Більшість авторів стверджує, що соціальна нерівність була завжди. Справді, нерівність людей є емпіричним фактом. Люди розрізняються за своїми смаками, за кольором волосся, за доходом, знанням, фактичною чи формальною освітою, віком, фізичною силою, сексуальною потенцією,

Можна сказати, що дослідження соціальної структури взагалі і соціальної нерівності зокрема стали одним з результатів реалізації модерністського проекту Више відзначено, що Руссо обгрунтував існування соціальної нерівності Власне соціологічний характер вивчення нерівності знайшов відбиток у

На перший погляд, грандіозні суспільні трансформації в СРСР і в країнах Східної Європи повинні були призвести до зникнення ідеологічних відмінностей між, умовно кажучи, східними і західними соціологіями, тим більше, що ці відмінності мали, як

Але, мабуть, набагато більш важливими, ніж проблеми, зумовлені провалами соціальної держави і пов’язаних з нею соціальних та економічних програмі є проблеми, породжені її дійсними і незаперечними досягненнями, а саме: підвищенням матеріального життєвого рівня, загальною

Вище вже докладно описувалися різні підходи до визначення понять “життєвий стиль”, “культурний стиль”, “життєва форма” тощо. Однак існує ще один, не теоретичний, але цілком практичний критерій виділення подібних груп, що не збігається з класами,

Динаміка соціокультурного життя може бути представлена через диференціальні процеси, шо відбуваються на різних рівнях культури. Одні з цих процесів безупинні та історичні, інші дискретні і мають мікротимчасовий вимір; одні носять повторюваний, оборотний, інші унікальний,

Спроби виділити деякі універсальні структурні принципи, що визначають упорядкування людьми їхніх відносин з оточенням у часі, призвели до нагромадження кількості знайдених структур і виявлення їх відносності. Більше того, коли ці структури були більш-менш відмежовані

Риси нової культурної епохи виявляються не тільки в науці та філософії, а й у повсякденності життя. Чи можна говорити про існування нової, постмодерністської повсякденності? Чи існують і якщо існують, то в чому містяться прояви

Важливою характеристикою повсякденності є специфіка переживання часу. Згідно з Шюцем, повсякденність конституюється стандартним часом трудових ритмів. Останнє виникає “на перетині” суб’єктивної “тривалості” і об’єктивного космічного часу. Це складна будова трудового часу робить історичний аналіз

Узагальнюючи соціокультурну практику постмодерну, X. Бсртенс виділяє деякі істотні спільні риси постмолерністського світогляду: – Найбільш значущою, центральною рисою, шо виявляється у всіх концепціях постмодерну, є визнання онтологічної невизначеності, децентроваиості, заперечення привілейованих мов культури, пінних

Американська соціологія: Перспективи. Проблеми. Методи. – М.: Прогрес, 1972. БахтінМ. М. До методології гуманітарних наук//Бахтін М. М. Естетика словесної творчості. – М.: Мистецтво, 1979. Бахтін М. М. Марксизм і філософія мови. – Л., 1930.