Ринок фінансових послуг – Науменкова С. В. – 10.3. Регулювання відносин довірчого управління

Довірче управління здійснюється на підставі довірчого договору, укладеного в письмовій формі між довірителем і довіреною особою. У ньому зазначаються:

– найменування довіреної особи та довірителя;

– строк договору;

– перелік і вартість предметів довірчого управління, умови їх передачі довіреній особі та порядок повернення довірителю;

– розмір, строк і порядок оплати за провадження діяльності з довірчого управління та відшкодування витрат, здійснених довіреною особою у процесі такої діяльності;

– порядок і строки проведення розрахунків між довіреною особою та довірителем щодо предметів довірчого управління та доходів, одержаних від довірчого управління;

– відповідальність, права та обов’язки сторін;

– мінімальний (гарантований) розмір доходу довірителя (за згодою сторін).

З огляду на принцип добровільності довіритель має право самостійно обирати довірену особу, умови довірчого управління та отримувати від довіреної особи інформацію про виконання умов договору і поточне фінансове становище довіреної особи.

Довіритель відповідно до договору зобов’язаний:

– передати довіреній особі предмет довірчого управління та відповідні документи, що підтверджують право власності на нього;

– сплатити довіреній особі кошти за виконання функцій довірчого управителя;

– не вчиняти дії, що можуть призвести до зменшення вартості або погіршення характеристик предмета довірчого управління.

Довірена особа має право придбавати за рахунок предмета довірчого управління цінні папери, вкладати предмет довірчого управління на депозитні рахунки в банках, а також отримувати від довірителя відшкодування витрат, здійснених у зв’язку з провадженням діяльності з довірчого управління. У передбачених договором випадках довірена особа має право відраховувати належні їй кошти без посередньо з доходів від використання предмета довірчого управління.

До обов’язків довіреної особи в процесі виконання довірчого договору належать:

– здійснення на власний розсуд, від свого імені, за рахунок і в інтересах довірителя або вигодонабувача довірчого управління переданим їй предметом довірчого управління;

– належне зберігання предмета довірчого управління та документів, що підтверджують право власності на нього;

– зберігання предмета довірчого управління окремо від власного майна та його облік на окремому балансі;

– подання на запит довірителя звіту про поточні результати діяльності з довірчого управління;

– виплата довірителю (вигодонабувачу) доходів від провадження діяльності з довірчого управління;

– інформування довірителя про події, які можуть негативно вплинути на результати довірчого управління або вартість предмета довірчого управління, та надання пропозицій щодо вчинення подальших дій із зазначеним майном;

– відшкодування довірителю завданих збитків, що виникли під час провадження діяльності з довірчого управління з вини довіреної особи.

У довірчому договорі мають також передбачатися нічим не обумовлені зобов’язання довіреної особи щодо здійснення на власний ризик, від імені, за рахунок і в інтересах довірителя представницької діяльності з предметами довірчого управління, переданими довіреній особі.

Майно, передане в довірче управління, не може бути:

– використане для покриття будь-яких витрат або збитків довіреної особи, виконання зобов’язань, погашення податкового боргу, а також як застава для забезпечення виконання зобов’язань довіреної особи перед третіми особами;

– передане довіреною особою у довірче управління третіх осіб або обмінюватися на інше майно без попередньої згоди довірителя;

– обміняне на корпоративні права засновників довіреної особи або пов’язаних з нею осіб, а також юридичних осіб, утворених за участю довіреної особи.

Оплата діяльності довіреної особи за провадження довірчого управління та відшкодування пов’язаних з цим витрат здійснюється в розмірі, строки та порядку, визначених довірчим договором, винятково в грошовій формі за рахунок фактично отриманих доходів від такої діяльності.

Нині у вітчизняній фінансовій практиці операції з довірчого управління здіснюються нечасто і переважно банківськими установами, що пов’язано з недостатнім законодавчим врегулюванням цих відносин і загальною фінансовою нестабільністю.

Довірче управління, яке здійснюють банківські установи, регулюється Законом “Про банки і банківську діяльність”, згідно з яким банки можуть здійснювати довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, окремі агентські послуги та зберігання цінностей.

Фінансові послуги зі зберігання цінностей банківські установи можуть надавати в таких формах:

– зберігання цінностей клієнтів у сховищі згідно з договором про зберігання;

– здавання клієнтам в оренду сейфів у приміщенні банку для самостійного використання;

– надання клієнтам нічних сейфів у разі їх потреби здійснювати регулярні внески грошових коштів до банку після закінчення робочого дня.

Державний нагляд за діяльністю компанії з довірчого управління здійснюється залежно від їх належності: для банків – Національним банком України, а для небаяківських фінансових установ – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Практика діяльності банків і небаяківських фінансових установ свідчить про необхідність подальшого розвитку та правового врегулювання відносин у сфері провадження діяльності з довірчого управління та прийняття Закону України “Про довірче управління фінансовими активами”.

Головними напрямами вдосконалення та розвитку ринку довірчих фінансових послуг є:

– законодавче врегулювання правовідносин з довірчого управління та переліку фінансових активів і майна, які можуть бути об’єктами довірчого управління;

– вдосконалення контролю за здійсненням операцій з довірчого управління та визначення обмежень щодо розміщення переданих у довірче управління коштів;

– врегулювання нормативів економічної діяльності банків і небанківських фінансових установ, що здійснюють довірче управління з метою забезпечення їх стабільної діяльності та захисту прав довірителів.



Ринок фінансових послуг – Науменкова С. В. – 10.3. Регулювання відносин довірчого управління