Психологічне консультування та корекція – Цимбалюк І. М. – ПЕРЕДМОВА
Ідея укладання цього навчального посібника, що на засадах інтеграції базових цінностей світового досвіду психологічної науки описує основні стратегії, техніки й прийоми психологічної консультативної роботи з різними типами клієнтів виникла із переконання автора-укладача у необхідності такого видання в Україні як при підготовці психологів-консультантів у системі вищої освіти так і у вирішенні їх майбутніх професійних практичних потреб. Слід зазначити, що в україномовному арсеналі книговидань поки що подібних аналогів не існує, що значно ускладнює розвиток психоконсультування як вагомої складової успішної життєдіяльності нашого суспільства.
У навчальному посібнику відповідно до існуючих у нашій державі науково-методичних вимог до такого виду видань, програм вищої школи, на засадах кредитно-модульного підходу до організації навчального процесу, стисло викладено основний зміст дисципліни “Основи психологічного консультування”, що вивчається в університетах. При цьому автор-укладач спирався в основному на власний багаторічний досвід як психолога-практика, так і викладача психології у вищій школі, а також на попередні базові видання вітчизняних і зарубіжних авторів.
Особливо цінними стали книги, навчальні посібники і монографії Альошиної Ю. Є., Кочунаса Р., Бодальова А. А., Столина В. В., 1989; Петровської Л. А., Немова А. І. та ін, докладний перелік яких наведено у списках використаної літератури, поданих у кінці кожного розділу. Відповідно до існуючих вимог усі цитовані тексти та ідеї використаних при укладанні цього видання джерел, супроводжуються по тексту посиланнями на прізвища, ініціали їх авторів, рік видання.
Пропонований увазі читачів посібник є спробою творчої компіляції вітчизняних та іншомовних видань, узагальнення власного досвіду теорії й практики психоконсультування і відповісти на ключові питання, що турбують насамперед молодих психологів-практиків при проведенні психоконсультаційного прийому клієнтів.
Книга складається з декількох частин, перша з яких присвячена проблемам організації й проведення консультативного прийому. У ній аналізується процес бесіди, докладно розбираються спеціальні техніки і прийоми її проведення. Друга частина книги є спробою аналізу найбільш типових випадків звернень людей за допомогою до психолога-консультанта і загальних стратегій прийому з різними типами клієнтів.
У процесі підготовки посібника враховувалися нові навчальні програми для підготовки психологів за кредитно-модульною системою навчання у вищій школі, а також такий основний принцип: сприяти свідомому творчому засвоєнню теоретичних засад сучасної психології й формуванню стійкого інтересу до психологічних знань, вміння їх застосовувати у повсякденній практичній діяльності.
Звичайно, професійним психоконсультуванням має право займатися лише фахівець із вищою психологічною освітою. Диплом психолога, необхідний для цього виду діяльності не просто тому, що неспеціалісти багато чого не знають і не розуміють. А для того, що за роки навчання на психологічному факультеті у студентів формується власний особливий світогляд. У ньому під кутом зору психологічного консультування важливо те, що основою цієї справи, обов’язково мають бути уявлення про складність, суперечливість природи психіки й поведінки людини і про відсутність якихось повсякденних норм і догм, у межах яких клієнт може бути однозначно оцінений. Подібні погляди в психолога-професіонала означають не лише певне ставлення до людей узагалі, а, отже, і до клієнтів, але й уміння використовувати ці погляди, спираючись на дані психологічних досліджень, на роботи класиків практичної й наукової психології.
Зміст цієї книги може дати читачеві лише схему, загальний орієнтир для консультативної роботи. Професійно використовувати все те, про що тут ідеться, на наше глибоке переконання, можуть лише люди які володіють повноцінними знаннями в галузі психології особистості.
Надіємося, що для студентів і молодих психологів-консультантів вона напевне стане настільною, та й досвідченим психологам-практикам не раз допоможе в організації й проведенні консультування.
Аналізовані в посібнику типи прийомів психоконсультування та корекції орієнтовані на роботу з дорослими людьми, із їхніми проблемами й скаргами. Робота з дітьми виходить за межі пропонованого посібника.
Слід коротко зупинитися на особливостях використання деяких слів у даному посібнику. Так, слова “клієнт” і “консультант” є в українській мові іменниками чоловічого роду і більш правильно було б усякий раз, уживаючи їх, писати “клієнт/-ка/”, “консультант”, він/вона і відповідно вживати і дієслова, що до них належать, наприклад, “клієнт/ка/ зробивша/, сказав/-а/”. Однак, оскільки це значною мірою ускладнило б сприйняття й розуміння тексту, то ці терміни будуть використовуватися винятково в чоловічому роді, при цьому розуміється людина взагалі. У тексті також, поряд із словом “консультант”, для позначення професіонала, який здійснює психологічний вплив, використовується слово “психолог”, у даній роботі вони вживаються як синоніми, точно так само, як і слова “прийом”, “бесіда”, “процес консультування” також уживаються як синоніми.
У посібнику пропонується варіант вивчення цього курсу у процесі підготовки практичних психологів у вищій школі за мо-дульно-рейтинговою технологією викладання.
Ефективність пропонованої технології навчання перевірена й підтверджена автором та колективом очолюваної ним кафедри експериментально.
Модульне навчання – процес засвоєння навчальних модулів в умовах повного дидактичного циклу, який включає мету і завдання, мотивацію на якісне засвоєння, зміст (навчальний модуль), методи й форми прямої, опосередкованої та самостійної навчально-пізнавальної діяльності, корекцію, самооцінку й оцінку результатів засвоєння знань, умінь та навичок, що входять до його структури. За таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів повноцінної самостійної роботи студентів під керівництвом викладача.
Організаційний компонент пропонованої у посібнику технології засвоєння змісту навчальних модулів являє собою сукупність різноманітних форм і методів організації навчального процесу: лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять. Лекційні заняття проводяться з курсовим потоком студентів, семінарські та практичні – в академічних групах, лабораторні – в (малих) групах у спеціально створених або природних умовах.
Контрольно-оцінний компонент модульної технології навчання реалізується безпосередньо на групових заняттях або при оцінюванні самостійної роботи студентів у формі співбесіди, спеціальних колоквіумів, заліків чи іспитів, перевірки контрольних завдань із наступним обговоренням результатів на групових заняттях.
На групових заняттях використовуються різноманітні методи організації навчальної діяльності студентів: рольові ігри, дискусії, захисти проектів тощо. Для студента важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування.
У посібнику наведені різноманітні форми самостійної навчальної роботи, що сприятимуть самоосвіті студентів, формуванню психологічних умінь і навичок, необхідних для практичної роботи. Форми самостійного вивчення курсу можуть бути різноманітними: анотування й конспектування літератури, підготовка есе, реферату чи доповіді, виконання практичних завдань.
Анотування літератури – це перелік основних питань, що розглядаються автором тієї чи іншої праці. Конспектування літератури означає короткий виклад статті, книги, промови і т. д. Важливим тут є змогу звернення до конспекту з метою поглибленого або нового осмислення законспектованого чи анотованого матеріалу. Для цього конспект (анотація) має бути коротким, чітким і точним.
У процесі роботи над підготовкою студент має змогу викласти власні думки, погляди, пропозиції, навести аргументи і приклади, висловити міркування й судження щодо проблем педагогічної психології.
Підготовка реферату або доповіді може бути двох видів:
А) критична рецензія на ту чи іншу роботу;
Б) аналітичний огляд досліджень за певною темою.
Зазначені види роботи складають аналіз літератури за обраною проблемою, на основі якої формулюються завдання доповіді чи реферату. Структура реферату (доповіді) визначається його видом. Так, наприклад, критична рецензія може складатися з таких частин:
А) з обгрунтування актуальності роботи, що рецензується;
Б) короткого викладу теоретичної позиції її автора;
В) критичного аналізу позиції й доведення гіпотези автора;
Г) особливості викладу;
Д) висновків, які можна зробити на основі здійсненого аналізу. Аналітичний огляд за певною проблемою може бути побудований або у вигляді викладу історії вивчення проблеми (що нового внесено тими чи іншими дослідниками), або у вигляді аналізу сучасного стану проблеми (при цьому роботи групуються за ознакою спільності). Ці дві форми огляду є одночасно й етапами роботи з літературними джерелами.
Найважливішими положеннями модульно-рейтингової технології, що забезпечують відносно цілісне розуміння її призначення та принципових моментів функціонування, є такі:
O зміни в організаційних засадах педагогічного процесу у вищій школі, що забезпечують його демократизацію, створюють умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надаючи навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, індивідуалізації;
O обсяг модуля – це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить, передусім, одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів.
O засвоєння модуля розпочинається оглядово-настановчою лекцією. Наступний етап – індивідуальна самостійна навчальна робота, консультації. Потім проводиться кілька тьюторських занять за опрацьованими джерелами;
O організаційно кожне тьюторське заняття включає в себе три-чотири види навчальної роботи, серед яких два є постійними (невелика письмова робота та дискусія за змістом опрацьованих джерел), інші – змінними (аналіз ситуацій, розв’язання психологічних задач, проведення психологічного дослідження, тренінгів тощо);
O студент може достроково вивчити й скласти “звіт” із матеріалу, що входить до того чи іншого модуля. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо під час співбесіди з викладачем він продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх (письмово та усно);
O для студентів, які засвоїли матеріал і прозвітувались за змістом усіх чотирьох модулів до закінчення семестру, екзамен із даного предмета відміняється;
O у разі, коли студент не зміг із тих чи інших причин вчасно скласти звіт за змістом чергового модуля, він має змогу зробити це за домовленістю з викладачем під час консультації;
O при організації індивідуальної навчальної діяльності лишається актуальним питання про стимулювання систематичної самостійної роботи студентів із першоджерелами; виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю залікових одиниць, облік яких ведуть як викладач, так і сам студент (табл. 1). Оскільки наперед відомо, яку кількість їх треба набрати для того, щоб отримати оцінку “5”, “4” або “З”, кожен студент має змогу упродовж усього періоду вивчення предмета контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування у засвоєнні курсу шляхом цілеспрямованого планування та розподілу своїх зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам. Остаточна оцінка успішності вивчення предмета визначається підсумовуванням залікових одиниць, які були отримані студентом за виконання усієї сукупності навчальних занять;
O з метою стимулювання навчальної активності студентів за підсумками кожного навчального року з урахуванням загальної суми набраних залікових одиниць визначається десятка найкращих студентів із предмета (табл. 1).
Таблиця 1. Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів (тьюторське заняття)
№ з/п | Вид роботи | Максимальна оцінна, з. о. * |
1 | Усна відповідь на одне запитання | 4 |
2 | Письмова відповідь на одне запитання | 3 |
3 | Активність, обгрунтованість відповідей під час дискусії | 15 |
4 | Реферат | 45 |
5 | Розв’язання психологічної задачі | 10 |
6 | Проведення психологічного дослідження | 9 |
7 | Вправа, тренінг | 20 |
8 | Психологічне обгрунтування одного прийому активізації психічних процесів | 3 |
9 | Тестові завдання | 3 |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)