Регіональна економіка – Качан Є. П. – Торф’яна промисловість
Це наймолодша галузь паливної промисловості України. Використання газу удвічі дешевше, ніж нафти. Крім того, з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали.
Основна проблема видобутку газу в Україні пов’язана з тим, що понад 15 % запасів газу за критеріями рівня виснаження запасів, колекторських характеристик порід належать до категорії важковидобувних. Вилучення таких запасів потребує застосування специфічних, наукомістких і високовитратних технологій та обладнання. Крім цього понад 75 % газових родовищ мають початкові видобувні запаси менше 10 млрд м3.
Газова промисловість України сформувалася у післявоєнні роки на базі розвіданих у країні родовищ природного газу, найбільшого розвитку набула у першій половині 70-х років. У 2009 р. видобувалось 21,4 млрд м3 газу (30 % до рівня 1975 р.).
Першою була освоєна Передкарпатська нафтогазоносна область. Тепер на неї припадає 3,1 % всього видобутку газу в Україні. Тут розташовані Бориславський та Волинський, а також Гливсько-Розбишівський, Гнідинцівський, Качанівський, Шебелинський та Яблунівський газопереробні заводи.
Дніпровсько-Донецьку газоносну область виявлено поряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій западині.
У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито й експлуатується 17 газових родовищ із загальними запасами газу 14,3 млрд м3.
Специфічною рисою розміщення газовидобувної промисловості є високий рівень її територіальної концентрації та орієнтація видобутку на найвигідніші умови експлуатації родовищ.
Приблизно 4/5 видобутого природного газу йде на потреби промисловості. Використання газу в комунальному господарстві має сезонний характер. Оскільки газ упродовж року подається рівномірно, актуальним завданням є будівництво газосховищ.
Супутні гази, які є на деяких невеликих нафтових родовищах, – дуже цінна сировина для промисловості органічного синтезу. З них на газобензинових заводах виробляють бензин.
Україна володіє потужною газотранспортною системою (ГТС), яка складається з 37,6 тис. км газопроводів різного призначення та продуктивності1, 73 компресорних станції із 110 компресорними цехами, 1607 газорозподільних станцій, 13 підземних сховищ газу загальною місткістю за активним газом понад 32,0 млрд м3 та об’єктів інфраструктури. “На вході” ГТС здатна прийняти 287,7 млрд м3, а “на виході” передати 176,2 млрд м3 природного газу, у тому числі 140,2 млрд м8 до країн Західної та Центральної Європи. За 2009 р. територією України передано (транзитом) 95,2 млрд м8 природного газу.
Близько 29 % газопроводів в Україні відпрацювали амортизаційний термін, майже 60 % експлуатуються від 10 до 33 років, третина газоперекачувальних агрегатів виробили моторесурс або близькі до цього і потребують реконструкції.
Останнім часом постає завдання з реорганізації і технічного переоснащення ГТС, технічний стан якої не зовсім задовільний. ІЗ її загальної довжини (36,7 тис км) уже відпрацювали свій амортизаційний термін майже 23 % газопроводів. З кожним роком ГТС України старіє і, безумовно, виникає потреба у збільшенні фінансування робіт з її реконструкції та капітального ремонту, заміни газоперекачувальних агрегатів, переоснащення підземних сховищ газу, механізації систем автоматики, телемеханіки, газовимірювань, автоматичного контролю та реконструкції транспортних потоків газу.
Торф’яна промисловість
Це одна з найдавніших галузей паливної промисловості. Основні родовища торфу зосереджені в Сумській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Львівській областях. Видобуток його незначний. У вигляді брикетів і шматків торф використовують як паливо. У сільському господарстві його застосовують для виготовлення органічних добрив, торфоізоляційних плит.
Торф може бути сировиною для виробництва парафіну, масел, фенолів, креоліну.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)