Регіональна економіка – Манів З. О. – Стан земельного фонду

Природними компонентами, які найбільше потерпають від техногенної і антропогенної діяльності, є грунти, їх рельєф. Загальний земельний фонд України становить близько 60 млн. га і представлений переважно різновидами чорноземів, які займають 57 % усіх сільськогосподарських угідь і становлять 68 % орних земель. У середньому на одного мешканця України припадає 0,8 га сільськогосподарських угідь. Протягом другої половини XX ст. розораність земель досягла 81 %, а в степовий частині країни в окремих регіонах до 87 % (Херсонська обл.). Нині лише 8 % земель території України перебуває у природному стані (болота, озера, гірські масиви, покриті і непокриті лісом). Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Так, частка еродованих земель в Україні становить 32 % площі сільськогосподарських земель2. Головним чинником, що зумовлює значний розвиток ерозійних процесів, є високий рівень сільськогосподарського освоєння території. Щорічне зростання площ еродованої ріллі досягає 70-80 тис га. Близько 20 % території України перебуває в незадовільному стані через перенасичення фунтів різними токсичними сполуками. Кожні десять років вміст гумусу в фунтах України зменшується на 0,1 % і становить сьогодні не більше 3,0 %. Зростаючі темпи деградації грунтів призводять до щорічних втрат гумусу від 0,6 до 1 т/га (за розрахунками Української академії аграрних наук).

Найбільш інтенсивними забруднювачами сільгоспугідь були хлорорганічні пестициди, а найвищий рівень забруднення грунтів спостерігається в промислових центрах Донецького регіону (Костянтинівці, Маріуполі та ін.).

У житловому фонді міст та селищ міського типу щорічно нагромаджується близько 40 млн. м3 сміття, яке знешкоджується на близько 700 міських сміттєвих звалищах та на 4-х сміттєспалювальних заводах. Однак це лише частка відходів, що утилізуються.

Не вирішена проблема утилізації радіоактивних відходів. На атомних електростанціях накопичено тисячі тонн відпрацьованого ядерного палива, десятки тисяч кубометрів твердих і рідких радіоактивних відходів.

Потенційним джерелом екологічної небезпеки є розгалужена система магістральних та інших трубопроводів. Тут щорічно виникає до 1,5 тис. аварійних ситуацій, які супроводжуються аварійними викидами нафти, нафтопродуктів, інших небезпечних для довкілля речовин.

У промисловому секторі до джерел підвищеної небезпеки відносять понад 1700 об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничих процесах близько 300 тис. т небезпечних хімічних речовин, у тому числі хлору й аміаку. На території України розташовано 2664 об’єкти, що виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини, 308 шахтта7розрізів, шість потужних нафтопереробних заводів, кожен з них зосереджує від 300 до 500 тис. т вуглеводневого палива, енергоємність якого еквівалентна 3-5 Мт тротилу. Щорічно залізницею перевозиться понад 220 найменувань різних отруйних та вибухо – і вогненебезпечних вантажів. Згідно з цими даними сумарна площа можливого аварійного забруднення сильнодіючими отруйними речовинами може становити понад 64 тис. км2 (населення, що проживає на території забруднення, складатиме майже 18 млн. осіб)3.

Окремою проблемою є великомасштабне нафтохімічне забруднення підземних вод та грунтів. На сьогодні із 197 великих водозаборів 133 розташовані в зонах впливу потенційних джерел нафтохімічного забруднення. В даний час вже забруднено понад 150 джерел водопостачання в населених пунктах. Забруднені площі перевищують 30 тис. га. Гірничодобувні та збагачувальні виробництва експлуатують 2700 різного роду відвалів, на яких зосереджено 3,6 млрд. м3 порід та близько 300 великих хвостосховищ і шлаконакопичувачів загальною ємністю близько 2,5 млн. м3.

Майже 1500 технічних об’єктів створюють реальну загрозу для країни та її громадян (хімічні виробництва, сховища пестицидів тощо), 144 з них потребують застосування невідкладних заходів для попередження аварійної небезпеки. Термінових профілактичних робіт потребують 300 об’єктів, аварії на яких можуть призвести до практичного загострення екологічної ситуації на усій території країни (об’єкт”Укриття”, блоки ЧАЕС, греблі хвостосховищ з об’ємом технічних відходів понад Юбтм3)4.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Регіональна економіка – Манів З. О. – Стан земельного фонду