Home ⇒ 👍Риторика - Колотілова Н. А ⇒ Риторика – Колотілова Н. А. – Довідкова література

Риторика – Колотілова Н. А. – Довідкова література

Підручники і посібники

Абрамович С. Д. Риторика та гомілетика. – Ч. 1. – Чернівці, 1995.

Андреев В. И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства. – М., 1995.

Анисимова Т. В., Гимпелъсон Е. Г. Современная деловая риторика. – М., Воронеж, 2002.

Арредондо Л. Искусство деловой презентации. – Челябинск, 1998.

Баева О. А. Ораторское искусство и деловое общение. – Минск, 2001.

Берков В. Ф., Яскевич Я. С. Культура диалога. – Минск, 2002. Вагапова Д. Х. Риторика в интеллектуальных играх и тренингах. – М., 1999.

Вандишев В. М. Риторика: екскурс в історію вчень і понять. – К., 2003.

Введенская Л. А., Павлова Л. Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. – Ростов-на-Дону, 1995.

Волков А. А. Курс русской риторики. – М., 2001.

Еемерен Ф. ван, Гроотендорст Р., Хенкеманс Ф. С. Аргументация: анализ, проверка, представление. – СПб, 2002.

Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. – М., 1998.

Ивин А. А. Риторика: искусство убеждать. – М., 2003.

Клюев Е. В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция). – М., 1999.

Малъханова И. А. Деловое общение. – М., 2002.

Мацъко Л. I., Мацъко О. М. Риторика. – К., 2003.

Михалъская А. К. Педагогическая риторика: история и теория. – М., 1998.

Молдован В. В. Судова риторика. – К., 1998.

Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. – СПб, 2001.

Ребрик С. Презентация: 10 уроков. – М., 2004. Риторика / Автор-сост. Кузнецов В. И. – Минск, 2000. Риторика загальна та судова / Абрамович С. Д. та ін. – К., 2002.

Сагач Г. М. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації. – К., 2003.

Сагач Г. М. Золотослів. – Ч. I. – К., 1998. Сагач Г. М. Похвальне красномовство. – К., 1996. Сагач Г. М. Риторика. – К., 2000.

Сопер П. Л. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. Стернин И. А. Практическая риторика. – М., 2003. Филиппов А. В., Романова Н. Н. Публичная речь в понятиях и упражнениях. – М., 2002.

Хазагеров Г. Г., Корнилова Е. Е. Риторика для делового человека. – М., .

Хазагеров Г. Г., Лобанов И. Б. Риторика. – Ростов-на-Дону, 2004. Хоменко I. В. Еристика: мистецтво полеміки. – К., 2001. Шейнов В. П. Риторика. – Минск, 2000.

Хрестоматії, збірники промов

Антология русской риторики / Отв. ред. и сост. М. И. Панов. – М., 1997.

Демосфен. Речи: В 3 т. – М., 1994. Лисий. Речи. – М., 1994.

Логика и риторика. Хрестоматия. – Минск, 1997. Ораторы Греции. – М., 1985.

Памятники позднего античного ораторского и эпистолярного искусства II-V века. – М., 1964.

Русская риторика. Хрестоматия / Авт.-сост. Л. К. Граудина. – М., 1996.

Сагач Г. М. Золотослів. – Ч. II. – К., 1998.

Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век). – М., 1985.

Столыпин П. А. Нам нужна Великая Россия…: Полн. собр. речей в Государственной думе и Государственном совете. 1906-1911 гг. – М., 1991.

Цицерон М. Т. Речи: В 2-х т. – М., 1962.

Черчилль У. Мировой кризис. Автобиография. Речи. – М., 2003.

Довідкова література

Греймас А. Ж., Курте Ж. Семиотика. Объяснительный словарь теории языка // Семиотика. – М., 1983. – С. 480-550.

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. Новая философская энциклопедия. – М., 2001.

Словарь терминов французского структурализма // Структурализм: “за” и “против”. – М., 1975. – С. 450-461.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1997.

Додаткова література до розділу “Предмет риторики”:

Аристотель. Риторика // Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. – Минск, 1998. – С. 744-1012.

Безменова Н. А. Очерки по теории и истории риторики. – М., 1991.

Герасимова И. А., Новоселов М. М. Искусство убеждения в традициях логической науки // Мысль и искусство аргументации. – М., 2003. – С. 9-43.

Зимбардо Ф., Ляйпе М. Социальное влияние. – СПб, 2000.

Квинтилиан М. Ф. Двенадцать книг риторических наставлений. – В 2-х ч. – СПб, 1834.

Лотман Ю. М. Риторика // Учен. записки Тартус. гос. ун-та / Труды по знаковым системам. Вып. 515. – Тарту, 1981. – С. 8-28.

Михальская А. К. Русский Сократ. – М., 1996.

Оптимизация речевого воздействия. – М., 1990.

Психология влияния / Сост. А. В. Морозов. – СПб, 2000.

Светлов В. А. Практическая логика. – СПб, 1997. (Глава X. Логика риторики. – С. 498-523).

Сидоренко Е. В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию // Психология влияния / Сост. А. В. Морозов. – СПб, 2000. – С. 11-31.

Цицерон М. Т. Об ораторе // Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1972. – С. 77-252.

Додаткова література до розділів “Інвенція” та “Диспозиція”:

Алдер Г. Техника развития интеллекта. – СПб, 2001. Алексеев А. П. Аргументация. Познание. Общение. – М., 1991. Брутян Г. А. Аргументация. – Ереван, 1984.

Викентьев И. Л. Приемы рекламы и PUBLIC RELATIONS. – Ч. 1. – СПб, 1999.

Вуджек Т. Как создать идею. – СПб, 1997.

Еемерен Ф. ван, Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация и ошибки. – СПб, 1992.

Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997.

Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

Мигунов А. И. О риторическом контексте проблемы истины // Логико-философские штудии. – СПб, 2001. – С. 73-89.

Микалко М. Тренинг интеллекта. – СПб, 2000.

Мысль и искусство аргументации. – М., 2003.

ПерельманX., Олбрехт-Тытека Л. Из кн.: “Новая риторика: трактат об аргументации” // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987. – С. 207-264.

Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора. – СПб, 1996. Рузавин Г. И. Методологические проблемы аргументации. – М., 1997.

Стешов А. В. Как победить в споре. О культуре полемики. – Л., 1991.

Уолтон Д. Аргументы асі Іютіпет. – М., 2002.

Философские проблемы аргументации. – Ереван, 1986.

Хоменко I. В. Логіка. – К., 2004.

Чалдини Р. Психология влияния. – СПб, 1999.

Шопенгауэр А. Эристическая диалектика // Логика и риторика. Хрестоматия. – Минск, 1997. – С. 410-439.

Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987. Яскевич Я. С. Аргументация в науке. – Минск, 1991.

Додаткова література до розділу “Елокуція”:

Баранов А. Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание). – М., 1990.

Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. – К., 1997. Блакар Р. М. Язык как инструмент социальной власти // Психология влияния / Сост. А. В. Морозов. – СПб, 2000. – С. 42-67.

Вайнрих Х. Лингвистика лжи // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987. – С. 44-87.

Дементъев В. В. Непрямая коммуникация и ее жанры. – Саратов, 2000.

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. – М., 2004.

Лосев А. Ф. Ирония античная и романтическая // Эстетика и искусство. Из истории домарксистской эстетической мысли. – М., 1966. – С. 54-84.

Лотман Ю. М. Иконическая риторика // Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. – Человек – текст – семиосфера – история. – М., 1996. – С. 74-86.

Лотман Ю. М. Риторика – механизм смыслопорождения // Лот-ман Ю. М. Внутри мыслящих миров. – Человек – текст – семиосфе-ра – история. – М., 1996. – С. 46-73.

Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 16. Лингвистическая прагматика. – М., 1985.

Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 17. Теория речевых актов. – М., 1986.

Общая риторика / Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. – М., 1986.

Почепцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики. – К., 1987.

Рикер П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение // Теория метафоры. – М., 1990. – С. 4 1 6-434.

Ргкер П. Мова політики і риторики // Ргкер П. Навколо політики. – К., 1995. – С. 169-184.

Роль языка в средствах массовой коммуникации. – М., 1986. Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность. – М., 1996. Серлъ Дж. Р. Метафора // Теория метафоры. – М., 1990. – С. 307-341. Теория и практика риторики массовой коммуникации. – М., 1989. Теория метафоры. – М., 1990.

Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса. – М., 2004. Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.

Додаткова література до розділу “Меморія й акція”:

Адаир Дж. Эффективная коммуникация. – М., 2003.

Алдер Х. НЛП: современные психотехнологии. – СПб, 2000.

Баркер А. Как улучшить навыки общения. – СПб, 2003.

Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб, 2000.

Бредемайер К. Черная риторика: Власть и магия слова. – М., 2006.

Бъюзен Т. Суперпамять. – Минск, 2000.

Горелов И. Н., Енгалычев В. Ф. Безмолвный мысли знак. Рассказы о невербальной коммуникации. – М., 1991.

Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. – М., 1998.

Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. – М., 2000.

Как улучшить свою память / Авт.-сост. А. Е. Польской. – Минск, 2000.

Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык. – М., 2004.

О’Коннор Дж., Сеймор Дж. Введение в нейролингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.

Основы теории коммуникации. – М., 2003.

Лапп Д. Улучшаем память в любом возрасте. – СПб, 2002.

Лъюис Д. Тренинг эффективного общения. – М., 2002.

Панасюк А. Ю. Как победить в споре, или искусство убеждать. – М., 1998.

Панкратов В. Н. Манипуляции в общении и их нейтрализация. – М., 2000.

Петрова Е. А. Знаки общения. – М., 2001.

Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород, 1992.

Психология влияния / Сост. А. В. Морозов. – СПб, 2000.

Сорины, сестры. Язык одежды, или как понять человека по его одежде. – М., 1998.

Томсон П. Самоучитель общения. – СПб, 2000.

Фаст Дж. Знак чувства бессловесный / Ниренберг Дж., Калеро Г. Словно раскрытую книгу, прочти человека. – Минск, 1996.

Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения. – Ужгород, 2001.

Додаткова література до розділу “Розвиток риторики в Античності”:

Аверинцев С. С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. – М., 1996.

Античные риторики. – М., 1978.

Аристотель. Вторая аналитика // Аристотель. Соч. в 4-х т. – Т. 2. – М., 1978. – С. 255-346.

Аристотель. О софистических опровержениях // Аристотель. Соч. в 4-х т. – Т. 2. – М., 1978. – С. 533-593.

Аристотель. Первая аналитика // Аристотель. Соч. в 4-х т. – Т. 2. – М., 1978. – С. 117-254.

Аристотель. Топика // Аристотель. Соч. в 4-х т. – Т. 2. – М., 1978. – С. 347-531.

Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. – Минск, 1998.

Гаспаров М. Л. Избранные труды. – Т. 1. – М., 1997. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

История греческой литературы: В 3 т. – Т. 2. – М.; Л., 1955.

История римской литературы: В 2 т. – М., 1959.

Квинтилиан М. Ф. Двенадцать книг риторических наставлений: В 2-х ч. – СПб, 1834.

Ковельман А. Б. Риторика в тени пирамид. – М., 1988.

Корнилова Е. Н. Риторика – искусство убеждать. Своеобразие публицистики античной эпохи. – М., 1998.

Кузнецова Т. И., Стрельникова М. П. Ораторское искусство в Древнем Риме. – М., 1976.

Курбатов Г. Л. Риторика // Культура Византии IV. – первая половина VII в. – М., 1984. – С. 331-357.

Платон. Діалоги. – К., 1995.

Плутарх. Избранные жизнеописания: В 2-х т. – М., 1986-1987. Проблемы античной культуры. – М., 1986.

Тацит К. Диалог об ораторах // Тацит К. Сочинения. – СПб, 1993. – С. 356-384.

Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1972. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Додаткова література до розділу “Риторика

В епоху Середньовіччя, Відродження і Нового часу”:

Аверинцев С. С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. – М., 1996.

Алкуин. Риторика // Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. – М., 1986. – С. 191-225.

Баткин Л. М. Итальянское Возрождение: проблемы и люди. – М., 1995.

Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV – XV веков. – М., 1977.

Бруни Л. О научных и литературных занятиях // Идеи эстетического воспитания. Антология: В 2-х т. – Т. 1. – М., 1973. – С. 329-336.

Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Бэкон Ф. Соч. в 2-х т. – Т. 1. – М., 1977. – С. 81-522.

Валла Л. Перекапывание [пересмотр] всей диалектики вместе с основаниями всеобщей философии // Валла Л. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989. – С. 291-368.

Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

Гаспаров М. Л. Избранные труды. – Т. 1. – М., 1997.

Історія української культури: В 5-ти т. – Т. 3. – Українська культура другої половини XVII-XVIII ст. – К., 2003.

Курбатов Г. Л. Риторика // Культура Византии IV – первая половина VII в. – М., 1984. – С. 331-357.

Ломоносов М. В. Краткое руководство к красноречию // Ломоносов М. В. Полн. собр. соч. – Т. 7. – Труды по филологии. – М.-Л., 1952. – С. 89-378.

Ломоносов М. В. Краткое руководство к риторике // Ломоносов М. В. Полн. собр. соч. – Т. 7. – Труды по филологии. – М.-Л., 1952. –

С. 19-79.

Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1982. Огурцов А. П. Исторические типы дискуссий и становление классической науки // Роль дискуссий в развитии естествознания. – М., 1986. – С. 53-77.

Паскалъ Б. О геометрическом уме и об искусстве убеждать // Логика и риторика. – Минск, 1997. – С. 209-235.

Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. – М., 1986.

Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: В 3-х т. – Т. 1. – К., 1979. – С. 101-433.

Ревякина Н. В. Проблемы человека в итальянском гуманизме второй половины XIV – первой половины XV в. – М., 1977.

Стратий Я. М., Литвинов В. Д., Андрушко В. А. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии. – К., 1982.

Додаткова література до розділу “Головні напрями неориторики”:

Агаян П. Ц. “Новая риторика” X. Перельмана (критический анализ) // Философские проблемы аргументации. – Ереван, 1986. – С. 463-474.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М., 1994.

Барт Р. Лингвистика текста // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 8. – М., 1978. – С. 442-449.

Барт Р. Риторика образа // Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М., 1994. – С. 297-318.

Безменова Н. А. Очерки по теории и истории риторики. – М., 1991.

Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

Грифцова И. Н. Логика как теоретическая и практическая дисциплина. К вопросу о соотношении формальной и неформальной логики. – М., 1998.

Еемерен Ф. ван, Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация и ошибки. – СПб, 1992.

Мейзерский В. М. Философия и неориторика. – К., 1991. Моррис Ч. У. Основания теории знаков // Семиотика. – М., 2001. – С.45-97.

Мысль и искусство аргументации. – М., 2003. Неориторика: генезис, проблемы, перспективы. – М., 1987. Общая риторика / Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. – М., 1986.

Перелъман X., Олбрехт-Тытека Л. Из кн.: “Новая риторика: трактат об аргументации” // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987. – С. 207-264.

Радченко В. Н. Изучение ораторского искусства в США. – М., 1991.

Семиотика. – М., 2001.

Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998. Структурализм: “за” и “против”. – М., 1975.

Сычев О. А. Обучение риторике в эпоху компьютеров: введение в опыт США. – М., 1991.

Уолтон Д. Аргументы ad hominem. – М., 2002.

Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – СПб, 2004.

Якобсон Р. Избранные работы. – М., 1985. Якобсон Р. Язык и бессознательное. – М., 1996. Perelman Ch., Olbrechts-Tyteca L. The New Rhetoric: A Treatice on Argumentation. – London: University of Notre Dame Press, 1969. – 566 p.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Related posts:

  1. Риторика – Колотілова Н. А. – ЛІТЕРАТУРА Підручники і посібники Абрамович С. Д. Риторика та гомілетика. – Ч. 1. – Чернівці, 1995. Андреев В. И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства. – М., 1995. Анисимова Т. В., Гимпелъсон Е. Г. Современная деловая риторика. – М., Воронеж, 2002. Арредондо Л. Искусство деловой презентации. – Челябинск, 1998. Баева О. А. Ораторское […]...

  2. Риторика – Колотілова Н. А. – Підручники і посібники Підручники і посібники Абрамович С. Д. Риторика та гомілетика. – Ч. 1. – Чернівці, 1995. Андреев В. И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства. – М., 1995. Анисимова Т. В., Гимпелъсон Е. Г. Современная деловая риторика. – М., Воронеж, 2002. Арредондо Л. Искусство деловой презентации. – Челябинск, 1998. Баева О. А. Ораторское […]...

  3. Риторика – Колотілова Н. А. – Хрестоматії, збірники промов Підручники і посібники Абрамович С. Д. Риторика та гомілетика. – Ч. 1. – Чернівці, 1995. Андреев В. И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства. – М., 1995. Анисимова Т. В., Гимпелъсон Е. Г. Современная деловая риторика. – М., Воронеж, 2002. Арредондо Л. Искусство деловой презентации. – Челябинск, 1998. Баева О. А. Ораторское […]...

  4. Риторика – Мацько Л. І. – СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Абрамович С. Риторика та гомілетика. – Чернівці, 1995. Аверинцев С. С Риторика и истоки европейской литературной традиции. – М., 1996. Александров Д. Н. Риторика. – М., 1999. Андреев В. И. Деловая риторика. – М., 1995. Андреев В. И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства. – М., 1995. Аннушкин В. И. Первая русская […]...

  5. Риторика – Олійник О. Б. – Література 1. Аристотель. Поетика. – К., 1967. 2. Бабич И. Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. 3. Безменова Н. А. Очерки по теории и истории риторики. – М., 1991. 4. Бондаренко П. С. Судова промова. – Львів, 1972. 5. Васильєв А. Н. Основы культуры речи. – М., 1990. 6. Виклали лавньослов’яиських легенд, або міфологія, укладена […]...

  6. Логіка – Конверський А. Є. – ЛІТЕРАТУРА 1. Аристотель. Метафизика. – Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т. 1. 2. Аристотель. Первая Аналитика. Вторая Аналитика. – Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2. 3. Аристотель. Риторика. Античные риторики. – М., Изд-во МГУ, 1978. 4. Асмус В. Ф. Логика. – М., 2001. 5. Бартон В. Н. Логика. – Минск, […]...

  7. Етика ділового спілкування – Гриценко Т. Б. – ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА Аасамаа І. Як себе поводити. – К., 1974. Вейлл П. Искусство менеджмента. – М, 1993. Вечер Л. С. Секреты делового общения. – Минск, 1996. Вудкок М, Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. – М.: Дело, 1991. Галушко В. П. Діловий протокол та ведення переговорів: Навч. посібник. – Вінниця: Б. в, 2002. Губенко Л. Г., Немцов В. Д. […]...

  8. Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – ЛІТЕРАТУРА 1. Абрютина М. С, Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М.: ДИС, 1998 . 2. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. – Минск: Вышэйш. шк., 2005. 3. Анализ экономики / Под ред. В. Е. Рыбалкина. – М.: Меж-дунар. отношения. 1999. А. Артеменко ВТ., Беллендир М. В. Финансовый анализ. […]...

  9. Риторика – Колотілова Н. А. – Частина 1. РИТОРИКА ЯК НАУКА РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...

  10. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.2. Риторика Сократа і Платона Перший виклик софістичному ідеалу єдності філософії та риторики кинув Сократ (469-399 рр. до н. е.). Він вважав, що риторика непотрібна оскільки істинна думка збереже свою силу і без риторичного переконання, а хибна думка навіть за допомогою риторики не встоїть проти істини. Як свідчать діалоги Платона, Сократ намагається чітко розрізнити поняття віри й знання. Софістична риторика, […]...

  11. Філософія історії – Бойченко І. В. – Додаток 5. Бібліографія з філософії історії підручники, посібники та довідкова література 1. Адлер Г. Лекции по аналитической психологии. – К.; М.: Рефл-бук: Ваклер, 1996. 2. Александров Г. Ф. История западноевропейской философии. – М.; Л.: Изд-во АНСССР, 1946. 3. Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994. 4. Андреева ГМ. Социальная психология. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 5. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна […]...

  12. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2. Риторика в Давній Греції класичного періоду 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...

  13. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4. Риторика у Давньому Римі Стосовно розвитку риторики в Давньому Римі слід зазначити, що для епохи республіки не був характерний культ чистого слова, звукової гармонії, насолода від витонченості оратора. Коли римляни звернулись до грецької риторики, то вони були зачаровані її красою. Відбувся рух від простоти промови до нагромадження, до азіанства. У цей період загострюється ворожнеча між риторикою та філософією. Адже […]...

  14. Психологія – Русинка Іван – ЛІТЕРАТУРА 1. Аверченко Л. К. Управление общением: Теория и практикумы для социального работника: учеб. пособие / Л. К. Аверченко. – М,; Новосибирск : ИНФРА-М : НГАЭиУ, 2001. – 210 с. 2. Адлер А. Индивидуальная психология / А. Адлер // История зарубежной психологии. Тесты. – М., 1996. – 430 с. 3. Вендлер Р. Используйте свой мозг для […]...

  15. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.4. Риторика Арістотеля Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого загострення ворожнечи між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються тенденції до примирення цих двох наук. У царині риторики це виразилось у творчості Ісократа, а в царині філософії – в творчості Арістотеля. За переказами, вони не дуже прихильно ставились один до одного, […]...

  16. Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 7. РИТОРИКА В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ВІДРОДЖЕННЯ ТА НОВОГО ЧАСУ 7.1. Становлення християнської гомілетики Слово Гомілія грецького походження і означає “промова перед народом, бесіда з кількома людьми”. Воно вживалося ще в античні часи. На початку християнства це слово стало використовуватися для означення храмової проповіді священників, які переважно не мали відповідної освіти і тому пояснювали Святе Письмо якомога простіше. Проповідь – одна із характерних і масових […]...

  17. Риторика – Колотілова Н. А. – 1.4. Загальна характеристика розділів риторики Ще в епоху Античності було встановлено, що ораторська діяльність складається з п’яти етапів. Найбільш яскраво ця думка виражена у відомого давньоримського оратора Цицерона: “Всі сили й здібності оратора слугують виконанню таких п’яти завдань: по-перше, він повинен підшукати зміст для своєї промови; по-друге, розташувати знайдене по порядку, зваживши та оцінивши кожний доказ; по-третє, оповити й прикрасити […]...

  18. Риторика – Колотілова Н. А. – 7.3. Риторика в системі середньовічної освіти Енциклопедична традиція, що склалась в епоху еллінізму й особливо розквітла в Римі, набула особливої значущості в західноєвропейській культурі. У системі освіти пануючим стає Семичастний канон, що включав вільні мистецтва. Вони у короткому викладі охоплювали практично весь склад знання. Семичастний канон поділявся на два ступені: нижчий – граматика, діалектика, риторика – Тривіум (звідси слово “тривіальний” – […]...

  19. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4.1. Риторика Цицерона Стосовно розвитку риторики в Давньому Римі слід зазначити, що для епохи республіки не був характерний культ чистого слова, звукової гармонії, насолода від витонченості оратора. Коли римляни звернулись до грецької риторики, то вони були зачаровані її красою. Відбувся рух від простоти промови до нагромадження, до азіанства. У цей період загострюється ворожнеча між риторикою та філософією. Адже […]...

  20. Риторика – Колотілова Н. А. – 1.1. Визначення риторики РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...

  21. Риторика – Колотілова Н. А. – 7.5. Риторика в епоху Нового часу Один із засновників філософії Нового часу – англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) – писав, що риторика, як і логіка, – це наука наук. Отже, її слід вивчати на високому рівні, а не починати з неї. Головне, на що спирається філософія Нового часу – це людський розум. А риторика, на думку Ф. Бекона, якраз і вивчає […]...

  22. Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...

  23. Основи економічної теорії – Мамалуй О. О. – НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА Конституція України. – К., 1996. Закон України від 7 лютого 1991 р. “Про власність” // Закони України. – К.: АТ “Книга”, 1996. – Т. 1. Закон України від 26 лютого 1991 р. “Про підприємництво” // Там само. Закон України від 1 березня 1991 р. “Про зайнятість населення” / / Там само. Закон України від 27 […]...

  24. Риторика – Колотілова Н. А. – Вступ Мистецтво Слова завжди було і залишається відмітною рисою демократичних суспільств. Невипадково, що основи цього мистецтва сформувались ще в часи античної демократії, а зрештою трансформувались і в окрему науку – риторику. Саме в демократичному суспільстві у людини є можливість вільно висловлювати свої думки. І тут якраз на перший план висувається вміння спілкуватись з іншими людьми, вміння […]...

  25. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.5. Риторика та раннє християнство Перші християнські общини з’явились у Східному Середземномор’ї наприкінці І ст. до н. е. – на початку І ст. н. е. Оскільки найбільш ранні християнські тексти, що дійшли до нас, були написані грецькою мовою, то на їх створення безпосередньо впливала елліністична культура, в тому числі й риторика. Спочатку християнство поширювалось завдяки усним проповідям. Роль проповіді в […]...

  26. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.3. Особливості елліністичної риторики Як відомо, Арістотель у своїй творчості виділив три види промов: політичні, судові та епідейктичні (урочисті, похвальні). У Давній Греції класичного періоду провідну роль відігравали політичні промови. В період еллінізму ця роль переходить до урочистих промов. У системі античної риторики відбуваються значні зміни. Насамперед змінюється естетичний ідеал красномовства. Метою політичної промови було переконання слухачів, а урочистої […]...

  27. Психологія спілкування – Філоненко М. М. – ЛІТЕРАТУРА Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. – М., 1991. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. – М., 1990. Алешина Ю. Е. Консультативная беседа: введение в практическую социальную психологию. – М., 1996. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – Л., […]...

  28. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.3. Освітня система Ісократа Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого загострення ворожнечи між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються тенденції до примирення цих двох наук. У царині риторики це виразилось у творчості Ісократа, а в царині філософії – в творчості Арістотеля. За переказами, вони не дуже прихильно ставились один до одного, […]...

  29. Риторика – Олійник О. Б. – 2.4. Література та риторика Риторика традиційно протиставляється поетиці, граматиці та стилістиці. Вважається, що поетика і риторика відштовхуються від різного емпіричного матеріалу текстів, а тому вони мають суттєві розбіжності. Зводити риторику до якого-небудь приватного виду мови: ораторики, гомілетики, наукової прози не можна, оскільки це теж різновиди художньої або розмовної мови. Звідси можна визначити поетику як приватну риторику художньої мови, специфічною […]...

  30. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.1. Давньогрецька культура як “пайдейя” 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...

  31. Риторика – Колотілова Н. А. – ЧАСТИНА 3. ІСТОРІЯ РИТОРИКИ 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...

  32. Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК РИТОРИКИ В АНТИЧНОСТІ 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...

  33. Менеджмент – Дикань Н. В. – ЛІТЕРАТУРА Законодавчі акти 1. Конституція України – К.: Преса України, 1997. – 80 с. 2. Кодекс законів про працю України // Закони про працю. – Км 1997. – С. 3-83. 3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про атестацію робочих місць за умовами праці” від 1 серпня 1992 р. № 442. 4. Закон України “Про вищу освіту” // […]...

  34. Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.1. Софістичний ідеал єдності риторики та філософії 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...

  35. Психотерапія – Каліна Н. Ф. – Література Абабков А. А. Проблема эффективности в психотерапии. – СПб Изд-во СПб. ун-та, 1998. – 76 с. Автономова Н. С. Рассудок. Разум. Рациональность. – М. 1988 -287 с. Александров А. А. Современная психотерапия. – СПб.: Академический проект, 1997. – 335 с. Базисное руководство по психотерапии / Под ред. А. Хайглз-Эвертс. – СПб.: Речь, 2002. – 784 […]...

  36. Риторика – Колотілова Н. А. – 8.1. Семістичний характер неориторики Неориторика оформлюється у 50-х рр. ХХ ст. Зокрема, у 1958 р. виходить праця Х. Перельмана і Л. Олбрехт-Титеки “Нова риторика: Трактат про аргументацію”. Ця робота знаменує собою початок нового етапу в розвитку риторики. Після неї інтерес з боку науковців до цієї науки все більше зростає. Слід підкреслити, що неориторика не заперечує досягнення класичної риторики, а […]...

  37. Корпоративна культура: діловий етикет – Тимошенко Н. Л. – ЛІТЕРАТУРА 1. Вольф 1J. Современный этикет. – М., 1996-1997. 2. Деловой протокол и этикет. – М., 1996. 3. Деловой этикет. – К., 2001. 4. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. – М., 1990. 5. Льюис РД. Деловые культуры в международном бизнесе. – М., 1999. 6. ПизА. Язык телодвижений: как читать мысли других […]...

  38. Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 8. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НЕОРИТОРИКИ Неориторика оформлюється у 50-х рр. ХХ ст. Зокрема, у 1958 р. виходить праця Х. Перельмана і Л. Олбрехт-Титеки “Нова риторика: Трактат про аргументацію”. Ця робота знаменує собою початок нового етапу в розвитку риторики. Після неї інтерес з боку науковців до цієї науки все більше зростає. Слід підкреслити, що неориторика не заперечує досягнення класичної риторики, а […]...

  39. Риторика – Колотілова Н. А. – 7.4. “Studia humanitatis” В епоху Відродження спостерігаємо суттєві зрушення в системі світогляду: “царство бога” поступилось місцем “царству людини”. “Знання людського” були поставлені на один щабель із теологією. Гуманістичне світорозуміння стверджувалось головним чином засобами емоційного переконання, за допомогою образів та прикладів. Образи безпосередніше та сильніше за все впливають на почуття людини, спонукають її до дії. Петрарка, наприклад, критикує Арістотеля […]...

  40. Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – Основна література Публікації нормативних документів 1. Всеобщая декларация прав человека. Официальный текст. – М.: Права человека, 1996. – 16 с. 2. Испания: Конституционные и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1982. – 352 с. 3. Италия: Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1988. – 352 с. 4. Конституции зарубежных государств / Сост. В. В. Маклаков. – М.: […]...

Риторика – Колотілова Н. А. – Довідкова література
«
»