У більшості методів тілесно орієнтованої психотерапії домінує розвивальний аспект використовуваних прийомів – розвиток тілесного потенціалу особи, функціональних ресурсів організму та усвідомлення психосоматичних процесів. Тілесний розвиток особистості забезпечується моделюванням різних функціональних процесів. Такі процеси можливі

Тілесно орієнтована терапія має істотні відмінності від “розмовних” форм психотерапії, що накладає особливі етичні зобов’язання на дії і відносини терапевта. Оскільки здебільшого тілесна психотерапія передбачає безпосередній фізичний контакт із тілом клієнта, постає питання про

Як психотерапевтичний напрям гештальттерапія винила у 40-ві роки XX ст. Інтегрувавши досягнення впливової на той час структурної (гештальт) психології, психоаналізу і холістичної теорії, Фредерік-Соломон (Фріц) Перлз (1893-1970) створив гнучку й ефективну систему психологічної допомоги,

Усвідомлення і контакт є умовами активного і повноцінного життя й задоволення людських потреб. Згідно з поглядами Ф. Перлза, цілісний акт життєвої активності – це безперервний процес творення і руйнування гештальтів. Гештальт (нім. Gestalt –

Гештальттерапія приділяє багато уваги проблемам, що виникають у процесі контакту не тільки зі світом, а й з іншими людьми, зокрема родичами, друзями, колегами тощо. Свобода і повне усвідомлення – дуже небезпечні цінності для невротичної

До кінця 50-х років XX ст. психотерапія розвивалась винятково як глибинно психологічна. Невдоволеність психоаналітичною моделлю особистості (яку уявляли переважно хворобливою, невротичною, неспроможною свідомо контролювати свої імпульси) стала поштовхом до формування двох альтернативних напрямів –

Власну модель психотерапевтичної допомоги незалежно від А. Елліса розробив Аарон Бек (нар. 1921), опираючись на досягнення поведінкової психології. Причину виникнення неврозів А. Бек убачає в порушеннях процесів опрацювання інформації. Він виокремлює основні групи психологічних

У післявоєнні роки у європейській психотерапії сформувався екзистенціальний підхід. Згодом, у 60- 70-ті роки XX ст. певний внесок у цей напрям зробила також антипсихіатрія Р. Лейнга. Засади екзистенціального підходу склалися під впливом філософії екзистенціалізму

Відмінний від бінсвангерівського варіант екзистенціальної психотерапії викладено у працях французького філософа Жоржа Батая (1897-1962). Вказуючи на дві протилежні тенденції, що спрямовують людину – пекучу пристрасть і раціональну турботу про майбутнє, Ж. Батай наголошував, що

У середині XX ст, як альтернатива психоаналізу і поведінковій психотерапії сформувався гуманістичний підхід. Часто його розглядають як “третій шлях” розвитку психотерапевтичних методів. Потяг до гуманістичних ідей зумовлений прагненням деяких психологів і терапевтів знайти нові

Серед усіх напрямів психотерапії гуманістичний є найбільш різноманітним і еклектичним. Якщо розглядати його широко, то він охоплює більшість підходів, які не можна зарахувати до психоаналітичних і когнітивно-поведінкових. До гуманістичного напряму поряд із традиційними підходами,

Індивідуальність людини, її життя, сенси і перспективи розвитку е пріоритетними цінностями для всіх напрямів психотерапії, однак саме в гуманістичній традиції ці положення звучать найчіткіше, виносяться на передній план в обгрунтуванні стратегій психотерапевтичної допомоги. Екзистенціальні

Структурний психоаналіз французького філософа, психолога Жака-Марі-Еміля Лакана (1900-1981) вважають однією з вершинних і найвпливовіших психодинамічних теорій. Семінари вченого, які він проводив у 60-70-ті роки XX ст. в Парижі, фундаментально вплинули на розвиток філософи, соціології,

Із розвитком Символічного нетямуще немовля стає іншим, точніше, потрапляє під владу Іншого. Інший – суб’єкт несвідомого, для якого регістр Реального є природним і звичним, а Уявного не існує або, принаймні, не береться до уваги.

Методичні аспекти лаканівського психоаналізу майже цілком грунтуються на аналізі мовлення клієнта. Правило “слухати не те, що говорить пацієнт, а при-слуховуватися до його помилок і обмовок” працює тут набагато інтенсивніше, ніж у класичному психоаналізі. Аналіз

Послідовники 3. Фройда розглядали результат аналізу як синтез, в результаті якого клієнт постає як цілісний, довершений суб’єкт, фрагментований захистами і витісненнями. Після досягнення такого результату аналіз можна вважати закінченим. Прихильники его-психології вбачали в особистісній

Психотерапія розвивається разом із людською природою. Еволюція цієї науки відбувається теоретичним та емпіричним шляхами. Теоретичний шлях полягає в тому, що з розвитком нових психологічних теорій або завдяки міждисциплінарному синтезові формуються нові моделі психотерапевтичної допомоги.

Аб’юз – нестерпні умови життя дитини (постійне жорстоке биття, сексуальне насильство, голод, відсутність елементарного догляду, турботи і медичної допомоги). Ад’єкт – об’єкт, який утворився в результаті відокремлення від материнського цілого. Активна уява – техніка