Регіональна економіка – Манів З. О. – 11.3.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Мінерально-сировинні ресурси

У регіоні вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі грунти, значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській обл. виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких вирізняється Кременчуцьке, але важливе значення для регіону і країни мають ресурси паливної галузі.

Особливо важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсько-Донецькій западині. Тут розташована одна з найбагатших на нафту і газ областей України – Полтавська, На базі наявних родовищ створено паливно-енергетичний комплекс і здійснюється забезпечення сировиною ряду галузей органічної хімії. Багаті родовища газу є у Харківській області, а саме: Шебелинське, Єфремівсь-ке, Пролетарське, Західно-Сосновське, Кегичівське.

У регіоні видобувають 83 % природного газу всієї України. З родовищ, що експлуатують, видобувається: нафта з конденсатом – 65,7 % від видобутку в Україні, залізна руда -14%, абразивна сировина -91,1 %, скляна сировина – 44 %.

Наявність потужної промисловості в регіоні супроводжується значним споживанням електроенергії. Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Велику кількість електроенергії споживає житлово-комунальне господарство регіону – 29,9 %. Найпотужніша серед теплових електростанцій – Зміївська ДРЕС (2,4 млн. квтг).

У регіоні є відкриті родовища фосфоритів у Харківській і Сумській обл., є поклади кам’яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, крейди, мергелю, вапняків, глин для виробництва будівельних матеріалів.

Земельні ресурси

Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільськогосподарських угідь України. У регіоні переважають чорноземи, цінні і родючі грунти. На півночі виділяються мало – і середньому чорноземи, які менш родючі, а також підзолисті і болотні грунти. Високоврожайні чорноземні фунти, сприятливі кліматичні умови дають змогу регіону зайняти в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику; розвивати овочівництво і садівництво, м’ясо-молочне і м’ясне тваринництво. Розораність грунтів становить 80,4 % від загальної площі сільгоспугідь. Розвиток сільського господарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси

Серед річок найбільше народногосподарське значення мають Дніпро з Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець (верхня течія), Десна, Сула, Псьол, Хорол.

Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) обл.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосховище, а на річці Оскол – Краснооскольське. Ці річки використовуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської і Сумської областей, у Харківській запаси води недостатні.

Лісові ресурси

Ліси в регіоні займають 10 % території, зокрема в Сумській -15 %, Харківській – 9,4 %, Полтавській – 6,6 %.

Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інші листяні породи у поліській частині. Для лісостепу характерні листяні ліси – грабово-дубові та липово-дубові.

Однак з метою захисту фунтів від ерозії та потреб в лісодеревині потрібно заліснювати територію майже удвічі. Це проблема, яка вимагає часу, довготермінова, але від неї не варто відступати, потрібно мати цілеспрямовану програму для стратегічної перспективи.

Рекреаційні ресурси

У регіоні є сприятливі кліматичні умови, мальовничий ландшафт, достатньо густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам’ятники садово-паркового мистецтва, які визначають достатній рекреаційний потенціал для організації оздоровлення і відпочинку людей.

Як уже зазначалось, у регіоні є 11 розвіданих родовищ мінеральних вод, 10 з них експлуатуються. їх щорічний видобуток – 0,5 млн. м3. Регіон багатий природними рекреаційними ресурсами – це Поліські ландшафти на півночі, долини чисельних річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, живописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

Демографічний потенціал

Як і по Україні в цілому, загальна чисельність населення у регіоні скорочується, в тому числі знижується чисельність і трудових ресурсів. Національний склад населення регіону неоднорідний. Українці становлять 79,1 %, росіяни – 18,4 %.

У містах Східного економічного регіону проживає 65,9 % населення, що на 2 % менше, ніж в цілому по Україні. Найбільш урбанізованою є Харківська область – 79,2 %. Тут склалася одна з найбільших міських агломерацій України – Харківська. Найнижча частка міського населення в Полтавській області – 57,4 %.

Відносно висока частка сільського населення в регіоні пояснюється наявністю інтенсивного сільського господарства, в якому переважають трудомісткі галузі рослинництва і тваринництва. В цілому в регіоні, як і в кожній області зокрема, від’ємний природний приріст населення (в Полтавській – 4,9 %, Сумській – 5,3 %, Харківській -4,1 %). Особливо загрозливе становище у сільських поселеннях регіону. В селах Полтавщини від’ємний приріст – 10,7 %, Сумській області – 13,7 %, Харківській – 8,6 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області (25 % від усього населення).

Трудовий потенціал

Трудовими ресурсами регіон, в основному, забезпечений. У регіоні сформувався ринок праці, який можна охарактеризувати як диференційований по областях, за основними тенденціями розвитку. Зокрема для Полтавської та Сумської областей характерними ознаками є трудодепресивність та застійність Для ринків цього типу головним чинником успішного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробництва та пов’язаних з ним переробних виробництв, розвиток соціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між містом та селом, а також розвиток трудомістких галузей промисловості – легкої і неметаломісткого машинобудування. Покращення ситуації на ринку праці в регіоні є можливим за умови поширення перекваліфікації та підвищення професійнофахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

Науково-технічний потенціал

Особливу роль у розвитку науки і техніки відіграє потенціал наукових закладів Харкова. Наукові дослідження в регіоні ведуться у 265 науково-дослідних та проектно-конструкторських організаціях.

Не дивлячись на значне скорочення кількості науковців (близько 46 % до рівня 1990 р.), у регіоні виконується великий обсяг науково-технічних розробок, які складають близько 17% від усіх обсягів наукових робіт по Україні. Ці дані говорять про високий рівень територіальної концентрації науково-технічної дослідної діяльності регіону. Головними завданнями наукової сфери Східного економічного регіону є забезпечення підприємств високими технологіями для підвищення обсягів, якості асортименту конкурентоспроможності продукції Національного товаровиробництва.

Виробничий потенціал

У структурі Східного економічного регіону основні виробничі фонди становлять 44,6 %, у сільському господарстві – 24,2 %, що дещо менше ніж в середньому по Україні (відповідно 50 % і 26,9 %).

Галузева структура основних невиробничих фондів регіону також вирізняється серед аналогічних по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в регіоні зосереджено 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров’я, фізкультури і соціального забезпечення – 5,8 %, культури і мистецтва – 2,1 %,

Вартість промислово-виробничих основних фондів регіону становить 11,7 % від відповідного показника по Україні. Однак треба зазначити, що в регіоні спостерігається значне старіння основних виробничих фондів. Коефіцієнт їх оновлення дуже низький (0,03 – 0,05) і вимагає значного прискорення оновлення виробничого потенціалу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Регіональна економіка – Манів З. О. – 11.3.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону