Ринок фінансових послуг – Сич Є. М. – 2.1.2.1. Поняття фондового ринку

2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Оскільки далеко не всі цінні папери походять від грошових капіталів, то й ринок цінних паперів не може бути в повному обсязі віднесений до ринку капіталів. У тій частині, в якій ринок цінних паперів грунтується на грошах як на капіталі, він називається фондовим ринком і в цій своїй іпостасі є складником ринку фінансових послуг. Фондовий ринок становить більшу частину ринку цінних паперів. Інша частина через свої незначні розміри не дістала спеціальної назви, і тому часто поняття ринку цінних паперів і фондового ринку вважаються синонімами. Отже, ринок цінних паперів складається з фондового (частини ринку капіталів) і сфери грошового ринку, де здійснюється обіг короткострокових цінних паперів, котру можна розглядати як складову одночасно обох ринків (рис 2.2).

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Рис. 2.2. Узгодження понять “фондовий ринок” і “ринок цінних паперів”

У широкому значенні ринок цінних паперів – це сегмент ринку фінансових послуг, де створюються необхідні умови й відбувається швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з урахуванням інтересів і потреб суспільства за допомогою здійснення емісій цінних паперів різними інститутами-емітентами Основною метою Його створення є становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.

Фінансові послуги на фондовому ринку (рис. 2.3) є підсистемою першого рівня ринку фінансових послуг. Специфічність фондового ринку полягає в тому, що на ньому обертаються довгострокові цінні папери. Основна функція Ринку – забезпечення процесу нагромадження капіталу, залучення інвестицій в економіку. Саме цим і пояснюється рух довгострокових фінансових ресурсів.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Рис. 2.3. Фінансові послуги на фондовому ринку як підсистема

Ефективність функціонування фондового ринку сприяє розвитку виробництва, збільшенню товарообігу, трансформації грошових надходжень широких верств населення у капіталовкладення, що є вагомим джерелом відновлення основного капіталу.

Економічна сутність фондового ринку полягає в його здатності акумулювати розрізнені кошти фізичних та юридичних осіб і спрямовувати їх у ті галузі економіки, які потребують необхідних фінансових ресурсів для свого розвитку.

Фінансові послуги на фондовому ринку забезпечують ефективне виконання його функцій і сприяють економічному зростанню всіх його учасників.

Види фінансових послуг на фондовому ринку (рис. 2.4) можна поділити на послуги, що надаються у сфері організованого фондового ринку (біржова торгівля), і послуги, що надаються у сфері позабіржової фондової торговельної системи.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Рис. 2.4. Види фінансових послуг на фондовому ринку

В Україні фондовий ринок почав розвиватись у 1997 р. і має низку особливостей:

– по-перше, зв’язок із процесом приватизації державної власності та акціонуванням підприємств;

– по-друге, основна частина операцій із цінними паперами (98 %) зосереджена на первинному ринку;

– по-третє, вторинний ринок розвивається слабко через низькі ліквідність, дохідність та надійність акцій новостворених акціонерних товариств;

– по-четверте, розвивається переважно неорганізований ринок, на який припадає до 95 % усього обігу, що свідчить про низьку інформованість та ефективність ринку.

Економічна сутність фондового ринку (рис. 2.5) показує його зміст і призначення в економічній системі ринкових відносин.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Рис. 2.5. Економічна сутність фондового ринку

Фондовий ринок виконує ряд Функцій, Найважливішими з яких є:

– фінансове посередництво (перерозподіл грошових ресурсів, вільний, хоч і регульований, перелив капіталу в найефективніші сфери господарювання, галузі та підприємства);

– централізація капіталу (поєднання двох або більшої кількості індивідуальних капіталів в один загальний капітал). Цю функцію пер-дусім виконує ринок акцій;

– підвищення рівня концентрації капіталу та виробництва (збільшення капіталу шляхом нагромадження, тобто капіталізації чистого прибутку).

Специфічними функціями Фондового ринку є:

1. Облікова. Полягає в обов’язковому обліку в спеціальних списках (реєстрах) усіх видів цінних паперів, що обертаються на ринку, реєстрація учасників ринку, а також фіксація фондових операцій, оформлених договорами купівлі-продажу, застави, трасту, конвертації та ін.

2. Контрольна. Передбачає проведення контролю за додержанням законів учасниками ринку.

3. Забезпечення балансу попиту та пропонування. Означає підтримку ринкової рівноваги.

4. Стимулювальна. Полягає у стимулюванні прагнення юридичних та фізичних осіб стати учасниками ринку цінних паперів.

5. Регулятивна. Полягає в регулюванні різними методами конкретних фондових операцій.

Як інструмент фінансової політики держави фондовий ринок державних цінних паперів виконує такі функції:

А) фінансування дефіциту бюджетів органів влади різних рівнів, вплив тим самим на обсяг грошової маси в обігу, а отже, на розширення або скорочення рівня ВВП;

Б) фінансування особливо важливих проектів, державних програм. Призначення та роль Фондового ринку виявляються в такому:

1. На ринку відбувається перерозподіл інвестицій. Через нього переважно здійснюється перелив капіталу в галузі, що забезпечують найбільшу прибутковість завдяки високій рентабельності.

2. Фондовий ринок надає масового характеру інвестиційному процесу, забезпечуючи можливість придбання цінних паперів. Концентрація обігу цінних паперів на фондових біржах та у професійних посередників прискорює інвестиційний процес.

3. Ринок виступає в ролі фінансового барометра, чутливо реагуючи на зміни соціально-політичного становища.

4. За допомогою цінних паперів реалізується демократичний підхід до управління. На загальних зборах акціонерів рішення ухвалюються способом голосування власників акцій.

5. Держава та корпорації через фондові операції здійснюють структурну перебудову народного господарства.

Завдання фондового ринку подано на рис. 2.6.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

В Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, оборот цінних паперів стає однією з основних галузей фінансової сфери. Реформування власності супроводжується структурною перебудовою народного господарства й обумовлює створення фондового ринку, а останній сприяє закріпленню результатів цього реформування.

Одним з найважливіших питань під час аналізу ринку цінних паперів є питання його класифікації за різними ознаками. Аналіз структури сприяє вирішенню найважливішого практичного завдання – сегментації ринку, вибору своєї ніші на ньому для ефективної діяльності в умовах зростаючої конкуренції.

Кожен сегмент фондового ринку залежно від того чи іншого критерію може бути поділений на мікросегменти. Сегментація передбачає визначення межтериторіальних ділянок ринку. З цією метою він розбивається на географічні зони, характеристика яких надається за такими показниками: фінансовою базою, інвестиційною привабливістю, галузевими ознаками тощо.

Класифікацію ринку цінних паперів можна подати за критеріями, наведеними на рис. 2.7.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Виділяють і інші критерії класифікації ринку, наприклад за сферою застосування (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

СПІВВІДНОШЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ РИНКІВ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЗА СФЕРАМИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Види ринків

Основні сфери застосування

Стихійний

Приватний, неврегульований обіг цінних паперів

Простий аукціон

Нерозвинуті біржові і позабіржові ринки

Голландський аукціон

Аукціони з торгівлі державними цінними паперами

Онкольний ринок

Фондові біржі

Подвійний безперервний аукціон

Розвинуті біржові ринки, комп’ютеризовані позабіржові ринки

Дилерський

Первинне розміщення цінних паперів, вторинні позабіржові ринки, ринки тендерних пропозицій

Надамо коротку характеристику основних складових ринку цінних паперів.

Первинний ринок – це придбання цінних паперів їх першими власниками.

Первинний ринок цінних паперів виконує такі функції:

– організація випуску цінних паперів;

– розміщення цінних паперів;

– облік цінних паперів;

– підтримка балансу попиту та пропонування;

– трансформація відносин власності.

До основних суб’єктів первинного ринку належать емітенти та інвестори. Активними його учасниками є інвестиційні фонди та фінансові компанії, а також різні посередники. На первинному ринку активно працюють комерційні банки. На ньому здійснюється первинне розміщення цінних паперів, визначення їх ринкової вартості, оцінка інвестиційного ризику, державна реєстрація випуску.

Вторинний ринок цінних паперів – це обіг раніше випущених цінних паперів, перехід цінного папера від одного власника до іншого протягом усього терміну існування цінного папера.

Мета цього ринку – забезпечити реальні умови для купівлі, продажу та проведення інших операцій із цінними паперами після їх розміщення.

Завдання вторинного ринку цінних паперів:

– підвищення фінансової активності суб’єктів господарювання та фізичних осіб;

– розвиток нових форм фінансової практики;

– удосконалення нормативно-правової бази;

– розвиток інфраструктури;

– додержання чинних правил і стандартів.

До особливостей вторинного ринку належить велика різноманітність інвестиційних можливостей, якостей і характеристик обігових цінних паперів, залежність від низки об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Вторинний ринок складається з організованого й неорганізованого (позабіржового). Основними його учасниками є держава, акціонерні товариства, фахівці, інвестиційні фонди і компанії, комерційні банки та інші суб’єкти господарювання і громадяни.

Організований ринок цінних паперів – це їх обіг на основі стійких правил між ліцензованими професійними посередниками.

Касовий ринок цінних паперів (спот-ринок) – це ринок з негайним здійсненням операцій протягом 1-2 робочих днів.

Строковий ринок – це ринок, на якому укладаються угоди різного виду зі строком виконання, що перевищує 2 робочі дні (максимальний строк – 90 днів).

Отже, ринок цінних паперів – це сукупність економічних відносин щодо випуску та обігу цінних паперів між його суб’єктами, які стимулюють мобілізацію капіталів, забезпечують перерозподіл вільних коштів між різними сферами економіки.

Склад суб’єктів фондового ринку наведено на рис. 2.8.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Як видно з рис. 2.8, Учасники фондового ринку – це фізичні особи і організації, які продають або купують цінні папери, обслуговують їх обіг та розрахунки з ними. Це ті, хто вступає між собою у певні економічні відносини з приводу обігу цінних паперів. Залежно від їх функціонального призначення вирізняють такі групи учасників фондового ринку (рис. 2.9).

Основними дійовими особами фондового ринку є: фондові біржі; фондові відділи валютних, товарних і товарно-сировинних бірж, які організовують біржову торгівлю цінними паперами; депозитарії та реєстроутримувачі, які зберігають та ведуть реєстр цінних паперів; акціонерні товариства, які емітують цінні папери; саморегульовані організації, котрі є громадськими об’єднаннями професійних учасників регіональних ринків цінних паперів; інвестиційні фонди, що здійснюють професійну спеціалізовану діяльність; комерційні банки, які випускають свої цінні папери, беруть участь у діяльності фондових бірж та обслуговують фондові операції; фондові центри, що здійснюють реалізацію цінних паперів; пенсійні фонди і страхові компанії, що вкладають тимчасово вільні фінансові ресурси у цінні папери; юридичні і фізичні особи, які в рамках чинного законодавства можуть здійснювати різні Фондові операції.

Ринок фінансових послуг   Сич Є. М.   2.1.2.1. Поняття фондового ринку

Особливе місце серед учасників фондового ринку посідає розрахунково-клірингова організація, яка є спеціалізованою організацією банківського типу і здійснює такі види діяльності:

1. Проведення розрахункових операцій між її членами.

2. Здійснення заліку взаємних вимог між учасниками розрахунків.

3. Збір, звіряння та корекція інформації щодо операцій, здійснених на ринках.

4. Установлення термінів, протягом яких грошові кошти мають надходити до розрахунково-клірингової організації.

5. Контроль за переміщенням цінних паперів і результатами виконання контрактів.

6. Бухгалтерське та документарне оформлення проведених розрахунків.

Кліринг (від англ. clear – очищати, вносити ясність) – це система безготівкових розрахунків за товари, послуги, різні види цінних паперів, що базуються на заліку взаємних вимог та зобов’язань. Уперше кліринг почали використовувати між англійськими банками в середині XVIII ст. через нестачу металевих грошей та з розвитком кредитних відносин.

Розрахунково-клірингова організація – це організація, яка має працювати з прибутком. її статутний капітал утворюється за рахунок взаємозаліків. Основні джерела прибутку цієї організації – плата за реєстрацію операцій, прибуток від продажу інформації, прибуток від обігу грошових коштів, що є в розпорядженні організації, надходження від продажу методик розрахунків, програмного забезпечення тощо.

Кліринг біржовий – це процедура розрахунків за біржовими угодами, що забезпечує фінансові гарантії їх здійснення через систему депозитних та маржевих внесків учасників біржової торгівлі.

Це означає, що в кінці кожного робочого дня інформація про всі операції на біржі уточнюється, конкретизується і порівнюється. Розрахунки, що проводяться за біржовими угодами кліринговими палатами на іноземних товарних ф’ючерсних біржах, є безготівковими. Це невід’ємний елемент торгівлі на ф’ючерсному ринку.

Основні функції клірингової установи Такі:

– оформлення рахунків, розрахунки за завершеними операціями;

– збір і зберігання гарантійних внесків за строковими контрактами для відшкодування можливої різниці між початковою ціною і поточним котируванням;

– регулювання поставок і надання інформації про торговельні операції.

Розрахункові палати не тільки гарантують перевірку сальдо (залишків) рахунків за всіма операціями до відкриття наступних торгів, але й забезпечують фінансову цілісність ринку. Діяльність клірингових палат сприяла швидкому розвитку та ефективності ф’ючерсного ринку як сегмента ринку фінансових послуг у цілому.

Клірингова палата на біржі здійснює такі операції:

– забезпечує швидке й безперешкодне укладання офсетних контрактів, дозволяючи легко відкривати та закривати позиції (ліквідовувати їх);

– спрощує процес поставки товару за ф’ючерсними контрактами;

– забезпечує єдиний для всіх довгостроковий захист від значних збитків за контрактом.



Ринок фінансових послуг – Сич Є. М. – 2.1.2.1. Поняття фондового ринку