Соціологія – Макеєв С. О
Відтоді як французький математик і філософ Огюст Конт запропонував поняття “соціологія” для позначення науки про суспільство, минуло близько двох століть. Проте ще до нього, тобто до першої третини XIX ст., історія пізнання налічувала вже
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука? Вивчення чого передбачає запропонований курс? Окреслимо, бодай наближено, проблематику цієї галузі знань. Що вивчає
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука? Вивчення чого передбачає запропонований курс? Окреслимо, бодай наближено, проблематику цієї галузі знань. Що вивчає
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука? Вивчення чого передбачає запропонований курс? Окреслимо, бодай наближено, проблематику цієї галузі знань. Що вивчає
Вік соціології звичайно відлічують приблизно від середини XIX ст. з поширенням праць Огюста Конта та Герберта Спенсера, в яких було зроблено перші спроби систематизованого викладу цілісного розуміння суспільства. Звичайно, це не означає, що до
Середину XIX ст. – час виникнення перших систем соціологічного знання – можна вважати кульмінацією тих трансформаційних процесів, які переживала Європа і які набули згодом глобального характеру, докорінно змінивши спосіб життя людства. Йдеться про поєднання
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися відповідні лекційні курси, відкривалися кафедри, створювалися журнали та наукові товариства. Перед Першою світовою війною
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися відповідні лекційні курси, відкривалися кафедри, створювалися журнали та наукові товариства. Перед Першою світовою війною
Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця проблематика концентрувалася навколо двох головних питань: як і чому суспільство самовідтворюється та як і чому воно змінюється,
Історія кожної науки – це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення теоретико-методологічних підвалин, коригування цілей дисципліни. Теоретичним фундаментом, на який спираються нові конструкції соціологічного знання, є вибрана соціологічна
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій відповідав революційний характер марксистської теорії. Вона виросла з просвітницьких, гуманістичних ідей: створити усім людям гідні умови
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій відповідав революційний характер марксистської теорії. Вона виросла з просвітницьких, гуманістичних ідей: створити усім людям гідні умови
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій відповідав революційний характер марксистської теорії. Вона виросла з просвітницьких, гуманістичних ідей: створити усім людям гідні умови
Історія людства, за Марксом, – це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи – соціальні спільноти, що характеризуються певним місцем у процесі виробництва, у розподілі благ та
Історія людства, за Марксом, – це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи – соціальні спільноти, що характеризуються певним місцем у процесі виробництва, у розподілі благ та
Історія людства, за Марксом, – це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи – соціальні спільноти, що характеризуються певним місцем у процесі виробництва, у розподілі благ та
Соціологічна думка в Україні пов’язана з теоретичними узагальненнями та ідеями багатьох мислителів минулого, яких можна віднести до вітчизняної протосоціології. Це Михайло Драгоманов, Олександр Потебня, Іван Франко, Федір Вовк, Микита Шаповал та ін. У своїх
Соціологічна думка в Україні пов’язана з теоретичними узагальненнями та ідеями багатьох мислителів минулого, яких можна віднести до вітчизняної протосоціології. Це Михайло Драгоманов, Олександр Потебня, Іван Франко, Федір Вовк, Микита Шаповал та ін. У своїх
Визначний історик, соціолог, державний і громадський діяч, голова Української Центральної Ради, перший президент України М. Грушевський багато зробив для вітчизняної соціології як її фундатор, теоретик, організатор. Грушевський заснував у Відні Український соціологічний інститут (1919-1924),
Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він зазнав утисків, тюремних ув’язнень за ліберально-демократичні погляди, прихильність до українського національного руху. Аргументи Б.
Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він зазнав утисків, тюремних ув’язнень за ліберально-демократичні погляди, прихильність до українського національного руху. Аргументи Б.
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:
В історії соціологічної думки французький соціолог та філософ Б. Дюркгейм відомий як видатний представник так званого содіологізму – специфічної соціологічної концепції. Характерною особливістю цієї концепції є орієнтація її на визнання соціальної реальності як дійсності
В історії соціологічної думки французький соціолог та філософ Б. Дюркгейм відомий як видатний представник так званого содіологізму – специфічної соціологічної концепції. Характерною особливістю цієї концепції є орієнтація її на визнання соціальної реальності як дійсності
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на структурно-функціональний стан суспільства і вивчати ці явища як речі. Конкретний соціальний факт може бути нормальним
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на структурно-функціональний стан суспільства і вивчати ці явища як речі. Конкретний соціальний факт може бути нормальним
Німецький філософ і соціолог Г. Зіммель відомий як один з провідних представників модної на межі XIX-XX ст. філософії життя і як автор вельми оригінальної концепції формальної соціології. Коло його інтересів як ученого було надзвичайно
Німецький філософ і соціолог Г. Зіммель відомий як один з провідних представників модної на межі XIX-XX ст. філософії життя і як автор вельми оригінальної концепції формальної соціології. Коло його інтересів як ученого було надзвичайно
Важливою ознакою наукового підходу вважається розклад різних колективних єдностей, соціологічних і психологічних цілісностей, організмів і агрегатів на первісні атоми. Такими у праці Г. Зіммеля “Про соціальну диференціацію” (1890) є атомі-зовані індивіди, які безпосередньо взаємодіють
Важливою ознакою наукового підходу вважається розклад різних колективних єдностей, соціологічних і психологічних цілісностей, організмів і агрегатів на первісні атоми. Такими у праці Г. Зіммеля “Про соціальну диференціацію” (1890) є атомі-зовані індивіди, які безпосередньо взаємодіють
Соціологічна система М. Вебера – видатного німецького соціолога кінця XIX – початку XX ст. – належить до перших систем так званої гуманістичної соціології. Сам він називав її “розуміючою”. Головна особливість останньої полягала в її
Соціологічна система М. Вебера – видатного німецького соціолога кінця XIX – початку XX ст. – належить до перших систем так званої гуманістичної соціології. Сам він називав її “розуміючою”. Головна особливість останньої полягала в її