Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Група N одиночних суміжних джерел різної висоти

Related posts:

1. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.6. Група N одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
2. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Багатоствольна труба Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
3. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Холодна газоповітряна суміш Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
4. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Джерела з прямокутним устям Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
5. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Викиди з одиночного аераційного ліхтаря Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
6. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Одиночне джерело, з якого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
7. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.4. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки При розробленні заходів скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу не рекомендується передбачати викиди цих речовин через велику кількість низьких труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів тощо. Необхідно спрямувати ці викиди в якомога меншу кількість труб, висота яких // як мінімум у 2,5 раза повинна перевищувати висоту прилеглих до них будівель у радіусі 4-5 Н. Значення […]...
8. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.3. Розрахунки характеристик приземного поля концентрацій від викидів нагрітої або холодної газоповітряної суміші з одиночних джерел з прямокутним устям Значення тимчасово погоджених викидів (ТПВ) при розробці технології, при виборі газоочисних пристроїв та з охорони атмосферного повітря вибирається таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з врахуванням конкретного викиду та несприятливих погодних умов. 3.7.6.1. Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим устям Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин […]...
9. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Визначення ГДВ та ТПВ для окремого джерела Значення тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) при розробленні технології, виборі газоочисних споруд та охороні атмосферного повітря вибирають таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з урахуванням конкретного викиду та несприятливих погод них умов. Величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин з одинарного (точкового) джерела з круглим устям для викиду нагрітої газоповітряної суміші за несприятливих метеорологічних […]...
10. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.5.7. Багатоствольна труба Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
11. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
12. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
13. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
14. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу Значення тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) при розробленні технології, виборі газоочисних споруд та охороні атмосферного повітря вибирають таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з урахуванням конкретного викиду та несприятливих погод них умов. Величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин з одинарного (точкового) джерела з круглим устям для викиду нагрітої газоповітряної суміші за несприятливих метеорологічних […]...
15. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
16. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.3. Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення Значення тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) при розробленні технології, виборі газоочисних споруд та охороні атмосферного повітря вибирають таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з урахуванням конкретного викиду та несприятливих погод них умов. Величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин з одинарного (точкового) джерела з круглим устям для викиду нагрітої газоповітряної суміші за несприятливих метеорологічних […]...
17. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел 3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором або групи таких близько розташованих одиночних джерел у випадках, коли фонова концентрація суміші, що розглядається, – Сф – встановлена як незалежна від швидкості та напрямку вітру і постійна на території району, що розглядається, визначається […]...
18. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Нагріті газоповітряні суміші Нагріті газоповітряні суміші Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с, для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором або групи таких джерел, розташованих близько один від одного, можна визначити за формулою Де-А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери й визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок, с2/а х °С; Р – безрозмірний […]...
19. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.2. Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення Нагріті газоповітряні суміші Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с, для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором або групи таких джерел, розташованих близько один від одного, можна визначити за формулою Де-А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери й визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок, с2/а х °С; Р – безрозмірний […]...
20. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.9.2. Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище Ця плата є формою компенсації збитку, що завдається навколишньому природному середовищу. Нормативи плати встановлюються місцевою владою, виходячи зі специфіки місцевих умов, складу та властивостей забруднювальних речовин. Плата за викиди шкідливих речовин у встановлених межах розглядається як плата за використання природного ресурсу (здатності природного середовища до нейтралізації шкідливих речовин). Нормативи плати за викиди забруднювальних речовин у […]...
21. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.5. Розрахунок річних валових викидів шкідливих речовин в атмосферу При розробленні заходів скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу не рекомендується передбачати викиди цих речовин через велику кількість низьких труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів тощо. Необхідно спрямувати ці викиди в якомога меншу кількість труб, висота яких // як мінімум у 2,5 раза повинна перевищувати висоту прилеглих до них будівель у радіусі 4-5 Н. Значення […]...
22. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Зварювальні цехи У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв’язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9]. При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил. Зварювальні цехи Кількість шкідливих речовин у повітрі […]...
23. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Фарбувальні цехи У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв’язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9]. При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил. Зварювальні цехи Кількість шкідливих речовин у повітрі […]...
24. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Цехи з виробництва неметалевих матеріалів У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв’язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9]. При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил. Зварювальні цехи Кількість шкідливих речовин у повітрі […]...
25. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші Для N близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші максимальні приземні концентрації С м, що відповідають ТПВ, розраховуються за тими ж рівняннями, що й для одиночних джерел. При цьому у згаданих виразах V 1 заміняється на де – сумарний Об’єм газоповітряної суміші, що видаляється з N джерел, […]...
26. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 4.14. Санітарно-захисні зони Концентрацію шкідливих речовин в атмосфері на промислових підприємствах, крім відомих способів, можна знизити також завдяки розсіюванню шкідливих речовин (летких компонентів лакофарбових матеріалів, синтетичних смол, виробничого пилу та ін.). Ефективність розсіювання шкідливих речовин в атмосфері залежить від багатьох чинників, зокрема, від стану атмосфери, характеру місцевості, хімічних особливостей викидів і висоти викиду. Встановлено [1, с. 20], що […]...
27. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 4.13. Розсіювання промислових викидів в атмосфері Концентрацію шкідливих речовин в атмосфері на промислових підприємствах, крім відомих способів, можна знизити також завдяки розсіюванню шкідливих речовин (летких компонентів лакофарбових матеріалів, синтетичних смол, виробничого пилу та ін.). Ефективність розсіювання шкідливих речовин в атмосфері залежить від багатьох чинників, зокрема, від стану атмосфери, характеру місцевості, хімічних особливостей викидів і висоти викиду. Встановлено [1, с. 20], що […]...
28. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.7. Оцінка забруднення грунтів шкідливими речовинами Для розроблення ефективних заходів і засобів захисту довкілля від шкідливих викидів необхідно перш за все знати ступінь його забруднення, тобто категорію екологічної безпеки підприємства, цеху, виробничої дільниці. Для визначення категорії екологічної безпеки підприємства використовують дані про викиди забруднювальних речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. При цьому у формі повинні розшифровуватись терміни “вуглеводні” та […]...
29. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.6. Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства Для розроблення ефективних заходів і засобів захисту довкілля від шкідливих викидів необхідно перш за все знати ступінь його забруднення, тобто категорію екологічної безпеки підприємства, цеху, виробничої дільниці. Для визначення категорії екологічної безпеки підприємства використовують дані про викиди забруднювальних речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. При цьому у формі повинні розшифровуватись терміни “вуглеводні” та […]...
30. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Розрахунок адсорбційної установки Вихідними даними для розрахунку адсорбційної установки є об’ємна витрата очищуваного повітря (газу), м3/с; концентрація вилученої домішки (мг/м3), тиск відвідних газів (Па). Розрахунок адсорбційної установки полягає у визначенні потрібної маси адсорбента, конструктивних розмірів, гідравлічного опору адсорбента та часу його захисної дії. На першому етапі розрахунку та проектування адсорбера вибирають робочу температуру та тип сорбента. Для збільшення […]...
31. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.9. Оцінювання екологічних збитків 8.9.1. Види збитків і методи їх визначення На охорону навколишнього природного середовища в Україні щорічно витрачають великі кошти. Однак цього недостатньо, щоб повністю відшкодувати збитки, які завдаються природному середовищу внаслідок його забруднення. Вплив забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя тощо оцінюють величиною екологічного збитку. Екологічний збиток – фактичні або можливі екологічні та соціальні […]...
32. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.9.1. Види збитків і методи їх визначення 8.9.1. Види збитків і методи їх визначення На охорону навколишнього природного середовища в Україні щорічно витрачають великі кошти. Однак цього недостатньо, щоб повністю відшкодувати збитки, які завдаються природному середовищу внаслідок його забруднення. Вплив забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя тощо оцінюють величиною екологічного збитку. Екологічний збиток – фактичні або можливі екологічні та соціальні […]...
33. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.1. Визначення ступеня забрудненості атмосфери Важливими елементами моніторингу е визначення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин і домішок у повітрі, воді, грунті та продуктах харчування. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища повітря, води або грунту, яка практично не впливає на стан здоров’я людини. ГДК встановлюється компетентними установами, організаціями, комісіями як норма. […]...
34. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 6.1. Перероблення та знешкодження твердих відходів 6.1. Перероблення та знешкодження твердих відходів 6.1.1. Джерела утворення твердих відходів та їх класифікація В Україні зараз налічується близько 20 млрд т виробничих відходів. їх переробка та утилізація є однією з актуальних проблем захисту природного середовища від шкідливих речовин. При виборі методів перероблення та знешкодження відходів важливо визначити, який вид відходів переважає на тому чи […]...
35. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4. Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу Важливими елементами моніторингу е визначення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин і домішок у повітрі, воді, грунті та продуктах харчування. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища повітря, води або грунту, яка практично не впливає на стан здоров’я людини. ГДК встановлюється компетентними установами, організаціями, комісіями як норма. […]...
36. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 6.1.1. Джерела утворення твердих відходів та їх класифікація 6.1. Перероблення та знешкодження твердих відходів 6.1.1. Джерела утворення твердих відходів та їх класифікація В Україні зараз налічується близько 20 млрд т виробничих відходів. їх переробка та утилізація є однією з актуальних проблем захисту природного середовища від шкідливих речовин. При виборі методів перероблення та знешкодження відходів важливо визначити, який вид відходів переважає на тому чи […]...
37. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 2.1.5. Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами Технологічні процеси на підприємствах деревообробної промисловості пов’язані з виділенням в атмосферу шкідливих речовин: пилу, пари розчинників і розріджувачів, формальдегіду, окису вуглецю, оксидів азоту, аміаку, деревних відходів та ін. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на деревообробних підприємствах є опоряджувальні, клеїльно-личкувальні, фанерні та сушильні цехи, а також цехи механічного оброблення деревини з виробництва деревостружкових плит (ДСП), деревоволокнистих […]...
38. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.8. Екологічна експертиза промислових об’єктів 8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи Згідно з вимогами державних стандартів з охорони навколишнього природного середовища екологічній експертизі підлягають усі промислові підприємства, технологічні процеси та обладнання, транспорті засоби, машини, механізми, пристрої, проекти стандартів, технічних систем і продукції. Екологічною експертизою вважають оцінювання впливу об’єкта на природне середовище. Основною метою екологічної експертизи є попередження можливого шкідливого […]...
39. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи 8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи Згідно з вимогами державних стандартів з охорони навколишнього природного середовища екологічній експертизі підлягають усі промислові підприємства, технологічні процеси та обладнання, транспорті засоби, машини, механізми, пристрої, проекти стандартів, технічних систем і продукції. Екологічною експертизою вважають оцінювання впливу об’єкта на природне середовище. Основною метою екологічної експертизи є попередження можливого шкідливого […]...
40. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.5. Нормування шкідливих викидів у стічні води Відомо, що якість води залежить від кількості в ній шкідливих домішок. Санітарними правилами встановлені нормативи якості води у водоймищах двох категорій водокористування: – водоймища питного та культурно-побутового призначення; – водоймища рибогосподарського призначення. Нормування якості води для першої категорії водоймищ здійснюється в радіусі 1 км від пункту водокористування, а для другої категорії – в місці спуску […]...