Регіональна економіка – Качан Є. П. – 17.2. Показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів
17.1. Поняття про оцінювання екологічних результатів економічної діяльності
Природоохоронні заходи мають забезпечити дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища з урахуванням перспективних змін у розвитку виробництва та демографічної ситуації. Вони повинні також забезпечувати отримання максимального економічного ефекту від покращання стану навколишнього середовища.
Досягнення вказаних цілей можна оцінити за допомогою екологічних та соціально-екологічних результатів [6,178].
– екологічна результативність природоохоронних заходів полягає в зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і покращанні його стану. Це виявляється у зменшенні кількості забруднюючих речовин у середовищі, збільшенні обсягів доступних до використання водних, земельних, лісових, біологічних ресурсів;
– соціально-економічна ефективність природоохоронних заходів виявляється у підвищенні рівня господарювання, якості життя населення, збільшенні національного багатства тощо. Економічні результати – це економія або попередження втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці” підвищення рентабельності виробництва у виробничій і невиробничій галузях. Значно важче оцінити соціальні аспекти природоохоронної діяльності. 3 цією метою здійснюються оцінювання динаміки захворюваності населення, умов праці, проживання та відпочинку, підтримання екологічної рівноваги, збереження естетичної цінності ландшафтів, підвищення екологічної обізнаності населення і формування екологічної свідомості.
Економічне обгрунтування природоохоронних заходів проводять:
– шляхом зіставлення економічних результатів цих заходів з витратами на їх отримання;
– за допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності;
– за допомогою чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.
17.2. Показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів
Повний економічний результат природоохоронних заходів спостерігається в матеріальному і нематеріальному виробництві, а також у сфері особистого споживання. У сфері матеріального виробництва він проявляється у прирості обсягів чистої продукції, або прибутку, а на підприємствах – у зниженні собівартості продукції. У невиробничій сфері – це економія затрат на виконання робіт і надання послуг, а в сфері особистого споживання – зменшення витрат особистих засобів населення на ведення особистого господарства в результаті покращання стану навколишнього природного середовища.
Чистий економічний ефект обчислюється як різниця між обсягом річного ефекту від природоохоронних заходів і експлуатаційних витрат на досягнення результату. Його можна знайти за формулою:
Де Рч – чистий річний ефект від здійснення природоохоронного проекту; Ра – повний економічний ефект; В – природоохоронні витрати.
Поняття “чистий економічний ефект” на відміну від повного економічного ефекту зорієнтоване на річні результати діяльності підприємств, які здійснюють природоохоронні заходи. Визначення чистого економічного ефекту проводиться з метою [2, 233]:
– техніко-економічного обгрунтування вибору найкращих варіантів природоохоронних заходів;
– розподілу капітальних вкладень між одноцільовими природоохоронними заходами;
– обгрунтування ефективності нових технічних рішень у галузі боротьби з забрудненнями;
– економічного оцінювання фактично здійснених природоохоронних заходів.
Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних заходів визначається як відношення річного обсягу повного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на досягнення цього результату.
Повний економічний ефект природоохоронних затрат розраховується за різницею показників чистої продукції, або прибутку, в матеріальному виробництві, затрат у невиробничій сфері, витрат державного бюджету і особистих засобів населення. При його оцінюванні враховують сучасний стан природного середовища або стан, який може виникнути, якщо таких заходів не проводити, і проектований стан навколишнього середовища.
Загальна ефективність природоохоронних затрат визначається на всіх стадіях планування заходів з охорони природи. її показником є відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат. Загальна ефективність обчислюється за формулою:
Де Е – коефіцієнт абсолютної ефективності; Р – коефіцієнт повного економічного ефекту від природоохоронних заходів; С – поточні багаторазові витрати на природоохоронний захід; К – капіталовкладення на впровадження природоохоронного заходу; Ея – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,12).
За потребою абсолютна економічна ефективність природоохоронних заходів може бути розрахована за вилученням експлуатаційних витрат, тобто зіставленням повного економічного ефекту до капіталовкладень:
Де Ек – ефективність капітальних вкладень.
Існує низка додаткових показників ефективності природоохоронних затрат:
– відношення показників зменшення негативного впливу (ЛВ) господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище до затрат (3):
– відношення показників покращання стану навколишнього середовища (АВ) в результаті зменшення негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище до затрат (3):
– приріст прибутку від збільшення термінів служби устаткування:
РрМГ – вартість устаткування; Аг – коефіцієнт рентабельності основних фондів; Т2, Т1 – тривалість роботи устаткування після і до проведення природоохоронних заходів;
– загальний ефект від підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь:
Де Ео2, Ео1 – річна економічна оцінка сільгоспугідь після і до проведення природоохоронного заходу, грн/га; 5 – площа угідь;
– ефект від підвищення якості продукції розраховується як річний приріст чистої продукції після проведення природоохоронного заходу:
Де Я2іЯ – середньорічні обсяги продукції відповідно покращеної і вихідної якості; Ц2 і Цх – ціна продукції відповідно покращеної і вихідної якості; Сх іС2 – собівартість продукції відповідно покращеної і вихідної якості;
– загальний ефект від скорочення додаткових затрат на очищення стоків і скидів у навколишнє середовище:
Де V – обсяг використовуваного ресурсу; С1 і С2 – собівартість очищення одиниці ресурсу до і після проведення природоохоронного заходу.
У галузях невиробничої сфери, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету, методи оцінювання природоохоронних ефектів ідентичні до попередніх і оцінюються величиною економії середньорічних затрат.
Попередження втрат чистої продукції за період хвороби працівників, які зайняті у сфері матеріального виробництва (Еч п):
Де П – середня величина чистої продукції за один людино-день, грн; Ч – чисельність працівників, які хворіли або були відлучені від виробництва через догляд за хворими членами сімей, осіб; Р2, Р. – середньорічна кількість людино-годин одного працівника після і до проведення природоохоронного заходу.
Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування за період тимчасової і постійної непрацездатності через погіршення стану навколишнього середовища {Е ):
Де Ч – чисельність працівників, які отримують допомогу внаслідок захворювання в результаті тимчасової і постійної втрати працездатності, осіб; П – середній розмір допомоги з тимчасової непрацездатності за один день хвороби, грн.
Економія витрат держави на лікування робітників (Е ):
Де Д – кількість днів хвороби; 3 – середні затрати у сфері охорони здоров’я одного хворого за один день; Ч – кількість хворих в результаті погіршення стану навколишнього середовища; індекси а і с означають амбулаторне і стаціонарне лікування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)