватися від текстових завдань двокрапкою;

3) запитальна частина тестового завдання формулюється в стверджувальній або запитальній формі стисло, чітко, без подвійного тлумачення і виділяється шрифтом або кольором;

4) елементи відповіді частини тестового завдання мають окрему індексацію;

5) відповіді розташовуються під запитальною частиною симетрично;

6) якщо відповідь передбачає певну процедуру обчислювання, то вона має бути простою, без необхідності застосування складних технічних засобів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Стратегічний менеджмент – Кіндрацька Г. І. – 1. Методичні рекомендації щодо формування завдань для контролю знань та вмінь студента