Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Багатоствольна труба

Related posts:

1. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.5.7. Багатоствольна труба Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
2. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Джерела з прямокутним устям Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
3. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Холодна газоповітряна суміш Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
4. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Викиди з одиночного аераційного ліхтаря Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
5. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Група N одиночних суміжних джерел різної висоти Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
6. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Одиночне джерело, з якого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (8.13)- (8.15) залежно від значення параметра Уж% м/с, що розраховується за формулою Якщо різниця […]...
7. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Визначення ГДВ та ТПВ для окремого джерела Значення тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) при розробленні технології, виборі газоочисних споруд та охороні атмосферного повітря вибирають таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з урахуванням конкретного викиду та несприятливих погод них умов. Величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин з одинарного (точкового) джерела з круглим устям для викиду нагрітої газоповітряної суміші за несприятливих метеорологічних […]...
8. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
9. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
10. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
11. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.6. Група N одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
12. Екологія – Джигирей B. C. – 3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією Величина ГДВ для холодної газоповітряної суміші за умов, однакових з розглянутими вище, визначається за формулою Залежність значень коефіцієнта А від розташування джерела на території країни така ж, як і у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт п визначається за виразами (3.69)-(3.71) в залежності від значення параметра V, м/с, що розраховується за рівнянням Примітка. Якщо різниця температур […]...
13. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу Значення тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) при розробленні технології, виборі газоочисних споруд та охороні атмосферного повітря вибирають таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з урахуванням конкретного викиду та несприятливих погод них умов. Величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин з одинарного (точкового) джерела з круглим устям для викиду нагрітої газоповітряної суміші за несприятливих метеорологічних […]...
14. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.3. Визначення тимчасово узгоджених викидів шкідливих речовин та їхньої концентрації в атмосфері за умов одиночного джерела забруднення Значення тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) при розробленні технології, виборі газоочисних споруд та охороні атмосферного повітря вибирають таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним з урахуванням конкретного викиду та несприятливих погод них умов. Величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин з одинарного (точкового) джерела з круглим устям для викиду нагрітої газоповітряної суміші за несприятливих метеорологічних […]...
15. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Нагріті газоповітряні суміші Нагріті газоповітряні суміші Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с, для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором або групи таких джерел, розташованих близько один від одного, можна визначити за формулою Де-А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери й визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок, с2/а х °С; Р – безрозмірний […]...
16. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.2. Розрахунок граничнодопустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу від одиночного джерела забруднення Нагріті газоповітряні суміші Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с, для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором або групи таких джерел, розташованих близько один від одного, можна визначити за формулою Де-А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери й визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок, с2/а х °С; Р – безрозмірний […]...
17. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.9.2. Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище Ця плата є формою компенсації збитку, що завдається навколишньому природному середовищу. Нормативи плати встановлюються місцевою владою, виходячи зі специфіки місцевих умов, складу та властивостей забруднювальних речовин. Плата за викиди шкідливих речовин у встановлених межах розглядається як плата за використання природного ресурсу (здатності природного середовища до нейтралізації шкідливих речовин). Нормативи плати за викиди забруднювальних речовин у […]...
18. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.5. Розрахунок річних валових викидів шкідливих речовин в атмосферу При розробленні заходів скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу не рекомендується передбачати викиди цих речовин через велику кількість низьких труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів тощо. Необхідно спрямувати ці викиди в якомога меншу кількість труб, висота яких // як мінімум у 2,5 раза повинна перевищувати висоту прилеглих до них будівель у радіусі 4-5 Н. Значення […]...
19. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Зварювальні цехи У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв’язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9]. При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил. Зварювальні цехи Кількість шкідливих речовин у повітрі […]...
20. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Фарбувальні цехи У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв’язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9]. При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил. Зварювальні цехи Кількість шкідливих речовин у повітрі […]...
21. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Цехи з виробництва неметалевих матеріалів У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв’язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9]. При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил. Зварювальні цехи Кількість шкідливих речовин у повітрі […]...
22. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.4. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної установки При розробленні заходів скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу не рекомендується передбачати викиди цих речовин через велику кількість низьких труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів тощо. Необхідно спрямувати ці викиди в якомога меншу кількість труб, висота яких // як мінімум у 2,5 раза повинна перевищувати висоту прилеглих до них будівель у радіусі 4-5 Н. Значення […]...
23. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 4.14. Санітарно-захисні зони Концентрацію шкідливих речовин в атмосфері на промислових підприємствах, крім відомих способів, можна знизити також завдяки розсіюванню шкідливих речовин (летких компонентів лакофарбових матеріалів, синтетичних смол, виробничого пилу та ін.). Ефективність розсіювання шкідливих речовин в атмосфері залежить від багатьох чинників, зокрема, від стану атмосфери, характеру місцевості, хімічних особливостей викидів і висоти викиду. Встановлено [1, с. 20], що […]...
24. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 4.13. Розсіювання промислових викидів в атмосфері Концентрацію шкідливих речовин в атмосфері на промислових підприємствах, крім відомих способів, можна знизити також завдяки розсіюванню шкідливих речовин (летких компонентів лакофарбових матеріалів, синтетичних смол, виробничого пилу та ін.). Ефективність розсіювання шкідливих речовин в атмосфері залежить від багатьох чинників, зокрема, від стану атмосфери, характеру місцевості, хімічних особливостей викидів і висоти викиду. Встановлено [1, с. 20], що […]...
25. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.7. Оцінка забруднення грунтів шкідливими речовинами Для розроблення ефективних заходів і засобів захисту довкілля від шкідливих викидів необхідно перш за все знати ступінь його забруднення, тобто категорію екологічної безпеки підприємства, цеху, виробничої дільниці. Для визначення категорії екологічної безпеки підприємства використовують дані про викиди забруднювальних речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. При цьому у формі повинні розшифровуватись терміни “вуглеводні” та […]...
26. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.6. Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства Для розроблення ефективних заходів і засобів захисту довкілля від шкідливих викидів необхідно перш за все знати ступінь його забруднення, тобто категорію екологічної безпеки підприємства, цеху, виробничої дільниці. Для визначення категорії екологічної безпеки підприємства використовують дані про викиди забруднювальних речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. При цьому у формі повинні розшифровуватись терміни “вуглеводні” та […]...
27. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – Розрахунок адсорбційної установки Вихідними даними для розрахунку адсорбційної установки є об’ємна витрата очищуваного повітря (газу), м3/с; концентрація вилученої домішки (мг/м3), тиск відвідних газів (Па). Розрахунок адсорбційної установки полягає у визначенні потрібної маси адсорбента, конструктивних розмірів, гідравлічного опору адсорбента та часу його захисної дії. На першому етапі розрахунку та проектування адсорбера вибирають робочу температуру та тип сорбента. Для збільшення […]...
28. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.9. Оцінювання екологічних збитків 8.9.1. Види збитків і методи їх визначення На охорону навколишнього природного середовища в Україні щорічно витрачають великі кошти. Однак цього недостатньо, щоб повністю відшкодувати збитки, які завдаються природному середовищу внаслідок його забруднення. Вплив забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя тощо оцінюють величиною екологічного збитку. Екологічний збиток – фактичні або можливі екологічні та соціальні […]...
29. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.9.1. Види збитків і методи їх визначення 8.9.1. Види збитків і методи їх визначення На охорону навколишнього природного середовища в Україні щорічно витрачають великі кошти. Однак цього недостатньо, щоб повністю відшкодувати збитки, які завдаються природному середовищу внаслідок його забруднення. Вплив забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя тощо оцінюють величиною екологічного збитку. Екологічний збиток – фактичні або можливі екологічні та соціальні […]...
30. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4.1. Визначення ступеня забрудненості атмосфери Важливими елементами моніторингу е визначення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин і домішок у повітрі, воді, грунті та продуктах харчування. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища повітря, води або грунту, яка практично не впливає на стан здоров’я людини. ГДК встановлюється компетентними установами, організаціями, комісіями як норма. […]...
31. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 6.1. Перероблення та знешкодження твердих відходів 6.1. Перероблення та знешкодження твердих відходів 6.1.1. Джерела утворення твердих відходів та їх класифікація В Україні зараз налічується близько 20 млрд т виробничих відходів. їх переробка та утилізація є однією з актуальних проблем захисту природного середовища від шкідливих речовин. При виборі методів перероблення та знешкодження відходів важливо визначити, який вид відходів переважає на тому чи […]...
32. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.4. Нормування викидів шкідливих речовин в атмосферу Важливими елементами моніторингу е визначення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин і домішок у повітрі, воді, грунті та продуктах харчування. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища повітря, води або грунту, яка практично не впливає на стан здоров’я людини. ГДК встановлюється компетентними установами, організаціями, комісіями як норма. […]...
33. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 6.1.1. Джерела утворення твердих відходів та їх класифікація 6.1. Перероблення та знешкодження твердих відходів 6.1.1. Джерела утворення твердих відходів та їх класифікація В Україні зараз налічується близько 20 млрд т виробничих відходів. їх переробка та утилізація є однією з актуальних проблем захисту природного середовища від шкідливих речовин. При виборі методів перероблення та знешкодження відходів важливо визначити, який вид відходів переважає на тому чи […]...
34. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 2.1.5. Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами Технологічні процеси на підприємствах деревообробної промисловості пов’язані з виділенням в атмосферу шкідливих речовин: пилу, пари розчинників і розріджувачів, формальдегіду, окису вуглецю, оксидів азоту, аміаку, деревних відходів та ін. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на деревообробних підприємствах є опоряджувальні, клеїльно-личкувальні, фанерні та сушильні цехи, а також цехи механічного оброблення деревини з виробництва деревостружкових плит (ДСП), деревоволокнистих […]...
35. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.8. Екологічна експертиза промислових об’єктів 8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи Згідно з вимогами державних стандартів з охорони навколишнього природного середовища екологічній експертизі підлягають усі промислові підприємства, технологічні процеси та обладнання, транспорті засоби, машини, механізми, пристрої, проекти стандартів, технічних систем і продукції. Екологічною експертизою вважають оцінювання впливу об’єкта на природне середовище. Основною метою екологічної експертизи є попередження можливого шкідливого […]...
36. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи 8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи Згідно з вимогами державних стандартів з охорони навколишнього природного середовища екологічній експертизі підлягають усі промислові підприємства, технологічні процеси та обладнання, транспорті засоби, машини, механізми, пристрої, проекти стандартів, технічних систем і продукції. Екологічною експертизою вважають оцінювання впливу об’єкта на природне середовище. Основною метою екологічної експертизи є попередження можливого шкідливого […]...
37. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.5. Нормування шкідливих викидів у стічні води Відомо, що якість води залежить від кількості в ній шкідливих домішок. Санітарними правилами встановлені нормативи якості води у водоймищах двох категорій водокористування: – водоймища питного та культурно-побутового призначення; – водоймища рибогосподарського призначення. Нормування якості води для першої категорії водоймищ здійснюється в радіусі 1 км від пункту водокористування, а для другої категорії – в місці спуску […]...
38. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 2.1.4. Забруднення атмосфери викидами машинобудівних підприємств Утворення паро – і газоподібних забруднень характерне для різних промислових підприємств, технологічні процеси яких відрізняються за характером, токсичністю, ступенем виділення шкідливих речовин в атмосферу. Переважна більшість технологічних процесів відзначається хімічними реакціями (окислення, відновлення, заміщення, розкладання), а також електрохімічними (електроліз) та фізичними (випарування, дистиляція, азеотропна дистиляція) процесами. Найбільшу частину паро – і газоподібних викидів становлять продукти […]...
39. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.2. Контроль стану навколишнього середовища Важливою ланкою у забезпеченні якості навколишнього середовища є система контролю його стану, що включає: спостереження стану навколишнього середовища та прогноз змін; виявлення та оцінювання джерел забруднення; попередження появи підвищеного рівня забруднень. Контроль якості повітря населених пунктів проводиться відповідно до ГОСТ 17.2.3.01-86, що передбачає стаціонарний, маршрутний та пересувний пости спостереження за забрудненням атмосфери. Стаціонарний пост спостережень […]...
40. Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 4.5. Термічна нейтралізація шкідливих газів, що викидаються в атмосферу Очищення атмосферного повітря від токсичних парів формальдегіду, що виділяється при варінні сечовино-формальдегідних смол і приготуванні клеїв, застосуванні їх при склеюванні деревини та деревних матеріалів (виробництво меблів, фанери, деревостружкових і шаруватих пластиків), здійснюється комбінованим адсорбційно-абсорбційним методом. Для цього на промислових підприємствах застосовують спеціальні адсорбційно-абсорбційні установки, одна з яких наведена на рис. 4.8. Опишемо принцип роботи установки. […]...