Психологія – Русинка Іван – Рівні спілкування
Ми Всесвіту мета, і вищий пік його творіння,
О. Хаям
Очевидне і надзвичайно важливе значення для вибору поведінки в соціальній взаємодії мають психологічні установки її учасників (неусвідомлена готовність до дії відповідно до ситуації спілкування; ця готовність спирається на минулий досвід поведінки в подібних ситуаціях).
Е. Л. Доценко всі види взаємодії пропонує розмістити на осі, один із полюсів якої – це ставлення до іншого як до засобу, а другий – ставлення до іншого як до цінності. Перший полюс – Доценко називає його “об’єктивним”, на відміну від другого, “суб’єктивного”, – в моральному плані характеризується ставленням до партнера як до засобу досягнення своїх цілей, якого можна використати або прибрати з дороги як заваду. Мотиваційний аспект відповідної психологічної установки виявляється в бажанні керувати іншим, домагатися свого, здобувати перевагу; когнітивний – у небажанні розуміти іншого, подивитися на ситуацію його очима; операціональний – в односпрямованості своїх впливів, монологічності поведінки.
Ціна людей подібна до ціни алмазів: до певної крупності, чистоти та блиску у них є точна раз і назавжди відома вартість: за цією межою встановити ціну неможливо, і покупців на них не знаходиться.
Л. Вовенарг
Для другого полюса характерна моральна установка на партнера як самоцінність, установка, що визнає за ним право бути таким, яким він є, і мати власну позицію. Мотиваційний план цієї установки реалізується в її спрямованості на співробітництво, на рівноправні партнерські відносини, спільні рішення; когнітивний план – це установка на розуміння іншого; операціональний – установка на реалізацію діалогу.
Між цими полюсами – “інший як засіб” та “інший як цінність” – розміщуються п’ять установок на взаємодію: співдружність, партнерство, суперництво, маніпуляція, домінування.
Отже, аналіз взаємодії складається з двох аспектів, кожен з яких побудований за певною схемою зв’язків людини з людиною. Перша схема має суб’єктно-об’єктний тип стосунків, інша – суб’єктно-суб’єктну структуру. В першій схемі провідному партнеру або суб’єкту відводиться роль маніпулятора іншою людиною як об’єктом чи засобом для досягнення мети. Переважають суто формальний підхід до людини та мінімальна орієнтація на особистість співрозмовника. її суть – закритий маніпулятивно-монологічний тип впливу на людину.
Іноді, дивлячись на людські вчинки, мимовільно думаєш, що наше життя – серйозна гра, де дозволені будь-які витівки, тільки б, ризикуючи своїм, забрати чуже, і де той, кому пощастило, без збитку для честі грабує того, кому менше таланить і хто менш спритний.
Л. Вовенарг
Друга (суб’єктно-суб’єктна) схема характеризується вищим ступенем орієнтації на особистість іншої людини, вона пронизана гуманістичними установками, а також стверджує право кожного партнера на свою думку, своє бачення ситуації спілкування, самостійність і відповідальність у прийнятті рішення тощо.
Рівні спілкування
Якщо взяти за критерій ступінь орієнтації на особистість партнера, то можна виокремити такі рівні спілкування.
Примітивний рівень. Загальна характеристика того, хто опускається до примітивного рівня в контакті, така; для нього співбесідник не партнер, а предмет, потрібний або такий, що заважає. Якщо потрібний, то ним треба оволодіти; якщо заважає, його треба відштовхнути.
Маніпулятивний рівень. На цьому рівні партнер для суб’єкта – суперник у грі, яку обов’язково потрібно виграти. Виграш означає вигоду, якщо не матеріальну, то житейську, психологічну, яка полягає в тому, щоб надійно пристосуватися “згори” (див. далі – “прибудови”) і мати можливість безкарно завдавати йому уколи.
Стандартизований рівень. Характеризується низьким рівнем орієнтації на особистість, домінує формальна структура відносин, тобто спілкування грунтується на певних стандартах, а не на взаємному усвідомленні партнерами їх актуальних ролей. Інша назва цієї форми спілкування – “контакт масок”.
Ігровий рівень. На цьому рівні суб’єкту хочеться бути цікавим для партнера, і він мимовільно “грає”, щоб цікаво виглядати, а головне – не стільки зацікавити, скільки заінтригувати його. Можна по-різному грати: наполовину від душі, наполовину із потреби утримати, не зруйнувавши, приємного контакту. Цінність виникнення людського зв’язку – на першому місці.
Діловий рівень. Партнери об’єднані спільною справою, спільним пошуком істини або виходу з важких ситуацій. Спілкуючись на діловому рівні, люди виносять із контактів не тільки “плоди” спільної діяльності, а й стійкі почуття взаємної прихильності, довіри, теплоти, або, навпаки, антипатію. Бо у справі людина розкривається з найбільш суттєвих сторін. Артистизм, чарівність – це можна і зіграти, а справа відміняє гру, виставляє людину такою, якою вона є насправді.
Духовний рівень. Найвищий рівень людського спілкування дуже важко вкласти в точні визначення, оскільки справжнє спілкування перебуває за межами слів. Сутність його неможливо передати поза самим контактом на духовному рівні, так само, як неможливо “передати” сутність поеми або сонати, розповідаючи про них, а не читаючи або виконуючи твір. На цьому рівні спілкування партнер сприймається як носій духовного начала, і це начало пробуджує в нас почуття, близьке до благоговіння. В реальній дійсності партнером спілкування на духовному рівні може стати будь-яка людина, якщо в ній хоч на деякий час, хоч на мить, у певній ситуації спалахне “іскра Божа”. Ні вік, ні стать, ні статус, ні рівень освіченності ролі тут не відіграють.
Немає, здається, нічого, до чого б природа штовхала нас більше, ніж до дружнього спілкування.
М. Монтень
Можна з упевненістю сказати: той, хто вважає духовне спілкування привілеєм “культурної еліти” і любить розмірковувати на тему, хто “доріс”, а хто “не доріс” до такого спілкування, у кращому випадку – сноб, а в гіршому – сам бездуховний. Марк Твен сказав, що з великою людиною і ви почуваєте себе вищим, а нікчема обов’язково дасть вам зрозуміти, наскільки ви самі нікчемні. Оцінюючи духовне начало в іншому, ми розвиваємо його в собі. Розвинувши його в собі, ще більше цінуємо його в інших, причому крихти духовності радують нас такою самою мірою, як і її “поклади”, оскільки це не “об’єкт”, котрий піддається зважуванню і вимірюванню.
Спілкування без духовної мети € найближчою дорогою в пекло.
Авессалом Підводний
(1 votes, average: 5,00 out of 5)