Регіональна економіка – Манів З. О. – Закон “Про природно-заповідний фонд України”
Регулює гірничі відносини з метою забезпечення раціонального та комплексного використання надр для задоволення потреб суспільства у мінеральній сировині, для охорони надр, гарантування безпеки людей, майна, навколишнього природного середовища при користуванні надрами.
Кодексі дано визначення поняття про надра, порядок і види користування надрами, основні вимоги у галузі охорони надр. Такими вимогами, зокрема, є:
Забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
Дотримання встановленого законодавством порядку надання надр у користування;
Раціональне вилучення і використання корисних копалин і наявних у них компонентів;
Недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами;
Охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку.
Кодекс про надра встановлює перелік правопорушень законодавства про надра, які тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Зокрема
Самовільне користування надрами;
Порушення норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр;
Вибіркове вироблення багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних витрат корисних копалин;
Наднормативні витрати і пошкодження якості корисних копалин при їхньому добуванні;
Пошкодження родовищ корисних копалин;
Невиконання правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища стосовно шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами.
Закон України про охорону атмосферного повітря
Цей Закон спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.
Законом встановлені екологічні нормативи у галузі охорони атмосферного повітря, екологічної безпеки атмосферного повітря (гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі, гранично допустимих викидів забруднюючих речовин для кожного стаціонарного і пересувного джерела викиду).
Закон регулює діяльність, що впливає на погоду і клімат. Підприємства, які своєю діяльністю впливають на кліматичні умови, повинні скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар або можуть призвести до негативних змін клімату. Закон встановлює вимоги щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні корисних копалин, при застосуванні засобів захисту рослин, міндобрив та інших препаратів; при розміщенні й розвитку міст та інших населених пунктів; при погодженні місць забудови, проектів будівництва і реконструкції підприємств та інших об’єктів, які впливають на стан атмосферного повітря.
Законом встановлені види і перелік порушень законодавства про охорону атмосферного повітря:
Порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;
Перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря, гранично допустимих рівнів шкідливого впливу на атмосферу повітря фізичних і біологічних факторів;
Здійснення незаконної діяльності, яка негативно впливає на погоду і клімат;
Невиконання розпоряджень і приписів органів, які здійснюють контроль за станом атмосферного повітря.
Особи, винні у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність та повинні відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок правопорушень.
Закон “Про природно-заповідний фонд України”
Визначає правові основи організації охорони і використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів і об’єктів. До природно-заповідного фонду належать природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва. Вони мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінності і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Цей фонд охороняється відповідно до цього закону як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання