1. Метод опитування та його різновиди Подальший етап проведення соціологічного дослідження полягає у безпосередньому зборі первинної соціологічної інформації, або, кажучи мовою соціологів, – проведенні польового етапу дослідження. В процесі польового етапу дослідження для збору
Це – особливий різновид методу опитування, де вимоги, які застосовуються в масових опитуваннях, неприйнятні. В процесі масового опитування джерелом соціологічної інформації, яка дає оцінку тим чи іншим сторонам об’єкта дослідження, виступають і представники цього
Під спостереженням в соціології розуміють пряму реєстрацію фактів очевидцем. Соціологічне спостереження, оскільки воно пов’язане із прямим безпосереднім сприйняттям подій, а то і участі у ньому, має багато спільного із тим, як людина в повсякденному
Практика застосування методів опитування спричинила розробку ряду специфічних методик з вивчення соціальних явищ. При вивченні малих груп і міжособистісних відносин застосовуються різні соціологічні методики, зокрема ефективні соціометоричні методики. Соціометричний метод – це метод опитування,
До числа найбільш своєрідних та складних методів збору соціологічної інформації належить експеримент. Експеримент у соціології – це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни діяльності та поведінки соціального об’єкта під дією певних факторів.
Цей метод вважається одним із найстаріших, відколи з’явилася документальна інформація. Документальною в соціології називають будь-яку інформацію, фіксовану в друкованому чи рукописному тексті, на магнітній стрічці, на фото-кіноплівці, в електронних носіях. (У такому разі значення
У літературі немає одностайної думки про час появи тестів. Одні вважають, що історія тестів налічує понад 4 тисячі років. Інші пов’язують їх появу з іменем американського психолога Д. Кеттела, який в кінці XIX ст.
Останнім часом, у зв’язку з активізацією соціального та політичного життя набули актуальності дослідження взаємовідносин різних суспільних груп, а також відносин між цими групами та соціальними інститутами. Часто через протиріччя інтересів, ціннісних орієнтацій або світоглядних
Останнім часом, у зв’язку з активізацією соціального та політичного життя набули актуальності дослідження взаємовідносин різних суспільних груп, а також відносин між цими групами та соціальними інститутами. Часто через протиріччя інтересів, ціннісних орієнтацій або світоглядних
Вступні зауваги У частині другій простежуються основні етапи розвитку світової соціологічної думки – від античності до сьогодення. Аналізуються протосоціологічні ідеї мислителів Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу, особливості виникнення і розвитку соціології як окремої науки.
Вступні зауваги У частині другій простежуються основні етапи розвитку світової соціологічної думки – від античності до сьогодення. Аналізуються протосоціологічні ідеї мислителів Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу, особливості виникнення і розвитку соціології як окремої науки.
Вступні зауваги У частині другій простежуються основні етапи розвитку світової соціологічної думки – від античності до сьогодення. Аналізуються протосоціологічні ідеї мислителів Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу, особливості виникнення і розвитку соціології як окремої науки.
1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля Знання про суспільство ведуть свій відлік з давніх-давен. Спроби мати уявлення про суспільство проявлялися вже в первісних культурах у формі міфологічних
1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля Знання про суспільство ведуть свій відлік з давніх-давен. Спроби мати уявлення про суспільство проявлялися вже в первісних культурах у формі міфологічних
Антична культура та наука створили могутній потенціал для подальшого розвитку наукового пізнання. Було закладено основи європейської цивілізації: наука, культура, система суспільних відносин. Але із розпадом античного суспільства з’явилися форми нової системи суспільних відносин, нове
Гуманістичні ідеї аж ніяк не узгоджувалися з реальною практикою тодішнього феодального суспільства, тим більше – буржуазними відносинами, що ідентифікувалися з розвитком егоїстичних інтересів, первинним накопиченням капіталу, власності і т. ін. Потреби молодої буржуазії зумовлювали
1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта Соціальні пізнання попередніх епох (Античності, Середньовіччя, Нового часу) створили якісно нові умови для подальшого власного розвитку в XIX ст. Тому виділення соціології в
1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта Соціальні пізнання попередніх епох (Античності, Середньовіччя, Нового часу) створили якісно нові умови для подальшого власного розвитку в XIX ст. Тому виділення соціології в
В основу ряду соціологічних вчень натуралістичного напряму була покладена аналогія між організмом та суспільством, тобто визнана можливість схожості структури суспільства та природи, організму. Одним з таких теоретичних напрямів на ранніх етапах розвитку соціологічної думки
Іншою ланкою натуралістичного напряму в соціології був соціальний дарвінізм. Тоді як органіцизм орієнтувався в основному на пошук зовнішніх аналогій між організмом та суспільством, соціальний дарвінізм, що також виник під впливом біологічної науки, намагався використати
Іншою ланкою натуралістичного напряму в соціології був соціальний дарвінізм. Тоді як органіцизм орієнтувався в основному на пошук зовнішніх аналогій між організмом та суспільством, соціальний дарвінізм, що також виник під впливом біологічної науки, намагався використати
Іншим напрямом натуралізму в соціології був так званий географічний, або географічна школа в соціології. Так сталося, що це історично свого роду перша школа в соціології, завдяки творчості Ж. Бодена, Ш. Монтеск’є, А. Тюрго. Основними
Іншим напрямом натуралізму в соціології був так званий географічний, або географічна школа в соціології. Так сталося, що це історично свого роду перша школа в соціології, завдяки творчості Ж. Бодена, Ш. Монтеск’є, А. Тюрго. Основними
З другої половини XIX і у XX ст. широкого розповсюдження набула соціологія марксизму. Вустами своїх засновників Карла Маркса (1818-1883) та Фрідріха Енгельса (1820-1895) вона заявила про себе як про наукове тлумачення історичного процесу, що
На межі ХІХ-ХХ ст. з’явилися нові важливі соціологічні концепції, які значною мірою привели до професіоналізації соціології і виходу її на рівень теоретичного розвитку. Видатну роль у цей час відіграє поява та розвиток так званої
Найбільш впливовим представником німецької класичної соціології є всесвітньо відомий німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920), засновник так званої “розуміючої соціології”, теоретик соціальної дії, дослідник економічної історії, права, влади, політики, культури, релігії. Коло наукових інтересів вченого
Французьке суспільство у XIX ст. переживало добу криз і потрясінь. Цей період характеризується плідністю в інтелектуально-культурній, науковій та політичній сферах. На межі століть у цих галузях знань виникає суперечність між новими фактами про суспільне
Соціологія на зламі ХІХ-ХХ ст. вже чітко сформувалася і утвердилася як самостійна наука з широким обсягом досліджуваних проблем та глибиною їх аналізу. Вона не розвивалася однобічно, на суто теоретико-методологічному рівні. її становлення та розвиток
Відомий італійський соціолог та економіст Вільфредо Парето (1848-1923) був першим визнаним мислителем-соціологом новітньої доби в Італії. Його місце в історії соціології надто своєрідне. За оригінальність та нетрадиційність думок, які не були сприйняті тогочасними представниками
1. Становлення та особливості російської соціології Соціологічна думка в Росії з середини та кінця XIX – початку XX ст. представлена багатьма напрямами, що відображають складний спектр суспільно-політичних течій, які існували на той час. І
1. Становлення та особливості російської соціології Соціологічна думка в Росії з середини та кінця XIX – початку XX ст. представлена багатьма напрямами, що відображають складний спектр суспільно-політичних течій, які існували на той час. І
Досить складно визначити точку відліку появи та формування саме соціологічних знань у Росії, однак однією з яскравих і неординарних фігур серед фундаторів російської соціології був Петро Чаадаєв (1794- 1856). Його філософсько-соціологічні погляди, викладені у
1. Розвиток соціальних знань в Україні (до кінця XIX ст.) Можна вважати, що перші просоціологічні суспільно-політичні ідеї відбито у літописах “Повість временних літ” Нестора та у “Слові про Закон і Благодать” митрополита Іларіона –
1. Розвиток соціальних знань в Україні (до кінця XIX ст.) Можна вважати, що перші просоціологічні суспільно-політичні ідеї відбито у літописах “Повість временних літ” Нестора та у “Слові про Закон і Благодать” митрополита Іларіона –
Теоретичні узагальнення та ідеї багатьох мислителів XIX ст. створили підгрунтя для подальшого розвитку соціального знання як соціологічної (в сучасному розумінні) думки з елементами соціологічного знання. Подальший розвиток соціологічної думки в Україні вже характеризувався сплетінням
1. Загальна характеристика Сучасна західна соціологія – надто складне та суперечливе утворення, котре представлене розмаїттям шкіл, напрямів, течій. Вони відрізняються між собою за теоретичною спрямованістю, політичною орієнтацією, щодо часу виникнення та історичної долі. На
1. Загальна характеристика Сучасна західна соціологія – надто складне та суперечливе утворення, котре представлене розмаїттям шкіл, напрямів, течій. Вони відрізняються між собою за теоретичною спрямованістю, політичною орієнтацією, щодо часу виникнення та історичної долі. На
Період становлення американської соціології був ознаменований пануванням соціал-дарвіністських ідей. Певний вплив на засновників американської соціології JI. Уорда, В. Самнера, Ф. Гіддінгса та А. Смолла справила спадщина Г. Спенсера. В ході осмислення історичного досвіду своєї
Одна з основних соціологічних тенденцій XX ст. – розвиток емпіричної соціології. Її прийнято розуміти як дослідження, пов’язане зі збором та аналізом конкретних соціальних фактів, формуванням та використанням спеціальних методів: опитування (письмове та усне), соціологічне
Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та відповідати за них? Класики соціології відповідали: “Ні”. У рамках емпіричної соціології на поставлене запитання
Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та відповідати за них? Класики соціології відповідали: “Ні”. У рамках емпіричної соціології на поставлене запитання
Активізація емпіричних досліджень негативно відбилась на теоретичній соціології. Адже цей процес був пов’язаний із відхиленням або відходом від відповідей на гострі питання широкомасштабного соціального звучання. У повоєнному розвитку суспільства таких питань народжувалось більш ніж
1. Проблеми методології Із 60-х років XX ст. світ переживав гострі соціально-політичні та економічні потрясіння: ядерна загроза, міждержавні військові конфлікти, національно-визвольний рух, расова дискримінація, екологічна криза, бюрократизація, маскультура. На цьому фоні втратив свою актуальність
1. Проблеми методології Із 60-х років XX ст. світ переживав гострі соціально-політичні та економічні потрясіння: ядерна загроза, міждержавні військові конфлікти, національно-визвольний рух, расова дискримінація, екологічна криза, бюрократизація, маскультура. На цьому фоні втратив свою актуальність
Конфліктологічний підхід у соціології – важливий напрям розвитку соціології XX ст. Проблеми соціальних конфліктів ставляться та аналізуються практично всіма великими соціологами різних напрямів соціологічної думки. Тому в руслі цієї парадигми з’явилося чимало яскравих теоретиків
Серед парадигм сучасної соціології чільне місце займає символічний інтеракціонізм – теоретично-методологічний напрям у західній соціології та соціальній психології, що зосереджується на осмисленні та аналізі соціальних взаємодій, переважно в їх символічному змісті. Символічний інтеракціонізм грунтується
У 60-ті роки з претензією на новий стиль теоретизування виступила феноменологічна соціологія, яка визнала, що людина як особистість виявляє свою індивідуальність завжди, маючи власну інтерпретацію соціальної реальності, і згідно з її накопиченим досвідом соціальної
У 60-ті роки широке визнання серед американських соціологів здобуває різновид феноменологічної соціології – етнометодологія, започаткована Геральдом Гарфінкелем (одним з учнів Т. Парсонса). На думку дослідників, етнометодологія займає ніби проміжне положення між символічним інтеракціонізмом та
Гуманістичний напрям у соціології пов’язаний також із критичною лінією, представники якої виступали проти “академічної” соціології та індустріапізму. їх соціально-критичний аналіз вказував на зв’язки між соціальною кризою в світі і позитивістсько-орієнтованою фундаментальною теорією суспільства та
Ідея “виснаженості” можливостей індустріальних моделей розвитку отримала серйозну підтримку в так званій ліворадикальній соціології (неомарксизм). Цей напрям у соціології обгрунтовував необхідність корінних (радикальних) соціальних змін, в тому числі з використанням політичного поняття. Радикальній критиці