Ринок фінансових послуг – Науменкова С. В. – 10.2. Вітчизняна практика надання довірчих фінансових послуг
Основними передумовами розвитку ринку фінансових послуг з довірчого управління в Україні є:
– брак або недостатній рівень знань і досвіду у власників майна та фінансових активів для розпорядження ними;
– високий рівень ризиків у разі самостійного здійснення власником активів операцій, що потребують відповідних професійних знань і вмінь;
– посилення конкуренції між банківськими та небанківськими фінансовими установами на ринках грошей і капіталів;
– потреба підвищення рівня ліквідності та прибутковості фінансових установ;
– порівняно невеликі витрати на здійснення довірчих послуг тощо.
Перелік послуг з довірчого управління для фізичних та юридичних осіб подано на рис. 10.2.
Рис. 10.2. Перелік послуг з довірчого управління для фізичних та юридичних осіб
Послуги з довірчого управління для фізичних осіб, які надаються довіреними особами, класифікують за чотирма групами:
1) заповідальний траст – розпорядження майном клієнтів за заповітом чи спадщиною (одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; сплата адміністративних витрат і податків; здійснення розрахунків з кредиторами; розподіл майна між спадкоємцями тощо);
2) прижиттєвий траст – управління майном, грошовими коштами та іншими фінансовими активами відповідно до угоди (зберігання та інвестування активів, розпорядження отриманим доходом, оформлення страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції з готівкою, облікові операції, виплата доходів, аналіз ефективності використання майна тощо);
3) опікунство та забезпечення зберігання майна і фінансових активів;
4) агентські послуги – встановлення договірних зобов’язань між принципалом і третьою особою (збереження активів, купівля-продаж цінних паперів, погашення облігацій, сплата податків, оформлення страхових полісів, оплата рахунків, укладання від імені клієнта договорів, отримання кредитів, купівля-продаж іноземної валюти тощо).
На сьогодні для фізичних осіб найбільшу частку в трастових операціях становлять агентські послуги.
Агентські послуги – різноманітні операції з цінними паперами, одержання грошей під заставу, оренда сейфів, оплата рахунків довірителів, сплата податків та оформлення всіх видів доходів за дорученням клієнтів.
До послуг з довірчого управління для юридичних осіб належать:
– тимчасове управління справами компанії у випадку зміни власників, реорганізації, ліквідації тощо;
– агентські послуги;
– депозитарні послуги;
– розпорядження активами, включаючи управління нерухомістю;
– інвестиційні послуги, у тому числі інвестування коштів, формування інвестиційних портфелів, придбання пакетів акцій тощо;
– створення різноманітних фондів компанії та управління ними (страхових і резервних фондів, фондів для погашення боргів, сплати відсотків, податків, викупу облігацій; виплати дивідендів акціонерам, пенсій, винагород працівникам, забезпечення функціонування благодійних фондів тощо).
Надання послуг з довірчого управління здійснюється шляхом виконання таких фінансових операцій:
– формування інвестиційного портфеля та управління активами інвестора, розміщеними в довірче управління, на його замовлення;
– отримання платежів за дорученням клієнта, наприклад, процентів, дивідендів, орендних платежів тощо;
– укладання договорів на брокерське обслуговування, купівля-продаж цінних паперів від імені та за дорученням клієнта, проведення розрахунків з покупцями та продавцями;
– зберігання цінних паперів;
– виконання заявок клієнта на пошук контрагента з угод або цінних паперів, податкове планування, пошук і придбання нерухомості, антикваріату, постійне інформування клієнта про стан ринку цінних паперів;
– формування інвестиційної стратегії з урахуванням побажань клієнта, диверсифікація структури активів на основі використання різних інвестиційних інструментів;
– створення окремих фондів компанії та управління ними тощо.
У вітчизняній практиці найбільшого поширення набули довірчі операції банків і небанківських установ щодо інвестування коштів на грошовому ринку та ринку капіталів.
Відмінність між управлінням активами інститутів спільного інвестування та довірчим управлінням полягає в тому, що при спільному інвестуванні кошти клієнтів акумулюються в один загальний фонд для подальшого управління ними за однією стратегією, а в індивідуальному довірчому управлінні управління портфелем інвестора відбувається за стратегією, розробленою особисто для конкретного довірителя з урахуванням його запитів. При цьому ви нагорода управляючого залежить безпосередньо від результату інвестування.
Крім того, у практичній діяльності довірчим операціям, на відміну від ощадних, притаманний значно вищий рівень ризику, хоча і рівень доходу теж буде більшим. Звичайно, надійність і стабільність доходу не гарантовані, але ризики можна звести до мінімуму завдяки диверсифікації портфеля та періодичному аналізу його дохідності. Головні відмінності вкладних операцій від довірчих наведено в табл. 10.1.
Таблиця 10.1. Відмінні риси вкладних і довірчих операцій з погляду фінансових установ – управителів і довірителів
Розміщення коштів на депозитному рахунку в банку | Передача коштів у довірче управління |
Обов’язкове резервування частини залучених коштів відповідно до вимог Національного банку України | Довірчі (трастові) операції звільнені від обов’язкового резервування залучених коштів |
Гарантування певної суми вкладу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб | Ризик втрати вартості майна та одержання доходу несе довіритель, а не довірена особа (управитель) |
Відносно низька дохідність, порівняно з довірчим управлінням | Вища дохідність інвестицій, порівняно з банківським вкладом |
Вкладнику не властиві ризикові інвестиції | Інвестор готовий узяти підвищений ризик в обмін на високий дохід |
Банк розпоряджається коштами вкладників на свій розсуд | Кошти мають бути інвестовані виключно згідно з умовами договору |
Активи довірчих товариств на кінець 2009 р. становили 284,8 тис. грн. У Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано лише два довірчих товариства. До основних передумов подальшого розвитку ринку довірчих фінансових послуг, як різновиду комісійно-посередницьких послуг банків, належать:
– потреба підвищення рівня ліквідності банківських установ;
– підвищення дохідності банківських послуг;
– розширення спектра фінансових послуг;
– посилення конкурентних переваг банків на ринку;
– зниження витрати банків на обслуговування клієнтів та ін.
Головними факторами, що сприяють зростанню обсягів довірчого управління, є підвищення доходів юридичних і фізичних осіб, збільшення частки фінансових активів у структурі накопиченого капіталу, розвиток фінансових ринків і, зокрема, ринку цінних паперів.