Соціологія – Герасимчук А. А. – Демографічна політика як частина соціальної політики держави
Демографічна політика являє собою систему загальновизнаних на рівні управління ідей, концептуально необхідних засобів, за допомогою яких держава та її соціальні інститути, дотримуючись принципів, що відповідають конкретно-історичним умовам, припускають досягнення встановлених якісних і кількісних цілей як демографічного розвитку, так і цілей соціально-економічного розвитку країни в цілому.
Сукупність демографічних процесів – це одна із підсистем суспільства, і її розвиток підпорядкований інтересам і цілям усієї системи. З цієї точки зору демографічний розвиток країни чи будь-якого її регіону треба розглядати як фактор соціального розвитку, а населення – як кінцеву мету всієї соціальної політики.
Таким чином, в межах демографічної політики держава повинна створювати всі умови для нормального розвитку відтворювальних процесів.
Головні напрями демографічної політики
Головними напрямами демографічної політики держави є стимулювання народження визначеного числа дітей, укріплення сім’ї і сімейних відносин, зниження захворювань і смертності, призупинення депопуляції і безсистемної міграції, створення умов для формування ефективної структури населення і трудових ресурсів, зниження рівня безробіття.
Цілеспрямоване управління демографічними процесами для сучасного суспільства є об’єктивно необхідним. Врахування особливостей демографічної ситуації, основних тенденцій відновлення населення стає важливою умовою ефективної соціальної політики. Так, зміна чисельності, статевого складу населення, його професійного і освітнього рівнів, розмірів сім’ї визначають можливий приріст трудових ресурсів з їх кращими якісними і структурними характеристиками.
Відомо, наприклад, що на різних вікових стадіях (в рамках одного покоління) кількісне співвідношення статей неоднакове; з часом питома вага жінок в суспільстві порівняно з чоловіками зростає. У складі населення може бути більше молоді або більше людей пенсійного віку. В таких випадках говорять про “омолодження” або “старіння” нації, що викликається такими обставинами, як смертність і народжуваність, динаміка соціально-демографічних перепадів, економічних криз.
Правильно побудована демографічна політика – це комплекс заходів, спрямованих на створення стійких у часі кількісних і якісних параметрів відновлення населення, що відповідають довгостроковим інтересам суспільства, побудову сприятливих умов для найбільш повного розвитку всіх сутнісних сил людини і максимальної реалізації її творчого потенціалу.
Демографічна політика як частина соціальної політики держави
Демографічна політика – це частина соціальної політики держави, але також самостійна частина зі своїми конкретними цілями і методами. В цьому розумінні, підкреслюють російські вчені Д. І. Валентей і А Л. Кваша, всі запрограмовані заходи в соціальній сфері так чи інакше впливають на демографічну політику, хоча й не підміняють останню.
Реалізується демографічна політика в конкретних планах і програмах, що передбачають покращення умов праці і життя людей, зближення класів та інших соціальних груп суспільства, встановлення рівноправних відносин і справедливої рівності між людьми, підвищення їх життєвого рівня.
9.4. Соціологія репродуктивної поведінки
Процес безперервного поновлення поколінь людей в його історичній обумовленості називається відтворенням населення. Це поняття є основним поняттям демографії і визначає коло явищ, що вивчаються сукупність методів дослідження, а також коло процесів, що підлягають управлінню у рамках впровадження соціально-демографічної політики.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)