Соціальна педагогіка – Богданова І. М. – Закономірності соціальної педагогіки
Виходячи зі зв’язків соціально-педагогічної теорії й практики з іншими науками про людину, провідні закономірності цієї науки можна згрупувати таким чином:
– закономірності, які є загальними для філософії, соціології й соціальної педагогіки, – відповідність розвитку науки потребами практики, відносна самостійність формування науки, зумовленість соціальних явищ економічними і політичними чинниками тощо;
– закономірності, що є спільними для психології, загальної педагогіки й соціальної педагогіки, – виховання як фактор формування особистості, вплив мотивів діяльності на формування якостей особистості тощо;
– загальнопедагогічні, які стали основою для визначення принципів, – залежність ефективності виховання від активності особистості в діяльності, спілкуванні, єдність процесу виховання і самовиховання тощо;
– власне соціально-педагогічні закономірності – формування особистості під впливом довкілля, спільна зацікавленість фахівця з соціальної роботи і клієнта в кінцевому результаті їхньої взаємодії тощо.
Принципи соціально-педагогічної науки, які в сучасному наукознавстві поділяються:
А) на загальнонаукові – гуманістичної спрямованості виховання, розвитку, історизму, об’єктивності та деякі інші;
Б) спеціально-наукові, які у свою чергу поділяються:
– на загальнопедагогічні – природо – та культуровідповідності, врахування індивідуальних та вікових особливостей тощо;
– соціально-педагогічні – принцип добровільності у прийнятті допомоги, додержання законності й захисту прав людини, відповідальності суб’єктів соціальної роботи за дотримання етичних і правових норм, вимог і правил здійснення соціальної роботи тощо.
Основними напрямами наукових досліджень у соціальній педагогіці є соціально-педагогічні засади формування особистості, її відповідальності за збереження життя, природи, культури; моральні норми та цінності як основи соціалізації особистості:
– соціально-педагогічний патронаж різних категорій населення: дітей, молоді, людей похилого віку; зміст, форми, методи та прийоми соціально-педагогічної підтримки;
– соціально-педагогічні фактори розвитку дитячо-підліткових і молодіжних ініціатив: історія, сучасний стан та перспективи розвитку.
Література
1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола; За заг. ред. А. Й. Капської. – К., 2002. -164 с.
2. Бех ІД. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод, посіб. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
3. Богданова І. М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя: Монографія. – О.: Маяк, 1998. – 284 с.
4. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1993. – 320 с.
5. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1996. – № 6. – С. 18-25.
6. Маслоу А. Самоактуализация: Пер. с англ. // Психология личности: Тесты. – М., 1982. – 231 с.
7. МудрикА. В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В. А. Сластенина. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Изд. центр “Академия”, 2002. – 200 с.
8. Никитина Л. Е. Социальная педагогика: Учеб. пособие для вузов. – М.: Академический проект, 2003. – 272 с.
9. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Педагогика-Пресс, 1996. – 440 с.
10. Соціальна педагогіка: Підручник. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 266 с.
11. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1981, – 445 с.
12. Фридман Л. М., Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 288 с.
13. Штефан Л А. Становлення та розвиток соціальної педагогіки як науки в Україні (20-90-ті рр. XX ст.): Автореф. дис…. д-ра пед. наук: 13.00.01. – X., 2003. – 43 с.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)