Психологічне консультування та корекція – Цимбалюк І. М. – Завдання психологічного консультування
Мета психологічного консультування
Як визначити мету психоконсультативної роботи психолога? Що варто вважати за особливе у її визначенні?
Безперечно, основна мета психологічного консультування – це надання психологічної допомоги, тобто розмова з психологом повинна допомогти людині у вирішенні її проблем і налагодженні міжособистісних стосунків з оточуючими.
Однак відповісти однозначно на питання, у чому саме і як ця психологічна допомога повинна надаватися, не так просто. У принципі, людині, що побувала на прийомі у фахівця, повинно стати краще, ніж було “до того”, і якщо вона дійсно відчує себе краще, – то це може бути критерієм того, що допомога була надана.
Але насправді все зовсім не так просто. Трапляється, що після консультації клієнтові здається, що його не зрозуміли і не оцінили, але проходить час, і та ж сама людина починає розуміти, що багато чого з того, що обговорювалося з консультантом, було зрозуміле останнім абсолютно вірно й у результаті допомогло йому переоцінити щось у самому собі. Так само і консультант, якщо зустрічі з клієнтом продовжуються, може раптом помітити: те, що в його інтерпретації спочатку не було почуте і прийняте пацієнтом, потім узяте ним на озброєння в різних ситуаціях при побудові стосунків з оточуючими.
З вищенаведеного випливає висновок про те, що не зважаючи на те, що задоволення запитів клієнта і вважається найважливішим показником ефективності психологічного консультування, багато, що визначається характером проблем клієнта._
Так, людина, яка переживає горе або втрату, може і повинна розраховувати на те, що після наданої консультації їй буде набагато легше, і консультант повинен намагатися полегшити її горе. В іншій же ситуації полегшення емоційного стану може не бути прямою метою консультанта: адже часом, навіть відчуваючи, що бесіда з психологом була, безсумнівно, корисною, клієнт може почати переживати свої проблеми набагато хворобливіше і гостріше, оскільки відчуття власної провини і відповідальності, що прийшло разом із розумінням того, що відбувається, аж ніяк не є легким або приємним.
Завдання психологічного консультування
Чи можливо для практичного психолога самостійне визначення завдань психологічного консультування, а чи не мають тут місце якісь об’єктивні алгоритми? Відповідь на це питання повертає нас до пригадування визначення мети психологічного консультування.
Як вже вище згадувалося, що основною метою психолога, який проводить консультацію, є допомога клієнтові в усвідомленні його проблеми та в пошуку шляхів і способів її якнайскорішого розв’язання.
Ця мета передбачає виконання таких завдань:
По-перше, психолог має уважно вислухати клієнта. Важливість цього аспекту діяльності консультанта підкреслюється в усіх відомих працях із психологічного консультування. Максимально терпляче, з використанням спеціальних прийомів вислуховування клієнта не лише близько знайомить психолога з ним та його проблемою, а й допомагає клієнтові краще усвідомити свою ситуацію, йому полегшення і, в результаті, великою мірою визначає ефективність консультативної роботи.
По-друге, в процесі консультування психолог працює над розширенням уявлень клієнта про себе, свою конкретну життєву ситуацію, про навколишню дійсність. Саме таким шляхом здійснюється корекційний вплив психолога на клієнта, внаслідок чого останній починає по-новому бачити й оцінювати свою ситуацію, формулює альтернативні варіанти поведінки в ній.
По-третє, психолог проводить консультацію, і при цьому має на увазі, що його клієнт – здорова людина, яка відповідає за себе і свої стосунки з оточуючими людьми. Але досягти того, щоб сам клієнт узяв на себе відповідальність за те, що з ним відбувається, – нелегке завдання, оскільки клієнти психологічної консультації, як правило, звинувачують у своїх життєвих труднощах когось іншого.
Ефективність психоконсультативної роботи практичного психолога-консультанта багато в чому залежить від того, як він вирішує найважливіші завдання, як вислуховує клієнта й розширює його уявлення про себе і власну ситуацію.
Дійсною проблемою багатьох людей, які звертаються за допомогою до психолога, є те, що вони практично не мають із ким поговорити відверто, розповісти усе, не криючись, що тривожить і турбує у складних життєвих ситуаціях.
Уже те, що консультант може їх уважно вислухати й зрозуміти, – надзвичайно важливо, і це саме по собі сприяє певним позитивним змінам. Крім того, спокійна і вдумлива розмова з фахівцем дає змогу довідатися й зрозуміти про себе і про оточуючих людей багато нового, що також є цінним, оскільки може слугувати “їжею” для міркувань про себе і людей, сприяє розширенню уявлень про людину і її оточення. Для клієнта, який звертається за допомогою до психолога, такий результат може виявитися важливим не лише з погляду підвищення його психологічної стабільності, але також послужити підставою для звернення до консультанта за подальшою допомогою до інших фахівців, якщо це є необхідним.
Конкретні завдання визначаються для будь-якого процесу психологічного консультування, що складає його специфіку.
Які ж у загальному вигляді завдання психологічної допомоги? У відповідях на подібні запитання слід звертатися до тлумачного словника та виписувати всі значення слова, яке шукається. Справді, тлумачні словники Грінченка, Даля або Ожогова, не кажучи вже про словник давньогрецької мови, в якому серед значень слова “терапейа” визначення “лікування” знаходиться лише на шостому місці після таких понять як “служіння”, “турбота”, “опікування”, – чудовий засіб для уточнення етимології та значення слова. Але, як відомо, поняттєве значення відрізняється від словесного. Тому в нашій орієнтовній відповіді на поставлене запитання ми будемо виходити не зі словникових, а з практичних значень, що складають обсяг та зміст поняття “психологічна допомога”.
Почнемо з того, що ці завдання, з багатьох причин, в принципі не зводяться до якогось одного поняттєвого ряду.
Насамперед, із причини різного трактування психологічної допомоги в тій чи іншій психотехнічній концепції (парадигмі). Далі – із причин різних, залежно від концепцій, трактувань самих понять “людина” та “особистість” у їх філософських, загальнонаукових та власне психологічних аспектах. Нарешті – тому, що різноманіття проблематики, із якою доводиться мати справу психологові-консультанту, просто не дозволяє узагальнити, скажімо, завдання психологічної допомоги підліткові (у його конкретній життєвій ситуації), подружній парі у перед розлучному стані або керівникові підприємства під час вирішення соціально-психологічного конфлікту.
Тому ми вважаємо за доцільне у попередньому, орієнтовному визначенні завдань психологічного допомагання вирізнити кілька предметних перспектив, домінант, які створюють ефект панорамного бачення такого складного психосоціального простору, яким є консультативна практика.
Першою з таких предметних перспектив, на наш погляд, безсумнівно є особистість. У конкретній соціальній, подієвій, міжособовій або онтогенетичній ситуації людина, що звернулася по допомогу, заздалегідь не лише припускає, а й певною мірою приписує психологові-консультанту або іншому спеціалістові в даній професійній позиції, врахування всього спектру особистісної проблематики, одне чи декілька завдань якої доведеться йому допомогти вирішувати. Це можуть бути завдання: самовизначення (ідентичності), вибору (прийняття рішення), самоусвідомлення (особистісної рефлексії”); подолання критичної (кризової”) ситуації та ін.; завдання, що стосуються розвитку суб’єктності, розвитку функціональних та екзистенційних (інструментальних та “самісних”) початків особистісного “Я”. Чи не найсуттєвішим моментом тут є те, що цілі та завдання може визначати сам клієнт.
Наступною безсумнівною домінантою є безпосередньо сам процес надання психологічної допомоги, де самостійними завданнями, що забезпечують допомоговий потенціал процесу, виступають: установлення стосунків довіри та прийняття; забезпечення належної динаміки робочих стосунків, що веде до усвідомлення та можливого розв’язання психологічних проблем клієнта; опрацювання або, навпаки, – зняття психологічних захистів; визначення й використання ступеня впливу на клієнта (від мінімального, що обмежується простою емпатією, до максимального, як у конфронтації або в техніці НЛП). Самостійними завданнями тут є визначення форм і технік ведення початкового інтерв’ю, термінів спільної роботи та методів завершення психологічної допомоги.
Третя група завдань стосується психологічної допомоги суспільству: колективу підприємства, школи, общини та ін. Основні й можливі завдання тут: адекватне орієнтування в ситуації, ідентифікація та локалізація (при необхідності) конфлікту: зняття соціально-психологічного напруження, допомога в ціннісно-смисловій переорієнтації групи: підвищення (при необхідності) згуртованості та допомога у визначенні лідера.
Найважливіші завдання, що постають перед професіоналом, – це завдання, стосовні вже не безпосередньо процесу психологічної допомоги, а, власне кажучи, такі, що стосуються його (професіонала) власного особистого розвитку та благополуччя, професійної майстерності. Немає, мабуть, необхідності наголошувати, що недостатнє опрацювання особистісних проблем (фрустрованих або нереалістичних потреб, фантазій, страхів, конфліктів, захистів, ціннісних смислів, самооцінок, мотивів та ін.) і недостатня професійна (технічна й теоретична) підготовка легко можуть замість психологічної допомоги травмувати як клієнта, так і консультанта, додавши до нерозв’язаних проблем психогенні розлади.
Поступове й цілеспрямоване обговорення з клієнтом проблеми вини та відповідальності і має підвести його до висновку, що він сам відповідає за ситуацію, яка склалася, і спонукати до змін у своїх ставленнях і поведінці, результатом яких може бути і зміна самої ситуації. Унаслідок консультування клієнт має не лише краще зрозуміти свою проблему і уявити шляхи її розв’язання, а й повірити у себе і бути готовим до реалізації знайдених способів подолання своїх труднощів. Але про це йтиметься докладніше у подальшому викладі.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Сформулюйте власні міркування щодо визначення поняття “психологічна допомога”.
2. Яка мета і завдання психологічного консультування як виду психологічної допомоги?
3. Які соціальні, філософські та наукові події призвели до виникнення психологічної допомоги як інституту й професії?
4. Які, в загальному вигляді, завдання надання психологічної допомоги у психоконсультуванні?
5. Схарактеризуйте особливості завдань психологічного консультування.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)