Статистика – Опря А. Т. – Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
7.1. У чому полягає головне завдання дисперсійного аналізу?
– Статистичне вивчення варіації середньої величини ознаки.
– Визначення вибіркової дисперсії.
* Статистичне виявлення впливу факторів, які зумовлюють мінливість ознаки.
– Обчислення факторної дисперсії.
7.2. Які відповіді виходять за межі завдань дисперсійного методу, коли він виконує не допоміжні, а самостійні функції в аналізі економічних явищ?
– Кількісне вимірювання сили впливу факторних ознак та їх сполучень на результативну ознаку.
– Визначення вірогідності впливу та його двірчих границь.
– Аналіз окремих середніх та статистична оцінка їх різниці.
* Визначення вірогідності впливу факторних ознак, результати групувань.
7.3. Яка з наведених формул визначає ступінь впливу факторних ознак на результативну?
* = СХ : СУ.
– Її1 = С, : СХ.
– VІ = СГ : С}.
– VІ = СГ : СХ.
7.4. Що означає наведене рівняння : С* = Сл + Св + Сс + Слв + -..+Слвс?
– Дисперсію дії факторів.
– Дисперсію дії поєднання факторів.
* Дисперсію дії факторів та їх поєднань.
– Дисперсію результативної ознаки.
7.5. Які відповіді виходять за межі етапів дисперсійного аналізу?
– Обробка дисперсійного комплексу для одержання
Загальної, фактичної та залишкової дисперсій.
– Знаходження питомої ваги факторної і залишкової дисперсій у загальній дисперсії та їх коригування на число ступенів вільності.
– Оцінка вірогідності впливу факторів та їх поєднань
* Оцінка вірогідності залишкової дисперсії.
7.6. Яка з наведених формул визначає величину загальної дисперсії?
– ЄХ = CY – cZ.
* CY = C, + cZ.
– CZ= CY – cX.
– = c : CY.
7.7. Яка з наведених формул виходить за межі обчислення дисперсій в одно факторному статистичному комплексі?
С-Е “
– CZ=2Zv2-Z H.
* F = CX : CZ
7.8. Яку статистичну характеристику визначає формула С* ?
– Девіата.
– Коефіцієнт окремого визначення.
* Поправочний коефіцієнт для розкладу сумарної дисперсії.
– Кінцева дисперсійна структура.
7.9. Яка з наведених формул визначає ступінь впливу неврахованих факторів на результативну ознаку?
– V2 = cX : СУ.
* І2 = c : СУ.
– VІ = cУ : CZ.
– VІ = cY : СХ.
7.10. Що означає вираз ^ = CAb : С> = 16,6% ?
– Ступінь впливу факторної ознаки на результативну.
– Ступінь впливу факторів та їх поєднань на результативну ознаку.
– Кількісну залежність результативної ознаки від двох факторів.
* Ступінь впливу поєднань двох факторів на результативну ознаку.
7.11. За яким критерієм визначається вірогідність дії досліджуваних факторів у дисперсійному комплексі?
* Критерій Фішера.
– Критерій Ст’юдента.
– Критерій Пірсона.
– Критерій Лапласа.
7.12. Як називають стандартні відношення девіат, які знаходять за математичними таблицями?
– Хі – квадрат критерій.
* Б – критерій.
– X – критерій.
– ^ – критерій.
7.13. Як у дисперсійному аналізі називається математична модель, в якій досліджується дія трьох факторів?
– Факторний дисперсійний комплекс.
– Багатофакторний дисперсійний комплекс.
* Трифакторний дисперсійний комплекс.
– Дисперсійна модель.
7.14. Чому дорівнює сума окремих ступенів вільності у двофакторному дисперсійному комплексі?
– Числу одиниць спостережень.
– Числу одиниць спостережень, зменшеному на одиницю.
* Числу ступенів вільності, зменшеному на дві одиниці.
– Числу ступенів вільності для загальної дисперсії.
7.15. В яких випадках вважається вірогідним досліджуваний вплив факторів на результативну ознаку?
– РТ>Рр.
* РТ<Рр.
– РТ=Рр.
– РТ^Рр.
7.16. Які відповіді виходять за межі характеристики дисперсійного методу з боку виконуваних ним допоміжних функцій?
– Оцінка результатів групувань.
– Оцінка істотності коефіцієнт кореляції та різниці середніх.
* Оцінка характеру розподілу вибірки.
– Оцінка лінійної множинної регресії.
7.17. Який зв’язок називається кореляційним?
– Повний зв’язок між ознаками.
– Повний зв’язок між двома і більше ознаками.
* Неповний зв’язок між ознаками, який проявляється при спостереженні масових даних.
– Неповний зв’язок між ознаками, встановлений на підставі одиничного спостереження.
7.18. Яка з відповідей виходить за межі правильного визначення поняття “кореляція”?
– Зміна середньої величини однієї ознаки залежно від значення іншої.
– Залежність між випадковими величинами, яка не має функціонального характеру.
– Неповна залежність між ознаками.
* Визначення форми зв’язку.
7.19. Що являє собою поняття “регресія”?
– Тіснота зв’язку.
– Математичне очікування змінної величини, зумовлене зміною випадкової.
* Лінія, вид залежності середньої величини результативної ознаки від факторної.
– Вид пропорціональної залежності двох змінних.
7.20. Пояснити поняття “стохастичний зв’язок”.
– Вид кореляційного зв’язку
– Форма кореляційного зв’язку.
– Тип зв’язку між випадковими величинами.
* Зв’язок між випадковими величинами, при якому зміна однієї з них зумовлює зміну закону розподілу інших.
7.21. Дати визначення поняттю “форма кореляційного зв’язку”.
* Тип аналітичної формули; яка відображує залежність між досліджуваними ознаками.
– Аналітичне рівняння зв’язку.
– Кутовий коефіцієнт у прямолінійному рівнянні зв’язку.
– Вид дослідження взаємозалежностей між ознаками.
7.22. Яка з відповідей виходить за межі визначення завдань кореляційного аналізу?
* Визначення ступеня відокремленого спільного впливу факторів на результативну ознаку.
– Оцінка параметрів нормально розподіленої генеральної сукупності (середніх, дисперсій, коефіцієнтів кореляції).
– Перевірка істотності оцінюваних параметрів.
– Виявлення структури взаємозалежності ознак.
7.23. Дати визначення поняттю “мультиколінеарність”.
– Кореляційна залежність між досліджуваними ознаками.
– Теоретично не доведений кореляційний зв’язок між факторами.
* Кореляція між факторами.
– Комбінація кількох рядів розподілу з метою побудови кореляційної моделі.
7.24. Що означає поняття “лінеаризація”?
– Аналітичне вирівнювання досліджуваних зв’язків за математичними формулами.
– Виявлення кореляційних зв’язків шляхом виключення факторів, лінійно пов’язаних між собою.
– Перехід від лінійного зв’язку до нелінійного.
* Перехід від нелінійного зв’язку до лінійного.
7.25. Яка з відповідей виходить за межі визначення переваг кореляційно – регресійного методу перед методом статистичних групувань?
– Елімінування випадкових коливань досліджуваних ознак.
– Можливість одночасного вивчення зв’язків між кількома ознаками.
– Одержання показників тісноти зв’язку та оцінка параметрів генеральної сукупності за даними вибірки.
* Раціональне й наочне викладення цифрових характеристик досліджуваних явищ.
7.26. Як називається кореляція, коли ознака розглядається як результат дії двох і більше факторів?
– Прямолінійною.
– Криволінійною.
– Простою.
* Множинною.
7.27. Як називається кореляційний зв’язок, при якому значення результативної ознаки змінюється в протилежному напрямі щодо факторної?
– Криволінійний.
* Обернений.
– Прямий.
– Прямолінійний.
7.28. Які з перелічених етапів роботи не стосуються кореляційного аналізу?
– Математично-економічне моделювання.
– Знаходження параметрів кореляційного рівняння.
* Визначення кореляції атрибутивних ознак.
– Оцінка й аналіз одержаних результатів.
7.29. Який можна зробити висновок про характер кореляційного зв’язку, якщо величина одержаного коефіцієнта кореляції становить -0,816?
– Зв’язок прямий.
* Зв’язок обернений.
– Зв’язок криволінійний.
– Зв’язок прямолінійний.
7.30. Який вид залежності характеризує взаємозв’язок наведених
Нижче параметрів У У > * ?
– Прямий зв’язок між ознаками.
– Обернений зв’язок між ознаками.
– Відсутність лінійного зв’язку.
* Повну лінійну функціональну залежність.
7.31. Яка схема рішення вважається більш прийнятною, якщо обчислювальні операції кореляційного аналізу виконуються за допомогою засобів малої механізації?
– Алгоритми Таусса.
– Метод послідовних наближень Зейделя.
– Правило Сарруса.
* Схема Чебишева поліномах Дулітля.
7.32. Дати визначення показника коефіцієнта кореляції.
– Вимірник тісноти зв’язку при простій кореляційній залежності.
– Параметр рівняння регресії.
– Вимірник тісноти кореляційного зв’язку.
* Вимірник тісноти зв’язку при простій прямолінійній залежності.
7.33. Яка статистична характеристика визначається за формулою
Г = (Ух – у ■ х):АУАХ?
– Індекс кореляції.
* Коефіцієнт кореляції.
– Частковий коефіцієнт кореляції.
– Кореляційне відношення.
7.34. Розраховано коефіцієнт регресії врожайності вівса (ц/ га) і собівартості його виробництва (грн.). В яких одиницях виміру інтерпретується цей коефіцієнт?
– Гривні з розрахунку на 1 гектар.
– Центнери з розрахунку на 1 гектар.
* Гривні з розрахунку на 1 центнер.
– Центнери з розрахунку на 1 гривню.
7.35. В яких випадках можна одержати коефіцієнт кореляції з від’ємним знаком?
– При множинному лінійному кореляційному зв’язку.
– При множинному криволінійному кореляційному зв’язку.
* При парному лінійному зв’язку.
– При парному криволінійному зв’язку.
7.36. Яка з наведених формул використовується для визначення коефіцієнта множинної кореляції?
7.37. Що характеризує числове значення коефіцієнта множинної детермінації 0,858?
* Варіація результативної ознаки на 85,8 % зумовлена варіацією досліджуваних факторів.
– На невраховані фактори припадає 85,8 % питомої ваги впливу на зміну результативної ознаки.
– Варіація результативної ознаки на 85,8 % зумовлена варіацією всіх можливих факторів.
– Не інтерпретується.
7.38. Що означає наведена формула: 1 = (Г^П ~ 2): (>/1 – Г 1)?
– Істотність параметрів рівняння регресії.
– Довірчий інтервал коефіцієнта кореляції.
– Нормоване відхилення.
* Істотність коефіцієнта кореляції.
7.39. За якою формулою перевіряється істотність коефіцієнта множинної кореляції?
– (,л/й-“2): (л/1 – г1)
* Я : ^
– (1 – Я1): (Т^-Т).
– (1″ А” – р).
7.40. В яких випадках вважається істотним коефіцієнт кореляції?
– І )’р.
– ІР )’т.
– ~ 1’р
* ІР * ‘і
7.41. Для параметрів рівняння регресії необхідно встановити довірчі границі випадкових коливань. Яка з наведених формул буде використана з цією метою?
* (XУ2 – А0 Еу – °Т ХУ) : (“_ 2)
– (1 – Я1): ^^^-Т).
7.42. Чому у формулі 2 (п. 1.25) за знаменник (дільник) взято число ступенів вільності?
– Щоб одержати більш точну статистичну характеристику.
– Щоб одержати вірогідну оцінку показників генеральної сукупності.
* Щоб одержати незмінену оцінку показників генеральної сукупності.
– Щоб одержати ефективну оцінку показників генеральної сукупності.
7.43. Обчисленням стандартної помилки рівняння регресії встановлено, що довірчий інтервал коливається у значних межах. Чим пояснюється така неточність передбачень теоретичного рівня результативної ознаки?
* Досліджувана залежність є кореляційною, а не функціональною.
– Залежність ознак досліджувалася з низьким рівнем імовірності.
– Одержані результати кореляційного аналізу є вірогідними, а не точними.
– Стандартна помилка рівняння регресії виявилася невірогідною.
7.44. Що характеризує частковий коефіцієнт кореляції у випадку дослідження впливу двох факторних ознак?
– Тісноту лінійного зв’язку між результативною і даною факторною ознакою.
– Тісноту лінійного зв’язку між двома факторними ознаками.
– Тісноту зв’язку між результативною і факторною ознакою.
* Тісноту лінійного зв’язку результативної ознаки з однією із факторних при виключенні дії іншої факторної ознаки.
7.45. Яка з перелічених відповідей виходить за межі вимог до побудови кореляційно – регресійних моделей аграрно-економічних явищ?
– Фактори-аргументи повинні відображувати об’єктивні особливості сільськогосподарських підприємств.
– Залежна і жодна з незалежних змінних не повинні перебувати у функціональній залежності від іншої або їх групи.
– Кількість включених у модель факторів повинна бути не дуже великою.
* Величина коефіцієнта кореляції між включеними у модель факторами не повинна перевищувати 0,9.
7.46. Які з перелічених статистичних характеристик не стосуються непараметричних критеріїв кореляційних зв’язків?
* Коефіцієнт кореляції.
– Коефіцієнт кореляції рангів.
– Коефіцієнт асоціації.
– Критерій знаків.
7.47. Який непараметричний критерій розраховують за формулою
АУ й2 р = 1 – ТТ-п
П[п -1)?
– Коефіцієнт асоціації.
– Коефіцієнт Фехнера.
* Ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена.
– Коефіцієнт контингенції.
7.48. Між якими непараметричними критеріями існує залежність,
. р = Гух :28т-
Яку визначає відношення Ст?
– Коефіцієнт кореляції та коефіцієнт асоціації.
– Коефіцієнт кореляції рангів і коефіцієнт контингенції.
– Коефіцієнт Фехнера та коефіцієнт Спірмена.
* Лінійний коефіцієнт кореляції і коефіцієнт кореляції рангів.
7.49. Який непараметричний критерій розраховують за формулою
КФ =і”а ~ ПЬ ): і”а + ПЬ ) ?
* Критерій знаків (коефіцієнт Фехнера).
– Коефіцієнт асоціації.
– Коефіцієнт контингенції.
– Рантовий коефіцієнт кореляції Спірмена.
7.50. Що розуміють у кореляції рядів динаміки під поняттям “тренд”?
* Зміна, яка визначає загальний напрям розвитку, основну тенденцію ряду динаміки.
– Непараметричний критерій.
– Наявність автокореляції у рядах динаміки.
– Специфічна структура випадкової компоненти у ряді динаміки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)