Регіональна економіка – Шевчук Л. Т. – Розділ 15. Система проектних робіт із прогнозування перспектив розвитку та розміщення продуктивних сил України

1. Актуальність вивчення теми. Реалізація перспективного розвитку та розміщення продуктивних сил України неможлива без здійснення проектних робіт.

2. Провідна ідея. Система проектних робіт із прогнозування перспектив розвитку та розміщення продуктивних сил України є одним із засобів реалізації регіональної політики.

3. Головні завдання в освоєнні теми. Орієнтуватися в сучасній системі проектних робіт України.

Реалізація перспектив розвитку та розміщення продуктивних сил безпосередньо пов’язана з виконанням проектних робіт, які здійснюються у сфері районного планування і містобудівництва. Зазначимо, що поняття “районне планування” – багатозмістовне. Ним позначають:

– наукову дисципліну з комплексної територіальної організації регіону;

– вид передпланових проектних робіт (схеми та проекти районних планувань);

– діяльність Верховної, обласних, районних, міських рад з регулювання територіальної організації підвідомчої їм території;

– метод, що конкретизує розміщення господарства і населення, всіх видів інфраструктури у регіоні на найближчу та віддаленішу перспективу.

Аналогічне можна сказати і про містобудівництво з тією різницею, що йтиметься не про регіон, а про місто.

Проаналізуємо склад та ієрархію системи науково-проектних робіт, які виконуються у сфері районного планування і містобудівництва або на стику різних сфер, що тією чи іншою мірою пов’язані з удосконаленням територіальної організації продуктивних сил.

1. Макротериторіальний рівень (країна чи окремі регіони). На цьому рівні виконуються генеральні або регіональні схеми розвитку і розміщення продуктивних сил чи їх елементів, які становлять науково обгрунтовані програми розвитку і розміщення продуктивних сил. З-поміж таких робіт найважливішими у свій час були Програма “Україна-2010”, Схема розвитку і розміщення продуктивних сил України на період до 2015 р., Генеральна схема розселення України, Генеральна схема використання земельних ресурсів тощо.

Програма “Україна2010″ Була розроблена на виконання розпорядження Президента України від 26 лютого 1998 р. № 43 за участю спеціалістів міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, вчених Національної академії наук України, наукових установ при Раді національної безпеки і оборони. В основі цієї Програми міститься фундаментальна ідея – забезпечення пріоритету прав і безпечної життєдіяльності людини. Крім того, висувалося завдання чіткіше визначити місце і роль України в геополітич-ному та геоекономічному просторі, відстежити основні тенденції і варіанти розвитку цивілізації й українського суспільства, накреслити конкретні цілі, межові умови та пріоритети до 2010 р. з урахуванням наявних матеріальних, фінансових, інтелектуальних й інших ресурсів держави, виявити оптимальні шляхи їх досягнення.

Згідно з цією Програмою, у 2010 р. передбачається досягнути таких показників:

1. Валовий продукт на душу населення за реальною купівельною спроможністю становитиме 4,0-4,5 тис. доларів СІЛА (у порівняльних цінах 1997 р.).

2. Очікувана тривалість життя населення становитиме в середньому 69-71 рік проти 67,4 року у 1997 р.

3. Утримуватиметься необхідний баланс між шкідливими наслідками технологічної та виробничої діяльності суспільства і потенційними можливостями відновлення довкілля.

4. Витрати на освіту будуть збільшені в 1,5 разу порівняно з 1997 р.

5. Кожна людина матиме роботу, достаток, буде здоровою, духовно багатою.

Іншою дуже важливою передпроектною роботою є “Україна: прогноз розвитку продуктивних сил”, здійснена 1998 р. під егідою Національної академії наук України та Ради з вивчення продуктивних сил України. Констатується, що спад виробництва, втрата ринків збуту в умовах ринкових відносин прирівнюється фактично до втрати перспективи. У зв’язку з цим наголошується на необхідності радикальної трансформації якісних основ функціонування національного господарського комплексу. Тут названі ключові завдання стратегії розвитку і розміщення продуктивних сил, яка визначається національними економічними інтересами. Це:

– підвищення рівня завантаженості наявних потужностей;

– відновлення необхідних масштабів інвестиційної діяльності;

– формування цінових механізмів розподілу ресурсів накопичення між добувними та переробними підприємствами;

– забезпечення стійких темпів економічного зростання на базі нового відтворювального механізму;

– створення передумов для формування здорових мотивацій діяльності економічно активного населення внаслідок адекватного зростання доходів і умов їх реалізації, створення високорозвинутого споживчого сектора економіки;

– структурна перебудова економіки, модернізація і розширення економічного потенціалу країни;

– вихід на світові ринки обробної промисловості внаслідок підвищення технічного рівня та конкуренто-здатності вітчизняної продукції.

Прогноз розвитку продуктивних сил у названій роботі зроблений у двох варіантах на період до 2015 р.

Перший сценарій – Інерційний (песимістичний) – грунтується на певному збереженні тенденцій, що діють в економіці в теперішній час, за деякого посилення чинників позитивного впливу.

Другий сценарій – Динамічний (оптимістичний) – створено з урахуванням активізації зусиль держави як власника і менеджера з мобілізації економічних ресурсів на стратегічних напрямах соціально-економічного розвитку.

В табл. 15.1 і 15.2 подано основні прогнозні показники розвитку продуктивних сил України з песимістичного й оптимістичного варіантів на 1998-2016 рр. (згідно з даними передпроектної роботи “Україна: прогноз розвитку продуктивних сил**).

Показники

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001р.

2006 р.

2011 р.

2016 р.

Усього населення, млн осіб

50,2

49,8

49,4

48,9

46,8

44,8

43,2

У тому числі:

Допрацездатного віку

10,4

10,1

9,7

9,2

7,7

7,1

7,1

Працездатного віку

28,2

28,1

28,1

28,2

28,0

26,5

24,1

Старше працездатного віку

11,6

11,6

11,6

11,5

11,1

11,2

12,1

Коефіцієнт старіння “зверху”, осіб

19,5

20,1

20,6

21,0

20,4

21,1

23,7

Коефіцієнт старіння “знизу”, осіб

23,4

22,8

22,2

21,6

18,7

18,6

20,0

Загальний коефіцієнт навантаження, осіб

769

763

759

750

687

728

851

Навантаження дітьми, осіб

382

366

353

339

291

301

337

Навантаження людьми похилого віку, осіб

388

397

408

411

396

427

514

Коефіцієнт заміщення трудового потенціалу

1,32

1,20

1,13

1,12

1,81

1,02

0,69

Сумарний коефіцієнт народжуваності

1,26

1,22

1,16

1,32

1,50

1,48

Середня очікувана тривалість життя чоловіків, років

62,43

62,64

62,85

63,55

64,22

66,75

Середня очікувана тривалість життя жінок, років

73,34

73,43

73,52

Ooo

73,98

74,47

76,31

Сальдо міграцій, осіб

-134

-154

-174

-192

-211

-225

Рівень безробіття. %

6,3

11,7

15,9

20,4

23,0

23,2

Таблиця 15.2. Прогнозні показники розвитку продуктивних сил України до 2016 р. (оптимістичний варіант)

Показники

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2006 р.

2011 р.

2016 р.

Усього населення, млн осіб

50,2

49,9

49,6

49,4

49,6

49,8

50,7

У тому числі:

Допрацездатного віку

10,4

10,1

9,8

9,6

8,8

8,8

9,5

Працездатного віку

28,2

28,2

28,2

28,3

29,1

28,8

28,0

Старше працездатного віку

11,6

11,6

11,6

11,5

11,7

12,2

13,2

Коефіцієнт старіння “зверху”, осіб

19

20

21

21

20

21

22

Коефіцієнт старіння “знизу”, осіб

23

23

23

22

21

21

22

Загальний коефіцієнт навантаження? осіб

769

766

765

761

728

772

855

Навантаження дітьми, осіб

382

369

360

352

326

342

379

Навантаження людьми похилого віку, осіб

388

397

405

409

401

431

477

Коефіцієнт заміщення трудового потенціалу

1,32

1,20

1,13

1,13

1,11

1,05

0,85

Сумарний коефіцієнт народжуваності

1,47

1,51

1,57

1,64

1,54

1,70

Середня очікувана тривалість життя чоловіків, років

62,43

63,01

63,34

64,96

66,58

68,79

Середня очікувана тривалість життя жінок, років

73,34

73,57

73,71

74,36

75,11

76,74

Сальдо міграцій, осіб

-107

-73

-16

123

114

154

Рівень безробіття} %

4,6

7,1

7,6

7,6

7,5

7,5

Як засвідчують дані, мають місце суттєві відмінності між показниками песимістичного й оптимістичного варіантів, хоча в обох випадках ці показники – не найкращі.

Роботи макроекономічного рівня є спрямувальними, орієнтирними для робіт, що виконуються на інших рівнях.

2. Мезотериторіальний рівень (область, район). На цьому рівні в проектних містобудівельних інститутах розробляють схеми планувань території – комплексних довгострокових програм розвитку області, району.

3. Локальний рівень (міста, селища міського типу, сільські поселення). Виконуються генеральні плани населених пунктів – геоситуаційні прогнози розвитку населених пунктів на 20 років.

Навколишнє середовище в процесі містобудівельного проектування вивчається поетапно. Головні етапи:

– передпроектний аналіз – оцінка середовища як комплексу ресурсів життєдіяльності;

– містобудівельне проектування – пропозиції, спрямовані на перетворення довкілля з метою організації чи розвитку діяльності.

У процесі дослідження навколишнього середовища використовують такі методи: містобудівельний аналіз, комплексна оцінка середовища, просторовий аналіз, нормативні методи та ін.

Формування перспективного середовища життєдіяльності населення на досліджуваній території здійснюється з використанням стандартів середовища на конкретний часовий горизонт, нормативних рівнів діяльності, послуг і под.

Проектна документація районного планування та містобудівництва виконується у вигляді пояснювальних записок, графічних матеріалів.

Отже, перспективний розвиток і розміщення продуктивних сил великою мірою залежить від якості виконання передпроектних і проектних робіт, що здійснюються у сфері районного планування і містобудівництва на різних територіальних рівнях. Держава повинна стимулювати виконання таких робіт за допомогою різних заходів. Адже ефективний, перспективний розвиток продуктивних сил, їх оптимальна територіальна організація – це запорука національної безпеки у найближчій і віддаленішій перспективі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Регіональна економіка – Шевчук Л. Т. – Розділ 15. Система проектних робіт із прогнозування перспектив розвитку та розміщення продуктивних сил України