Референдне право України – Погорілко В. Ф
Відповідно до Конституції України Український народ має право на будь-яку форму безпосереднього народовладдя: вибори, референдуми, збори, мітинги, походи, демонстрації і навіть революції, за винятком обмежень, передбачених Конституцією і законами України. Але доленосну роль в
Відповідно до Конституції України Український народ має право на будь-яку форму безпосереднього народовладдя: вибори, референдуми, збори, мітинги, походи, демонстрації і навіть революції, за винятком обмежень, передбачених Конституцією і законами України. Але доленосну роль в
Відповідно до Конституції України Український народ має право на будь-яку форму безпосереднього народовладдя: вибори, референдуми, збори, мітинги, походи, демонстрації і навіть революції, за винятком обмежень, передбачених Конституцією і законами України. Але доленосну роль в
Відповідно до Конституції України Український народ має право на будь-яку форму безпосереднього народовладдя: вибори, референдуми, збори, мітинги, походи, демонстрації і навіть революції, за винятком обмежень, передбачених Конституцією і законами України. Але доленосну роль в
Референдне право України, будучи інститутом національного конституційного права, складається з інститутів норм права, що утворюють певну мікросистему по відношенню до системи конституційного права України. Ця система має назву системи референдного права України. Із давньогрецької
Система референдного права України знаходить своє об’єктивне зовнішнє вираження у джерелах референдного права, які є важливою складовою системи джерел конституційного права України. Категорія “джерело референдного права України” є досить складною, оскільки серед вчених-правознавців не
Референдному праву, як і будь-якому інституту конституційного права України, властиві власні функції, які визначають сутність і зміст цієї галузі права та її призначення в національній правовій системі в цілому. Під функціями референдного права слід
Реалізація права громадян України на участь у референдумах, визначеного Конституцією України (ст.. 38), породжує суспільні відносини, які слід розуміти як референдні правовідносини. Ці правовідносини є різновидом конституційно-правових відносин, пов’язаних з ініціюванням, організацією та проведенням
2.1. Передумови виникнення референдумів Референдуми як форма безпосередньої демократії почали лише практикуватися в Україні тоді, як у більшості зарубіжних країн ця форма безпосередньої демократії стала загальновизнаною. Світова історія становлення і розвитку референдумів свідчить, шо
2.1. Передумови виникнення референдумів Референдуми як форма безпосередньої демократії почали лише практикуватися в Україні тоді, як у більшості зарубіжних країн ця форма безпосередньої демократії стала загальновизнаною. Світова історія становлення і розвитку референдумів свідчить, шо
Вивчення теорії та практики референдумів в Україні вимагає комплексного аналізу основних етапів їх становлення і розвитку в контексті світової історії. За період свого проведення референдуми пройшли і через бурхливий розвиток, і через занепад, відігравали
3.1. Поняття всеукраїнського та місцевих референдумів Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 р. визначає термін “референдум” як “спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих
3.1. Поняття всеукраїнського та місцевих референдумів Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 р. визначає термін “референдум” як “спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих
Сутність і зміст референдумів найбільш повно відображуються в їх принципах. Ці принципи найбільш повно виражають значення референдумів у суспільстві та державі, особливості і функціонування, гарантованість тошо. Принципи референдумів (франц. princeps, від лат. principium –
Референдум є досить складним правовим явищем і практикується у різноманітних формах. Історія становлення і розвитку референдумів дає підстави стверджувати, що в різних країнах світу цей інститут безпосередньої демократії застосовувався для безпосереднього вирішення найрізноманітніших питань
У науці конституційного права під функціями інституту референдумів інколи розуміють види вираження народного суверенітету1. Але така точка зору є дещо неточною, оскільки види, насамперед, опосередковують форми, способи діяльності, а напрямки (функції) – зміст діяльності2.
Визначення правових основ всеукраїнського та місцевих референдумів було б неповним без аналізу їх співвідношення з іншими формами безпосередньої демократії. Такий аналіз дозволяє більш змістовно визначити роль і місце референдумів у системі прямого народовладдя та
4.1. Призначення і проголошення референдумів Референдне право складається із ряду інститутів референдного права, основними з яких є інститут призначення та проголошення референдумів, інститут питань, що виносяться на референдуми, інститут органів, що організовують і проводять
4.1. Призначення і проголошення референдумів Референдне право складається із ряду інститутів референдного права, основними з яких є інститут призначення та проголошення референдумів, інститут питань, що виносяться на референдуми, інститут органів, що організовують і проводять
Важливим інститутом референдного права є інститут предмета всеукраїнського та місцевих референдумів. Цей інститут являє собою сукупність норм конституційного та інших галузей права, що визначають суспільно значущі проблеми, які можуть бути вирішені шляхом голосування на
Організація та проведення референдумів є результатом діяльності відповідних уповноважених суб’єктів референдного процесу. Сукупність норм права, що визначають правовий статус органів, уповноважених організовувати і проводити референдуми в Україні, а також визначають їх повноваження при організації
Інститут правових актів, що приймаються під час референдуму має вагоме значення для системи національного референдного права. Цей інститут об’єднує норми референдного права, що регулюють порядок прийняття та оприлюднення актів, що приймаються під час референдуму,
Система референдного права представлена різними інститутами, в тому числі й такими, що мають комплексний характер і органічно поєднують у своєму складі, поряд з конституційно-правовими нормами, норми фінансового, інформаційного та інших галузей права. До таких
Важливим інститутом (субінститутом) системи референдного права України є інститут фінансового забезпечення всеукраїнського та місцевих референдумів. Цей інститут об’єднує норми конституційного та інших галузей права, що регулюють референдні правовідносини, пов’язані з мобілізацією, розподілом та використанням
Розділ 5. Порядок організації і проведення всеукраїнського та місцевих референдумів 5.1. Поняття та загальні засади референдного процесу в Україні Референдне право України, як підгалузь національного конституційного права, знаходить своє логічне завершення в референдному процесі
Розділ 5. Порядок організації і проведення всеукраїнського та місцевих референдумів 5.1. Поняття та загальні засади референдного процесу в Україні Референдне право України, як підгалузь національного конституційного права, знаходить своє логічне завершення в референдному процесі
Розділ 5. Порядок організації і проведення всеукраїнського та місцевих референдумів 5.1. Поняття та загальні засади референдного процесу в Україні Референдне право України, як підгалузь національного конституційного права, знаходить своє логічне завершення в референдному процесі
Законодавство про всеукраїнський референдум як сукупність матеріальних і процесуальних юридичних норм встановлює порядок його ініціювання, призначення (проголошення), підготовки, проведення та реалізації рішень референдуму. Мова йде про основні стадії всеукраїнського референдуму. У поєднанні ці стадії
Одним із найбільш важливих інститутів референдного процесу є інститут організації та проведення місцевих референдумів. Цей інститут є об’єднанням норм референдного права, що визначають порядок ініціювання, організації та проведення місцевих референдумів і республіканського (місцевого) референдуму
Ефективність референдного процесу визначається наявністю органічної системи його гарантій. Гарантії референдного процесу – це нормативно визначені засоби забезпечення використання, дотримання, виконання і застосування процесуальних норм референдного права. Сутність і зміст гарантій референдного процесу в