Ринок фінансових послуг – Науменкова С. В. – 3.5. Оподаткування операцій фінансового лізингу

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 7.9.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Операції фінансового лізингу згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” належать до операцій особливого виду, порядок оподаткування яких регулюється нормами пп. 7.9.6 цього закону.

При фінансовому лізингу валові доходи в лізингодавця та валові витрати в лізингоодержувача збільшаться не на всю суму лізингового платежу, а лише на його частину. Так, пп. 7.9.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що при нарахуванні лізингового платежу лізингоодержувач збільшує валові витрати на частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу за результатами податкового періоду, в якому таке нарахування здійснюється. При цьому частина лізингового платежу, що сплачується в рахунок компенсації частини вартості самого об’єкта фінансового лізингу, до складу валових витрат не входить. Датою збільшення валових витрат вважається дата нарахування такого платежу, а не його сплати.

Отже, з огляду на норми такого закону лізинговий платіж поділяється лише на дві частини:

1) перша відшкодовує вартість об’єкта лізингу;

2) друга – сума процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу.

Беручи до уваги податкове законодавство, доцільно у договорі не розбивати лізинговий платіж на чотири складові, оскільки можуть виникнути проблеми з податковим обліком інших складових, особливо при нарахуванні ПДВ. Компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу, краще включати до другої частини лізингового платежу. Це безпечніше для податкового обліку.

Страхування предмета лізингу

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про фінансовий лізинг” витрати на страхування об’єкта лізингу або пов’язаних із виконанням договору фінансового лізингу ризиків несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Проте з огляду на пп. 5.4.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і брак права власності на майно, отримане в фінансовий лізинг, вважаємо питання віднесення витрат орендаря, понесених ним у разі страхування орендованого майна, до валових витрат неоднозначним та ризикованим.

Закон України “Про фінансовий лізинг” є також спеціальним законом, в якому згідно зі ст. 13 передбачено покладання обов’язків щодо страхування предмета лізингу на орендаря. Крім того, закріплення обов’язків щодо страхування майна можна виокремити до істотних умов договору фінансового лізингу (в пункт – інші умови). Проте ризик щодо невизнання таких витрат відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є. Тому доцільно передбачити у договорі фінансового лізингу страхування майна за рахунок лізингодавця.

Амортизація

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України “Про фінансовий лізинг” амортизація на предмет лізингу нараховується згідно із законодавством, тобто відповідно до норм п. 8.3 і п. 8.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно з пп. 8.5.2 цього закону лізингоодержувач збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість основних фондів, які надаються йому у фінансовий лізинг у порядку, передбаченому для їх придбання. Податкова амортизація нараховується щоквартально, починаючи з кварталу, наступного за надходженням, зменшуючи оподатковуваний прибуток.

Якщо об’єкт лізингу планується повернути лізингодавцю, то доцільно вести облік об’єкта окремо від групи, оскільки при його поверненні виникне потреба у визначенні залишкової вартості та звичайної ціни, про яку зазначено у пп. 7.9.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Поліпшення та ремонти

Поточний і капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів, отриманих у фінансовий лізинг, здійснюються у загальному порядку відповідно до пп. 8.7.1 та п. 22.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

ПДВ

Згідно з п. 1.4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР операції із передачі майна за договором фінансового лізингу прирівнюються до операцій з поставки товарів.

Дата виникнення податкових зобов’язань у лізингодавця та податкового кредиту в лізингоодержувача встановлена п. 7.3 та п. 7.5. Закону “Про ПДВ”.

У лізингодавця датою виникнення податкових зобов’язань є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоодержувачу на підставі норми пп. 7.3.4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У лізингоодержувача право на податковий кредит на об’єкт фінансового лізингу виникає згідно з нормою пп. 7.5.3 Закону України “Про ПДВ” на дату фактичного отримання такого об’єкта від лізингодавця.

Операції з оплати вартості послуг за договором фінансового лізингу підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку згідно зол. 3.1.1 цього закону. При цьому відповідно до пп. 3.2.2 означеного закону виняток становить лише та частина лізингового платежу, яка є сумою процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу, але в межах подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу. Розраховується сума від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу. За об’єктом фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів з метою оподаткування визначається у гривнях за курсом валют, визначеним НБУ.

Та частина лізингового платежу, що є компенсацією вартості об’єкта лізингу, обкладається ПДВ у періоді його передачі лізингоодержувачу. Тому податкове зобов’язання в періоді нарахування лізингового платежу в цій його частині, що компенсує вартість об’єкта, уже не виникатиме.

Стосовно інших витрат лізингодавця, які можуть в окремому вигляді бути складовими лізингового платежу, то вони оподатковуються ПДВ у загальному порядку на підставі норми пп. 3.1.1 Закону України “Про податок на додану вартість”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ринок фінансових послуг – Науменкова С. В. – 3.5. Оподаткування операцій фінансового лізингу