Соціологія: 100 питань 100 відповідей – Подольська Є. А – Як осмислювалися суспільні відносини за часів козацької доби?
Наприкінці XV ст. в історії України починається козацька доба, яка істотно вплинула на менталітет нації при формуванні народних уявлень про добро, правду, справедливість, систему ідеалів і цінностей, соціальних, державно-політичних, національних, конфесійних та індивідуально-особистісних уявлень про ідеали сили, краси, мужності, здоров’я, справедливості, гідності. В менталітеті українця козак, козаччина – це унікальний, своєрідний соціологічний “ідеалізований об’єкт”, вершина в ієрархії цінностей.
Наприкінці XVI ст. створюються масові об’єднання, згуртовані професійно та ідейно – релігійні братства, які займаються спеціалізованими видами діяльності і забезпечують пригнобленому етносу здатність у певних межах виконувати організаційні, виховні, регулятивні функції у системі суспільних відносин, виконувати відповідні соціальні норми на основі системи норм, прав та обов’язків, виробленими у своєму груповому чи етнічному середовищі, застосовувати прийняті санкції у формах заохочення чи покарання.
За умов, коли державна влада належала королеві, магнатству і шляхті Речі Посполитої, а церковна – вищому католицькому духівництву та уніатським владикам, братства прагнули вивільнити свої громади від цих зверхників і набути відносної самостійності в справах самоврядування та можливості контролювати й спрямовувати економічне, релігійне і культурне життя православного люду. Вони надсилали своїх представників до короля, на сейми та собори, відстоювали майнові, політичні та духовні інтереси українців та білорусів, захищали їхнє право займатися ремеслом і торгівлею, створювати свої суди, мати своє громадське майно, скарбниці. Вони засновували й утримували школи, друкарні, шпиталі, обирали за власним розсудом учителів, проповідників, священиків, піклувались про бідних і хворих.
Всі питання життя братств розв’язувались на загальних зборах, а між зборами – виборними старшими братчиками. Отже, братства прагнули стати органами самоврядування в умовах політичного й конфесійного іноземного гноблення. Найстаршим і найвпливовішим було в Україні Львівське Успенське братство, при якому в 1585 р. було організовано школу. Статут школи львівського братства (“Порядок школьний”) став зразком для всіх інших шкіл.
Історичне значення мали і книжки, видані львівською братською друкарнею, зокрема панегірична декламація “Просоронима” (1591), збірник педагогічних настанов “Ірже… Іоанна Златоустого… бесіда ізбранная о воспитанії” чад” (1609), у яких прославлялося добре виховання.
Які соціально-економічні та культурно-ідеологічні передумови сприяли розвитку суспільно-політичної думки в Україні?
Поява в Україні значної кількості високоосвічених людей, формування книгодрукарської бази склали передумови до здійснення наступного завдання українського Ренесансу – запровадження освіти, науки і культури у широкі прошарки простого людства. У II половині XVI ст. було засновано багато нових народних шкіл у містах і селах. Тільки князь К. Острозький заснував декілька шкіл у Турові (1572), Володимирі-Волинському (1577) та інших місцях. У 1576 році київським воєводою Костянтином Острозьким було засновано і перший вищий навчальний заклад в Україні – Острозьку колегію, де поряд з богословськими дисциплінами, математикою, іноземними мовами, фізикою вивчалась і філософія. Хоча перша в історії України вища школа проіснувала недовго, до 1636 року, вона зробила значний внесок у духовне життя країни У кінці XVI – першій половині XVII ст. в Україні в основному склалися необхідні соціально-економічні умови та культурно-ідеологічні передумови для розвитку елементів суспільно-політичної думки й утвердження порівняно прогресивних ідей. Такими передумовами були:
Піднесення антифеодального народно-визвольного руху (селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.);
Зростання ідеологічної боротьби проти унії і католицизму (відродження і розквіт полемічної літератури);
Зростання ролі міст в економічному і культурному житті суспільства (виникнення братства);
Значне культурне піднесення – запровадження масового книгодрукування, організація шкіл і т. ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)