Психологія праці – Баклицький І. О. – Розділ 3. ЛЮДИНА ТА ПРАЦЯ
3.1. Поняття ергатичної системи “людина – праця – професійне середовище”
Праця – це цілеспрямована діяльність, яка зорієнтована на створення вартостей, зумовлених потребами людини; один із основних видів активності людини поряд з грою, пізнанням, спілкуванням. Праця – конкретна різновидність діяльності [3; 12].
Якщо є праця, то повинна бути і взаємодія людини з деякою об’єктивною реальністю. Інакше кажучи, виникає деяка система “суб’єкт – об’єкт” або детальніша система “суб’єкт праці – людина (трудовий колектив) – предмет праці – засоби праці – виробниче середовище”, або “людина – техніка – середовище” тощо. Таку систему називають ергатичною (від старогрецького кореня “ерг” – справа, робота). Треба розрізняти поняття про фізичну одиницю заміру роботи відповідної сили на деякому шляху. У нашому випадку система виконує не саму роботу у її фізичному значенні, а “вартість, зумовлену потребами” – те, в чому люди чи суспільство відчувають потребу. Це може бути речовий предмет і корисна інформація (наукова, художня), кращий хід соціальних процесів, будь-який функціональний “ефект корисності”, наприклад, захищеність кордонів країни.
Слово “ергатична” стосовно теми не є зайвим. Систему неможливо назвати трудовою, оскільки деякі суттєві процеси, які ведуть до мети, покладені на технічні засоби праці. Про засоби можна говорити у переносному значенні, що вони працюють. Бо можуть виникнути складності й протиріччя в розумінні багатьох положень, починаючи з таких, як “праця створила людину”, і закінчуючи пунктами Кодексу законів про працю [3, с. 4].
Поряд з поняттям ергатична система вживають термін “ергатична функція”. Цей термін свідчить про те, що функція має стосунок до роботи людини, але водночас нагадує, що потрібно конкретно розібратися, “чия” це функція в конкретному випадку. Із загальним поняттям логічно пов’язані два вужчі: “трудова функція” (людини) і “функція засобів праці”.
Функцію засобів праці можна визначити так: зняття обмежень і збільшення можливостей людини (або групи) як суб’єкта праці при досягненні цілей у відповідних обставинах. Під ергатичною функцією розуміють зменшення невизначених зв’язків елементів всередині ергатичної системи і її зв’язок із зовнішніми обставинами, які розглядаються з огляду на ті цілі, заради досягнення яких ця система створена. Іншими словами, ергатичною вважають будь-яку функцію (трудову або функцію засобів праці), яка характеризує цю ергатичну систему.
Коротко охарактеризуємо основні ергатичні функції (табл. 3.1):
Таблиця 3.1. Перелік ергатичних функцій
№ з/п | Різновид, назва, характер функцій | Підсумкова подія, стан ергатичної системи та її складових |
1 | 2 | 3 |
А. Функції духовного виробництва | ||
1. | Побудова ідеології | Мисленнєва картина (ретроспективна, актуальна і прогнозна) існування і розвитку людини, її спільності в конкретних умовах |
2. | Побудова ближніх перспектив спільності | Виділені первинні потреби |
3. | Цілепокладання | Побудований конкретний мисленнєвий образ (система образів) бажаного майбутнього, об’єкта, зумовленого потребами |
4. | Накопичення істинних знань | Відомі властивості матеріалу, засобів і умов праці е знання про здібності суб’єкта праці досягнення мети в розумінні терміну |
5. | Накопичення емоційного досвіду | Усвідомлено стан підйому почуттів від успішного процесу і результату праці, його ритму, звуків, які його супроводжують, позитивних соціальних оцінок |
6. | Побудова змісту трудової діяльності | Активна позитивна мотивація суб’єкта праці в період від початку до кінця роботи як мінімум |
Б. Функції упорядкованості соціальних процесів | ||
7. | Побудова суспільних норм, правил | Загальновизнані норми, які підтримують члени спільноти, уявлення про відповідний спосіб життя, діяльність, поведінку, про необхідність суспільно корисної діяльності, про запобігання дармоїдства та ін. |
8. | Побудова соціальної комунікації і засобів впливу на членів спільноти | Засоби вербального і невербального спілкування, зовнішньої фіксації цілей, стимули потрібної поведінки, ритуали, ритуальні дії, які зорієнтовані на створення необхідних настроїв, станів суб’єкта праці |
9. | Побудова стратегічних (загальних) планів діяльності | У суб’єкта праці є мисленнєва картина, яка узагальнено відображає хід роботи, має відбутися (як взагалі може бути виконана, в якому порядку, в яких умовах) |
10. | Побудова тактичних оперативних планів | У суб’єкта праці будується мисленнєва картина кожної чергової дії в умовах, які складаються |
11. | Побудова охорони, захисту ергатичної системи від перешкод, відхилення, руйнування | V суб’єкта праці є усвідомлення захищеності колективом від різних посягань |
В. Функції виробництва корисних дій обслуговування та самообслуговування | ||
12. | Побудова життєзабезпечення суб’єкта праці | У суб’єкта праці є засоби існування, які нормальні для цієї спільноти |
13. | Побудова засобів стабілізації, відновлення, розвитку: а) вибір побудови режиму роботи; Б) інструктаж, навчання, самонавчання; в) самоорганізація внутрішніх засобів; Г) лікування, самолікування; Д) ремонтне обслуговування засобів; Е) удосконалення ергатичної системи | Безпечні умови праці і відпочинку для відновлення і розвитку дієздатності. Прищеплення знань, навиків, досвіду Засоби вольової або іншої регуляції стану суб’єкта праці, підтримання стану працездатності. Надають допомогу при травмах, порушеннях стану здоров’я суб’єкта праці. Знаходять, визначають несправності в предметній частині системи й усувають (заміна або виправлення засобів праці, відкидання або виправлення бракованого продукту). Збільшується рівень упорядкованості елементів системи відповідно до її цілей. |
Г. Функції матеріального виробництва | ||
14. | Оперативно-гностичні: А) “приймання” інформації (спостереження, пошук, знаходження, випробування); Б) “перероблення” інформації (порівняння, класифікація” оцінювання, узагальнення, запам’ятовування, Побудова Прогнозів, Проміжних цілей); В) прийняття відповідних рішень (кінцевий вибір Предмета праці, Засобів, умов, способів дій, висновки Про досягнення Мети праці, про Звертання за Допомогою) | В оперативній пам’яті суб’єкта праці є знання про актуальний стан системи Дані про прийняття відповідних рішень суб’єктом праці Прийняті рішення |
15. | Оперативно- Практичні: А) організація пред- Метного середови- Ща і зовнішніх Засобів у зоні ро- Боти; Б) організація без- Посереднього Соціального Середовища; В) оперативна само- Організація Суб’єкта праці за Конкретних Обставин; Г) переміщення пред- Мета і засобів праці (транспортування); Д) прикладання Фізичних зусиль (енергетична Функція); Е) управління засо- Бом, предметом Праці, обставина- Ми в зоні роботи; Є) взаємодія засобів І предметів праці (технологічна Функція) [4] | Оснащення робочого місця Налагоджені контакти і взаєморозуміння суб’єкта праці з ближнім соціальним оточенням Суб’єкт праці приймає і підтримує робочу ноту, Концентрує увагу на потрібних об’єктах, регулює свої Рухи, стани Предмету і засобам праці надають потрібне положення Стан об’єкта праці Стан об’єкта праці змінюється стосовно його мети Результат праці |