Регіональна економіка – Качан Є. П. – Екологічна сертифікація

Це процедура підтвердження екологічної відповідності та екологічної безпеки продукції, процесу чи послуги. її проводить незалежна від виробника організація і засвідчує результати свого аналізу у письмовій формі. Екологічна сертифікація абсолютно нова для України, хоча у світовій практиці вона проводиться з 1992 р. Сертифікація продукції чи послуг може бути обов’язковою і добровільною. Для державної системи сертифікації необхідно чітко визначити об’єкти обов’язкової сертифікації: екологічно небезпечні продукція, технології, послуги, діяльність із відходами, очисні споруди, системи екологічного управління тощо.

Оцінювання впливу на навколишнє середовище

Це вид діяльності, результати котрого пов’язані з прогнозуванням очікуваного впливу на НС, здоров’я людей і їх добробут. Вперше було застосоване у США, з 1988 р. отримало визнання у країнах ЄС. Метою ОВНС є запобігання погіршенню стану природних ресурсів, природних екосистем, здоров’я і добробуту людей внаслідок господарського впливу. По суті проводиться оцінювання екологічної безпеки проектованих об’єктів (підприємство, цех тощо). Згідно з вітчизняним законодавством результати проведеного оцінювання подаються разом з іншими проектними документами на будівництво об’єкта на екологічну експертизу.

Екологічний моніторинг

Є сучасною формою дослідження довкілля за допомогою засобів інформатизації, що забезпечує регулярне оцінювання і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування [6].

Екологічна паспортизація

Дієвий інструмент обліку екологічних характеристик суб’єктів господарювання. Основою такого обліку є екологічна паспортизація підприємств. Екологічний паспорт складається на стадії проектування об’єкта господарювання і видається вже діючому підприємству. Він включає відомості про підприємство, характеристику регіону розташування, опис технології виробництва, дані про використання земель, дані про сировину, матеріальні й енергетичні ресурси, дані про викиди в атмосферу, водні об’єкти, характеристику відходів, дані про еколого-економічну діяльність підприємства та ще низку різноманітних даних.

Зміни до екологічного паспорта підприємства вносяться у процесі реконструкції, переоснащення підприємства, переходу на випуск іншої продукції. На практиці найбільшого поширення набула паспортизація потенційно небезпечних об’єктів та відходів. Крім паспортизації відходів складаються також еколого-агрохімічні паспорти земельних ділянок, екологічні паспорти річок, радіаційно-екологічні паспорти, екологічні паспорти міст.

Рекомендована і використана література

1. Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко, В. М. Навроцький. – К. : Лібра, 2002. – 352 с.

2. Дорогунцов СІ. Удосконалення управління природокористуванням в АПК / C. I. Дорогунцов, П. П. Борщевський, Б. М. Данилишин. – К.: Урожай, 1992. – С. 5.

3. Екологія : підручник / СЛ. Дорогунцов, К. Ф. Коценко, М. А. Хвесик та ін. – К.: КНЕУ, 2006. – 371 с.

4. Москаленко А. П. Экономика природопользования и охраны окружающей среды / А. П. Москаленко. – М. : ИКЦ “МарТ, Ростов-н/Д: Издательский центр “МарТ”, 2003. – С. 224.

5. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки // Відом. Верх. Ради (ВВР). – 1993. – № 38-39.

6. Про охорону природного навколишнього середовища : Закон України. – № 1264-ХІІ від 25.06.1991 р.

7. Хвесик МЛ. Економіко-правове регулювання природокористування : монографія / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, Ю. П. Кула-ковський. – К.: Кондор, 2004. – 524 с.

8. Царик Т. Є. Основи екології / Т. Є. Царик, В. В. Файфура. – Т.: Економ, думка, 2003. – 207 с.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Регіональна економіка – Качан Є. П. – Екологічна сертифікація