Статистика – Опря А. Т. – § 2.2. Програма статистичного спостереження
Програма статистичного спостереження являє собою перелік питань, на які треба одержати відповіді в процесі збирання статистичних зведень щодо кожної досліджуваної одиниці. Один і той самий об’єкт може бути обстежений з різних боків. Тому склад і зміст питань програми спостереження залежить від завдань дослідження і особливостей об’єкта. Вона повинна охоплювати широке і повне коло відомостей. Чим ширша програма, тим повніше висвітлюється досліджуване явище. Проте в неї не слід включати зайвих питань, які могли б ускладнити і розтягнути термін розробки даних. У той же час не слід складати програму надто вузько, адже в дослідження можуть не потрапити важливі питання.
При складанні програми велике значення має чітке формулювання питань, оскільки у більшості статистичних спостережень це складна і трудомістка робота, у виконанні якої беруть участь десятки і навіть сотні тисяч (при перепису населення) чоловік. Поставлені питання мають бути однаково зрозумілими для всіх.
Відповіді на питання програми спостереження записують у документ особливої форми – Статистичний формуляр. Він являє собою первинний документ, в якому фіксують відповіді на питання програми по кожній з одиниць сукупності, це носій первинної інформації. Формуляри мають різні назви: форма первинного обліку або звітності, акт, бланк, табель, картка (фішка), анкета, опитувальний листок Для всіх перелічених видів формулярів характерні деякі обов’язкові елементи: змістовна частина, яка включає перелік питань програми, зведена графа або декілька граф для запису відповідей і шифрів (кодів) відповідей, титульна і адресна частини. На титульній сторінці записується назва статистичного спостереження (наприклад, “Перепис худоби в приватному секторі”), назва організації, яка проводить спостереження, а також зазначається, ким і коли затверджено формуляр або статистичне спостереження.
В адресну частину записують адресу обстежуваних (опитуваних) одиниць спостереження. Крім того, у формах статистичної звітності вказується, коли і куди треба надсилати одержану інформацію. Правильність даних обстеження стверджується підписами відповідальних осіб.
У практиці статистичного спостереження застосовують формуляри двох видів: картковий і списковий
Картковим (або індивідуальним) називається статистичний бланк (фішка), який містить дані лише про одну одиницю спостереження. Загальна кількість карток повинна дорівнювати кількості одиниць досліджуваної сукупності.
Списковий формуляр – це статистичний бланк, в якому реєструються відомості по кількох одиницях спостереження. Наприклад, при перепису населення 1970 р. списковий формуляр було розраховано на реєстрацію у ньому зведень по шести особах, при перепису населення у 1989 р.- по двох.
Формуляри-картки зручні для ручної обробки занесених в них даних, але потребують значно більших трудових і матеріальних витрат, ніж формуляри-списки. Останні економічніші і зручніші для машинної обробки і контролю даних. Карткові формуляри використовуються при складанні звітів підприємств і закладів, які потребують широкої програми статистичного спостереження.
Спискові формуляри частіше використовуються при періодичних спостереженнях. Прикладом такого формуляра може бути переписний лист перепису населення 1989 р. Конструкція статистичних формулярів зумовлюється значною мірою впливом з боку технічних засобів обробки інформації. Це знаходить свій прояв у тому, що формуляри статистичного спостереження у деяких випадках виступають одночасно і безпосередніми носіями інформації при введенні їх в ЕОМ. Саме за таких умов вирішується питання безперервної технології автоматизації статистичних робіт, коли первинна інформація заноситься в автоматизований-банк даних (АБД) за допомогою перфострічок, магнітних стрічок, магнітних дисків і по каналах зв’язку, які з’єднують обчислювальні центри підприємств і державної статистики.
Вплив автоматизованої системи обробки статистичної інформації на конструкцію формулярів знаходить прояв у тому, що відповіді в них розташовані у зручному для шифрування (кодування) порядку.
Ефективність виконання розробленої програми спостережень значною мірою зумовлюється якістю інструктивного матеріалу. Для цього складають інструкцію (інколи її називають Статистичною інструкцією, або Доповідною інструкцією).
Інструкція – це документ, який пояснює питання програми статистичного спостереження, його мету, порядок заповнення статистичного формуляра і частково організаційні питання. (Інструкція є одним з найважливіших документів спостереження. Вона може містити вказівки відносно тих питань, які виникають у процесі проведення спостереження: об’єкт і одиниця спостереження, час і строки проведення, критичний момент спостереження і т. ін.
У багатьох випадках необхідні додаткові пояснення того, як правильно розуміти дане питання і як вірно записати відповідь на нього. Як правило, інструкції пишуть для осіб, які здійснюють перепис або заповнюють форми статистичної звітності. Вони дуже важливі для забезпечення однакового розуміння питання у всіх спірних і сумнівних випадках. Наприклад, при перепису населення 1989 р. ставилось запитання “національність”. Для запису відповіді особам, які здійснювали перепис, треба було дати певні вказівки, щоб запобігти різнобою у відповідях. Для цього були дані інструкції, де вказувалося: “Записується національність, котру вказує сам опитуваний. Національність дітей визначається батьками. Лише в тих сім’ях, де батько і мати належать до різних національностей і батьки утруднюються самі визначити національність дітей, слід надати перевагу національності матері”. Таке уточнення порядку записів на запитання перепису дає придатний для обробки первинний матеріал.
Відсутність в інструкції тлумачень певного питання призведе до того, що кожна особа (лічильник) буде розуміти запитання по-своєму, внаслідок чого зібрані матеріали зовсім знеціняться.
Вказівки інструкції повинні бути конкретні й чіткі, а текст стислим і лаконічним. Інструкції до форм статистичної звітності здебільшого друкуються на самій формі документа.
Отже, головне призначення інструкції полягає у поясненні змісту питань програми, як треба давати на них відповіді і заповнювати формуляр. Найбільш типові ситуації повинні розглядатися на прикладі.
Слід зазначити, що методологія розробки програми статистичного спостереження в останні 20 років зазнала досить значних змін у зв’язку з функціонуванням автоматизованої системи державної статистики (АСДС), яка зумовила створення автоматизованих банків даних (АБД). Наявність останніх дала змогу запровадити в галузі матеріального виробництва регістрову форму статистичного спостереження, яка полягає у створенні регістра, або автоматизованої картотеки сукупності одиниць статистичного спостереження певного типу. Перехід до автоматизованої статистичної інформаційної системи (ACIC) створює широкі можливості удосконалення програми спостереження, а саме: відбувається об’єднання інформаційних баз державної статистики, галузевих і регіональних органів управління, підприємств, об’єднань та інших ланок управління.
Наведемо приклад розробки програми і проведення статистичного спостереження.
Проводиться статистичне спостереження результатів роботи за господарський рік орендних сільськогосподарських підприємств району. Поставлено завдання вивчити загальне виробництво продукції цими підприємствами і його зв’язок з основними факторами виробництва. По кожному підприємству є дані річних звітів і якісної оцінки землі.
Розробити програму, провести статистичне спостереження і здійснити контроль даних.
Розглянемо послідовність виконання поставленого завдання за наступними етапами.
1. З’ясовують питання, що собою являє продукція підприємств і показники, якими визначається її обсяг. Відомо: а) орендні підприємства виробляють два види продукції – рослинницьку і тваринницьку; б) обсяг продукції по кожному продукту обліковують у натуральному виразі, а в цілому – по вартості у порівнянних фактичних цінах. Виходячи з поставленого завдання, вивчення загального обсягу виробництва продукції, в програму спостереження включають дані про виробництво не окремих видів продукції, а всієї продукції у грошовому виразі. Щоб мати можливість зіставлення обсягів виробництва продукції по спостережуваних підприємствах, вартість продукції беруть не в фактичних, а у порівнянних цінах.
2. З’ясовують основні фактори, які визначають обсяг виробництва продукції. Теоретично відомо, що основними факторами виробництва у сільському господарстві є земля, трудові ресурси, основні засоби виробництва, добрива і корми.
Отже, у програму спостереження включають показники обсягу зазначених факторів: 1) площа сільськогосподарських угідь, га; 2) площа орних земель, га; 3) середньорічна чисельність працівників підприємства, чол.; 4) грошові витрати на добрива; 4) грошові витрати на використані корми; 6) бал оцінки якості землі.
3. Вирішують питання про порядок запису в програмі спостереження обраних показників. Із метою зручності проведення обстеження розташовують показники відповідно до послідовності їх наведення у формах звітності: вказують номери сторінок, рядків, граф, де записані ці дані. Показник якості орних земель, який береться з матеріалів оцінки грунтів, записують у кінці програми.
Таким чином, одержуємо програму у вигляді: 1) вартість валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах, всього, грн (тут і далі в дужках указують номери сторінок, рядків і граф); 2) в тому числі продукція рослинництва, грн. (…); 3) середньорічна чисельність працівників на підприємстві, чол. (…); 4) середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн. (…); 5) сума витрат на органічні і мінеральні добрива, грн. (…); 6) площа сільськогосподарських угідь, га (…); 7) у тому числі ріллі, га (…); 8) сума витрат на згодовані корми, грн. (…); 9) оцінка якості землі, балів.
4. Розробляють формуляр статистичного спостереження, в який записують значення ознак по кожному орендному підприємству. Таким формуляром може бути відомість. Але для нашого випадку краще для кожного підприємства відкрити картки у вигляді так званих фішок (рис. 1).
Рис. 1. Формуляр статистичного спостереження (фішка)
Як бачимо, у формуляр занесено значення ознак у пронумеровані рядки (графи) у тій послідовності, в якій вони вказані у програмі спостереження: у рядок 1 записано вартість валової продукції всього, у рядок 9 – бал оцінки якості землі.
5. Здійснюють статистичне спостереження, а саме – заносять у фішки значення перелічених у програмі ознак по кожному підприємству, як це показано на прикладі орендного підприємства “Світоч”.
6. Проводять контроль одержаної інформації (способи контролю матеріалів спостереження будуть розглянуті далі).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)