Риторика – Олійник О. Б
“Знать, от Бога і голос той, і ті слова ідуть між люди… !” (Тарас Шевченко) 1.1. Із історії риторики. 1.2. Ораторське мистецтво як соціальне явище. 1.1. Із історії риторики Риторика виникла близько в V
“Знать, от Бога і голос той, і ті слова ідуть між люди… !” (Тарас Шевченко) 1.1. Із історії риторики. 1.2. Ораторське мистецтво як соціальне явище. 1.1. Із історії риторики Риторика виникла близько в V
Термін “ораторське мистецтво” (від лат. oratio – мова, красномовство) античного походження. Його синонімами є грецьке слово “риторика” (rhetorik) і українське “красномовство”. Під ораторським мистецтвом слід розуміти передусім високий ступінь майстерності публічного виступу, якісну характеристику
“Велика бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; Ми ними втішаємося в печалі; вони – узда для тіла і
“Велика бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; Ми ними втішаємося в печалі; вони – узда для тіла і
“Велика бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; Ми ними втішаємося в печалі; вони – узда для тіла і
Риторика традиційно протиставляється поетиці, граматиці та стилістиці. Вважається, що поетика і риторика відштовхуються від різного емпіричного матеріалу текстів, а тому вони мають суттєві розбіжності. Зводити риторику до якого-небудь приватного виду мови: ораторики, гомілетики, наукової
Риторика традиційно протиставляється поетиці, граматиці та стилістиці. Вважається, що поетика і риторика відштовхуються від різного емпіричного матеріалу текстів, а тому вони мають суттєві розбіжності. Зводити риторику до якого-небудь приватного виду мови: ораторики, гомілетики, наукової
На відміну від стилістики, що розглядає стиль як факт і безпосередньо найважливіший предмет вивчення, риторика розуміє стиль як одне із завдань, які повинна вирішувати дана наука. Висока гідність думки потребує достойного слова, що виражає
На відміну від стилістики, що розглядає стиль як факт і безпосередньо найважливіший предмет вивчення, риторика розуміє стиль як одне із завдань, які повинна вирішувати дана наука. Висока гідність думки потребує достойного слова, що виражає
Вправи допомагають навчитися швидко перемикатися з одного виду діяльності на іншій, не припускаючись помилок, – “Брито – стрижено” Пригадаєте казку, де уперта дружина наперекір чоловікові робила все навпаки. Всі учасники гри стають у круг
“Душа тисячоліть шукає себе в слові” (Ліна Костенко) 3.1. Загальна структура мовних відношень 3.2. Послідовність мовних дій 3.3. Мова майстерна і мова дієва 3.4. Принцип розвитку мови. Ефективність мови. 3.1. Загальна структура мовних відношень
“Душа тисячоліть шукає себе в слові” (Ліна Костенко) 3.1. Загальна структура мовних відношень 3.2. Послідовність мовних дій 3.3. Мова майстерна і мова дієва 3.4. Принцип розвитку мови. Ефективність мови. 3.1. Загальна структура мовних відношень
“Душа тисячоліть шукає себе в слові” (Ліна Костенко) 3.1. Загальна структура мовних відношень 3.2. Послідовність мовних дій 3.3. Мова майстерна і мова дієва 3.4. Принцип розвитку мови. Ефективність мови. 3.1. Загальна структура мовних відношень
Риторику вважали мистецтвом, порівнювали з акторською грою, поезією враховуючи необхідну творчість, духовну насолоду, якої надає публічний “роздум вголос”. Але, на відміну від інших філологічних наук, риторика неодноразово піддавалася критиці як “порожня мова”. Критика в
Риторику вважали мистецтвом, порівнювали з акторською грою, поезією враховуючи необхідну творчість, духовну насолоду, якої надає публічний “роздум вголос”. Але, на відміну від інших філологічних наук, риторика неодноразово піддавалася критиці як “порожня мова”. Критика в
“Красномовство є мистецтво управляти умами “. Платон 4.1. Закони мови і правила риторики. 4.2. Індукція і дедукція в риториці. 4.3. Фактура мови і структура мови. 4.1. Закони мови і правила риторики Для того, щоб
“Красномовство є мистецтво управляти умами “. Платон 4.1. Закони мови і правила риторики. 4.2. Індукція і дедукція в риториці. 4.3. Фактура мови і структура мови. 4.1. Закони мови і правила риторики Для того, щоб
“Красномовство є мистецтво управляти умами “. Платон 4.1. Закони мови і правила риторики. 4.2. Індукція і дедукція в риториці. 4.3. Фактура мови і структура мови. 4.1. Закони мови і правила риторики Для того, щоб
Беручи до уваги античну практику, можна зазначити, що, крім державної та правової ораторської мови, про яку Аристотель написав трактат “Риторика”, система мови як єдине ціле мала таку структуру: 1) дописьменна усна мова, діалог побутовий,
“Заговори, щоб я тебе побачив “ (Сократ) 5.1. Уявні монологи і діалоги. 5.2. Розвиток змісту монологу. 5.3. Вдосконалення навиков усної мови. 5.1. Уявні монологи і діалоги У формуванні думку велику роль відіграють закони та
“Заговори, щоб я тебе побачив “ (Сократ) 5.1. Уявні монологи і діалоги. 5.2. Розвиток змісту монологу. 5.3. Вдосконалення навиков усної мови. 5.1. Уявні монологи і діалоги У формуванні думку велику роль відіграють закони та
“Заговори, щоб я тебе побачив “ (Сократ) 5.1. Уявні монологи і діалоги. 5.2. Розвиток змісту монологу. 5.3. Вдосконалення навиков усної мови. 5.1. Уявні монологи і діалоги У формуванні думку велику роль відіграють закони та
Вибір формулювання. Вибираючи формулювання виступаючому необхідно враховувати особливості усної мови, тобто він має висловлюватись відповідно до комунікативної мети, предмета, мови, а також конкретної ситуації чітко та переконливо. Переконливість виступу пояснюється не лише правильною побудовою
“Форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу”. (Ф. Честерфілд) 6.1. Загальне поняття про мову і її культуру. 6.2. Літературна мова. 6.3. Вимова. Орфоепія. Просодія. 6.4. Техніка мови. 6.5. Стиль вимови
“Форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу”. (Ф. Честерфілд) 6.1. Загальне поняття про мову і її культуру. 6.2. Літературна мова. 6.3. Вимова. Орфоепія. Просодія. 6.4. Техніка мови. 6.5. Стиль вимови
Літературна мова – це чітко унормована форма загальнонародної національної мови. У літературній мові обробці і нормалізації піддаються всі сфери національної мови: лексика, вимова, словотворення, граматика. Сукупність правил, що регламентують вживання слів, вимову, правопис, творення
Літературна мова – це чітко унормована форма загальнонародної національної мови. У літературній мові обробці і нормалізації піддаються всі сфери національної мови: лексика, вимова, словотворення, граматика. Сукупність правил, що регламентують вживання слів, вимову, правопис, творення
Для оратора велике значення має техніка мови, складовими якої? постановка мовного дихання, дикція та орфоепія (тобто правильна літературна вимова). Суть техніки мови – в координації дихання, голосу, артикуляції при дотриманні норм вимови. Це забезпечує
Для оратора велике значення має техніка мови, складовими якої? постановка мовного дихання, дикція та орфоепія (тобто правильна літературна вимова). Суть техніки мови – в координації дихання, голосу, артикуляції при дотриманні норм вимови. Це забезпечує
1. Розкрийте зміст поняття “культура мови”? 2. У чому полягає багатство мови? 3. Що означає “точність мови “? 4. Який зміст вкладається в поняття “чистота мови “? 5. Що таке літературна мова? 6. Назвіть
“Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах ” (Ш. Сент-Бев) 7.1. Види красномовства. Типологія. 7.2. Політичне красномовство. 7.3. Академічне красномовство. 7.4. Військове красномовство. 7.5. Мова дипломата. 7.6. Судові дискусії. 7.7. Духовно-етичне
“Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах ” (Ш. Сент-Бев) 7.1. Види красномовства. Типологія. 7.2. Політичне красномовство. 7.3. Академічне красномовство. 7.4. Військове красномовство. 7.5. Мова дипломата. 7.6. Судові дискусії. 7.7. Духовно-етичне
“Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах ” (Ш. Сент-Бев) 7.1. Види красномовства. Типологія. 7.2. Політичне красномовство. 7.3. Академічне красномовство. 7.4. Військове красномовство. 7.5. Мова дипломата. 7.6. Судові дискусії. 7.7. Духовно-етичне
Академічному красномовству притаманна висока майстерність спілкування. Цей вид красномовства писали Сократ, Платон, Аристотель, В. 3. Соловйов, В. О. Ключевській, Н. А. Бердяев, В. У. Винограду, Д. А. Тімірязєв, А. Ф. Лосев, С. Лихачев і
Академічному красномовству притаманна висока майстерність спілкування. Цей вид красномовства писали Сократ, Платон, Аристотель, В. 3. Соловйов, В. О. Ключевській, Н. А. Бердяев, В. У. Винограду, Д. А. Тімірязєв, А. Ф. Лосев, С. Лихачев і
По суті, дипломатія – це також політика, проте зовнішня. Це діяльність державних службовців, дипломатів, послів, апаратів посольств, консульств, а також торгових, культурних, туристичних; діяльність, що грунтується на знанні політичної ситуації та ораторського мистецтва. Дипломатичні
По суті, дипломатія – це також політика, проте зовнішня. Це діяльність державних службовців, дипломатів, послів, апаратів посольств, консульств, а також торгових, культурних, туристичних; діяльність, що грунтується на знанні політичної ситуації та ораторського мистецтва. Дипломатичні
Мова формувалася під змістовним, етичним, стилістичним впливом головної книги – Біблії і особливо Євангелія, псалмів, молитов, літургійних текстів. Більшість хрестоматій містила розділи (понад 50 сторінок), надруковані церковнослав’янскою мовою. У XX ст. залишилося мало людей,
Мова формувалася під змістовним, етичним, стилістичним впливом головної книги – Біблії і особливо Євангелія, псалмів, молитов, літургійних текстів. Більшість хрестоматій містила розділи (понад 50 сторінок), надруковані церковнослав’янскою мовою. У XX ст. залишилося мало людей,
Платон та Аристотель приділили істотну увагу дружній бесіді як предмету риторики. Аристотель вважав наявність хорошого друга головним компонентом щастя: бесіда ушляхетнює людей, збагачує їх, дарує радість. Але життєве спілкування далеко не вичерпується бесідами друзів.
“Оратор, достойний уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини й доброчесності.” (Ф. Фенелон) 8.1. Діалектика – джерело категорій мови 8.2. Культура думки. Логіка мови. 8.3. Аргументація і логіка 8.1.
“Оратор, достойний уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини й доброчесності.” (Ф. Фенелон) 8.1. Діалектика – джерело категорій мови 8.2. Культура думки. Логіка мови. 8.3. Аргументація і логіка 8.1.
“Оратор, достойний уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини й доброчесності.” (Ф. Фенелон) 8.1. Діалектика – джерело категорій мови 8.2. Культура думки. Логіка мови. 8.3. Аргументація і логіка 8.1.
В аргументації розрізняються “теза” – ствердження (або система стверджень), яке аргументуюча сторона вважає за потрібне нав’язати аудиторії, і довід, або аргумент, – одне або декілька пов’язаних між собою стверджень, мета яких – підтримати тезу.
1. Діалектика – джерело категорій мови. 2. Культура думки. Логіка мови. 3. Аргументація і логіка. Словникова скринька Аналогійна аргументація – це обгрунтування тези шляхом наведення схожості того, що говорять в аргументах, з тим, що
“Отечество собі грунтуймо в ріднім слові!” (П. Куліги) 9.1. Загальні поняття про мовний акт. Мовна інтенція. 9.2. Автоматизм механізмів мови. 9.3. Лексична норма. Точність вибору. 9.4. Граматична і стилістична норма. 9.5. Власне риторичні засоби.
“Отечество собі грунтуймо в ріднім слові!” (П. Куліги) 9.1. Загальні поняття про мовний акт. Мовна інтенція. 9.2. Автоматизм механізмів мови. 9.3. Лексична норма. Точність вибору. 9.4. Граматична і стилістична норма. 9.5. Власне риторичні засоби.
“Отечество собі грунтуймо в ріднім слові!” (П. Куліги) 9.1. Загальні поняття про мовний акт. Мовна інтенція. 9.2. Автоматизм механізмів мови. 9.3. Лексична норма. Точність вибору. 9.4. Граматична і стилістична норма. 9.5. Власне риторичні засоби.
Багатозначність, або полісемія, – уживання слова в різних значеннях. Деякі слова два-три такі значення можуть мати, а другі – до десяти. Зазвичай навіть у найстислішому контексті (словосполученні) простежується смислові відтінки багатозначних слів. Різне значення