Релігієзнавство – Мозговий Л. І. – 1. Віра єдина – дві гілки (спільне та відмінне в католицизмі та православ’ї)

“Вірити, щоб знати, знати – щоб вірити”

Бл. Августин

1. Віра єдина – дві гілки (спільне та відмінне в католицизмі та православ’ї).

2. Сучасна соціальна доктрина католицької церкви.

3. Онтологія віри в працях найвидатніших теоретиків християнства.

1. Віра єдина – дві гілки (спільне та відмінне в католицизмі та православ’ї)

У1054 році на Нікейському Соборі відбувся поділ християнства на православ ‘я та католицизм. Католицька гілка віросповідання є найпоширенішою в християнському світі, зокрема, у більшості країн Західної та Південно-Західної Європи (Іспанія, Франція, Італія, Португалія, Німеччина, Австрія, Польща, Бельгія, Чехія, Словаччина, Угорщина), в Латинській Америці та США. Вагомий вплив на духовний розвиток суспільства католицизм має в країнах Прибалтики, Західної України та Білорусії. Загальна чисельність католиків у світі складає понад 1100 млн. Центром римо-католицької Церкви є папська держава Ватикан, розташований на території Риму, який з 1870 року є офіційною резиденцією Пап і Римської Курії, має всі державні атрибути, в тому числі дипломатичні відносини з понад ста країнами світу. При Папі існує уряд, який очолює кардинал – статс-секретар. Окрім того, за вирішення церковних справ у

Ватикані існує дорадчий орган – Синод, створений рішенням ІІ Ватиканського Собору. Ватикан має широку мережу університетів, академій (у тому числі Папську академію наук), коледжів і семінарій.

У католицькій гілці християнства надзвичайно велике значення надається церковним утворенням – Церква є представником Бога на землі (ця традиція обгрунтовується в роботах Августина Блаженного – “Сповідь” та “Про два гради”). Спасіння людини, обтяженої первородним гріхом, можливе тільки через посередництво церкви – звідси особливе значення надається таїнству сповіді, целібату (заборона на статеві стосунки) та причастя.

Католицизм визнає сім таїнств: євхаристія (причастя), хрещення, каяття, миропомазання, соборування, священство і шлюб (на відміну від православ’я шлюб у католицизмі є нерозривним – розлучення заборонено). Таїнство хрещення здійснюється шляхом обливання водою, в той час як у православних – зануренням у воду. Таїнство миропомазання (конфірмації, або вступ у “дорослий вік”) здійснюється в семи-восьмирічному віці.

Окрім спільного для всіх християнських течій визнання існування раю та пекла, католицька церква відстоює вчення про чистилище – проміжне місце, де очищаються душі грішників у процесі проходження суворих випробувань. Догмат про чистилище був прийнятий Флорентійським Собором у 1439 році і підтверджений у 1562 року Тридентським Собором.

Для католицизму характерне вшанування Богородиці – Діви Марії. В 1854 році був затверджений догмат про непорочне зачаття Діви Марії, а в 1950 році – про тілесне вознесіння Богоматері, відповідно до якого Пресвята Богородиця Приснодіва була взята на небо “з душею і тілом для слави небесної”. У 1954 році встановлено спеціальне свято, присвячене “королеві небес”.

Засновником католицької церкви вважається Святий Петро, який став “каменем віри”, а її главою – намісник Ісуса Христа на землі Папа Римський. Першим єпископом Риму був власне сам Петро, страчений у І ст. шляхом розп’яття на перевернутому хресті – апостол наказав своїм катам розіп’ яти його саме так, оскільки вважав, що він не заслуговує на розп’ яття, якому був підданий Христос. Щодо статусу Папи прийнято догмат, згідно з яким він є непогрішимим, а всі його енцикліки (офіційні промови) такими, що не піддаються критиці чи сумніву. Керівництво паствою (віруючими) Папа здійснює через посередництво Римської Курії – центрального адміністративного апарату, якому підпорядковані дев’ять конгрегацій (курують різні напрями діяльності церкви), дванадцять рад, три трибунали та три канцелярії. Згідно з рішенням ІІ Ватиканського Собору, при Папі діє з правом дорадчого голосу церковний Синод, який скликається один раз на рік. До його складу входять, окрім кардиналів – безпосередніх представників церковної влади на певній території, патріархи та митрополити східних католицьких церков (зокрема, від Української греко-католицької – кардинал Любомир Гузар), представники національних єпископських конфесій, чернечих орденів та осіб, персонально призначених Папою.

Католицька церква нараховує понад 400 тис. священиків, в обов’язки яких, навіть на найнижчих щаблях ієрархії, входить дотримання целібату.

Важливе значення в католицькій церкві надається чернецтву, яке об’ єднане в конгрегації та братства. Нині нараховується близько 140 чернечих орденів, якими керує Ватиканська конгрегація у справах освяченого та апостольського життя. Чернечі об’ єднання займаються місіонерською діяльністю та доброчинністю. Найбільш впливовими є домініканці, францисканці та орден єзуїтів, представники якого нараховують близько 72 тис. членів у 87 країнах світу, викладають у 475 університетах світу, займають провідні посади в урядах держав та керують засобами масової інформації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Релігієзнавство – Мозговий Л. І. – 1. Віра єдина – дві гілки (спільне та відмінне в католицизмі та православ’ї)