Риторика – Колотілова Н. А. – 2.3. Джерела знаходження матеріалу
Перед оратором дуже часто постає запитання про те, де взяти матеріал для промови? Найбільш вагомим джерелом знаходження інформації є, звичайно, читання. В наш час існує дуже багато різноманітної літератури. Однак потрібно вміти з нею працювати, тим більше, що зовсім невелика кількість книжок характеризується великою інформативністю. Виділяють три етапи роботи з літературою:
1) відбір літератури;
2) ознайомлення з відібраною літературою;
3) опрацювання відібраної літератури.
Підсумком першого етапу (відбору літератури) є список джерел. За короткий час опрацювати всю наявну літературу з теми неможливо. та здебільшого й не потрібно. Щоб відібрати необхідні книги, достатньо проглянути їх “по діагоналі”, тобто ознайомитися з анотацією, змістом, переглянути перший і останній розділи, звернути увагу на стиль викладу.
Підсумком другого етапу (ознайомлення з відібраною літературою) є розмітка матеріалу в різних книгах. Значно спрощують цю процедуру ті випадки, коли книги є власністю оратора. Тоді маркером відмічають ключові слова, фрази, абзаци. За таких умов повторний перегляд літератури займає мінімум часу. Якщо поміток небагато, то корисно робити закладки або на останній сторінці виписувати номери відповідних сторінок. Такий метод може використовуватися не тільки в індивідуальній роботі.
Підсумком третього етапу (опрацювання відібраної літератури) є виписки з книг. Якщо зустрічається думка, що сподобалась, її потрібно обов’язково виписати. Чимало інформації просто забувається. Однак виписки теж треба робити грамотно. Більшість теоретиків риторики рекомендують робити виписки на картках: кожну виписку на окремій картці. При цьому зверху вказують тему, якої стосується запис, а внизу – вихідні дані джерела. Повний бібліографічний опис джерела повинен складатися з таких компонентів: автор, назва книги, місто, видавництво, рік видання, кількість сторінок, сторінка. Наприклад:
Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К.: Основи, 1998. – 324 с. – С. 28.
Якщо вихідні дані не зазначені, то такими записами оратор не зможе користуватися в майбутньому, оскільки в разі необхідності неможливо буде уточнити текст. Або, принаймні, доведеться витратити багато часу на пошук джерела та уточнення записів.
В сучасному світі є ще одне надзвичайно потужне джерело інформації. Це Інтернет. Робота в цій мережі значно економить час. У ній можна віднайти матеріал щодо будь-якої теми різної міри складності. Однак попередній перегляд того, що пропонують пошукові системи, не втрачає своєї значущості.
Related posts:
- Риторика – Колотілова Н. А. – 3.2.1. Способи подання матеріалу 3.2.1. Способи подання матеріалу Після вступу оратор пропонує аудиторії той матеріал (тези, аргументи), який було відібрано на етапі інвенції. Загальна мета головної частини – це обгрунтування тез оратора. Якщо говорити більш точно, то завданням тут виступає подання цих доказів слухачам (адже для себе людина вже обгрунтувала тези). В головній частині інколи виділяють такий окремий компонент, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2. Риторика в Давній Греції класичного періоду 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 7. РИТОРИКА В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ВІДРОДЖЕННЯ ТА НОВОГО ЧАСУ 7.1. Становлення християнської гомілетики Слово Гомілія грецького походження і означає “промова перед народом, бесіда з кількома людьми”. Воно вживалося ще в античні часи. На початку християнства це слово стало використовуватися для означення храмової проповіді священників, які переважно не мали відповідної освіти і тому пояснювали Святе Письмо якомога простіше. Проповідь – одна із характерних і масових […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 7.3. Риторика в системі середньовічної освіти Енциклопедична традиція, що склалась в епоху еллінізму й особливо розквітла в Римі, набула особливої значущості в західноєвропейській культурі. У системі освіти пануючим стає Семичастний канон, що включав вільні мистецтва. Вони у короткому викладі охоплювали практично весь склад знання. Семичастний канон поділявся на два ступені: нижчий – граматика, діалектика, риторика – Тривіум (звідси слово “тривіальний” – […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – Частина 1. РИТОРИКА ЯК НАУКА РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 7.5. Риторика в епоху Нового часу Один із засновників філософії Нового часу – англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) – писав, що риторика, як і логіка, – це наука наук. Отже, її слід вивчати на високому рівні, а не починати з неї. Головне, на що спирається філософія Нового часу – це людський розум. А риторика, на думку Ф. Бекона, якраз і вивчає […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.4. Топіка Як же підступитися до змістовного розкриття теми промови? Потрібно знайти якісь опорні точки. Тут на допомогу оратору приходить топіка. Топіка ( лат. “loci” – “місця”) – Це вчення про сукупність загальних місць, що виявляють аспекти розробки будь-якої теми. В риториці за тривалий період її існування було накопичено чимало топосів. На сьогоднішній день топоси можна охарактеризувати […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.5. Риторика та раннє християнство Перші християнські общини з’явились у Східному Середземномор’ї наприкінці І ст. до н. е. – на початку І ст. н. е. Оскільки найбільш ранні християнські тексти, що дійшли до нас, були написані грецькою мовою, то на їх створення безпосередньо впливала елліністична культура, в тому числі й риторика. Спочатку християнство поширювалось завдяки усним проповідям. Роль проповіді в […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.2. Риторика Сократа і Платона Перший виклик софістичному ідеалу єдності філософії та риторики кинув Сократ (469-399 рр. до н. е.). Він вважав, що риторика непотрібна оскільки істинна думка збереже свою силу і без риторичного переконання, а хибна думка навіть за допомогою риторики не встоїть проти істини. Як свідчать діалоги Платона, Сократ намагається чітко розрізнити поняття віри й знання. Софістична риторика, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.4. Риторика Арістотеля Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого загострення ворожнечи між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються тенденції до примирення цих двох наук. У царині риторики це виразилось у творчості Ісократа, а в царині філософії – в творчості Арістотеля. За переказами, вони не дуже прихильно ставились один до одного, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4. Риторика у Давньому Римі Стосовно розвитку риторики в Давньому Римі слід зазначити, що для епохи республіки не був характерний культ чистого слова, звукової гармонії, насолода від витонченості оратора. Коли римляни звернулись до грецької риторики, то вони були зачаровані її красою. Відбувся рух від простоти промови до нагромадження, до азіанства. У цей період загострюється ворожнеча між риторикою та філософією. Адже […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 1.3. Риторика і “воля до влади” Саме бажання того, щоб інша людина прийняла якесь положення, здійснила якийсь вчинок співвідноситься з такою філософською категорією, як “воля до влади”. Вона набула значного поширення завдяки роботам відомого німецького філософа Фрідріха Ніцше. “Воля до влади” постає як досить потужний стимул людської поведінки. Цей стимул поряд з іншими (наприклад, лібідо) наявний у кожної людини, а не […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – Вступ Мистецтво Слова завжди було і залишається відмітною рисою демократичних суспільств. Невипадково, що основи цього мистецтва сформувались ще в часи античної демократії, а зрештою трансформувались і в окрему науку – риторику. Саме в демократичному суспільстві у людини є можливість вільно висловлювати свої думки. І тут якраз на перший план висувається вміння спілкуватись з іншими людьми, вміння […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 3.1. Вступ до промови Диспозиція (від лат. “dispositio” – “розташування”) – Це розділ риторики, який вивчає структуру ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен організувати матеріал, винайдений у процесі інвенції, тобто розчленувати його та забезпечити певну послідовність у промові. Характерною рисою будь-якого мовлення є лінійність, тому оратору і потрібно так розташувати попередньо відібраний матеріал. Якщо на етапі інвенції головним […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 3. ДИСПОЗИЦІЯ Диспозиція (від лат. “dispositio” – “розташування”) – Це розділ риторики, який вивчає структуру ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен організувати матеріал, винайдений у процесі інвенції, тобто розчленувати його та забезпечити певну послідовність у промові. Характерною рисою будь-якого мовлення є лінійність, тому оратору і потрібно так розташувати попередньо відібраний матеріал. Якщо на етапі інвенції головним […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. “inventio” – “винахід”) – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу. 2.1. Поняття про стратегію оратора Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4.1. Риторика Цицерона Стосовно розвитку риторики в Давньому Римі слід зазначити, що для епохи республіки не був характерний культ чистого слова, звукової гармонії, насолода від витонченості оратора. Коли римляни звернулись до грецької риторики, то вони були зачаровані її красою. Відбувся рух від простоти промови до нагромадження, до азіанства. У цей період загострюється ворожнеча між риторикою та філософією. Адже […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.1. Давньогрецька культура як “пайдейя” 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – ЧАСТИНА 3. ІСТОРІЯ РИТОРИКИ 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – Частина 2. ТЕОРІЯ РИТОРИКИ РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. “inventio” – “винахід”) – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу. 2.1. Поняття про стратегію оратора Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.1. Поняття про стратегію оратора РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. “inventio” – “винахід”) – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу. 2.1. Поняття про стратегію оратора Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК РИТОРИКИ В АНТИЧНОСТІ 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 7.4. “Studia humanitatis” В епоху Відродження спостерігаємо суттєві зрушення в системі світогляду: “царство бога” поступилось місцем “царству людини”. “Знання людського” були поставлені на один щабель із теологією. Гуманістичне світорозуміння стверджувалось головним чином засобами емоційного переконання, за допомогою образів та прикладів. Образи безпосередніше та сильніше за все впливають на почуття людини, спонукають її до дії. Петрарка, наприклад, критикує Арістотеля […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 5.2. Невербальні засоби оратора Більшість теоретиків ораторського мистецтва вважають найважливішим саме п’ятий етап риторичної діяльності – виголошення промови. Дійсно, блискуче виголошення може врятувати пересічну промову, а погане – зіпсувати чудову. На цьому етапі оратор повинен якомога краще представити аудиторії результат своєї роботи, виконаної на попередніх етапах. Людина може дуже добре писати різноманітні тексти, але зовсім не вміти подавати їх […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.1. Софістичний ідеал єдності риторики та філософії 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.2. Типи підготовки до публічного виступу Існують три типи підготовки до публічного виступу: O Написання повного тексту промови; O запис головних положень (тез та аргументів); O виголошення промови експромтом. Перший тип підготовки (написання тексту) Рекомендується для відповідальних, офіційних ситуацій. Написання повного тексту промови певним чином дисциплінує оратора, адже в нього є можливість ретельно продумати формулювання власних думок і точно розрахувати тривалість […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.3. Особливості елліністичної риторики Як відомо, Арістотель у своїй творчості виділив три види промов: політичні, судові та епідейктичні (урочисті, похвальні). У Давній Греції класичного періоду провідну роль відігравали політичні промови. В період еллінізму ця роль переходить до урочистих промов. У системі античної риторики відбуваються значні зміни. Насамперед змінюється естетичний ідеал красномовства. Метою політичної промови було переконання слухачів, а урочистої […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 5.3. Аналіз публічного виступу Ось і минув публічний виступ… Тепер час для його аналізу. Він має важливе значення для вдосконалення ораторської майстерності. Найкращим вважається поєднання оцінок самого оратора з експертними оцінками. Далі пропонуються переліки запитань для самого оратора та тих, хто оцінює виступ “зовні”1. Оратору слід відповісти на такі запитання: 1. Чи вдалось захопити увагу аудиторії? 2. Чи вдалось […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.5.3. Види аргументів Залежно від модусів публічного виступу розрізняють види аргументів в ораторській промові: O аргументи до логосу; O аргументи до етосу; O аргументи до пафосу. Аргументи до логосу – це твердження, які стосуються предмета промови, тези, яка захищається оратором. Вони отримали назву Argumentum ad rem (“до суті справи”). У логічній аргументації саме такі аргументи вважаються коректними, а […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 3.3. Завершення промови Остання частина промови – завершення – дає можливість оратору посилити переконливість своїх думок, які було обгрунтовано в основній частині. Загальна мета завершення – закріплення оратором своїх положень у свідомості аудиторії. Найбільш поширеними є три прийоми, що використовуються в цій частині: – Формулювання висновків – Розгляд перспективи – Апелювання – Перший прийом (формулювання висновків) Полягає в […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 7.1. Становлення християнської гомілетики 7.1. Становлення християнської гомілетики Слово Гомілія грецького походження і означає “промова перед народом, бесіда з кількома людьми”. Воно вживалося ще в античні часи. На початку християнства це слово стало використовуватися для означення храмової проповіді священників, які переважно не мали відповідної освіти і тому пояснювали Святе Письмо якомога простіше. Проповідь – одна із характерних і масових […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 4. ЕЛОКУЦІЯ Елокуція (від лат. “Elocurio” – “словесне вираження”) – це розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен забезпечити виразність матеріалу промови, що був підібраний та розташований на попередніх етапах. Порівняно з іншими цей розділ був найбільш розроблений класичною риторикою. Теоретики ораторського мистецтва створювали численні класифікації різноманітних риторичних засобів, що забезпечували не […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.3. Освітня система Ісократа Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого загострення ворожнечи між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються тенденції до примирення цих двох наук. У царині риторики це виразилось у творчості Ісократа, а в царині філософії – в творчості Арістотеля. За переказами, вони не дуже прихильно ставились один до одного, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 4.2. Риторичні фігури Взагалі розрізняють дві форми мовленнєвого впливу: O пряма форма мовленнєвого впливу; O непряма форма мовленнєвого впливу. У сучасній лінгвістиці та філософії мови розрізнення між ними виражається у виборі прямих чи непрямих мовленнєвих актів. Останнім часом непрямі форми комунікації привертають до себе все більшу увагу дослідників. Зокрема висловлюються думки про те, що: “…людина звертається до прямої […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 8.3. Загальна характеристика аргументативної риторики Власне неориторика, як новий історичний етап розвитку риторики, була започаткована роботою X. Перельмана (1912- 1984) Та Л. Олбрехт-Титеки “Нова риторика: Трактат про аргументацію” (1958 р.). Бельгійські науковці так визначили завдання своєї праці: “…об’єктом теорії аргументації є вивчення дискурсивних прийомів, що дозволяють викликати чи посилити прихильність до запропонованих для згоди тез”1. Грунтовність роботи Х. Перельмана та […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4.2. Програма освіти оратора Квінтіліана Якщо в бурхливі республіканські часи красномовство було знаряддям політичної боротьби, то в період імперії воно втратило цю свою функцію і стало вченою розвагою, своєрідним літературним продуктом та знаряддям професійного оратора, що заробляє собі на життя. Марк Фабій Квінтіліан (приблизно 35- 100 рр. н. е.) – ще один відомий ритор Давнього Риму – не був оратором […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.5. Аргументація й критика Аргументація (від лат. “argumentum” – “основа”) – Це обгрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії. Найбільш розробленою проблематика аргументації постає в логіці. Звичайно, оратор повинен враховувати здобутки цієї дисципліни. З іншого боку, поняття логічної та риторичної аргументації відрізняються між собою. Логічна аргументація – це лише окремий випадок риторичної аргументації. Згадаємо, що в Арістотеля логос […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 4.1. Форми мовленнєвого впливу Взагалі розрізняють дві форми мовленнєвого впливу: O пряма форма мовленнєвого впливу; O непряма форма мовленнєвого впливу. У сучасній лінгвістиці та філософії мови розрізнення між ними виражається у виборі прямих чи непрямих мовленнєвих актів. Останнім часом непрямі форми комунікації привертають до себе все більшу увагу дослідників. Зокрема висловлюються думки про те, що: “…людина звертається до прямої […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 4.3. Тропи Тропи (грец. trope – зворот) – Це прийоми виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення. Інакше кажучи, це використання слів у невластивому для них значенні. Слід зазначити, що, використовуючи слова у переносних значеннях, людина, як правило, не переслідує якусь “особливу мету”. Тобто вибір із набору потрібних оратору значень одного, переносного, зазвичай не відчувається ним […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 7.6. Розвиток риторики в Україні Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі. Досить важливим чинником у цьому процесі було, звичайно, прийняття християнства. Разом з ним приходить і мистецтво красномовства, збагачене потужною античною та візантійською традицією. Саме тому Київська Русь залишила видатні пам’ятки насамперед гомілетичного красномовства. Досить відомою є проповідь руського […]...