Статистика – Опря А. Т

Статистика – Опря А. Т. – Вступ

Зрослі вимоги до статистики як фундаментальної навчальної дисципліни (поряд з математикою та інформатикою), а також нагальна потреба в підвищенні її наукового рівня зумовлюють необхідність перебудови і самого навчального курсу. А саме, викладання статистики повинне

Статистика – Опря А. Т. – МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ § 1.1. Загальне поняття статистики, її галузі Термін “статистика” походить від латинського “status”, що означає положення, стан явищ. Від кореня цього слова виникли слова “stato” (держава), “statista” (статистик, знавець

Статистика – Опря А. Т. – § 1.1. Загальне поняття статистики, її галузі

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ § 1.1. Загальне поняття статистики, її галузі Термін “статистика” походить від латинського “status”, що означає положення, стан явищ. Від кореня цього слова виникли слова “stato” (держава), “statista” (статистик, знавець

Статистика – Опря А. Т. – § 1.2. Статистичні сукупності

Вивчення статистичною наукою масових суспільних явищ означає, що статистичні показники завжди є наслідком узагальнення деякої сукупності фактів. Поняття сукупності у статистиці має дуже важливе значення. Під Статистичною сукупністю Розуміють масу однорідних у певному відношенні

Статистика – Опря А. Т. – § 1.3. Предмет статистки

1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки Визначити предмет будь-якої науки – означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також характер взаємовідносин з ними. Питання визначення предмета (також змісту і

Статистика – Опря А. Т. – 1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки

1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки Визначити предмет будь-якої науки – означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також характер взаємовідносин з ними. Питання визначення предмета (також змісту і

Статистика – Опря А. Т. – 1.3.2. Предмет математичної статистики, її місце в системі статистичних дисциплін

В умовах широкого застосування методів сучасної математики в усіх галузях наукових досліджень, фундаментальних і прикладних, а також у вирішенні ряду практичних проблем суспільного життя увага надається математичній статистиці. Як галузь математичних знань вона, базується

Статистика – Опря А. Т. – § 1.4. Метод статистики

Статистична методологія являє собою сукупність прийомів, правил і методів дослідження. Під терміном “метод” розуміють спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого-небудь (наприклад, філософський метод, передовий метод). Коли мова йде про метод науки взагалі, то

Статистика – Опря А. Т. – § 2.1. Поняття статистичного спостереження, основні вимоги щодо його здійснення

§ 2.1. Поняття статистичного спостереження, основні вимоги щодо його здійснення Щоб одержати інформацію про стан і розвиток економіки країни чи інші дані, що характеризують культурний і матеріальний рівень суспільства, здійснюють статистичне дослідження. Останнє складається

Статистика – Опря А. Т. – § 2.2. Програма статистичного спостереження

Програма статистичного спостереження являє собою перелік питань, на які треба одержати відповіді в процесі збирання статистичних зведень щодо кожної досліджуваної одиниці. Один і той самий об’єкт може бути обстежений з різних боків. Тому склад

Статистика – Опря А. Т. – § 2.3. Організаційний план статистичного спостереження, забезпечення точності даних

Організаційний план статистичного спостереження – це складова частина загального плану спостереження, в якій викладено порядок його організації і проведення. У ньому даються роз’яснення програмно-методологічних і організаційних питань. До перших належать формулювання мети і завдань

Статистика – Опря А. Т. – § 2.4. Організаційні форми, види і способи статистичного спостереження

У статистичній практиці застосовуються різні форми статистичних спостережень. Із погляду організації спостереження розрізняють дві його основні форми: звітність і спеціально-організоване статистичне спостереження Звітність як форма статистичного спостереження характеризується тим, що статистичні органи систематично одержують

Статистика – Опря А. Т. – § 2.5. Помилки статистичного спостереження. Способи контролю інформації

Вірогідність статистичних даних – закон державної статистики. Забезпечується вона належним складанням програми і плану спостереження, науковою організацією збирання, обробки і аналізу інформації. Хоч як старанно не було б організоване статистичне спостереження, зібрані матеріали можуть

Статистика – Опря А. Т. – § 3.1. Зміст і завдання статистичного зведення

§ 3.1. Зміст і завдання статистичного зведення Статистичне спостереження, даючи об’ємний, але різноманітний матеріал про окремі явища досліджуваної сукупності, ще не дозволяє зробити будь-які висновки про цю сукупність. Адже в результаті збирання фактів дійсність

Статистика – Опря А. Т. – § 3.2. Статистичне групування, його суть, завдання і види

Як відомо, масові суспільні явища або сукупності складаються з одиниць, які різняться між собою як якісно, так і кількісно. Ці різниці можуть бути істотними, тобто викликаними певними істотними факторами, і неістотними, що являють собою

Статистика – Опря А. Т. – § 3.3. Методологія статистичних групувань

Науковому статистичному групуванню передує теоретико-економічний аналіз досліджуваного явища. і разом з тим використання сучасних статистичних методів дозволяє кількісно оцінити ступінь однорідності виділених груп, здійснити відбір істотних групувальних ознак, удосконалювати методику визначення величини інтервалів групувань.

Статистика – Опря А. Т. – § 4.1. Абсолютні показники, їх значення

ТЕМА 4. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ § 4.1. Абсолютні показники, їх значення У системі узагальнюючих статистичних показників мають широке застосування абсолютні показники, адже за їх допомогою можна одержати характеристики різних сторін соціально – економічних явищ:

Статистика – Опря А. Т. – § 4.2. Відносні показники, їх види і форми

Досліджуючи економічні явища чи процеси, статистика не обмежується розрахунком тільки абсолютних показників, яку б велику роль вони не відігравали в аналізі. Адже жодне явище не може бути зрозумілим, якщо його розглядати поза зв’язком з

Статистика – Опря А. Т. – § 4.3. Середні величини як характеристики ряду

При зоровому сприйнятті показників рядів розподілу і їх графіків переконуємося, що розмір варіант має деякі загальні закономірності, які проявляються в тому, що їх величини групуються навколо центра розподілу. За даними статистичного ряду при віддаленні

Статистика – Опря А. Т. – § 4.4. Умови наукового застосування статистичних показників

Природа соціально-економічних явищ досить складна і специфічна. Пояснюється це тим, що розміри і кількісні їх взаємозв’язки зумовлюються значною різноманітністю факторів, що діють у часі І просторі, зумовлюючи неоднакову швидкість і напрями змін явищ. Отже,

Статистика – Опря А. Т. – § 5.1. Поняття про статистичні ряди розподілу

§ 5.1. Поняття про статистичні ряди розподілу Маючи в розпорядженні дані статистичного спостереження, що характеризують те чи інше явище, перш за все необхідно їх впорядкувати, тобто надати характер системності. Англійський статистик У. Дж. Рейхман

Статистика – Опря А. Т. – § 5.2. Графічне зображення рядів розподілу. Основні форми статистичних розподілів

Графічне зображення рядів розподілу (як і статистичних даних взагалі), крім досягнення наочності, переслідує й аналітичну мету. Графік дозволяє в найбільш простій і доступній формі піддати аналізу (візуально) статистичний ряд розподілу. Варіаційні ряди залежно від

Статистика – Опря А. Т. – § 5.3. Варіація ознак. Показники варіації

Розміри ознак, які характеризують кількісні зміни тих чи інших явищ, зазнають коливань. Як відомо, у певних межах коливаються (варіюють) показники рівнів продуктивності праці та її оплати, собівартості та рентабельності виробництва продукції тощо. Ці коливання

Статистика – Опря А. Т. – 5.3.1. Найважливіші математичні властивості дисперсії

Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх. 1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число А, то величина дисперсії не зміниться СТ( *,-А) = ^ . Таким чином, середній

Статистика – Опря А. Т. – 5.3.2. Загальна, міжгрупова і внутрішньогрупова дисперсія

Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх. 1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число А, то величина дисперсії не зміниться СТ( *,-А) = ^ . Таким чином, середній

Статистика – Опря А. Т. – 5.3.3. Дисперсія альтернативних ознак

Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх. 1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число А, то величина дисперсії не зміниться СТ( *,-А) = ^ . Таким чином, середній

Статистика – Опря А. Т. – § 5.4. Моменти статистичного розподілу

Варіаційний ряд розподілу може характеризуватися системою статистик, які мають загальний математичний вираз і носять назву Моментів розподілу. В цій системі знаходять своє відображення (місце) такі узагальнюючі характеристики ряду, як середня і дисперсія. Система моментів

Статистика – Опря А. Т. – § 5.5. Характеристика асиметрії і ексцесу

При зміщенні вправо від центра асиметрія буде характеризуватися додатнім числом, при зміщенні вліво – від’ємним. Коефіцієнт асиметрії (А.) розраховується як відношення центрального моменту третього порядку до куба середнього квад- . А. =4, А Ратичного

Статистика – Опря А. Т. – § 6.1. Статистична оцінка параметрів розподілу

§ 6.1. Статистична оцінка параметрів розподілу Питання статистичної оцінки пов’язують в єдине ціле такі проблемні аспекти математичної статистики, як наукова методологія, випадкові величини, статистичні розподіли та ін. Для будь-якої вибірки притаманні помилки, зумовлені неповнотою

Статистика – Опря А. Т. – § 6.2. Закони розподілу вибіркових характеристик

6.2.1. Загальне поняття законів розподілу Закон розподілу характеризує випадкову величину з точки зору теорії ймовірностей. Розподіл імовірностей тісно зв’язаний з рядами розподілу частот. Якщо розглядати ряди розподілу (користаючись термінологією теорії ймовірностей) як перелік можливих

Статистика – Опря А. Т. – 6.2.1. Загальне поняття законів розподілу

6.2.1. Загальне поняття законів розподілу Закон розподілу характеризує випадкову величину з точки зору теорії ймовірностей. Розподіл імовірностей тісно зв’язаний з рядами розподілу частот. Якщо розглядати ряди розподілу (користаючись термінологією теорії ймовірностей) як перелік можливих

Статистика – Опря А. Т. – 6.2.2. Нормальний розподіл

Закон нормального розподілу, так званий Закон Гаусса, – один з найпоширеніших законів. Це фундаментальний закон у теорії ймовірностей і в її застосуванні. Нормальний розподіл найчастіше зустрічається у вивченні природних і соціально-економічних явищ. Інакше кажучи,

Статистика – Опря А. Т. – 6.2.3. Розподіл Стьюдента

При розгляді питання середньої арифметичної у вибірках, які взяті з генеральної сукупності і підпорядковуються закону нормального розподілу, стає очевидним те, що цей розподіл залежить від середнього квадратичного відхилення (Ст2). У практичних розрахунках значення генерального

Статистика – Опря А. Т. – 6.2.4. Розподіл Хі – квадрат

При перевірці статистичних гіпотез розглядаються питання про критерії узгодженості. Останні дозволяють вирішити задачу про відповідність або невідповідність певного закону розподілу, обраного для відображення досліджуваного емпіричного ряду розподілу. Розраховані критерії згоди зумовлюють можливість (або неможливість)

Статистика – Опря А. Т. – 6.2.5. Розподіл Фішера – Снедекора

При перевірці статистичних гіпотез розглядаються питання про критерії узгодженості. Останні дозволяють вирішити задачу про відповідність або невідповідність певного закону розподілу, обраного для відображення досліджуваного емпіричного ряду розподілу. Розраховані критерії згоди зумовлюють можливість (або неможливість)

Статистика – Опря А. Т. – § 7.1. Дисперсійний аналіз

ТЕМА 7. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ § 7.1. Дисперсійний аналіз 7.1.1. Загальнотеоретичні основи дисперсійного методу аналізу В епоху бурхливого розвитку економіки використання методів математичної статистики в економічних дослідженнях стає нагальною необхідністю. Треба визнати, що

Статистика – Опря А. Т. – 7.1.1. Загальнотеоретичні основи дисперсійного методу аналізу

ТЕМА 7. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ § 7.1. Дисперсійний аналіз 7.1.1. Загальнотеоретичні основи дисперсійного методу аналізу В епоху бурхливого розвитку економіки використання методів математичної статистики в економічних дослідженнях стає нагальною необхідністю. Треба визнати, що

Статистика – Опря А. Т. – 7.1.2. Алгоритми рішення дисперсійних моделей

Приклад. Розглянемо послідовність розрахунку однофакторного дисперсійного комплексу на прикладі залежності середньорічного надою корів ( V) від рівня годівлі (А) в 30 (п) підприємствах. На першому етапі здійснюється групування підприємств за факторною ознакою. У даному

Статистика – Опря А. Т. – 7.1.3. Аналіз абсолютних змін досліджуваної ознаки

З аналітичної точки зору являє певний інтерес зіставлення груп у дисперсійному комплексі при вивченні впливу на результативну ознаку факторних ознак у різному їх сполученні (поєднанні). У трифакторному комплексі мають місце подвійні та потрійні взаємодії

Статистика – Опря А. Т. – 7.1.4. Можливості і обмеження застосування дисперсійного методу в статистико-економічному аналізі

Викладене вище не вичерпує можливостей дисперсійного аналізу. Знання його особливостей дозволяє безпосередньо оцінити вірогідність тих чи інших розрахунків при використанні методів статистичних групувань, кореляції, регресії. Особливо широкі можливості при оцінці множинних кореляційних залежностей (мова

Статистика – Опря А. Т. – § 7.2. Кореляційно-регресійний аналіз

7.2.1. Загальнотеоретичні основи кореляційно-регресійного методу аналізу Будь – яке явище природи і суспільства не може бути усвідомленим і зрозумілим без обгрунтування його зв’язків з іншими явищами. Щоб пізнати сутність явищ, необхідно розкрити їх взаємовідносини,

Статистика – Опря А. Т. – 7.2.1. Загальнотеоретичні основи кореляційно-регресійного методу аналізу

7.2.1. Загальнотеоретичні основи кореляційно-регресійного методу аналізу Будь – яке явище природи і суспільства не може бути усвідомленим і зрозумілим без обгрунтування його зв’язків з іншими явищами. Щоб пізнати сутність явищ, необхідно розкрити їх взаємовідносини,

Статистика – Опря А. Т. – 7.2.2. Рівняння регресії, визначення його параметрів

Рівняння, що відображує зміну середньої величини однієї ознаки (у) в залежності від другої (х), називається рівнянням регресії або рівнянням кореляційного зв’язку. При простій кореляції це рівняння має вигляд: У, =АО +аІХ Де У* ~

Статистика – Опря А. Т. – 7.2.3. Криволінійна регресія

Рівняння, що відображує зміну середньої величини однієї ознаки (у) в залежності від другої (х), називається рівнянням регресії або рівнянням кореляційного зв’язку. При простій кореляції це рівняння має вигляд: У, =АО +аІХ Де У* ~

Статистика – Опря А. Т. – 7.2.4. Множинна кореляція

До цих пір розглядалися моделі простої кореляції, тобто кореляційної залежності між двома ознаками. Проте в практиці економічного аналізу часто доводиться вивчати явища, які складаються під впливом не одного, а багатьох різних факторів, кожний з

Статистика – Опря А. Т. – 7.2.5. Загальнотеоретичні передумови застосування методів кореляційно-регресійного аналізу економічних явиш

До цих пір розглядалися моделі простої кореляції, тобто кореляційної залежності між двома ознаками. Проте в практиці економічного аналізу часто доводиться вивчати явища, які складаються під впливом не одного, а багатьох різних факторів, кожний з

Статистика – Опря А. Т. – 7.2.6. Логіка побудови множинних кореляційно – регресійних моделей

Як було сказано, геометрична природа рівняння множинної регресії визначає положення в просторі площини відповідних змінних х1,х2,х3^, хП і у. Саме рівняння характеризує кількісний зв’язок між досліджуваними ознаками і дозволяє вирахувати очікувані значенням результативної ознаки

Статистика – Опря А. Т. – § 8.1. Статистичні ряди динаміки, основні правила їх побудови

ТЕМА 8. АНАЛІЗ ІНТЕНСИВНОСТІ ДИНАМІКИ § 8.1. Статистичні ряди динаміки, основні правила їх побудови Явища суспільного життя знаходяться в постійних змінах і розвитку як у просторі, так і у часі. Одне з основних завдань

Статистика – Опря А. Т. – § 8.2. Види рядів динаміки, їх аналітичні показники

Залежно від реєстрації фактів ряди динаміки бувають дискретними і неперервними. Дискретні ряди Містять дані, одержані через певні проміжки часу ( місяць, квартал, рік і т. д.). Слід розглядати три види дискретних рядів динаміки: моментні,

Статистика – Опря А. Т. – § 9.1. Прийоми аналітичного вирівнювання рядів динаміки

§ 9.1. Прийоми аналітичного вирівнювання рядів динаміки Ряди динаміки, рівні яких впродовж тривалого часу не змінюються зустрічаються досить рідко. Як правило, рівні ряду з часом змінюються, коливаються. Ці коливання для різних явищ неоднакові і