Наше буденне життя настільки природне, спонтанне, підпорядковане здоровому глузду, що ми звичайно не замислюємося над його субстанціональною основою, не порушуємо світоглядне питання: як можливий повсякденний світ? Ми знаємо (і знання це мовчазне, воно мається
Теорію, викладену у праці Г. Гарфінкеля “Дослідження з етнометодології”, називають викликом традиційній соціології. її вихід друком у 1967 р. об’єднав багатьох дослідників феноменологічної орієнтації у новий науковий напрям і водночас започаткував численні дискусії. Термін
Отже, вчений виходить з гіпотетичного твердження, згідно з яким в основі соціальної взаємодії лежать буденні передумови, правила, що маються на увазі (тобто фонові очікування) і визначають перебіг її. Ці передумови схожі в усіх учасників
Описані Г. Гарфінкелем експерименти включеного спостереження, вельми прості у своїй процедурній основі, виявилися продуктивними для розкриття змісту і функцій фонових очікувань у соціальній взаємодії. 1. Фонові очікування становлять описи членами суспільства структур взаємодії, які
Описані Г. Гарфінкелем експерименти включеного спостереження, вельми прості у своїй процедурній основі, виявилися продуктивними для розкриття змісту і функцій фонових очікувань у соціальній взаємодії. 1. Фонові очікування становлять описи членами суспільства структур взаємодії, які
Фонові очікування є засобами соціальної стандартизації, організації дій, і “цими самими діями індивіди відкривають, творять і підтримують цю стандартизацію”. У цьому сутність гарфінке-лівського поняття рефлексивності. Суспільство – рефлексивний процес розуміння: структури соціальної діяльності існують
Фонові очікування є засобами соціальної стандартизації, організації дій, і “цими самими діями індивіди відкривають, творять і підтримують цю стандартизацію”. У цьому сутність гарфінке-лівського поняття рефлексивності. Суспільство – рефлексивний процес розуміння: структури соціальної діяльності існують
Під час розмов індивіди використовують переважно два види суджень, які Г. Гарфінкель називав “індексичними” та “об’єктивними”. Значення об’єктів, дій рідко бувають однозначними і простими, швидше, навпаки, вони змінюються залежно від контексту. Щоб вкласти однозначний
Г. Гарфінкель зазначає, що, незважаючи на “надзвичайну корисність” індексичних висловів, вони незручні для формального міркування. Це справедливо і щодо точних наук, і щодо соціологічного аналізу. Наукове мислення послуговується переважно “об’єктивними висловами”, які описують загальні
Г. Гарфінкель зазначає, що, незважаючи на “надзвичайну корисність” індексичних висловів, вони незручні для формального міркування. Це справедливо і щодо точних наук, і щодо соціологічного аналізу. Наукове мислення послуговується переважно “об’єктивними висловами”, які описують загальні
Класичні соціологічні концепції сформульовано переважно в першій третині XX ст. Вони були спробою дати системну відповідь на деякі проблеми та суперечності суспільного розвитку. Зрозуміло, що такі відповіді з часом втрачають евристичну цінність, адже суспільство
Класичні соціологічні концепції сформульовано переважно в першій третині XX ст. Вони були спробою дати системну відповідь на деякі проблеми та суперечності суспільного розвитку. Зрозуміло, що такі відповіді з часом втрачають евристичну цінність, адже суспільство
Теорія “соціального конфлікту”, конфліктологічний підхід, конфліктна традиція – все це позначення важливого напряму розвитку соціологічної думки XX ст. У руслі цієї парадигми з’явилося чимало цікавих концепцій, яскравих теоретиків та праць. Теорія конфлікту вийшла на
Намагання переглянути і доповнити класичну марксистську теорію, пристосувати її до нових явищ суспільного життя беруть свій початок ще з 20-х років XX ст. Такі спроби дістали в соціальній науці назву “неомарксизму”. Його засновниками вважають
Глибокі зрушення в житті розвинених країн Заходу зумовили виникнення нових напрямів у соціальній теорії, що мають на меті осмислити і пояснити явища та процеси останніх десятиліть. Серед цих напрямів помітне місце посідає постмодернізм. І
В останнє десятиліття у західній соціології, особливо американській, спостерігається тенденція до інтегрування соціологічного знання, синтезу різноманітних парадигм і теорій та формування на їхньому грунті єдиної соціологічної теорії. Така потреба зумовлена, зокрема, певною безплідністю намагань
Висока динамічність сучасних соціально-економічних і політичних процесів, спрямування переважної більшості досліджень на одержання інформації про реакції як усього населення, так і окремих соціально-демографічних груп на ті чи інші управлінські рішення висунули на перший план
Під час організації досліджень велике значення має вибір методу збирання первинної соціологічної інформації. Для двох типів досліджень – теоретичних та прикладних – усі методи збирання соціологічної інформації досить детально викладені в соціологічній літературі. Тому
Під час організації досліджень велике значення має вибір методу збирання первинної соціологічної інформації. Для двох типів досліджень – теоретичних та прикладних – усі методи збирання соціологічної інформації досить детально викладені в соціологічній літературі. Тому
Останнім часом у практиці роботи соціологів дедалі інтенсивніше застосовуються телефонні опитування. Чим викликана популярність цього методу? Насамперед високою оперативністю телефонного опитування, що важливо для цілого комплексу завдань, пов’язаних з вивченням громадської думки. Перевага цього
Останнім часом у практиці роботи соціологів дедалі інтенсивніше застосовуються телефонні опитування. Чим викликана популярність цього методу? Насамперед високою оперативністю телефонного опитування, що важливо для цілого комплексу завдань, пов’язаних з вивченням громадської думки. Перевага цього
Специфіка групового анкетного опитування істотно відрізняється від роздавального анкетування і полягає в тому, що проводиться анкетування невеликої (20-25 осіб) групи людей у спеціально відведеному місці у присутності анкетерів. Групове опитування є найефективнішим методом збирання
Специфіка групового анкетного опитування істотно відрізняється від роздавального анкетування і полягає в тому, що проводиться анкетування невеликої (20-25 осіб) групи людей у спеціально відведеному місці у присутності анкетерів. Групове опитування є найефективнішим методом збирання
Соціологічний аналіз соціальної проблеми передбачає встановлення соціальних фактів, виявлення правил і закономірностей, що визначають тенденції та механізм розвитку соціальних процесів. Певну частину необхідних відомостей можна почерпнути з різних документів, а також з наукових публікацій.
Соціологічний аналіз соціальної проблеми передбачає встановлення соціальних фактів, виявлення правил і закономірностей, що визначають тенденції та механізм розвитку соціальних процесів. Певну частину необхідних відомостей можна почерпнути з різних документів, а також з наукових публікацій.
Соціологічний аналіз соціальної проблеми передбачає встановлення соціальних фактів, виявлення правил і закономірностей, що визначають тенденції та механізм розвитку соціальних процесів. Певну частину необхідних відомостей можна почерпнути з різних документів, а також з наукових публікацій.
Програма соціологічного дослідження – це науковий документ, що відображає логічно обгрунтовану схему переходу від теоретичного (концептуального) осмислення проблеми до інструментарію конкретного емпіричного дослідження. Сутність програми обумовлена двома основними взаємозв’язаними методологічними функціями. Першу методологічну функцію
Проектуючи вибірку, слід прагнути до того, щоб вибіркова сукупність, порівняно невелика за обсягом, своїми основними параметрами, значущими для певного дослідження, відтворювала генеральну сукупність. Проектуючи вибірку, соціолог стикається з тим, що зі збільшенням складності програми
Проектуючи вибірку, слід прагнути до того, щоб вибіркова сукупність, порівняно невелика за обсягом, своїми основними параметрами, значущими для певного дослідження, відтворювала генеральну сукупність. Проектуючи вибірку, соціолог стикається з тим, що зі збільшенням складності програми
На кожному ступені відбору виділяють проміжні об’єкти репрезентації, які у більшості випадків є “природними одиницями”, тобто утвореннями природними, такими як політико-адміністративні райони, населені пункти, підприємства, установи, цехи, академічні групи, бригади тощо. Виділяють два типи
На кожному ступені відбору виділяють проміжні об’єкти репрезентації, які у більшості випадків є “природними одиницями”, тобто утвореннями природними, такими як політико-адміністративні райони, населені пункти, підприємства, установи, цехи, академічні групи, бригади тощо. Виділяють два типи
Під імовірнісними розуміють відбори, за яких, по-перше, кожна одиниця генеральної сукупності зберігає рівну або майже рівну ймовірність бути відібраною до вибіркової сукупності і, по-друге, сформована таким чином вибіркова сукупність має бути досить великою за
Під імовірнісними розуміють відбори, за яких, по-перше, кожна одиниця генеральної сукупності зберігає рівну або майже рівну ймовірність бути відібраною до вибіркової сукупності і, по-друге, сформована таким чином вибіркова сукупність має бути досить великою за
Під гніздом розуміють проміжний об’єкт дослідження, який відбирається на кожному ступені і є висхідною сукупністю для наступного відбору. Гніздами можуть бути різні одиниці відбору, починаючи з міста, району і закінчуючи виробничими бригадами, сім’ями та
Під гніздом розуміють проміжний об’єкт дослідження, який відбирається на кожному ступені і є висхідною сукупністю для наступного відбору. Гніздами можуть бути різні одиниці відбору, починаючи з міста, району і закінчуючи виробничими бригадами, сім’ями та
Найпоширенішим серед невипадкових методик формування вибіркової сукупності є квотний відбір. Відбір за квотами відрізняється від випадкових методик кількома ознаками. На відміну від імовірнісного (як одного з видів випадкового відбору), він передбачає наявність статистичних даних
Найпоширенішим серед невипадкових методик формування вибіркової сукупності є квотний відбір. Відбір за квотами відрізняється від випадкових методик кількома ознаками. На відміну від імовірнісного (як одного з видів випадкового відбору), він передбачає наявність статистичних даних
Одним з видів невипадкового відбору є стихійний відбір. Будуючи вибіркову сукупність методом стихійного відбору, соціолог не має можливості забезпечити відповідність вибіркової сукупності генеральній за всіма ознаками, що характеризують одиницю спостереження. Головними чинниками, що визначають
Визначаючи обсяг вибіркової сукупності, соціолог, як правило, виходить з вимог одержання інформації певної точності. Вибірка вважається статистично точною тоді, коли випадкові помилки є незначними. Точність одержаних результатів прямо пропорційна залежності від обсягу сформованої вибіркової
Визначаючи обсяг вибіркової сукупності, соціолог, як правило, виходить з вимог одержання інформації певної точності. Вибірка вважається статистично точною тоді, коли випадкові помилки є незначними. Точність одержаних результатів прямо пропорційна залежності від обсягу сформованої вибіркової
Саркастичне зауваження керівника Інституту демоскопії в м. Алленсбах (ФРН) професора Блізабет Ноель про те, що “на жодному етапі статистично репрезентативного дослідження профани не пропонують свої послуги так завзято, як під час складання анкети”, досить
Саркастичне зауваження керівника Інституту демоскопії в м. Алленсбах (ФРН) професора Блізабет Ноель про те, що “на жодному етапі статистично репрезентативного дослідження профани не пропонують свої послуги так завзято, як під час складання анкети”, досить
Невизначеність або неоднозначність понять, що використовуються. Якщо поняття не визначене і не доведене до емпіричного аналога на етапі підготовки програми дослідження, то соціолог іноді своє завдання намагається (часто цього не усвідомлюючи) перекласти на респондентів.
Найпоширенішою під час формування переліку відповідей є логічна помилка – порушення принципу відповідності запитання і відповіді. Сутність її полягає в тому, що деякі варіанти відповіді не адекватні ключовому слову запитання і фактично є варіантами
Допоміжні запитання виконують різні функції: дають змогу жорстку стандартизовану форму опитування наблизити до діалогу, зібрати додаткову інформацію, а також розвинути інтерпретацію одержаних результатів тощо. Найпоширенішими серед допоміжних запитань є запитання-фільтри та відкриті запитання. Запитання-фільтри.
Блок запитань щодо соціально-демографічних характеристик респондента, як правило, завершує анкету соціологічного дослідження. Які саме характеристики слід включати до блоку запитань? Це питання, якого соціологи чомусь уникають на початку роботи над програмою, неминуче постає, як
Обробка зібраних даних – важливий етап емпіричного дослідження. Від того, як вирішено питання обробки інформації, значною мірою залежать строки, вартість і взагалі успіх дослідження. Відповідь на нього має бути знайдена до тиражування анкети, оскільки
Обробка зібраних даних – важливий етап емпіричного дослідження. Від того, як вирішено питання обробки інформації, значною мірою залежать строки, вартість і взагалі успіх дослідження. Відповідь на нього має бути знайдена до тиражування анкети, оскільки
У процесі аналізу даних соціолог використовує різні програми: текстовий редактор (для підготовки звіту), пакет ілюстративної комп’ютерної графіки (для підготовки графіків у звіт або слайдів для публічного виступу з результатами) і, звичайно, пакет програм для
Первинні дані мають бути певним чином упорядковані. Для цього застосовують різноманітні статистичні методи – групування, обчислення узагальнюючих параметрів та коефіцієнтів, кореляційний, регресійний, кластерний, факторний аналіз та ін. Проте незалежно від того, який метод аналізу