Психологія конфлікту – Долинська Л. В
Конфлікти є невід’ємною складовою людського життя, вони відіграють значну роль як у розвитку окремої особистості, так і у розвитку суспільства. Для того, щоб використати позитивні можливості конфліктів та мінімізувати їхній негативний вплив, кожна людина
Конфлікти є невід’ємною складовою людського життя, вони відіграють значну роль як у розвитку окремої особистості, так і у розвитку суспільства. Для того, щоб використати позитивні можливості конфліктів та мінімізувати їхній негативний вплив, кожна людина
Конфлікти є невід’ємною складовою людського життя, вони відіграють значну роль як у розвитку окремої особистості, так і у розвитку суспільства. Для того, щоб використати позитивні можливості конфліктів та мінімізувати їхній негативний вплив, кожна людина
Історія людської цивілізації насичена різноманітними конфліктами. Одні конфлікти охоплювали цілі континенти, десятки країн та народів, інші затягували великі та малі суспільні спільноти, ще інші відбувалися між окремими людьми. Із найдавніших часів люди намагалися вирішувати
Поняття конфлікту належить і повсякденній свідомості, і науці. Проте наука наділяє його своїм специфічним змістом. Кожен з нас інтуїтивно знає, що таке конфлікт. Але визначити зміст цього поняття нелегко. У повсякденному житті слово “конфлікт”
Конфлікти існували завжди, починаючи з тих часів, коли люди почали усвідомлювати свої взаємини з навколишнім світом. Проте конфліктологія виникла порівняно недавно – у другій половині XX століття. Становлення конфліктології пов’язане з практикою керування суспільними
А) еволюція філософських уявлень про конфлікт Виникненню конфліктології як відносно самостійної теорії та практики в кінці 50-х років XX століття передував тривалий період формування, накопичення і розвитку конфліктологічних ідей та поглядів. Спочатку це відбувалося
А) еволюція філософських уявлень про конфлікт Виникненню конфліктології як відносно самостійної теорії та практики в кінці 50-х років XX століття передував тривалий період формування, накопичення і розвитку конфліктологічних ідей та поглядів. Спочатку це відбувалося
Упродовж розвитку цивілізації у філософів не склалося єдиної думки щодо конфліктів. Таким же неоднозначним було ставлення до них і в основних релігійних вченнях. Якщо розглянути ставлення до проблеми насильства з погляду християнства, то можна
Упродовж розвитку цивілізації у філософів не склалося єдиної думки щодо конфліктів. Таким же неоднозначним було ставлення до них і в основних релігійних вченнях. Якщо розглянути ставлення до проблеми насильства з погляду християнства, то можна
Упродовж розвитку цивілізації у філософів не склалося єдиної думки щодо конфліктів. Таким же неоднозначним було ставлення до них і в основних релігійних вченнях. Якщо розглянути ставлення до проблеми насильства з погляду християнства, то можна
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки; фрустраційно-агресивний підхід; біхевіористичний підхід; соціометричний підхід; інтеракціоністський підхід). 2. Вивчення конфліктів у другій пол. XX ст. (мотиваційний
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки; фрустраційно-агресивний підхід; біхевіористичний підхід; соціометричний підхід; інтеракціоністський підхід). 2. Вивчення конфліктів у другій пол. XX ст. (мотиваційний
1. Вивчення конфліктів у першій пол. XX ст. (психоаналітичний підхід; соціотропний підхід; етологічний підхід; теорія групової динаміки; фрустраційно-агресивний підхід; біхевіористичний підхід; соціометричний підхід; інтеракціоністський підхід). 2. Вивчення конфліктів у другій пол. XX ст. (мотиваційний
У 20-30 роки XX століття на проблему конфліктів звернули увагу соціальні психологи. На думку англо-американського психолога У. Мак-Дауголла, конфлікти у суспільстві неодмінно виникатимуть через те, що людям притаманні соціальні інстинкти. Він вважає, що в
Початок етологічного підходу до проблеми конфлікту був покладений у 30-ті роки XX століття роботами австрійського природодослідника К. Лоренца. Етологія (від гр. Ethos – звичай, характер, поведінка; logos – слово, вчення) – це наука про
Німецько-американський психолог К. Левін є автором теоретико-польової концепції особистості в психології. З 1933 року жив і працював у США, де намагався обгрунтувати застосування теоретико-польового підходу стосовно дослідження проблем групової динаміки та соціальної дії. Рушійною
Знання про закономірності суспільного життя, отримані унаслідок експериментальних досліджень антропологів та соціологів, мають величезне значення для розуміння людської поведінки. Протягом життя особистість бореться за вміння пристосуватися до свого соціального оточення. Тому особливого значення набувають
Знання про закономірності суспільного життя, отримані унаслідок експериментальних досліджень антропологів та соціологів, мають величезне значення для розуміння людської поведінки. Протягом життя особистість бореться за вміння пристосуватися до свого соціального оточення. Тому особливого значення набувають
Американський психолог Дж. Морено у 1949 році запропонував міжособистісну теорію соціометріїта мікросоціології. Він вважає, що спроби звести сутність людини до біологічної, соціальної чи психологічної сторони життя неправомірне, оскільки вони роблять людину вигнанцем у суспільстві.
Американський психолог Дж. Морено у 1949 році запропонував міжособистісну теорію соціометріїта мікросоціології. Він вважає, що спроби звести сутність людини до біологічної, соціальної чи психологічної сторони життя неправомірне, оскільки вони роблять людину вигнанцем у суспільстві.
Мотиваційний підхід У першій половині XX століття конфлікт не виділяли як самостійний об’єкт дослідження, а розглядали лише як частину більш загальних концепцій. Психологів цікавили або причини виникнення конфліктів, або їхні наслідки. Але на рубежі
Мотиваційний підхід У першій половині XX століття конфлікт не виділяли як самостійний об’єкт дослідження, а розглядали лише як частину більш загальних концепцій. Психологів цікавили або причини виникнення конфліктів, або їхні наслідки. Але на рубежі
Наступним із сучасних підходів до вивчення конфлікту є теорія організаційних систем. Ця теорія з’явилася як альтернатива мотиваційного підходу і сьогодні широко застосовується при аналізі конфліктів насамперед у сфері управлінських стосунків. Виділення організаційного підходу досить
На межі 60-70-х років XX століття почала формуватися теорія переговорного процесу як окремий напрям вивчення конфліктної взаємодії. Поява цього підходу видається закономірною, тому що на той час вже були висунуті основні теоретичні концепції конфлікту,
Когнітивний підхід Когнітивний підхід отримав свій розвиток як противага мотиваційному підходу. Таке положення спростовувало наявні суто ситуативні пояснення конфліктів. Відповідно та таких пояснень індивіду чи групі індивідів достатньо потрапити у відповідну ситуацію, щоб у
Когнітивний підхід Когнітивний підхід отримав свій розвиток як противага мотиваційному підходу. Таке положення спростовувало наявні суто ситуативні пояснення конфліктів. Відповідно та таких пояснень індивіду чи групі індивідів достатньо потрапити у відповідну ситуацію, щоб у
Принцип єдності свідомості та діяльності є одним з ключових у сучасній психології. Застосування діяльнісного підходу до вивчення конфліктів дає змогу проаналізувати, наскільки ефективною є спільна діяльність індивідів. Дослідження конфлікту з погляду діяльнісного підходу уможливило
1. Методологічні принципи дослідження конфліктів. 2. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення конфліктів. 3. Експерименти з провокуванням конфліктів у природних умовах. 4. Вивчення специфічних форм соціальної взаємодії як моделей конфлікту.
1. Методологічні принципи дослідження конфліктів. 2. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення конфліктів. 3. Експерименти з провокуванням конфліктів у природних умовах. 4. Вивчення специфічних форм соціальної взаємодії як моделей конфлікту.
Перші експерименти з конфліктами були досить простими у процедурному відношенні. Вони грунтувалися на тому, що експериментатор за допомогою спеціальних прийомів створював ситуацію, яка ставила б людину в умови конфлікту. До таких прийомів у своїх
Одним з методів дослідження конфліктів є їхнє вивчення шляхом створення конфліктних ситуацій у природних умовах людської взаємодії. Експериментальні дослідження такого роду одиничні через низку причин: 1) складність самої процедури; 2) складність організації проведення дослідження;
Експериментальне дослідження реальних конфліктів пов’язане з цілою низкою труднощів. Насамперед тому, що конфлікти між колегами, друзями, сусідами, вихователями та вихованцями не виносяться на загальний огляд, їх дуже часто не бачать сторонні люди. А отже,
Для розв’язання різноманітних конфліктів доволі часто застосовують примирювальні та арбітражні процедури, зокрема тоді, коли ситуація видається безвихідною і сторони не здатні розв’язати її самостійно. Застосування таких процедур можна віднести як до методів дослідження конфліктів,
Для розв’язання різноманітних конфліктів доволі часто застосовують примирювальні та арбітражні процедури, зокрема тоді, коли ситуація видається безвихідною і сторони не здатні розв’язати її самостійно. Застосування таких процедур можна віднести як до методів дослідження конфліктів,
Для розв’язання різноманітних конфліктів доволі часто застосовують примирювальні та арбітражні процедури, зокрема тоді, коли ситуація видається безвихідною і сторони не здатні розв’язати її самостійно. Застосування таких процедур можна віднести як до методів дослідження конфліктів,
4. Рівні вияву та типологія конфліктів 1. Класифікація конфліктів. 2. Особистісні конфлікти. 3. Міжособистісні конфлікти. 4. Міжгрупові конфлікти. 5. Внутрішньогрупові конфлікти. 6. Спільне у конфліктах різних видів. Література: 1. Бабосов Е. М. Конфликтология. –
4. Рівні вияву та типологія конфліктів 1. Класифікація конфліктів. 2. Особистісні конфлікти. 3. Міжособистісні конфлікти. 4. Міжгрупові конфлікти. 5. Внутрішньогрупові конфлікти. 6. Спільне у конфліктах різних видів. Література: 1. Бабосов Е. М. Конфликтология. –
4. Рівні вияву та типологія конфліктів 1. Класифікація конфліктів. 2. Особистісні конфлікти. 3. Міжособистісні конфлікти. 4. Міжгрупові конфлікти. 5. Внутрішньогрупові конфлікти. 6. Спільне у конфліктах різних видів. Література: 1. Бабосов Е. М. Конфликтология. –
Категорія внутрішньоособистісних конфліктів об’єднує психологічні конфлікти, які полягають у зіткненні різних особистісних утворень (мотивів, цілей, інтересів і т. ін.). Вони представлені у свідомості індивіда відповідними переживаннями. Для позначення цього виду конфліктів у психологічній літературі
Міжособистісні конфлікти – це ситуації суперечностей, розбіжностей, зіткнень між людьми. Міжособистісні конфлікти також можна визначити як ситуацію протистояння учасників, яка сприймається та переживається ними (або щонайменше одним із них) як значуща психологічна проблема, що
Міжгруповою прийнято називати взаємодію як між власне групами людей, так і між окремими представниками цих груп. Також міжгрупова взаємодія – це будь-які ситуації, в яких учасники спільно взаємодіють у міжгруповому вимірі, сприймаючи один одного
Традиційна класифікація конфліктів не завжди включає внутрішньогрупові конфлікти. Це пов’язано з тим, що основою для виділення видів конфліктів є зазвичай його сторони. У виділенні внутрішньогрупових конфліктів ця основа порушується. Справді, хто є сторонами внутрішньогрупового
Традиційна класифікація конфліктів не завжди включає внутрішньогрупові конфлікти. Це пов’язано з тим, що основою для виділення видів конфліктів є зазвичай його сторони. У виділенні внутрішньогрупових конфліктів ця основа порушується. Справді, хто є сторонами внутрішньогрупового
1. Структура та функції конфлікту. 2. Динаміка конфлікту. 3. Об’єктивні чинники виникнення конфлікту. 4. Суб’єктивні чинники виникнення конфлікту. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 1999. – Гл. 4.
1. Структура та функції конфлікту. 2. Динаміка конфлікту. 3. Об’єктивні чинники виникнення конфлікту. 4. Суб’єктивні чинники виникнення конфлікту. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 1999. – Гл. 4.
1. Структура та функції конфлікту. 2. Динаміка конфлікту. 3. Об’єктивні чинники виникнення конфлікту. 4. Суб’єктивні чинники виникнення конфлікту. Література: 1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 1999. – Гл. 4.
Без цього компонента конфлікт не міг би існувати. Дії учасників конфлікту у сукупності становлять конфліктну взаємодію. Взаємоспрямованість та взаємозумовленість дій учасників конфлікту змушує говорити не лише про дії окремих людей у конфлікті, а й
Існує багато поглядів стосовно структурних компонентів, за допомогою яких можна описати конфлікт у динаміці. Динамічні характеристики конфлікту пов’язані з тим, які саме події відбуваються у конфлікті. До динамічних характеристик конфлікту належать стадії конфлікту та
Зазвичай супроводжується зіткненням сторін у формі демонстративної поведінки, висловлювань, а іноді й фізичних дій. Це зіткнення має гострий емоційний характер і відзначається високою мірою внутрішньої напруженості сторін конфлікту. Необ’єктивне або неповне вирішення конфлікту може