Психологія – Варій М. Й

Психологія – Варій М. Й. – ПЕРЕДМОВА

У нинішніх умовах психологія стала невід’ємною складовою професійної підготовки фахівців усіх спеціальностей вищої кваліфікації. Психологічні знання, навички і вміння є важливим засобом досягнення професійних успіхів, особливо у галузях, які торкаються проблеми взаємин “людина –

Психологія – Варій М. Й. – Глава 1.РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки Вживання слова “психологія” (від давньогрецьких слів “psyche” (душа) і “logia” (розуміння, знання) уперше зафіксовано в західноєвропейських текстах XVI ст. Поступово слово “психологія” ввійшло до

Психологія – Варій М. Й. – 1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки

1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки Вживання слова “психологія” (від давньогрецьких слів “psyche” (душа) і “logia” (розуміння, знання) уперше зафіксовано в західноєвропейських текстах XVI ст. Поступово слово “психологія” ввійшло до

Психологія – Варій М. Й. – 1.2. Психологічні напрями, школи і концепції

В. Вундт (1832-1920) у 1879 р. заснував у Лейпцигу першу у світі експериментально-психологічну лабораторію, на базі якої було створено психологічний інститут, у якому відбулося становлення багатьох корифеїв психологічної думки. Для експериментів застосовували найпоширеніший тоді

Психологія – Варій М. Й. – Глава 2. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ

2.1. Предмет і завдання сучасної психології Будь-яка конкретна наука відрізняється від інших наук особливостями свого предмета. А предметом кожної науки має бути якась сутність її об’єкта. Що ж можна визначити як сутність психічного? На

Психологія – Варій М. Й. – 2.1. Предмет і завдання сучасної психології

2.1. Предмет і завдання сучасної психології Будь-яка конкретна наука відрізняється від інших наук особливостями свого предмета. А предметом кожної науки має бути якась сутність її об’єкта. Що ж можна визначити як сутність психічного? На

Психологія – Варій М. Й. – 2.2. Методи психології

Методи психології доцільно розділити на дві групи: – пізнавальні (дослідницькі) методи; – методи активного впливу на людей. Розглянемо першу групу методів. Процес психологічного дослідження складається з низки етапів: підготовки, збирання, обробки, інтерпретації фактичних даних

Психологія – Варій М. Й. – 2.3. Галузі психології

Сучасна наукова психологія б досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Просте перелічення вже не задовольняє потреби дослідників. Тому їх доречно класифікувати за певними ознаками. ЮЛ. Трофімов за спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або

Психологія – Варій М. Й. – Глава З. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини Упродовж тривалої еволюції органічного світу – від найпростіших одноклітинних тварин до людини – фізіологічні механізми поведінки постійно ускладнювалися. Зокрема, в одноклітинного організму єдина клітина виконує всі

Психологія – Варій М. Й. – 3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини

3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини Упродовж тривалої еволюції органічного світу – від найпростіших одноклітинних тварин до людини – фізіологічні механізми поведінки постійно ускладнювалися. Зокрема, в одноклітинного організму єдина клітина виконує всі

Психологія – Варій М. Й. – 3.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу

Людей споконвічно хвилювало питання: у якій залежності перебу­вають між собою людський мозок, психіка і Всесвіт? Яким чином розвива­лася людська психіка? Безумовно, таку залежність розглядали по-різному. Вона часто визначалася засадами тієї чи іншої науки, відповідним

Психологія – Варій М. Й. – Глава 4.ОСОБИСТІСТЬ ТА її ПСИХІКА

Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає можливості для цілісного підходу до вияснення сутнісних сил і потенціалу людини, системного аналізу та синтезу

Психологія – Варій М. Й. – 4.1. Людина як багато системне явище

Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає можливості для цілісного підходу до вияснення сутнісних сил і потенціалу людини, системного аналізу та синтезу

Психологія – Варій М. Й. – 4.2. Сутність людської психіки і психічного

Виникає закономірне запитання: що становить собою людська психіка? На нашу думку, психіка утворюється на основі взаємодії різних форм психічного теперішнього й минулого. На це звернула увагу O. A. Донченко: “Дані сучасних наук… дають змогу

Психологія – Варій М. Й. – 4.3. Багаторівневісгь психіки

Психіка – це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і надсвідомий рівні, які взаємопов’язані і взаємодіють між собою. Причому нижчих, середніх чи вищих рівнів психіки

Психологія – Варій М. Й. – 4.4. Багатосистемність психіки

Разом із багаторівневістю, людська психіка, як цілісна система, має багато підсистем, кожну з яких можна розглядати як відносно самостійну систему. До першої групи систем психіки належать: – Психічні процеси, які поділяють на дрібніші підсистеми:

Психологія – Варій М. Й. – 4.5. Концепція психоенергетичної цілісності особистості

Під час свого становлення як особистості індивід є об’єктом соціального впливу і суб’єктом цілеспрямованого пізнання та перетво­рення об’єктивної дійсності й самого себе. У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою,

Психологія – Варій М. Й. – Глава 5. БІОПСИХІЧНА І МЕНТАЛЬНО-ПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ

5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості Біопсихічна під структура особистості формується з очевидною перевагою біологічного. Не будемо вдаватися до розкриття всіх можливих формально-логічних зв’язків між поняттями психічне, соціальне й біологічне, які є в

Психологія – Варій М. Й. – 5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості

5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості Біопсихічна під структура особистості формується з очевидною перевагою біологічного. Не будемо вдаватися до розкриття всіх можливих формально-логічних зв’язків між поняттями психічне, соціальне й біологічне, які є в

Психологія – Варій М. Й. – 5.2. Темперамент

Темперамент – головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Стародавній опис темпераменту належить “батькові” медицини Гіппократу (бл. 460-377 pp.

Психологія – Варій М. Й. – 5.3. Ментально-психічна підструктура особистості

Ментально-психічна складова у психіці людини – це психоенергетичний потенціал, який утворився в процесі життєдіяльності етносу від зародження до наших днів і передається через несвідомий рівень кожному етнофору. Ментально-психічна підструктура особистості утримує сукупність понять, установок,

Психологія – Варій М. Й. – Глава 6. ІНТРАІНДИВІДУАЛЬНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ: ВІДЧУТТЯ І СПРИЙНЯТТЯ

6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості Інтраіндивідуальна підструктура особистості виражає особливості перебігу й вияву всієї сукупності психічних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, уяви та уваги), а також емоцій, почуттів, волі та здібностей. Попри те,

Психологія – Варій М. Й. – 6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості

6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості Інтраіндивідуальна підструктура особистості виражає особливості перебігу й вияву всієї сукупності психічних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, уяви та уваги), а також емоцій, почуттів, волі та здібностей. Попри те,

Психологія – Варій М. Й. – 6.2. Відчуття

Навколишній світ, його красу, звуки, кольори, запахи, температуру, величину і багато іншого ми пізнаємо завдяки органам чуття. За допомогою органів чуття людський організм одержує у вигляді відчуттів різноманітну інформацію про стан зовнішнього і внутрішнього

Психологія – Варій М. Й. – 6.3. Сприйняття

Сприйняття відбувається на основі чуттєвих даних відчуттів. Під час сприйняття всі відчуття синтезуються, створюючи цілісні образи предметів та явищ. Але сприйняття водночас не зводиться до простої суми відчуттів. Воно завжди є більш-менш складним цілим,

Психологія – Варій М. Й. – Глава 7.ПАМ’ЯТЬ

7.1. Поняття пам’яті ПАМ’ЯТЬ – це здатність живої системи фіксувати факт взаємодії із середовищем (зовнішнім або внутрішнім), зберігати результат цієї взаємодії у формі досвіду І використовувати його в поведінці. Факти запам’ятовування, збереження, відтворення, пригадування,

Психологія – Варій М. Й. – 7.1. Поняття пам’яті

7.1. Поняття пам’яті ПАМ’ЯТЬ – це здатність живої системи фіксувати факт взаємодії із середовищем (зовнішнім або внутрішнім), зберігати результат цієї взаємодії у формі досвіду І використовувати його в поведінці. Факти запам’ятовування, збереження, відтворення, пригадування,

Психологія – Варій М. Й. – 7.2. Процеси пам’яті

Розрізняють такі головні процеси пам’яті: запам’ятовування, зберігання, відтворення та забування. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ – це утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків. Що складніший матеріал, то складніші й ті тимчасові зв’язки, які утворюють підгрунтя запам’ятовування. Процес запам’ятовування

Психологія – Варій М. Й. – 7.3. Різновиди пам’яті

Залежно від того, що запам’ятовують і відтворюють, розрізняють за змістом чотири різновиди пам’яті: образну, емоційну, рухову і словесно-логічну. Суть ОБРАЗНОЇ ПАМ’ЯТІ – у запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їхніх властивостей, наочно даних зв’язків

Психологія – Варій М. Й. – 7.4. Індивідуальні особливості пам’яті

У пам’яті людей є значні індивідуальні відмінності. Вони виявляються у відмінностях продуктивності процесів пам’яті; у переважанні пам’яті тієї чи іншої модальності; у відмінностях у рівні розвитку різних типів пам’яті. Загальними характеристиками продуктивності процесів пам’яті

Психологія – Варій М. Й. – Глава 8.МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ

8.1. Поняття мислення Абстрактне пізнання здійснюється за допомогою мислення та уяви. Видатний філософ Р. Декарт стверджував таку максиму: “Я мислю, отже, я існую”. І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існу­вання людини, як

Психологія – Варій М. Й. – 8.1. Поняття мислення

8.1. Поняття мислення Абстрактне пізнання здійснюється за допомогою мислення та уяви. Видатний філософ Р. Декарт стверджував таку максиму: “Я мислю, отже, я існую”. І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існу­вання людини, як

Психологія – Варій М. Й. – 8.2. Розумові дії та операції мислення

8.1. Поняття мислення Абстрактне пізнання здійснюється за допомогою мислення та уяви. Видатний філософ Р. Декарт стверджував таку максиму: “Я мислю, отже, я існую”. І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існу­вання людини, як

Психологія – Варій М. Й. – 8.3. Форми мислення та його різновиди

Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, мі­ркувань, умовиводів і понять. СУДЖЕННЯ – це форма мисленнєвого відображення, яка полягає в запереченні або утвердженні будь-якого факту, зв’язку чи відношення між предметами та явищами. Характерною

Психологія – Варій М. Й. – 8.4. Індивідуальні особливості мислення

Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індиві­дуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме: – Самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших

Психологія – Варій М. Й. – 8.5. Мислення та інтелект

Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індиві­дуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме: – Самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших

Психологія – Варій М. Й. – Глава 9. УЯВА

9.1. Поняття уяви Уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого, одного асоціативного контексту та іншого, деструктивності та конструктивності. Тому вона завжди створює широкий простір для самовизначення людини як митця. Звісно, самої лише уяви

Психологія – Варій М. Й. – 9.1. Поняття уяви

9.1. Поняття уяви Уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого, одного асоціативного контексту та іншого, деструктивності та конструктивності. Тому вона завжди створює широкий простір для самовизначення людини як митця. Звісно, самої лише уяви

Психологія – Варій М. Й. – 9.2. Види уяви

9.1. Поняття уяви Уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого, одного асоціативного контексту та іншого, деструктивності та конструктивності. Тому вона завжди створює широкий простір для самовизначення людини як митця. Звісно, самої лише уяви

Психологія – Варій М. Й. – 9.3. Процеси уяви

Уява відтворює образ предметів та явищ, що сприймалися раніше, чи створює нові образи та ситуації, які раніше не виникали. Тобто механізм уяви базується на основі тих образів, що має людина, але ці образи постають

Психологія – Варій М. Й. – Глава 10. УВАГА

10.1 Поняття уваги Усі великі психологічні напрями неминуче виходили на проблему уваги, намагаючись описати коло явищ, які становлять це поняття, і розкрити його механізми. На підставі чого ми можемо стверджувати, що маємо справу з

Психологія – Варій М. Й. – 10.1 Поняття уваги

10.1 Поняття уваги Усі великі психологічні напрями неминуче виходили на проблему уваги, намагаючись описати коло явищ, які становлять це поняття, і розкрити його механізми. На підставі чого ми можемо стверджувати, що маємо справу з

Психологія – Варій М. Й. – 10.2. Фізіологічне підгрунтя уваги

Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, які впливають на органи чуття організму, а також внутрішніми установками та психічними станами. Ідеї І. П. Павлова про орієнтувально-рефлекторну

Психологія – Варій М. Й. – 10.3. Основні властивості та види уваги

Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, які впливають на органи чуття організму, а також внутрішніми установками та психічними станами. Ідеї І. П. Павлова про орієнтувально-рефлекторну

Психологія – Варій М. Й. – Глава 11.ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ

11.1. Розуміння емоцій та почуттів Будь-яка людина знає, що таке емоції, проте описати і пояснити їх не завжди здатна. І це не дивно, оскільки й дотепер проблема емоцій в науці залишається загадковою й багато

Психологія – Варій М. Й. – 11.1. Розуміння емоцій та почуттів

11.1. Розуміння емоцій та почуттів Будь-яка людина знає, що таке емоції, проте описати і пояснити їх не завжди здатна. І це не дивно, оскільки й дотепер проблема емоцій в науці залишається загадковою й багато

Психологія – Варій М. Й. – 11.2. Характеристика різних видів емоційного реагування

Емоційний тон відчуттів. Емоційний тон відчуттів є філогенетично найдавнішою емоційною реакцією. Він пов’язаний з переживанням задоволення чи незадоволення в процесі відчуття. Це кон­тактний вид емоційного реагування. Саме це відрізняв, на його думку, емоційний тон

Психологія – Варій М. Й. – 11.3. Функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю

Функція емоцій – це вузьке природне призначення, робота, яку виконують емоції в організмі, а їхня роль (узагальнене значення) – це характер і ступінь участі емоцій у чомусь, зумовлена їхніми функціями або ж їхній вплив

Психологія – Варій М. Й. – 11.4. Характеристика різних емоцій. Емоції очікування і прогнозування

Хвилювання у психології емоцій не розглядають як самостійну категорію. Це радше побутове поняття, яке відображає стан занепокоєння, ситуативної тривожності, страху. Зі сказаного вище зрозуміло, що йдеться про хвилювання, яке людина виявляє перед значущою для

Психологія – Варій М. Й. – 11.5. Фрустраційні емоції

Поняття “фрустрація” (від лат. Frustration – розлад (планів), катастрофа (задумів, надій)) використовують у двох значеннях: а) акт блокування чи переривання поводження, спрямованого на досягнення значущої мети (тобто фрустраційна ситуація); б) емоційний стан людини, який