Регіональна економіка – Качан Є. П. – 14.5. Система управління екологічною безпекою в Україні
В цілому в Україні склалася кількарівнева система управління екологічною безпекою, яка включає державне, корпоративне, місцеве і громадське екологічне управління. Існує необхідність детальніше ознайомитися із системою державного управління, оскільки у більшості країн світу природоохоронна діяльність входить до компетенції державного регулювання. У галузі охорони довкілля держава використовує низку методів прямого й опосередкованого впливу, а саме інвестиційну, податкову, кредитну і грошову політику, здійснює формування відповідного законодавчого поля, а також контроль за реалізацією напрямів екологічної політики.
Державне регулювання і його системна організація визначені Законом України “Про охорону природного навколишнього середовища”. В цілому всі органи управління екобезпекою можна розділити на органи загальної і спеціальної компетенції.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені державні органи з охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища е реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища [6].
До компетенції Верховної Ради України у галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища відповідно до Конституції України належать: визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища; затвердження загальнодержавних екологічних програм; визначення правових основ регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі щодо прийняття рішень про обмеження, зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; визначення повноважень рад, порядку організації та діяльності органів управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території країни.
Згідно з цим же законом місцеві ради забезпечують реалізацію екологічної політики України, дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом; затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів; затверджують місцеві екологічні програми; організовують в разі необхідності проведення екологічної експертизи; забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища, функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем; організовують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, і громадян; приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та виконують низку інших функцій. Кабінет Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснює реалізацію екологічної політики; забезпечує розробку державних цільових, міждержавних і регіональних екологічних програм; координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища; встановлює порядок утворення і використання фонду охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України та затверджує перелік природоохоронних заходів; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів; встановлює порядок визначення збору та його граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього; приймає рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, про зупинення (тимчасово) діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; керує зовнішніми зв’язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Є головним органом спеціального призначення в галузі реалізації державної екологічної політики. Основними його функціями є проведення державної екологічної, науково-технічної та економічної політики, спрямованої на збереження та відтворення безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища; забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядерного комплексу в мирних цілях, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища; досягнення стійкого соціально-економічного розвитку та гармонійної взаємодії суспільства і природи, захист екологічних інтересів України.
Створення ефективної державної системи охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів України має на меті:
– формування і впровадження державної політики в галузі охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів;
– створення наукового і технічного потенціалу в природоохоронній діяльності;
– створення умов для ефективної дії правового забезпечення екологічної політики та ядерної безпеки;
– вирішення питань підготовки кадрів для забезпечення природоохоронної діяльності та здійснення політики регулювання екологічної та ядерної безпеки.
Функції державної екологічної політики реалізуються на національному, регіональному та місцевому рівнях [4; Ст. 33]. На національному рівні виконуються такі завданнях
– розроблення методологічного, нормативного та правового забезпечення;
– розроблення політики регулювання ядерної безпеки;
– проведення держаної екологічної експертизи;
– формування економічного механізму природокористування;
– регулювання використання природних ресурсів та запобігання забрудненню довкілля;
– ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності;
– державна політика щодо зон надзвичайних екологічних ситуацій;
– встановлення нормативів якісного стану природних ресурсів;
– формування та використання державних фондів охорони довкілля;
– регулювання використання ресурсів державного значення;
– державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, в тому числі ядерної та радіаційної безпеки;
– впровадження екологічного аудиту;
– проведення єдиної науково-технічної політики охорони, раціонального використання та відновлення природних ресурсів;
– проведення державної політики збереження біорізноманіття;
– забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки;
– реалізація міжнародних угод і виконання Україною взятих на себе в рамках цих угод зобов’язань та підтримка міждержавних відносин у природоохоронній сфері;
– забезпечення процесу прийняття державних рішень з урахуванням екологічних вимог (організація моніторингу, впровадження інформаційних технологій, ведення обліку забруднень, прогнозування).
До функцій регіонального рівня управління належить вирішення таких питань:
– регулювання використання природних ресурсів місцевого значення;
– визначення нормативів забруднення природного середовища;
– впровадження економічного механізму природокористування;
– проведення моніторингу та обліку об’єктів природокористування і забруднення довкілля;
– проведення державної екологічної експертизи;
– здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства;
– розробка програм впровадження природоохоронних заходів, визначення та реалізація інвестиційної політики;
– інформування населення та зацікавлених підприємств, установ і організацій з екологічних питань.
Реалізація функцій місцевого рівня управління полягає в такому:
– проведенні локального та об’єктного моніторингу;
– здійсненні державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства;
– організації розробки місцевих екологічних програм та проектів.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)