Психологічне консультування та корекція – Цимбалюк І. М. – Принципи психологічного консультування
У багатьох професіях існують свої принципи й вимоги, реалізація яких є обов’язковою для фахівців. А чи є такі принципи у роботі психологів-консультантів?
Так, у ряді країн світу існують етичні кодекси психолога, що визначають діяльність професіонала (Ethical Principles of Psychologists, 1981). Для тих же, хто безпосередньо працює з людьми у сфері психологічного впливу, ці норми ще жорсткіші й суворіші, ще більше вимог і обмежень накладають вони на психолога-практика, (Speciality Guidelines for the Delivery of Services by Counseling Psychologists, 1981).
Зовсім не завжди існують однозначні і прості відповіді на етичні й моральні проблеми, що виникають у психологічній практиці. Про етичні принципи психологічного консультування й психотерапії написані цілі томи, у яких докладно обговорюються складні ситуації, у тому числі, як варто поводитися консультантові, якщо в ході прийому він довідається, що його клієнт замишляє якийсь асоціальний учинок, якщо він бачить сліди побоїв і насильства на тілі дитини, або якщо батьки хочуть довідатися щось про свою потайливу дитину-підлітка і т. д. Недотримання професійних принципів і вимог у деяких країнах (наприклад, у США) може призвести до того, що психолог позбавляється диплома, права на практику і т. д.
Звичайно ж у нашій країні очікувати, що за недотримання професійних принципів і вимог консультанта буде покарано, поки що не доводиться: для цього немає необхідних умов, таких, як організоване професійне співтовариство, юридично узаконені ліцензії й дозволи на практику, уніфікована система підготовки і т. д. Але варто пам’ятати, що існують певні принципи поведінки психолога-консультанта і що дотримання їх не лише забезпечує етичність професійної діяльності, але і є запорукою успішності психологічного впливу. Зупинимося докладніше на деяких етичних вимогах, розгляд яких, на наш погляд, є особливо важливим (Бодальов А. А., Столін В. У., 1987; Столин В. В., 1982).
Доцільно висвітлити також загальні принципи психологічної допомоги, які поширюються й на сферу консультування і які є необхідною умовою успішності цієї діяльності. Розглянемо докладніше найважливіші з них.
Принцип добровільності означає, що зазвичай клієнт сам звертається до психолога, оскільки суб’єктивно відчуває труднощі у своєму житті, сам хоче допомоги і шукає її, тобто він мотивований до прийняття психологічної допомоги.
Принцип доброзичливого і безоцінкового ставлення до клієнта означає виявлення теплоти й поваги, уміння прийняти клієнта таким, яким він є, не оцінюючи і не засуджуючи його норми і цінності, стиль життя, поведінку.
Повага до клієнта та його проблеми виявляється і в реалізації іншого принципу психологічної допомоги – забезпечення конфіденційності зустрічі. Цей принцип означає, що психолог зберігає у таємниці все, що стосується клієнта, його особистих проблем і життєвих обставин (за винятком випадків, коли йдеться про загрозу для життя і здоров’я клієнта чи інших людей, про що психолог має повідомити відповідні установи і про що клієнт попереджається на початку роботи).
Принцип професійної вмотивованості консультанта означає, що він захищає інтереси клієнта, а не інших осіб чи організацій, не бере бік жодного з учасників конфлікту, уникає упередженого ставлення.
Ще одним важливим принципом є відмова психолога від порад і рецептів, оскільки він не може брати на себе відповідальність за життя іншої людини; його завданням, як уже зазначалося, є посилення відповідальності клієнта за те, що з ним відбувається, спонукання його до активності в аналізі проблеми, у пошуку виходу з кризи. ‘
(1 votes, average: 5,00 out of 5)