Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 4.7.1. Політика: ідеологія і практика

Прагнення до домінування одних людей і груп над іншими характерне насамперед для політичної й економічної сфер життя. У політиці це боротьба за владу, в економіці – за власність. В обох випадках мова йде про

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 4.8. Природа і механізм гри

Класик аналізу гри як фактора культури Й. Хейзинга вважав, що гра є заняттям позарозумовим. Граються і тварини. У грі ми маємо функцію живої істоти, що не може бути детермінована тільки біологічно, тільки логічно чи

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 4.8.1. Класифікація ігор. Тенденції розвитку

Коли ми говоримо про класифікацію ігор, необхідно розкрити специфіку структурування цього загального феномена, тобто застосувати дедуктивний метод розчленовування однієї великої гри на ряд “малих”. У рамках цього підходу можна виділити такі види класифікації ігор.

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 4.9. Смерть як екзистенціальний і культурний феномен

Гра (як дитяча гра) знаходиться на початку лінії життя, любов – на її вершині, смерть – наприкінці. Так “датують” звичайно люди прояв основних феноменів свого існування. Такий “природний” підхід випускає з уваги те, що

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 4.9.1. Життя після смерті: досвід досліджень

Наш час характерний не стільки подальшим розвитком фантастичних конструкцій, присвячених темі “смерть”, скільки спробами описати переживання людей, що знаходилися в прикордонних зі смертю ситуаціях. Цей досвід може стати основою науки, що починає розвиватися, танатології

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 4.9.2. Життя як опір смерті

Наш час характерний не стільки подальшим розвитком фантастичних конструкцій, присвячених темі “смерть”, скільки спробами описати переживання людей, що знаходилися в прикордонних зі смертю ситуаціях. Цей досвід може стати основою науки, що починає розвиватися, танатології

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 5. Ритуал – символ – міф

5.1. Ритуали і ритуалізм У повсякденному розумінні під ритуалом мається на увазі стандартна стійка послідовність дій, шо має церемоніальний характер. При цьому передбачається, що ритуал – лише формальна процедура, тобто цінності і змісти, приписувані

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.1. Ритуали і ритуалізм

5.1. Ритуали і ритуалізм У повсякденному розумінні під ритуалом мається на увазі стандартна стійка послідовність дій, шо має церемоніальний характер. При цьому передбачається, що ритуал – лише формальна процедура, тобто цінності і змісти, приписувані

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.2. Ритуали і соціальні інститути

Ритуалізація певних систем діяльності, відрив їх від реального життєвого енергетичного субстрату є формою утворення соціальних інститутів. Інституціоналізовані ритуали є формою каналізації індивідуальних енергій найрізноманітнішого плану й одночасно фундаментом соціального порядку. Щоб роз’яснити цю тезу,

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.3. Визначення ритуалів

Очевидно, що нас не влаштує наведене в 5.1 тлумачення ритуалу як своєрідної форми нещирої поведінки. Справа не в тому, щирі чи нещирі вираження почуттів у діях, а в складності організації соціального співжиття, що припускає

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали

Єдина спроба проаналізувати різноманітні функції ритуалів як єдине системно організоване ціле належить Е. Дюркгейму. У своїй інтерпретації ритуалу Дюркгейм відобразив власне розуміння природи соціального і природи релігійного життя. Як відзначалося раніше, у розумінні Дюркгейма

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.5. Типи і функції ритуалів

Дюркгеймівська класифікація ритуалів-мабуть, найсистематичніша й найобгрунтованіша. Але і вона не містить у собі всього різноманіття типів ритуалів. Ритуали класифікуються за різними підставами-критеріями. Важливим вважається поділ ритуалів на магічні та релігійні. Дюркгейм відповідно до своїх

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.6. Rites de passage

Ритуали переходу – це особливий клас ритуалів, що існують у кожній культурі та виконують особливі функції, пов’язані, в першу чергу, з послідовним проходженням індивідом стадій свого життєвого шляху – від народження до смерті. Ритуалами

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.7. Що таке символ?

Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації “пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку”? Що означає тут слово символізує? Наведемо опис ще одного ритуалу австралійських аборигенів-обряду на честь птаха ему. Чоловіки

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.8. Сучасна символізація

Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації “пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку”? Що означає тут слово символізує? Наведемо опис ще одного ритуалу австралійських аборигенів-обряду на честь птаха ему. Чоловіки

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.9. Міфологічна символізація

Міфологічні символи не вказують на щось інше і не відсилають до чого іншого. Якщо говорити точно, то вони у своїй почуттєвій якості є чимось іншим. З цього приводу О. Ф. Лосев писав, що ми

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.10. Міф як жттєва реальність

Вище ритуал обговорювався як елемент релігійного культу. Це пояснюється тим, що ритуал в основному – предмет занять культурантрополопв, що вивчають “прості” суспільства, у яких релігійні культи відіграють виняткову роль. Соціологи досліджували ритуали набагато менше;

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.12. Міф: енергія і функції

Головний висновок, який випливає з попереднього викладу, – “міф є фундаментальною формою будови реальності”. Ця формула, що практично збігається з тим, що викладене вище, запозичена не з книги Лосева, а із сучасного німецького елементарного

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.13. Національний міф

Так звана національна свідомість і самосвідомість – один з найбільш яскравих міфів у сучасному житті. В даний час поширена точка зору, відповідно до якої національна ідентичність – цілком сконструйований феномен, якому бракує, так би

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 5.14. Життєвий світ

Так звана національна свідомість і самосвідомість – один з найбільш яскравих міфів у сучасному житті. В даний час поширена точка зору, відповідно до якої національна ідентичність – цілком сконструйований феномен, якому бракує, так би

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 6. Ідеології

Засобами соціальних наук синкретичну єдність об’єкта і суб’єкта, мислення і дії, енергії і структури, що іменується громадським життям, в якому живемо всі ми в нашій повсякденності. У концепції міфу повсякденність аналізується в її безпосередності.

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.1. Модерн і традиція

Засобами соціальних наук синкретичну єдність об’єкта і суб’єкта, мислення і дії, енергії і структури, що іменується громадським життям, в якому живемо всі ми в нашій повсякденності. У концепції міфу повсякденність аналізується в її безпосередності.

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.2. Конкретне розуміння власності

“Природа консервативної конкретності, – говорить Мангейм, що залишив одне з найглибших досліджень консерватизму не тільки як політичної ідеології, але як усеосяжного світогляду, – ніде не виявляється так явно, як у понятті власності, що відрізняється

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.3. Абстрактне розуміння власності

Розрив між буттям і власністю позначався у міру розвитку грошової економіки. Гроші, виступаючи як універсальне вираження будь-якої цінності, тим самим релятивізували всі цінності. Єдність буття і власності зумовлювали існування якісно різних життєвих стилів чи

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.4. Співпросторовість та сучасність

Розрив між буттям і власністю позначався у міру розвитку грошової економіки. Гроші, виступаючи як універсальне вираження будь-якої цінності, тим самим релятивізували всі цінності. Єдність буття і власності зумовлювали існування якісно різних життєвих стилів чи

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.5. Земля як власність

Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна відзначити наявність у них глибоко консервативних мотивів. По-перше, це уявлення про обмеженість власності на землю

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.6. Структура ідеологій

Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна відзначити наявність у них глибоко консервативних мотивів. По-перше, це уявлення про обмеженість власності на землю

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.7. Свобода, рівність, братерство

Свобода, поряд із власністю, відноситься до одного з ключових понять, що найбільше яскраво виражають відмінності ліберально-модерністського і консервативного світоглядів і способів сприйняття та переживання реальності, що є, інакше кажучи, ліберальними і консервативними стилями мислення.

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.8. Конкретна свобода

Консервативні теоретики свободи, що відчули, де знаходиться слабке місце ліберальних побудов, зосередилися насамперед на критиці ідеї рівності. А. Мюллерта інші консерватори справедливо стверджували, що люди принципово нерівні як у своїй фізичній сутності, так і

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.9. Свобода в “лівому” дискурсі

Дотепер ми протиставляли дві полярні концепції свободи. Залишається питання, до якого з цих полюсів схиляються уявлення про свободу, що пропагуються лівими інтелектуалами, політичними партіями і рухами. Спочатку про традиційний марксизм, що дивним чином поєднав

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.10. Правові ідеології

Говорячи про правові ідеології, спробуємо дати схематичне зображення консервативних поглядів на противагу прогресистським, ліберально-демократичним. У галузі права протистояння цих двох позицій виражалося в протистоянні позитивного і природного права. Позитивне право легітимізується традицією і реальним

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.11. Парадокс світового інформаційного порядку

Міжнародний інформаційний порядок (МІП) є елементом глобалістського проекту. Як виявляється із самої назви, він містить у собі всі процеси міжкультурних комунікацій, що відбуваються за допомогою в основному технічних інформаційних систем як індивідуального (персональні комп’ютери),

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 6.12. Консервативне рішення?

Міжнародний інформаційний порядок (МІП) є елементом глобалістського проекту. Як виявляється із самої назви, він містить у собі всі процеси міжкультурних комунікацій, що відбуваються за допомогою в основному технічних інформаційних систем як індивідуального (персональні комп’ютери),

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 7. Традиція – канон – стиль

7.1. Поняття стилю Узагалі ж стиль – це щось важко вловиме. Його легко побачити і пізнати, але важко точно, по-науковому, визначити. У філософському словнику можна знайти такі визначення: Стиль – це “спосіб вираження думки

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.1. Поняття стилю

7.1. Поняття стилю Узагалі ж стиль – це щось важко вловиме. Його легко побачити і пізнати, але важко точно, по-науковому, визначити. У філософському словнику можна знайти такі визначення: Стиль – це “спосіб вираження думки

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.2. Стиль, традиція, канон

7.1. Поняття стилю Узагалі ж стиль – це щось важко вловиме. Його легко побачити і пізнати, але важко точно, по-науковому, визначити. У філософському словнику можна знайти такі визначення: Стиль – це “спосіб вираження думки

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.3. Радянський політичний канон

Будь-який канон є сукупністю правил і норм, порушити які не дозволено нікому. Наприклад, літературний канон класицизму вимагав дотримання єдності місця, часу і дії. Радянський політичний канон також грунтувався на кількох непорушних принципах. Перший з

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.4. Ідея життєвої форми

Будь-який канон є сукупністю правил і норм, порушити які не дозволено нікому. Наприклад, літературний канон класицизму вимагав дотримання єдності місця, часу і дії. Радянський політичний канон також грунтувався на кількох непорушних принципах. Перший з

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.5. Життєві форми в Шпрангера

Розглянемо еволюцію понять життєвої форми і життєвого стилю. У XV-XV1 ст. ці поняття вживалися все рідше, а в Новий час з його універсалістським і раціоналістичним пафосом були практично відкинуті та забуті, відродилися лише в

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.6. Життєвий стиль і Lebensfuhrung

У соціологічній літературі нашого століття дуже часто вживається термін життєвий стиль. Він походить від веберівського Lebensfь’3uhrung, шо можна перекласти або описово як спосіб ведення життя, або як життєвий стиль. Вебер не дав точного визначення

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.7. Стильова диференціація

У соціологічній літературі нашого століття дуже часто вживається термін життєвий стиль. Він походить від веберівського Lebensfь’3uhrung, шо можна перекласти або описово як спосіб ведення життя, або як життєвий стиль. Вебер не дав точного визначення

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.8. Що таке моностилізм

Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку, що репрезентативна культура є моностилістичною у тому випадку, якщо її елементи (переконання, оцінки, образи світу, ідеології тощо)

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.9. Категорії моностилістичної культури

Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку, що репрезентативна культура є моностилістичною у тому випадку, якщо її елементи (переконання, оцінки, образи світу, ідеології тощо)

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури

Використання категорій моностилістичної культури при описі соціокультурної системи може призвести до парадоксальних на перший погляд висновків. Наприклад, у СРСР для обгрунтування планової, чи, як говорять на Заході, центральнопланованої економіки, крім розуміння чисто економічної раціональності

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.11. Категорії полістилістичної культури

Сьогоднішні зміни в соціокультурному житті України – це рух від моно-стилістичної культури до полістилістичної. Перш ніж перейти до аналізу динаміки поточних процесів, спробуємо, спираючись на модель Лотмана й Успенського, охарактеризувати полі стилістичний тип культури.

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.12. Нові культурні моделі

Однозначно відповісти на запитання про те, що є джерелом нових культурних стилів і форм, неможливо. Нові стилі і форми приходять буквально звідусіль: із Заходу, зі Сходу, з недавнього минулого і глибокої давнини, з різних

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.13. Культурні інсценівки

Однозначно відповісти на запитання про те, що є джерелом нових культурних стилів і форм, неможливо. Нові стилі і форми приходять буквально звідусіль: із Заходу, зі Сходу, з недавнього минулого і глибокої давнини, з різних

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 7.14. Культурний фундаменталізм

Так само як плюралістична демократія, полістилістична культура може здійснитися, якщо реалізовані дві передумови. Перша передумова – терпимість громадян стосовно нових і чужих культурних стилів та форм, їхня готовність жити в досить складному полістилістичному культурному

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – Розділ 8. Культура і соціальна структура

8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність Відомо безліч визначень соціальної структури. Щоб знайти найзагальніше і найхарактерніше, наведемо деякі з них. Очевидні лише поступово змінні системи взаємодій соціальних сил у суспільстві – це і є

Соціологія культури – Юрій М. Ф. – 8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність

8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність Відомо безліч визначень соціальної структури. Щоб знайти найзагальніше і найхарактерніше, наведемо деякі з них. Очевидні лише поступово змінні системи взаємодій соціальних сил у суспільстві – це і є