Для успішного розв’язання конфлікту потрібно зрозуміти насамперед його причини. Звичайно у загальному вигляді ми можемо сказати, що конфлікти спричиняються суперечностями, які сприймаються як значуща психологічна проблема. Життя без конфліктів неможливе, оскільки саме завдяки наявності
Для успішного розв’язання конфлікту потрібно зрозуміти насамперед його причини. Звичайно у загальному вигляді ми можемо сказати, що конфлікти спричиняються суперечностями, які сприймаються як значуща психологічна проблема. Життя без конфліктів неможливе, оскільки саме завдяки наявності
1. Поняття про критичні життєві ситуації. 2. Об’єктивно-суб’єктивна природа конфлікту. 3. Сприйняття ситуації як конфліктної. 4. Визначення ситуації як конфліктної. 5. Фактори визначення ситуації як конфліктної. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И.
1. Поняття про критичні життєві ситуації. 2. Об’єктивно-суб’єктивна природа конфлікту. 3. Сприйняття ситуації як конфліктної. 4. Визначення ситуації як конфліктної. 5. Фактори визначення ситуації як конфліктної. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И.
На ранніх етапах становлення теорії конфліктів, як зазначає Н. В. Гришина, припускалося його виникнення “без участі людини”. Зокрема, психоаналітики розглядали несвідомі конфлікти, виникнення яких визначалося законами існування психіки, які не контролюються людиною. У межах
На ранніх етапах становлення теорії конфліктів, як зазначає Н. В. Гришина, припускалося його виникнення “без участі людини”. Зокрема, психоаналітики розглядали несвідомі конфлікти, виникнення яких визначалося законами існування психіки, які не контролюються людиною. У межах
Унаслідок сприймання ситуації та її розуміння виникає “визначення ситуації”. Теоретичну розробку цієї проблеми пов’язують з американським соціологом У. Томасом та американським соціологом польського походження В. Знанецьким. На основі тривалих спостережень вони дійшли висновку, що
Якщо проаналізувати поведінку людей у різноманітних ситуаціях, можна дійти певних висновків. Що вищий рівень узагальнення одиниць такого аналізу, то більше спільного можна відмітити. Так, у певних ситуаціях люди можуть переживати однакові емоції і приблизно
1. Реакція людини на виникнення проблем. 2. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Словарь конфликтолога. – СПб.: Питер, 2000. 2. Ложкін Г. В., Пов’якель Н. І. Психологія
1. Реакція людини на виникнення проблем. 2. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Словарь конфликтолога. – СПб.: Питер, 2000. 2. Ложкін Г. В., Пов’якель Н. І. Психологія
К. Томас унаслідок своїх досліджень створив оригінальну програму дослідження та опису стилів конфліктної взаємодії людей у реальних умовах. Залежно від орієнтації особистості на досягнення своїх власних цілей чи на цілі партнера, К. Томас, Р.
1. Мотиви та цілі учасників взаємодії. 2. Стратегії і тактики взаємодії. 3. Регулятори конфліктної взаємодії. 4. Нормативні регулятори. 5. Моделі розвитку міжособистісної конфліктної ситуації. Література: 1. Анцулов А. Я., Шипилов А. И. Словарь конфликтолога
1. Мотиви та цілі учасників взаємодії. 2. Стратегії і тактики взаємодії. 3. Регулятори конфліктної взаємодії. 4. Нормативні регулятори. 5. Моделі розвитку міжособистісної конфліктної ситуації. Література: 1. Анцулов А. Я., Шипилов А. И. Словарь конфликтолога
Поведінка учасників конфлікту включає в себе дії, спрямовані на опонента. Соціальну реальність конфлікту становлять взаємні реакції, спрямовані на реалізацію інтересів кожної сторони та на обмеження інтересів опонента. Оскільки дії опонентів вливають на них, випливають
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній ситуації факторів, які ускладнюють або пом’якшують гостроту протистояння сторін; 3) позиція та поведінка партнера ситуації. Сам
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній ситуації факторів, які ускладнюють або пом’якшують гостроту протистояння сторін; 3) позиція та поведінка партнера ситуації. Сам
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній ситуації факторів, які ускладнюють або пом’якшують гостроту протистояння сторін; 3) позиція та поведінка партнера ситуації. Сам
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній ситуації факторів, які ускладнюють або пом’якшують гостроту протистояння сторін; 3) позиція та поведінка партнера ситуації. Сам
Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації: 1) загальний контекст конфліктної ситуації; 2) наявність у конфліктній ситуації факторів, які ускладнюють або пом’якшують гостроту протистояння сторін; 3) позиція та поведінка партнера ситуації. Сам
У будь-якому конфлікті присутні два виміри: 1) Предметний, пов’язаний із проблемою конфлікту та її розв’язанням; 2) емоційний, який відображає почуття та переживання учасників конфліктної взаємодії. Однак Н. В. Гришина зазначає, що часто поза увагою
Стосовно конфлікту правила взаємодії – це система уявлень учасників конфлікту про “правильну” поведінку. Правила учасники конфлікту часто розуміють як дещо таке, що зрозуміле саме собою, а тому вони не зажди усвідомлюють їх. Однак ми
Стосовно конфлікту правила взаємодії – це система уявлень учасників конфлікту про “правильну” поведінку. Правила учасники конфлікту часто розуміють як дещо таке, що зрозуміле саме собою, а тому вони не зажди усвідомлюють їх. Однак ми
Стосовно конфлікту правила взаємодії – це система уявлень учасників конфлікту про “правильну” поведінку. Правила учасники конфлікту часто розуміють як дещо таке, що зрозуміле саме собою, а тому вони не зажди усвідомлюють їх. Однак ми
Стосовно конфлікту правила взаємодії – це система уявлень учасників конфлікту про “правильну” поведінку. Правила учасники конфлікту часто розуміють як дещо таке, що зрозуміле саме собою, а тому вони не зажди усвідомлюють їх. Однак ми
9. Вирішення та розв’язання конфліктів 1. Становлення практики керування конфліктами. 2. Основні поняття керування конфліктами. 3. Психопрофілактика та попередження конфліктів. 4. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони. 5. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні
9. Вирішення та розв’язання конфліктів 1. Становлення практики керування конфліктами. 2. Основні поняття керування конфліктами. 3. Психопрофілактика та попередження конфліктів. 4. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони. 5. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні
9. Вирішення та розв’язання конфліктів 1. Становлення практики керування конфліктами. 2. Основні поняття керування конфліктами. 3. Психопрофілактика та попередження конфліктів. 4. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони. 5. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні
Під час дослідження та опису конфліктів психологи послуговуються значною кількістю термінів, які відображають можливість застосування різних форм роботи з конфліктами. Суспільна практика у галузі керування конфліктами за кордоном головно орієнтується на формування інституціоналізованих механізмів:
Під час дослідження та опису конфліктів психологи послуговуються значною кількістю термінів, які відображають можливість застосування різних форм роботи з конфліктами. Суспільна практика у галузі керування конфліктами за кордоном головно орієнтується на формування інституціоналізованих механізмів:
Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони с однією з форм конструктивного керування конфліктами. Існує кілька можливих форм втручання третьої сторони у процес керування конфліктом: 1) медіаторство, медіація, або посередництво, коли консультативні рекомендації не обов’язково
Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони с однією з форм конструктивного керування конфліктами. Існує кілька можливих форм втручання третьої сторони у процес керування конфліктом: 1) медіаторство, медіація, або посередництво, коли консультативні рекомендації не обов’язково
Примирення є найменш раціональною процедурою з тих, які застосовують з метою врегулювання конфліктів, однак воно є конструктивним за своїми результатами. Необхідність примирення стає очевидною тоді, коли конфлікт стає потенційно небезпечним та шкідливим. Результатом примирення
Примирення є найменш раціональною процедурою з тих, які застосовують з метою врегулювання конфліктів, однак воно є конструктивним за своїми результатами. Необхідність примирення стає очевидною тоді, коли конфлікт стає потенційно небезпечним та шкідливим. Результатом примирення
Зазвичай у разі виникнення конфлікту індивід схильний до нераціональної поведінки, яка зумовлюється значним емоційним відгуком на конфліктну ситуацію. Практика психологічного консультування та групової корекційної роботи показує можливості зміни поведінки особистості у конфліктних ситуаціях. Психологічне
Зазвичай у разі виникнення конфлікту індивід схильний до нераціональної поведінки, яка зумовлюється значним емоційним відгуком на конфліктну ситуацію. Практика психологічного консультування та групової корекційної роботи показує можливості зміни поведінки особистості у конфліктних ситуаціях. Психологічне
1. Поняття про психологічне посередництво. 2. Бар’єри комунікації у конфліктах та можливості взаєморозуміння. 3. Робота психолога з реальними ситуаціями міжособистісних взаємин. 4. Процес психологічного посередництва. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Словарь
1. Поняття про психологічне посередництво. 2. Бар’єри комунікації у конфліктах та можливості взаєморозуміння. 3. Робота психолога з реальними ситуаціями міжособистісних взаємин. 4. Процес психологічного посередництва. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Словарь
Виникнення конфліктів є свідченням того, що людина зіткнулася з певною перешкодою, яка заважає її діалогу із собою чи з іншими людьми. Перешкодою на шляху до вирішення конфліктів можуть стати комунікативні бар’єри. Якщо людина звертається
Психотерапія, психологічне консультування та групова психотерапевтична робота спрямовані головно на вирішення індивідуальних проблем людини. Однак практичний психолог часто у своїх професійній діяльності стикається з необхідністю вирішувати конкретні конфліктні ситуації, які виникають між людьми у
Психотерапія, психологічне консультування та групова психотерапевтична робота спрямовані головно на вирішення індивідуальних проблем людини. Однак практичний психолог часто у своїх професійній діяльності стикається з необхідністю вирішувати конкретні конфліктні ситуації, які виникають між людьми у
1. Теорія та практика вирішення конфліктів у практиці шкільного психолога. 2. Практика вирішення конфліктів у сфері “діти-дорослі”. 3. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку. 4. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію. Література:
1. Теорія та практика вирішення конфліктів у практиці шкільного психолога. 2. Практика вирішення конфліктів у сфері “діти-дорослі”. 3. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку. 4. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію. Література:
На перший погляд видається очевидним, що людям властиві певні особливості, які можуть провокувати виникнення конфліктів. До таких особливостей може належати схильність до суперництва, рівень конфліктності, бажання перемогти та інші. Також психологи зауважують, що певна
На перший погляд видається очевидним, що людям властиві певні особливості, які можуть провокувати виникнення конфліктів. До таких особливостей може належати схильність до суперництва, рівень конфліктності, бажання перемогти та інші. Також психологи зауважують, що певна
На перший погляд видається очевидним, що людям властиві певні особливості, які можуть провокувати виникнення конфліктів. До таких особливостей може належати схильність до суперництва, рівень конфліктності, бажання перемогти та інші. Також психологи зауважують, що певна
1. Ануфрієва Н. М. Психологія конфлікту: Навч. Посібн. – К.: Інститут післядишюмної освіти КНУ, 2005. – 101 с. 2. Анцупов А. Л., Малышев A. A. Введение в конфликтологию. – К.:МАУП, 1996.-103 с. 3. Анцупов