Профілактика злочинів – Джужа О. М. – 5.2. Рівні та принципи віктимологічної профілактики злочинів
Віктимологічна профілактика забезпечується шляхом недопущення віктимогенних ситуацій, їх усунення, послаблення дії криміногенних факторів та їх нейтралізації, захисту потенційних жертв від злочинних посягань, правової пропаганди серед населення. Віктимологічна профілактика повинна поєднувати в собі ефективність та дотримання таких принципів (вимог принципового характеру): законності, соціальної справедливості та гуманізму, обгрунтованості, економічної доцільності, комплексності, актуальності.
Законність – забезпечує суворе дотримання під час реалізації запобіжних дій вимог Конституції України, ратифікованих Україною міжнародних договорів, законів, а також підзаконних нормативно-правових актів.
Соціальна справедливість і гуманізм – передбачає захист законних інтересів фізичних та юридичних осіб при здійсненні заходів віктимологічного впливу, недопущення завдання фізичної шкоди або страждань, приниження гідності особи.
Обгрунтованість застосування заходів віктимологічної профілактики забезпечується кримінологічним аналізом демографічних, економічних та інших соціальних процесів, що впливають на динаміку злочинності у населеному пункті, регіоні, державі. Заходи віктимологічної профілактики повинні бути спрямовані на передбачення розвитку віктимогенності та адекватне планування цієї запобіжної діяльності.
Принцип економічної доцільності означає, що при плануванні віктимологічної профілактики необхідно враховувати співвідношення витрат на здійснення цих заходів та передбачення ефективних результатів від них.
Комплексність – передбачає об’єднання зусиль основних суб’єктів попереджувальної діяльності.
Актуальність – визначає здійснення запобіжних заходів, адекватних віктимогенній ситуації.
Система віктимологічного запобігання, як кожна соціальна система, виявляє себе через конкретні форми діяльності. Такий вид запобіжних заходів має бути спрямований на корекцію поведінки людей у суспільстві. Цільова призначеність системи, її окремих елементів, запобіжних заходів полягає в тому, щоб не допустити перетворення виникаючих криміногенних ситуацій у конфлікти, які призводять до порушення кримінально-правових заборон. Звідси – система віктимологічної профілактики виконує регулятивні, охоронні та виховні функції (про це у § 5.1).
Ефективність профілактики – це суттєвий атрибут рівня життя людей у суспільстві. Якщо віктимологічна профілактика є ефективною, тим більше захищені люди від злочинних посягань, тобто віктимологічна профілактика – необхідна частина діяльності правової та демократичної держави. Звідси – розуміння віктимологічного запобігання як системи заходів, що постійно спрямовані на удосконалення. Це удосконалення повинно стати органічною частиною загального процесу формування демократичної, правової держави.
Віктимологічна профілактика належить до динамічних систем – тобто заходи, які передбачені або застосовуються, повинні відповідати сучасній ситуації в суспільстві або державі, бути гнучкими і постійно удосконалюватися залежно від рівня структури, динаміки та інших характеристик злочинності, факторів, що її зумовлюють. На неї активно впливають процеси, що відбуваються в суспільстві, особливо стан економічних та політичних відносин, зростання або зниження конфліктності, ступеня соціальної напруги та ін. У цілому суб’єкти віктимологічного запобігання повинні діяти у рамках компетенції своїх повноважень, що встановлені законом. Характер компетенції (наявність владних або рекомендаційних повноважень, їх спеціалізація) також може бути основою для класифікації і структур суб’єктів віктимологічної профілактики злочинів. їх можна розрізняти і за відомчою належністю, професійною спеціалізацією, територіальними межами діяльності.
Керівництво віктимологічною профілактикою, як й іншою соціальною системою, передбачає: збір та аналіз інформації; прийняття на цій основі рішень; прогнозування та розроблення заходів профілактики віктимізації; їх реалізацію; оцінку досягнутих результатів.
Очевидно, що основними елементами системи сьогодні повинні бути суб’єкти запобігання віктимізації, їх взаємодія один з одним, суб’єктами більш загальних систем, застосування заходів загальної, спеціальної, індивідуальної віктимологічної профілактики, що ними здійснюються, їх правове та ресурсне забезпечення, які у своїй єдності сприятимуть ефективності віктимологічної профілактики.
Оптимальність рішення кожного суб’єкта профілактики залежить від того, чи володіє він достатньою достовірною та об’єктивною інформацією.
Виокремлюють різні рівні віктимологічної профілактики.
Загальносоціальний рівень включає заходи, які пов’язані з вирішенням соціально-економічних та культурно-виховних завдань, що спрямовані на усунення або нейтралізацію причин та умов, що сприяють кримінальній віктимізації суспільства та зниження рівня віктимності.
Спеціальний рівень – передбачає здійснення державними органами, громадськими об’єднаннями та окремими громадянами заходів, спрямованих на попередження злочинів шляхом недопущення реалізації віктимних якостей окремих осіб або груп населення.
Індивідуальний рівень визначає заходи індивідуальної профілактичної діяльності з особами, які, судячи з аналізу їх поведінки або сукупності особистісних характеристик, можуть з великою часткою вірогідності стати жертвами злочинців. Ці заходи спрямовані на підвищення активності їх захисних реакцій, а також забезпечення їх особистісної, майнової та іншої безпеки.
Розкриваючи об’єкт віктимологічної профілактики на загально-соціальному рівні, необхідно зазначити, що кожна людина (незалежно від індивідуального ступеня віктимності) може стати жертвою злочину. У цьому значенні можуть виступати всі жителі країни як потенційні жертви злочинів. Основним завданням віктимологічної профілактики на цьому рівні є створення системи ефективного соціального захисту всіх громадян від можливої віктимізації, зміна сучасної практики спілкування з потерпілими та іншими жертвами злочинів. Для цього потрібно: розробити та вдосконалити законодавство, створити нові державні та недержавні структури, соціальні служби, фонди допомоги, реабілітаційні центри та інші заклади захисту жертв злочинів, готувати спеціальні кадри для такої роботи.
Віктимологічна профілактика на спеціальному рівні має своїм об’єктом не все населення, а його окремі групи підвищеної віктимності, наприклад, безробітних, осіб без постійного місця проживання, наркоманів, проституток та ін.
Відповідно до рівня та об’єктів формується система суб’єктів віктимологічної профілактики злочинів. їх умовно можна поділити на три групи.
До першої групи входять державні органи влади та місцевого самоврядування. Вони визначають основні напрями, завдання, функції профілактичної діяльності, забезпечують фінансування та реалізацію регіональних та місцевих програм, спрямованих на профілактику правопорушень, координують діяльність підвідомчих структур у цій діяльності.
Другу групу становлять правоохоронні органи всіх рівнів.
Третю групу формують організації, підприємства, установи з різними формами власності, громадські організації, громадські, міжвідомчі та місцеві комісії, асоціації та фонди. Усі суб’єкти віктимологічної профілактики об’єднані єдиними цілями, а також інформаційними, координаційними, правовими зв’язками. Особливе становище серед суб’єктів попереджувальної діяльності посідають органи внутрішніх справ, оскільки боротьба зі злочинністю та запобігання їй – їхній прямий обов’язок.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)