Соціологія – Макеєв С. О

Соціологія – Макеєв С. О. – ПЕРЕДМОВА

Відтоді як французький математик і філософ Огюст Конт запропонував поняття “соціологія” для позначення науки про суспільство, минуло близько двох століть. Проте ще до нього, тобто до першої третини XIX ст., історія пізнання налічувала вже

Соціологія – Макеєв С. О. – Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК СУСПІЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА НАУКА

§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука? Вивчення чого передбачає запропонований курс? Окреслимо, бодай наближено, проблематику цієї галузі знань. Що вивчає

Соціологія – Макеєв С. О. – § 1. Становлення предмета соціології

§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука? Вивчення чого передбачає запропонований курс? Окреслимо, бодай наближено, проблематику цієї галузі знань. Що вивчає

Соціологія – Макеєв С. О. – Що вивчає соціологія

§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука? Вивчення чого передбачає запропонований курс? Окреслимо, бодай наближено, проблематику цієї галузі знань. Що вивчає

Соціологія – Макеєв С. О. – Протосоціологія

Вік соціології звичайно відлічують приблизно від середини XIX ст. з поширенням праць Огюста Конта та Герберта Спенсера, в яких було зроблено перші спроби систематизованого викладу цілісного розуміння суспільства. Звичайно, це не означає, що до

Соціологія – Макеєв С. О. – Виникнення соціології

Середину XIX ст. – час виникнення перших систем соціологічного знання – можна вважати кульмінацією тих трансформаційних процесів, які переживала Європа і які набули згодом глобального характеру, докорінно змінивши спосіб життя людства. Йдеться про поєднання

Соціологія – Макеєв С. О. – § 2. Загальна панорама сучасної соціології

Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися відповідні лекційні курси, відкривалися кафедри, створювалися журнали та наукові товариства. Перед Першою світовою війною

Соціологія – Макеєв С. О. – Рівні дослідження: макро – та мікросоціологія

Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися відповідні лекційні курси, відкривалися кафедри, створювалися журнали та наукові товариства. Перед Першою світовою війною

Соціологія – Макеєв С. О. – Функціоналістський та конфліктологічний підходи

Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця проблематика концентрувалася навколо двох головних питань: як і чому суспільство самовідтворюється та як і чому воно змінюється,

Соціологія – Макеєв С. О. – Розділ 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЧНА СПАДЩИНА

Історія кожної науки – це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення теоретико-методологічних підвалин, коригування цілей дисципліни. Теоретичним фундаментом, на який спираються нові конструкції соціологічного знання, є вибрана соціологічна

Соціологія – Макеєв С. О. – § 1. Виникнення та формування соціологічної думки

Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки

Соціологія – Макеєв С. О. – ОГЮСТ КОНТ (1798-1857)

Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки

Соціологія – Макеєв С. О. – Позитивне мислення, класифікація наук і предмет соціології

Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки

Соціологія – Макеєв С. О. – Порядок і прогрес. Статика і динаміка

Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки

Соціологія – Макеєв С. О. – Методи соціології

Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології визначається більш актуальними чинниками та подіями, знати її історичні корені необхідно, оскільки

Соціологія – Макеєв С. О. – ГЕРБЕРТ СПЕНСЕР (1820-1903)

Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії

Соціологія – Макеєв С. О. – Теорія соціальної еволюції

Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії

Соціологія – Макеєв С. О. – Органіцизм та функціоналізм

Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії

Соціологія – Макеєв С. О. – Предмет і методологія соціологічного пізнання

Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається головним внеском Г. Спенсера в історію соціологічної думки. Під соціальною (надорганічною, як писав учений) еволюцією він розумів стадії

Соціологія – Макеєв С. О. – АЛЕКСІС ДЕ ТОКВІЛЬ (1805-1859)

Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно

Соціологія – Макеєв С. О. – Основна тема роздумів та досліджень

Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно

Соціологія – Макеєв С. О. – Об’єкт і метод досліджень

Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно

Соціологія – Макеєв С. О. – Демократія, свобода і рівність

Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно

Соціологія – Макеєв С. О. – Індивідуалізм у демократичному суспільстві

Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно

Соціологія – Макеєв С. О. – Небезпека нового деспотизму

Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім’я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому колу спеціалістів з історії політичних учень. Ренесанс його творчих ідей приблизно

Соціологія – Макеєв С. О. – КАРЛ МАРКС (1818-1883)

Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій відповідав революційний характер марксистської теорії. Вона виросла з просвітницьких, гуманістичних ідей: створити усім людям гідні умови

Соціологія – Макеєв С. О. – Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого

Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій відповідав революційний характер марксистської теорії. Вона виросла з просвітницьких, гуманістичних ідей: створити усім людям гідні умови

Соціологія – Макеєв С. О. – Загальна доктрина: світоглядний матеріалізм, економічний детермінізм, історизм

Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій відповідав революційний характер марксистської теорії. Вона виросла з просвітницьких, гуманістичних ідей: створити усім людям гідні умови

Соціологія – Макеєв С. О. – Класовий конфлікт

Історія людства, за Марксом, – це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи – соціальні спільноти, що характеризуються певним місцем у процесі виробництва, у розподілі благ та

Соціологія – Макеєв С. О. – Відчуження

Історія людства, за Марксом, – це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи – соціальні спільноти, що характеризуються певним місцем у процесі виробництва, у розподілі благ та

Соціологія – Макеєв С. О. – ФРІДРІХ ЕНГЕЛЬС (1820-1895)

Історія людства, за Марксом, – це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи – соціальні спільноти, що характеризуються певним місцем у процесі виробництва, у розподілі благ та

Соціологія – Макеєв С. О. – § 2. Соціологічна думка в Україні (кінець XIX – початок XX ст.)

Соціологічна думка в Україні пов’язана з теоретичними узагальненнями та ідеями багатьох мислителів минулого, яких можна віднести до вітчизняної протосоціології. Це Михайло Драгоманов, Олександр Потебня, Іван Франко, Федір Вовк, Микита Шаповал та ін. У своїх

Соціологія – Макеєв С. О. – МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ (1841-1895)

Соціологічна думка в Україні пов’язана з теоретичними узагальненнями та ідеями багатьох мислителів минулого, яких можна віднести до вітчизняної протосоціології. Це Михайло Драгоманов, Олександр Потебня, Іван Франко, Федір Вовк, Микита Шаповал та ін. У своїх

Соціологія – Макеєв С. О. – МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ (1866-1934)

Визначний історик, соціолог, державний і громадський діяч, голова Української Центральної Ради, перший президент України М. Грушевський багато зробив для вітчизняної соціології як її фундатор, теоретик, організатор. Грушевський заснував у Відні Український соціологічний інститут (1919-1924),

Соціологія – Макеєв С. О. – БОГДАН КІСТЯКІВСЬКИЙ (1868-1920)

Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він зазнав утисків, тюремних ув’язнень за ліберально-демократичні погляди, прихильність до українського національного руху. Аргументи Б.

Соціологія – Макеєв С. О. – В’ЯЧЕСЛАВ ЛИПИНСЬКИЙ (1882-1931)

Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він зазнав утисків, тюремних ув’язнень за ліберально-демократичні погляди, прихильність до українського національного руху. Аргументи Б.

Соціологія – Макеєв С. О. – § 3. Соціологічні концепції першої половини XX ст

ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:

Соціологія – Макеєв С. О. – ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923)

ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:

Соціологія – Макеєв С. О. – Предметна царина соціології: нелогічні дії

ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:

Соціологія – Макеєв С. О. – Суспільство як соціальна система

ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології. Характерна особливість цієї соціологічної орієнтації – концентрація уваги на психологічних, переважно ірраціональних аспектах соціального життя:

Соціологія – Макеєв С. О. – ЕМІЛЬ ДЮРКГЕЙМ (1858-1917)

В історії соціологічної думки французький соціолог та філософ Б. Дюркгейм відомий як видатний представник так званого содіологізму – специфічної соціологічної концепції. Характерною особливістю цієї концепції є орієнтація її на визнання соціальної реальності як дійсності

Соціологія – Макеєв С. О. – Предмет соціології: соціальні факти

В історії соціологічної думки французький соціолог та філософ Б. Дюркгейм відомий як видатний представник так званого содіологізму – специфічної соціологічної концепції. Характерною особливістю цієї концепції є орієнтація її на визнання соціальної реальності як дійсності

Соціологія – Макеєв С. О. – Нормальне і патологічне

У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на структурно-функціональний стан суспільства і вивчати ці явища як речі. Конкретний соціальний факт може бути нормальним

Соціологія – Макеєв С. О. – Соціальна солідарність і перевтілення її

У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на структурно-функціональний стан суспільства і вивчати ці явища як речі. Конкретний соціальний факт може бути нормальним

Соціологія – Макеєв С. О. – ГЕОРГ ЗІММЕЛЬ (1858-1918)

Німецький філософ і соціолог Г. Зіммель відомий як один з провідних представників модної на межі XIX-XX ст. філософії життя і як автор вельми оригінальної концепції формальної соціології. Коло його інтересів як ученого було надзвичайно

Соціологія – Макеєв С. О. – Поняття суспільства

Німецький філософ і соціолог Г. Зіммель відомий як один з провідних представників модної на межі XIX-XX ст. філософії життя і як автор вельми оригінальної концепції формальної соціології. Коло його інтересів як ученого було надзвичайно

Соціологія – Макеєв С. О. – Концепція соціальної диференціації

Важливою ознакою наукового підходу вважається розклад різних колективних єдностей, соціологічних і психологічних цілісностей, організмів і агрегатів на первісні атоми. Такими у праці Г. Зіммеля “Про соціальну диференціацію” (1890) є атомі-зовані індивіди, які безпосередньо взаємодіють

Соціологія – Макеєв С. О. – Теорія конфлікту

Важливою ознакою наукового підходу вважається розклад різних колективних єдностей, соціологічних і психологічних цілісностей, організмів і агрегатів на первісні атоми. Такими у праці Г. Зіммеля “Про соціальну диференціацію” (1890) є атомі-зовані індивіди, які безпосередньо взаємодіють

Соціологія – Макеєв С. О. – МАКС ВЕБЕР (1864-1920)

Соціологічна система М. Вебера – видатного німецького соціолога кінця XIX – початку XX ст. – належить до перших систем так званої гуманістичної соціології. Сам він називав її “розуміючою”. Головна особливість останньої полягала в її

Соціологія – Макеєв С. О. – Соціальна наука як наука про дійсність

Соціологічна система М. Вебера – видатного німецького соціолога кінця XIX – початку XX ст. – належить до перших систем так званої гуманістичної соціології. Сам він називав її “розуміючою”. Головна особливість останньої полягала в її